1. m. rectus capitis posterior minor(задній малий прямий м’яз голови);
2. m. rectus capitis posterior major(задній великий прямий м’яз голови);
3. m. obliquus capitis superior(верхній косий м’яз голови);
4. m. obliquus capitis inferior(нижній косий м’яз голови).
Мал. 97. Трикутники шиї, вигляд з лівого боку:
1. trigonum submandibulare(піднижньощелепний трикутник);
2. trigonum caroticum(сліпий трикутник);
3. trigonum musculare(м’язовий трикутник);
4. fossa supraclavicularis minor(мала надключична ямка);
5. trigonum omotrapezoideum(лопатково-трапецієподібний трикутник);
6. fossa supraclavicularis major(велика надключична ямка);
7. trigonum submentale(підборідний трикутник).
однойменного м’яза. В нiй видiляють малу надключичну ямку (fossa supraclavicularis minor) – між двома головками груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза i ключицею. У проекцiї цієї ямки проходить дiафрагмовий нерв. Тут визначається “френiкус-симптом”. Позитивний “френiкус-симптом” (бiль у разі натискання пальцем у цій ямці) справа свiдчить про захворювання жовчного мiхура, жовчних проток, печiнки.
Бічну дiлянку шиї (regio cervicalis lateralis) обмежовує: спереду – заднiй край груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза, ззаду – переднiй край трапецiєподiбного м’яза, знизу – ключиця.
У цій ділянці видiляють велику надключичну ямку і лопатково-ключичний трикутник.
Велика надключична ямка (fossa supraclavicularis major) обмежована: спереду – заднiм краєм груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза, знизу – нижнiм черевцем лопатково-пiд’язикового м’яза, ззаду – переднім краєм трапецієподібного м’яза.
Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) обмежований: спереду – заднiм краєм груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза, зверху – нижнiм черевцем лопатково-пiд’язикового м’яза, знизу – ключицею.
Шийна фасція (fascia cervicalis) має три пластинки: поверхневу, передтрахейну і передхребтову (мал. 98).
1. Поверхнева пластинка (lamina superficialis) покриває шию з усiх боків i формує фасцiальнi пiхви для груднинно-ключично-соскоподiбного i трапецiєподiбного м’язiв. Унизу, на межi мiж тулубом і шиєю вона прикрiплюється до ключицi та ручки груднини, а вгорi - до нижнього краю тіла нижньої щелепи. Ззаду на шиї поверхнева пластинка утворює пiхву для трапецiєподiбного м’яза i продовжується разом з ним у фасцiю спини, закiнчується в потиличнiй дiлянцi голови.
Вище від пiд’язикової кiстки поверхнева пластинка покриває одним листком надпiд’язикову групу м’язiв, на обличчi фасцiя переходить у жувальну i привушну фасцію (facsia masseterica, fascia parotidea); другим листком переходить на щiчний м’яз i зовнiшню поверхню глотки, покриваючи їх пiд назвою щічно-глоткової фасції (fascia buccopharyngea).
2. Передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis) розташована тiльки в нижньому передньому вiддiлi шиї, трапецiєподiбної форми, найбiльше розвинена мiж лопатково-пiд’язиковими м’язами й утворює пiхви для кожного м’яза всiєї групи пiдпiд’язикових м’язiв (груднинно-пiд’язикового, груднинно-щитоподiбного, щито-пiд’язикового та лопатково-пiд’язикового). Під час скорочення лопатково-пiд’язикових м’язiв передтрахейна пластинка напружується у виглядi паруса, сприяючи вiдтоку кровi по венах шиї. Внизу передтрахейна пластинка прикріплюється до заднього краю ручки груднини. Між передтрахейною та передхребтовою пластинками, ближче до ручки груднини розташований надгруднинний простір (spatium suprasternale), в якому проходить яремна венозна дуга.
6. spatium suprasternale(надгруднинний простір);
7. oesophagus(стравохід);
8. larynx(гортань).
3. Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) розташована позаду вiд глотки, покриває спереду м’язи, що розташовані ближче до хребта й утворює пiхви для драбинчастих м’язiв, продовжується вгору до зовнiшньої основи черепа. Вiд задньої стiнки глотки вона вiдокремлена добре розвиненим шаром пухкої клiтковини. Донизу передхребтова пластинка переходить у внутрiшньогрудну фасцію (fascia endothoracica) a по обидва боки – в пахвову фасцiю (fascia axillaris).
Важливою особливiстю фасцiї шиї є те, що вона, утворюючи пiхви вен, тiсно зв’язана з її стiнками сполучнотканинними тяжами, якi запобiгають спаданню
