Міністерство освіти і науки України. Повітря, а також визначення висо­ти, якщо відомі температура і тиск повітря

Зо

ОЛЕОГРАФІЯ

№ 9 (109) травень 2008 р.

 

р ' р х(1 + 0'0()4><0 3°Сх 1000 м:6°С = 500 м.

повітря, а також визначення висо­ти, якщо відомі температура і тиск повітря. Це задачі 38 (В-5), 37 (В-6), 40(В-6),38(В-10), 40(В-10).

Задача 38 (В-10). Запишіть у міліба­рах тиск 746 мм рт. ст.

Розв'язання

Атмосферний тиск вимірюється ви­сотою ртутного стовпчика в міліме­трах (мм рт. ст.) або мілібарах (мб).

Мілібар дорівнює одній тисячній бара.

Бар дорівнює 750,1 мм рт. ст.

1 мб дорівнює 0,7501 мм рт. ст.

1 мм рт. ст. дорівнює 1,3332 мб.

760 мм рт. ст. = 1013,25 мб.

Отже, для того щоб визначи­ти, скільком мілібарам відповідає 746 мм рт. ст., потрібно:

746x1,3332 = 994,6 мб.

Відповідь. 146 мм рт. ст. відповіда­ють 994,6 мілібарам.

Задача 37 (В-6). Вирахуйте висоту, з якої стрибнув парашутист, якщо атмосферний тиск на висоті стано­вив 690 мм рт. ст, а температура до­рівнювала + 10 °С, у приземних ша­рах повітря — 760 мм рт. ст., а тем­пература сягала +12 °С.

Розв'язання

Для розв'язання цієї задачі вико­ристовують фор?"-лу Бабіне:

/г = 8000х

к — різниця висот двох рівнів;

'сер — середня температура повітря (сума температур нижнього і верх­нього рівнів, поділена навпіл);

Р₁ — атмосферний тиск на нижньо­му рівні;

Р₂ — атмосферний тиск на верхньо­му рівні;

8000 м — висота однорідної атмо­сфери (передбачається, що вся маса атмосфери однакова за складом і щільністю), поділена на середнє арифметичне з показань барометра внизу і вгорі).

0,004% — коефіцієнт об'ємно­го розширення повітря на кожний градус вище або нижче 0°.

Далі визначаємо середню темпера­туру за формулою:

сер. ₂,

12° + 10°

'сер. ^ 11.

Отримані дані підставляємо у фор­мулу Бабіне."

Л = 8000жх 2• (760 мм рт. ст.-690 мм рт. ст.)

X ■■"■■ ■■ ~'.......... ■■ ------------- X

760 мм рт. ст. + 690 мм рт. ст.

х(і +0,004x11°)=806,4 м.

Відповідь. Парашутист стрибнув з висоти 806,4 м.

Можна запропонувати й інші типи задач. Наприклад, визначити атмо­сферний тиск, якщо відомо, як змі­нилася температура повітря.

Задача 1. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а тем­пература повітря 18 °С. Визначи­ти атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15 °С.

Розв'язання

1. Визначаємо, на скільки градусів
змінилася температура повітря:

18°С-15°С = 3°С.

2. Визначаємо відносну висоту
гори, знаючи, що з підняттям
вгору на 1000 м температура зни­
жується на 6 °С:

3. Далі визначаємо, на скільки змі­
ниться атмосферний тиск, якщо
піднятися на висоту 500 м: (ба­
ричний ступінь 10 м/мм рт. ст.):

500 м: 10 м х 1 мм рт. ст. = = 50 мм рт. ст.

4. Визначаємо, яким буде атмо­
сферний тиск на вершині гори:

760 мм рт. ст. — 50 мм рт. ст. = = 710 ммрт. ст:

Відповідь. Атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

Задача 38 (В-5). Вирахуйте відносну вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м³, а воло­гість насичення — 23,0 г/м³.

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО І

Розв'язання І

Для того щоб розв'язати задачу, по­трібно пригадати, що таке абсолют-} на та відносна вологість повітря. і

Абсолютна вологість — це кількість і водяної пари в 1 м² повітря (визна­чається в грамах).

Відносна вологість повітря — це і відношення фактичного вмісту во-,= дяної пари до можливого за даної \ температури, виражене у відсотках. [ Відносну вологість повітря визна-) чають за формулою: г = <7/() х 100 %;) де г — відносна вологість, ^ — аб-1 солютна вологість, 0 — стан наси- | чення.

Дефіцит вологи — це кількість во­дяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. На­сиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.

Точка роси — це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що І охолоджується, стає насиченим. І

12!

Отже: —х 100% = 52,2%. 23

Відповідь. Відносна вологість пові- |

тря становить 52,2%.

і Задача 37 (В-8). Визначте абсолют- і

ну вологість повітря, якщо відносна І

вологість дорівнює 55 %, а вологість |

насичення за температури +15 °С і

становить 12,8 г/м³. •

Розв'язання

Щоб розв'язати цю задачу, склала- \ ємо пропорцію:

12,8 г/м³- 100%. X- 55%, тоді 12,8x55

100 '

Х= 7,04 г/м³.

Відповідь. Відносна вологість пові- %

тря становить 7,04 г/м³.

\

Задача 40 (В-6). Визначте, за який §
час температура ненасиченого во­
дяною парою повітря, що підніма-1
ється зі швидкістю 2,5 см/с, зни­
зиться на 3,6 °С. |

Розв'язання

У насиченому повітрі при піднят-1 ті вгору водяна пара конденсуєть­ся, і тепло, яке при цьому вивіль- і няється, нагріває повітря, у зв'язку]

/ЕОГРАФІЯ

№ 9 (109) травень 2008 р.

 

з цим воно охолоджується повільні­ше — приблизно на 0,6 °С на кожні 100 м. А от сухе (ненасичене) пові­тря, піднімаючись угору, охолоджу­ється приблизно на 1 °С на кож­ні 100 м.

Отже, складаємо пропорцію:

1000м-10°С.

X— 3,6 °С, звідси

„_ 3,6x100

Л — ------------------,

Ю

Лґ= 360 м.

| Отже, на висоті 360 м температура

і знизиться на 3,6°С.

|

Далі визначаємо, скільки часу по­трібно, щоб повітря піднялося на 360 м, якщо воно піднімається зі швидкістю 2,5 см/с:

360 м, або 36000 см: 2,5 см/с = = 14400 с.

14400 сек переводимо в години (1 год = 3600 сек). Це буде стано­вити 4 год.

= 4 год.

14400 3600

Відповідь. Температура повітря зни­зиться на 3,6°С за 4 год.

Задача 40 (В-10). Визначте висоту рівня конденсації повітря, що під­німається, якщо біля поверхні Зем­лі температура цього повітря була + 10 °С, а абсолютна вологість — 4,8 г/м³.

Розв'язання

і За температури 10 °С в 1 м³ може І міститися 9,4 г водяної пари, а за температури 0°С — 4,8 г/м³. Тоб- I то конденсація водяної пари буде І відбуватися, коли його температу-1 ра знизиться до 0°С, повітря ста-| не насиченим і досягне точки роси. Оскільки в даному випадку повітря є ненасиченим, то воно з піднят­тям вгору буде охолоджуватися на 10 °С на кожні 1000 м. Піднявшись на висоту 1000 м, температура пові- \ тря знизиться до 0°С, і воно досяг- \ не точки роси.

І

І Відповідь. Конденсація повітря від- I буватиметься на висоті 1000 м.

Задачі на визначення місцевого часу

Що стосується задач на визначен­ня географічної довготи, якщо відо­мий місцевий час, і навпаки — ви­значення місцевого часу, якщо ві­дома географічна довгота, то дані завдання, як правило, не викли­кають особливої складності, тому що школярі виконують аналогічні вправи у 7 та 8 класах.

Щоб визначити географічну дов­готу, потрібно знати місцевий час пункту, географічну довготу якого ми збираємося визначати, і місце­вий час будь-якого пункту, довгота якого нам відома.

Задача 37 (В-1). Визначте геогра­фічну довготу пункту, якщо його місцевий час відстає від київсько­го на 30 хв.

Розв'язання

Якщо різниця в часі становить 30 хв, то можна визначити різницю в градусах. 4 хв дорівнюють 1° дов­готи, а 30 хв дорівнює 7,5°:

30 хв: 4 хв = 7,5°.

Довгота Києва 30° 30' сх. д. Якщо місцевий час невідомого пункту відстає від київського, то це зна­чить, що невідомий об'єкт знахо­диться західніше, і тому різницю в градусах потрібно відняти від дов­готи Києва:

30° 30' сх. д. - 7° 30' = 23° сх. д.

Відповідь. Географічна довгота пунк­ту буде становити 23° сх. д.

Задача 37 (В-2). Визначте місцевий час пункту, розташованого східні­ше на 45° від Лондона, у якому по­лудень.

Розв'язання

Якщо коло, величина якого стано­вить 360°, розділити на 24 год, то отримаємо 15°.

360°: 24 год = 15°

Отже, 1 год = 15°, а 45° = 3 год (45:15 = 3).

Місцевий час пункту буде на 3 год більшим за час м. Лондона, тому що пункт розташований східніше.

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО

Оскільки в Лондоні полудень, тоб­то 12 год, то в невідомому пункті буде 15год(12 + 3 = 15).

Відповідь. Місцевий час пункту 15 год.

Аналогічною є задача 37 (В-3).

Задача 37 (В-3). Визначте геогра­фічну довготу пункту, якщо його місцевий час випереджає місцевий час Лондона на 1 годину.

Розв'язання

1 год — 15°, а географічна довгота Лондона 0° довготи.

Оскільки місцевий час пункту ви­переджає місцевий час Лондона, пункт розташований східніше.

0° + 15° = 15° сх. д. (географічна довгота пункту).

Відповідь. Географічна довгота пунк­ту 15° сх. д.

Задача 37 (В-4). Визначте, на скіль­ки треба перевести годинник, що показує місцевий час, у разі переїз­ду з Києва до Тбілісі.

Розв'язання

Довгота Києва — 30° 30' сх. д., а дов­гота Тбілісі — 45° сх. д.

1. Визначаємо різницю між міста-
■ ми в градусах:

45° сх. д. - 30° 30' сх. д. = 14° 30'.

2. Визначаємо різницю в часі:

* 14° 30'х 4 хв = 58 хв.

Відповідь. У разі переїзду з Києва до Тбілісі стрілки годинника, що по­казує місцевий час, потрібно пере­вести на 58 хв.

Задача 37 (В-5). Визначте місцевий час на нульовому меридіані, якщо на 180-му меридіані за місцевим ча­сом 24 година.

Розв'язання

1. Визначаємо різницю в градусах:

180° - 0° = 180°.

2. Визначаємо різницю в часі:

180°: 15°= 12 год.

3. Визначаємо час на нульовому
меридіані:

24 год — 12 год = 12 год.

| Відповідь. Місцевий час на нульо-I вому меридіані буде становити! 12 год.

| Задача 38 (В-7). Визначте літній час! у Києві, якщо в Лондоні за всесвіт-I нім часом полудень.

І Розв'язання

і Київ розташований у другому го-I динному поясі, а Лондон — у нульо­вому. Різниця в часі 2 год (2 — 0 = 2). Якщо в Лондоні за Всесвітнім часом полудень, тобто 12 год, то в Києві 14 год (12 + 2 = 14). Але в Києві діє літній час, тому стрілки годинників переведені на одну годину вперед. Отже, в Києві 15 год (14 + 1 = 15).

Відповідь. У Києві 15 год.

37 (В-9). Визначте місцевий час у Нью-Йорку, якщо в Києві полу­день.

Розв'язання

Київ розташований у другому го­динному поясі, а Нью-Йорк — у дев'ятнадцятому. Оскільки часо­вих поясів є 24, різниця між ними буде становити 7 год. Нью-Йорк розташований на захід від Києва; якщо в Києві 12 год, то в Нью-Йор­ку на 7 год менше:

12 год - 7 год = 5 год.

Відповідь. Місцевий час у Нью-Йорку — 5 год.

37 (В-10). Визначте географічну довготу пункту, якщо його місце­вий час відстає від київського на 1 годину.

Розв'язання

Ігод- 15°.

30° 30' сх. д.— довгота Києва. Якщо місцевий час відстає від київсько­го на 1 год, то, значить, невідомий пункт буде віддалений від Києва на 15° західніше:

30° 30' - 15° = 15° ЗО' сх. д.

Відповідь. Географічна довгота пунк­ту 15° 30'сх. д.

Задачі на визначення висоти сонця над горизонтом опівдні

Для розв'язання такого типу задач

школярі повинні знати, що в дні

І весняного й осіннього рівнодення

і (21 березня і 22Ґвересня), коли Сон-

07ЕОГРАФІЯ

це знаходиться в зеніті над еквато­ром, полуденну висоту Сонця вира­ховують за формулою:

к = 90° — ф, де А — кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, а ф — географічна широта місця спостереження.

У Києві вона буде становити:

90° - 50° 30' = 39° 30';

на екваторі: 90° - 0° = 90°;

на полюсах: 90° - 90° = 0°.

В інші дні полуденна висота визна­чається за формулою:

п = 90° - ф ± 8,

де 8 — схилення Сонця.

Улітку (22 червня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Північ­ним тропіком (тропіком Рака), по­луденна висота його для Північ­ної півкулі збільшується на 23° 27', оскільки географічна широта Пів­нічного тропіка становить 23° 27' пн. ш., тобто 8 = + 23° 27', звідси А — 90° — ф + 8, і для Києва вона становитиме:

А = 90° - 50° ЗО' + 23° 27';

к = 62° 57' (це максимальна ви­сота Сонця над горизонтом для м. Києва).

А взимку (22 грудня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Південним тропіком, 23° 27' пд. ш., (тропіком Козерога), полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23° 27', тобто 8 = - 23° 27', і для Києва вона становитиме:

А = 90° - 50° 30' - 23° 27';

А = 16° 03' (це мінімальна висо­та Сонця над горизонтом для м. Києва).

В усі інші дні потрібно знати, на скільки і в бік якої півкулі схили­лось Сонце, тобто над якою широ­тою воно в зеніті опівдні. Як пра­вило, величину схилення для кож­ного дня визначають на декілька років і фіксують у астрономічних щорічниках.

Задача 38 (В-4). Визначте полуден­ну висоту Сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня.

№ 9 (109) травень 2008 р.

"готуємось до зно

Розв'язання

Для розв'язання даної задачі по­трібно знати географічну ши­роту м. Полтави; вона стано­вить 49° 30' пн. ш. Оскільки в за­дачі йдеться про 23 вересня, день | осіннього рівнодення, коли сон- | це знаходиться опівдні в зеніті над | екватором, то 8 = 0°, тому цією ве-1 личиною ми нехтуємо і використо­вуємо формулу: А = 90° — ф, звідси; | А = 90° - 49° 30';

А = 40° 30'.

Відповідь. Полуденна висота Сонця над горизонтом у м. Полтава буде становити 40° 30'.

Задача 38 (В-6). Визначте висоту полуденного Сонця в місті Одеса 22 грудня.

Розв'язання

Географічна широта Одеси — 46° 30' пн. ш.

22 грудня — день зимового сон­цестояння, полуденна висота його для Північної півкулі зменшуєть­ся на 23° 27', тобто 8 = - 23° 27'. Ці значення підставляємо у форму­лу А = 90° — ф ± 8, звідси

А = 90° - 46° 30'- 23° 27';

к = 20°.

Відповідь. Полуденна висота Сон­ця 22 грудня в м. Одеса становити­ме 20°.

Задачі, які передбачають визначення тривалості дня, а також визначення часу сходу і заходу Сонця

Для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця або тривалість дня, потрібно знати величину горизон­тального кута (азимут) між напрям­ком на північ і напрямком на ту точку, де зійшло або зайшло Сонце. | Визначають горизонтальний кут за допомогою компаса або інших ку- | томірних приладів.

.Наприклад, нам відомий горизон-1 тальний кут, який був виміряний \ під час сходу Сонця, і він становить | 120°. Потрібно визначити, коли зі-1 йшло і зайшло Сонце та яка трива- | лість дня.

№ 9 (109) травень 2008 р.

олеографія!

~~~^ ■■■■■ Ш„

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО

висота

Розв'язання Дано: Похил =11 см/км Ь = 2201 км

Розв'язання

Точці сходу на горизонтальному колі компаса як стороні горизон­ту відповідає кут величиною 90°, а точці заходу — 270°. Але точка, в якій зійшло Сонце, перемістилася на 30° на південь. Відомо, що міс­цевий меридіан, напрям якого на компасі збігається з напрямом пів­ніч — південь, ділить горизонталь­ний кут між точками сходу і заходу Сонця на дві рівні частини. Отже, Сонце зайде в точці не 270°, а на 30° південніше (270° - 30° = 240°), а кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 120° (240° — -120° = 120°).

А для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця й трива­лість дня, потрібно горизонталь­ні кути поділити на кутову швид­кість добового обертання Зем­лі, тобто на 15°/год. Таким чином, час сходу Сонця становитиме 8 год (120°: 15°/год = 8 год), а час захо­ду — 16 год (240°: 15°/год = 16 год). Тривалість дня можна визначити двома способами:

1-й спосіб: 16 год - 8 год = 8 год;

2-й спосіб: 120° (кут між точками сходу і заходу Сонця): 15°/год = = 8 год.

Відповідь: Сонце зійшло о 8 год, за­йшло — о 16 год; тривалість дня — 8 год.

Задача 37 (В-7). Визначте трива­лість дня, якщо горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнює 180°.

Розв'язання

Якщо горизонтальний кут (азимут) між точками сходу і заходу стано­вить 180°, то сонце зійшло точно на сході (горизонтальний кут = 90°) і зайшло точно на заході (горизон­тальний кут = 270°), для перевір­ки: 270° - 90° = 180°. Таке можливо в дні осіннього і весняного рівно­дення, тобто 21 березня і 23 верес­ня, коли сонце знаходиться в зеніті над екватором.

Далі визначаємо тривалість дня, для цього горизонтальний кут 180° ді­лимо на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто на 15°/год. Таким чином, тривалість дня ста­новитиме 12 год:

180°: 15°/год= 12 год.

Відповідь. Тривалість дня 12 годин.

Задачі на визначення падіння і похилу річки

Для того щоб розв'язати такі типи задач, необхідно пригадати, як ви­значається падіння річки, а знаю­чи падіння, можна визначити й її похил.

Падінням річки називають переви­щення рівня її витоку над гирлом, виражене в метрах. Падіння ж на окремій ділянці річки — це різни­ця висоти між двома точками, взя­тими на певній відстані одна від од­ної. Падіння річки визначають за формулою:

П = /і! - к₂;

де П — падіння річки; к_х -витоку; к₂ — висота гирла.

Похилом річки називають відно­шення її падіння (в сантиметрах) до довжини річки (в кілометрах). Похил річки обчислюється за фор­мулою:

похил річки,

Де П0

Р = П/Ь,

п_Р

П — падіння річки, Ь — довжина річки.

Для прикладу розв'яжемо одну із запропонованих задач, тому що вони ідентичні.

Задача 38 (В-1). Визначте похил річки, якщо її довжина становить 50 км, висота витоку — 150 м, ви­сота гирла — 100 м.

Розв'язання Дано: Ь = 50 км Л, = 150 м А, = 100 м

П = А, - А₂ =

= 150 м- 100 м =

= 50м

(П_р) =

Падіння —?(П) Похил -?(ПР)

= 5000 см: 50 км

= 100 см/км =

= 1 м/км

Відповідь. Похил річки становить 1 м на кілометр довжини.

Пропонуємо інші типи задач, що стосуються цієї теми.

Задача 1. Визначте падіння і похил річки, довжина якої 3000 км, висота витоку — 260 м, а гирла — (—20 м).

Розв'язання

П=А,-Л2 = = 260 - (-20 м); = 280м Пр = 28000 см::3000км = = 9,3 см/км

Дано:

і = 3000 км А, = 260 м А, = - 20 м

Падіння —? (П) Похил -? (П_р)

Відповідь: падіння річки дорівнює 280 метрів, а похил річки дорівнює 9,3 см на кілометр довжини.

Задача 2. Визначте похил річки, довжина якої 502 км, висота вито­ку — 256 м, висота гирла — 100 м.

Розв'язання

к-к

П

256 м-100 м 502 км 15 600 см

Дано: Ь = 502 км А, = 256 м А, = 100 м

Похил річ­ки-?

= 31—

502 км км

Відповідь. Похил річки дорівнює 31 см/км.

Задача 3. Похил Дніпра — 11 см/км, довжина — 2201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок.

Л,(витік річки) —?

к_х — висота ви­току р. Дніпра к_г — висота гир­ла р. Дніпра А₂ = 0м

п=А^

Ь ' звідси

А, = П х Ь — А₂ = = 11 см/км х х2201км = = 24211 см = = 242,11м

Відповідь. Витік Дніпра знаходиться на висоті 242,11 м.

Задача 40 (В-1). Обчисліть висо­ту одного з найбільших барханів Західної Сахари, якщо відомо, що крутість його підвітряного схилу 30°, а довжина — 200 м.

Розв'язання

,г = /хзіпа, де к — висота бархана;

к и /

Висоту бархана можна обчислити за формулою:

АГРАФІЯ

№ 9 (109) травень 2008 р.

 

/ — довжина підвітряного схилу; кіп а — крутість підвітряного схилу.

А = 200 мх8ІпЗО° = 200х— = 100 м.

Відповідь. Висота бархана — 100 м.

Задачі на визначення показників природного приросту населення

Особливістю цих задач є те, що вони перевіряють, наскільки учні володі­ють знаннями про те чи інше гео­графічне поняття і наскільки вони знають, які дані необхідно викорис­тати із запропонованих, щоб зро­бити певний висновок. Наприклад, у таблиці до задачі 36 (В-3) зазначе­ні різні цифрові дані (рік, народжу­ваність, смертність, еміграція, ім­міграція, кількість населення). Але учні повинні пам'ятати, що при­родний приріст — це різниця між кількістю людей, що народилися, і кількістю людей, що померли, ви­ражена у проміле (%о), тобто в роз­рахунку на 1000 жителів.

Задача 36 (В-3). Обчисліть, корис­туючись таблицею, показник при­родного приросту населення однієї з африканських країн за рік:

 

	ь, на	І тис	чол.	чол.	чол.
	НІСТ ОЛ.	я	І	тис	тис
Рік	се ^	ість, чол	ція,	ція,	і
		в	я	й	щ
	о	к	&	£	=3
		Сме	Емі		Нас

Розв'язання

П. п. = Н — С, де П. п.— природний приріст; Н — народжуваність; С — смертність. Звідси:

23%о-18%₀ = 5%₀

Відповідь. Показник природно­го приросту населення становить

5%о.

Як приклад можна запропонувати й інші подібні задачі, у яких вказу­ються різноманітні цифрові значен­ня, але учні, маючи певні знання, повинні відібрати тільки ті, які не­обхідні для виконання завдання.

Задача 1. Визначте відстань від точ­ки А до екватора, якщо її прямо­кутні координати будуть таким: Х= 5555430; 7=4370250.

Розв'язання

Відстань від екватора визначаєть­ся за значенням координати X, а за значенням координати У визнача­ється відстань від осьового меридіа­на до заданої точки, яка розташова­на в певній геодезичній зоні, тому що перша цифра ординати у вказує номер геодезичної зони.

У даному випадку за віссю X, або віссю абсцис, ми визначаємо від­стань від екватора до певної точ­ки, яка становить 5555430 м, або 5555 км 430 м.

Відповідь. 5555 км 430 м.

Задача 2. Вибравши необхідні дані із таблиці, визначте ресурсозабез­печеність Саудівської Аравії на­фтою.

 

Показник	Саудівська Аравія
Площа, млн км2	2Д5
Населення, млн чол.	22,1
Розвідані запаси нафти, млрдт	35,0
Щорічний видобуток нафти, млн т	455,0
Потужність нафтопе­реробних заводів, млн т/рік	80,0

Розв'язання

Якщо нам необхідно визначити ре­сурсозабезпеченість країни сиро­винними ресурсами, наприклад на­фтою, то ми визначаємо, на скіль­ки років вистачить даної сировини. Отже, потрібно запаси поділити на видобуток:

35 млрдт

455 млн т

Р =76,9 років

Відповідь. Забезпеченість Саудів­ської Аравії нафтою становить 76,9 років.

Задання на вміння складати пропорції та використовувати математичні формули

Задача 39 (В-1). Обчисліть рівень безробіття в країні, якщо кількість

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО

трудових ресурсів становить 18 млн чол., а кількість офіційно зареє­строваних безробітних — 5,5 млн чол.

Розв'язання

Для визначення рівня безробіття складаємо пропорцію:

18 млн- 100%,

5,5 - X,

5,5x100 18

звідси

Х =

; Х= 30,55%.

Відповідь. Рівень безробіття стано­вить 30,55%.

Задача 39 (В-2). Обчисліть рівень безробіття в Польщі, якщо кіль­кість трудових ресурсів становить 16 млн чол., а кількість офіційно за­реєстрованих безробітних — 3 млн чол.

Розв'язання

16 млн- 100! З млн — X,

звідси

_х=іх100 _18у5%

Відповідь. Рівень безробіття в Поль­щі становить 18,75%.

Задача 40 (В-2). Обчисліть рівень спеціалізації Донецького економіч­ного району, якщо сукупний сус­пільний продукт, створений у ньо­му, становить 3,5 млрд грн. на рік, а частина сукупного суспільного продукту, вивезеного за його межі, становить 2,5 млрд грн.

Розв'язання

Для обчислення рівня спеціаліза­ції пропонованого району потріб­но скласти пропорцію:

3,5 млдр грн.— 100%,

2,5 млрд грн.— X, звідси

2,5x100

X

\Х=1\%.

3,5

Відповідь. Рівень спеціалізації До­нецького економічного району ста­новить 71 %.

Задача 40 (В-5). Обчисліть, з якої площі необхідно зібрати соняшник, щоб виробити 20 т олії, тобто таку її кількість, яку видобувають з од­ного синього кита. Взяти середній

№ 9 (109) травень 2008 р.

ЕОГРАФІЯ

 

І урожай соняшнику 12 ц з гектара і припустити, що вихід олії стано­вить 36%.

| Розв'язання

І Зразу визначаємо, скільки олії мож-| на виробити з одного гектара со-| няшнику, якщо його врожайність

12 ц, а вихід олії 36%. Для цього

складаємо пропорцію:

12ц- 100% Х-36%,

ЗВІДСИ

І Відомо, що з 1 га можна виробити І 4,32 ц олії, тому далі визначаємо,) скільки потрібно засіяти га, щоб | отримати 20 т, або 200 ц олії.

1 га — 4,32 ц

Х-200ц,) звідси

„ 1x200

'{Відповідь, площа становитиме і 46 га.

І Задача 40 (В-4). Визначте, як змі-| ниться рівень Світового океану, | коли розтане крига завтовшки | 3,5 м на площі 55 млн км².

Розв'язання

Для того щоб розв'язати цю зада­чу, потрібно пригадати, що площа Світового океану становить 361 млн км², а об'єм води визначається за формулою

5хк

де V— об'єм води, 5— площа, п — висота криги:

Н-

;У_в = 5хп; п =

55млнкм хЗ,5м

п = --------------------------- = 0,53 м = 53 см.

361 млн км

Відповідь. Рівень Світового океану

підвищиться на 53 см.

Задача 40 (В-8). Визначте середню ширину басейну Амазонки, якщо його площа дорівнює 7,2 млн км², а довжина — 6,5 тис. км.

Розв'язання Площа прямокут­ника визначається за формулою: 5 = а х Ь, де а — довжина прямо­кутника, в — ширина. Отже, для визначення середньої ширини ба­сейну потрібно площу поділити на довжину:

, 5 7,2 млн км²

Ь= ----------- =*-2----------------------------------- Г-;

а 6,5 тис. км Ь= 1108 км.

Відповідь. Середня ширина басейну Амазонки буде становити 1108 км.

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО

Література

1. Булава Л. М. Географія. Типові за­дачі і практичні завдання: Метод, рекомендації.— Полтава: ІМЦ «На­укова зміна», 1996.— 24 с.

2. Совенко В. Задачі на визначення ви­соти Сонця над горизонтом // Гео­графія та основи економіки в шко­лі.- 2007.- № 7.- С. 17-23.

3. Совенко В. Розв'язування задач під час вивчення географії в 6 кла­сі // Географія та основи економіки в школі.— 2007.— № 4— С. 8-15.

4-. Географія: 36. тестів для підготов, до зовнішнього незалежного оці­нювання / Н. В. Бєскова, Г Є. Ува-рова.— К.: Генеза, 2008.— 136 с.

5. Жемеров О. О. Олімпіадні завдання з розв'язаннями.— X.: Вид. група «Основа», 2005.— 256 с.

6. Притула І. В., Совенко В. В. Про­грама факультативного курсу «Піз­наємо Землю» (6 клас) // Методич­ні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного про­цесу в закладах ревіти Київщини в 2003—2004 навчальному році / За заг. ред. Н. І. Клокар.— Біла Церк­ва: КОШОПК, 2003.- С. 310-322.

7. Романова В. Я. Задачник по гео-
. графии для 5— 11 классов: Учебное

пособие.— Запоріжжя: Просвіта, 2002.- 88 с.

8. Совенко В. Особливості викла­
дання теми «Внутрішні води»
у курсі «Фізична географія України.
8 клас» // Географія та основи еко­
номіки в школі.— 2004.— № 2.—
С. 18-20.

і

З питань придбання книг, передплати журналів та інших послуг ВГ «Основа»

представників

Звертайтеся до

та

магазинів

 

Ч

Вінниця:

Лесіна Олена Вікторівна

вул. Грушевського, 13, каб. 19,

т. (097) 717 -53-99, (0432) 67-08-85

Дніпропетровськ:

Довгаль Сергій Анатолійович

вул. Свердлова, 70,

т. (056)740-30-58, (067) 560-94-09

Доне ць к: ДонІМЦО

Присада Ірина Миколаївна

вул. Артема, 129а,

т. (062)304-67-02,(050) 17-42-167

Запоріжжя:

МогилевськаВікторія Мойсеіека

вул. 40 років Рад, України, 57а,

т.(061)270-07-76, (067)25-39-635

Київ:

Панкратова Ірина Євген ієна

вул. Гоголівська, 31 (ліцей Хе 38).

т. (044) 486-58-80 (097) 598-29-24

КрнвнйРіг:

ГребснщиковаЛюдмила Петрівна

пр. Металургів, 366,

т.(067)499-55-93

Луганськ:

ЗецсрСбітланаЮріїена

вул.Славйнская, 1(ЗОШМ;5Х ■

т. (0642) 71-09-46, (050,) 140-68-80

Львів:

ПолусмакГалина Іванівна,

вул. Пулюя, 21 -08

т. (032)231 -52-44, (050) 807-96-69

Миколаїв:

Шевченко Оксан а Анатоліївна

вул. Адміральська, 4,

т (0512) 35-63-35, (067) 916-92-82

Тернопіль:

Бабовал Надія Ростиславівна

вул. Кривоноса, 7 а,

т.(0352)43-57-83;(068)843-32-45

Херсон: ПРІПОПК

ОдайникСвітлана Федорівна

вул. П. Покришева, 41;

т. (0552) 37-01-85; (050) 617-81 -66

Хмельницький

Кенц Галина Іванівна. "майданНезалежності, 1,4пов., каС ' т.(067)754-75-30,(0382)72-06-82

Черкаси:

Лідоіьіічш Марина Дмитріівна

вул. Бидгощська, 38/1,:

т (067)252-22-18,(0472) 64-43 -07

Чернівці:

Антоненко ЛарисиМихайлівна:.в^д.-.Франки, 20,:.;

т'(0372) 52-33-26, (050) 267-07-28

Житомир:

П редставництво ВГ «ОСНОВА»

Майдан Згоди, 3/75, кв. 99,

т (0-112)41-27-95"

Кіровоград:

магазин «Книжковий світ»

вул. Набережна, 13,

т. (0522)24-94-64

Кривий Ріг:

магазин «Дар»

вул. Тухачевського, 75,

т* (0564) 66-01 -68

Луцьк: ■.;.,,

магазин «Освіта»

пр. Волі, 8,т (0332) 72-46-14

Львів:

магазин «Світзнань»

вул. Леонтовича, 2,

і (0322)72-92-56 ■^::

Полтава: у

магазин «Оріяна»

вул: Артема, 16,:

т.(0532)56-15-42

Ріпне:

магазш:«ІІідручгаїКї-і і посібник]

вул.Коновальца, 5,

т.(0362)24-94-67

Сімферополь:

магазин «НАТА» вул. Куйбишева, 13, т.(0652)25-61-32 Суми:

магазин «Книголюб» наб. ріки Стрілки, 46, т. (0542) 27-33-80 Ужгород: магазин «Абетка» вул. Волошина, 24, т. (03122) 3-34-66 Харків:

магазин «Шкільна книга» вул. Пушкінська, 24, магазин «їїочитайко» ^: вул. Ак. Павлова, 152 (ресторан «Околиця»), магазин «Кшгжица», вул. Зернова, 57 Чернігів:

магазин «Підручники і посібники вул. Воровсв кого, 29. т, (0462)17-83-14

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"