З’єднання кiсток кистi мiж собою i з кiстками передплiччя.

Кисть з’єднана тiльки з променевою кiсткою за допомогою променево-зап’ясткового суглоба (articulatio radiocarpalis). Лiктьова кiстка вiдокремлена вiд кiсток зап’ястка суглобовим диском. В утвореннi променево-зап’ясткового суглоба беруть участь: зап’ясткова суглобова поверхня променевої кiстки з суглобовим диском та суглобові поверхні човноподiбної, пiвмiсяцевої та тригранної кiсток. За формою суглоб елiпсоподiбний, тому рухи в ньому можливi навколо лобової осi – згинання та розгинання, навколо стрілової – приведення та вiдведення; можливі також колові рухи (мал. 61, 62).

Мiж ближчими i дальшими рядами зап’ясткових кiсток є середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpea), утворений оберненими одна до одної суглобовими поверхнями цих кісток (мал. 62) Горохоподiбна кiстка участi в утвореннi цього суглоба не бере, оскiльки разом з тригранною кiсткою утворює самостiйний суглоб – суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis). З’єднанні поверхнi середньозап’ясткового суглоба мають складну двокулясту конфiгурацiю, а суглобова щiлина має вигляд S-подiбної стрiчки. Таким чином, у суглобi є немовби двi головки i двi западини. Одна головка утворена човноподiбною кiсткою з ближчого ряду, западина – кiсткою-трапецiєю i трапецiєподiбною кiсткою з дальшого ряду. Друга головка утворена кiстками з ближчого ряду – головчастою та гачкуватою, а западина – пiвмiсяцевою i тригранною кiстками з ближчого ряду.

Мiжзап’ястковi суглоби (articulationes intercarpalеs) розташованi мiж окремими кiстками зап’ястка у виглядi щiлин, якi з’єднуються з порожниною середньозап’ясткового суглоба. Користуючись рентгенограмами кистi i розпилами вологих суглобiв, з’ясуйте положення кожної з кiсток зап’ястка в суглобах кистi.

Два суглоби – променево-зап’ястковий i середньозап’ястковий ‑ мають самостiйнi суглобовi капсули, а фiксуються численними зв’язками, загальними для обох суглобiв. Передусім з боку променевої кістки вiд шилоподiбного вiдростка до човноподiбної кiстки i кiстки-трапецiї проходить променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale). Вiд шилоподiбного вiдростка лiктьової кiстки починається ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare), яка закiнчується на триграннiй, горохоподiбнiй та гачкуватiй кiстках. Крiм того, долонну і тильну поверхнi цих суглобiв зміцнюють долонна i тильна променево-зап’ясткові зв’язки (ligg. radiocarpale palmare et dorsale). На долоннiй i тильнiй поверхнях капсули середньозап’ясткового суглоба розмiщуються долоннi i тильнi мiжзап’ястковi зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria et dorsalia). На долоннiй поверхнi капсули розташована ще променева зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum). Волокна її у виглядi віяла розходяться вiд головчастої кiстки. Суглоб горохоподiбної кiстки зміцнюється двома зв’язками: горохово-гачкуватою (lig. pisohamatum) i горохово-п’ястковою (lig. pisometacarpale), які закiнчуються на IV-V п’ясткових кiстках. Усерединi суглоба мiж кiстками ближчого ряду зап’ястка є мiжкiстковi мiжзап’ястковi зв’язки (ligg. intercarpalia interossea). Подiбними зв’язками з’єднуються мiж собою кiстки дальшого ряду зап’ястка.

 

 

Зап’ястково-п’ястковi суглоби (articulationes carpometacarpeae) об’єднують не пов’язанi мiж собою функцiонально зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця та зап’ястково-п’ястковi суглоби II - V пальцiв.

Зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpalis pollicis) утворений суглобовими поверхнями кiстки-трапецiї та основи I п’ясткової кiстки. Суглоб має сiдлоподiбну форму, забезпечує великий обсяг рухiв великого пальця i протиставлення його iншим пальцям. До основних рухiв великого пальця належать: згинання i розгинання його навколо лобової осi, вiдведення i приведення навколо стрілової осi та коловий рух.

Зап’ястково-п’ястковi суглоби (articula-tiones carpometacarpales) II - V пальцiв утворенi суглобовими поверхнями дальшого ряду кiсток зап’ястка (окрім кістки-трапеції) та основами II - V п’ясткових кiсток. Причому трапецiєподiбна кiстка з’єднується з основою II п’ясткової кiстки, головчаста – III, гачкувата – з основами IV - V‑ п’ясткових кiсток. Суглоб за формою плоский, має спільну суглобову щiлину. Суглобова капсула зміцнена долонними і тильними зап’ястково-п’ястковими зв’язками (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia). Слiд зазначити, що суглобова порожнина зап’ястково-п’ясткового суглоба має декiлька вiддiлiв, які у виглядi щiлин розмiщенi мiж основами II-V п’ясткових кiсток, утворюючи мiжп’ястковi суглоби (articulationes intermetacarpales). Капсула цих суглобiв є одночасно й капсулою зап’ястково-п’ясткових суглобiв i зміцнена долонними, тильними i мiжкiстковими зв’язками (ligg. metacarpalia palmaria, dorsalia et interossea), якi проходять поперечно i з’єднують розташованi поряд основи п’ясткових кiсток.

В рухах кистi вiдносно передплiччя беруть участь променево-зап’ястковий, середньозап’ястковий, зап’ястково-п’ястковий, а також мiжзап’ястковi та

мiжп’ястковi суглоби. Усi цi суглоби об’єднанi функцiонально, iнколи їх називають кистьовим суглобом. Однак найбiльший об’єм рухiв припадає на перші два суглоби (променево-зап’ястковий та середньозап’ястковий). Це рухи навколо лобової i стрілової осей. Крiм того, в цих суглобах можливi коловi рухи як наслiдок послiдовного переходу руху вiд однiєї осi до iншої.

П’ястково-фаланговi суглоби (articulationes metacarpophalangeae) утворенi суглобовими поверхнями головок I - V п’ясткових кiсток i основами проксимальних фаланг I - V пальцiв. Суглобову капсулу фiксують мiцнi обхідні та долоннi зв’язки (ligg. collateralia et palmaria). Крiм того, з долонного боку капсула п’ястково-фалангових суглобiв I-V пальцiв зміцнена пучками поперечних волокон глибокої поперечної п’ясткової зв’язки (lig. metacarpale transversum profundum). За формою суглоби належать до кулястих, крiм суглоба великого пальця, який обмежований сеcамоподiбними кiсточками, тому вiн є блокоподiбним. Рухи I - V пальцiв здійснюються навколо лобової (згинання, розгинання), стрілової (вiдведення, приведення) осі. Можливі також колообертання i обертання навколо поздовжньої осi.

Мiжфаланговi суглоби кист i (articulatio interphalangeae manus) утворенi головками й основами сумiжних фаланг, вони є блокоподiбними суглобами. Рухи здійснюються лише навколо лобової осi (згинання та розгинання). Суглобову капсулу зміцнюють обхідні та долоннi зв’язки (ligg. collateralia et palmaria). Розгляньте на рентгенограмах розташування кiсток кисті i послiдовно назвіть суглоби, опишіть форму суглобiв i можливi рухи в них.

 

 

 

 

Мал. 61. З’єднання кісток кисті:

 

1 - art. radiocarpea, art. ellipsoidea(променево-зап’ястковий суглоб(еліпсоподібний суглоб));

2 - art. carpometacarpea pollicis, art. sellaris(зап’ястково-п’ястковий суглоб(сідлоподібний суглоб));

3 - artt. metacarpophalangeae II-V, artt. spheroideae(п’ястоково-фалангові суглоби(кулясті суглоби)).

Мал. 62. З’єднання кісток правої кисті, фронтальний розріз:

 

1 - art. radiocarpalis(променево-зап’ястковий суглоб);

2 - discus articularis(суглобовий диск);

3 - art. mediocarpalis(середньо-зап’ястковий суглоб);

4, 5 - ligg. intercarpalia interossea(міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки);

6 - art. carpometacarpalis(зап’ястково-п’ястковий суглоб);

7 - ligg. intercarpalia palmaria(долонні міжзап’ясткові зв’язки);

8 - ligg. metacarpalia interossea(міжкісткові п’ясткові зв’язки);

9 - artt. metacarpophalangeae(п’ястково-фалангові суглоби);

10 - lig. metacarpale transversum profundum(глибока поперечна п’ясткова зв’язка);

11 - artt. interphalangeae manus(міжфалангові суглоби кисті).

 

Кістки нижньої кiнцiвки

(ossa membri inferioris)