Кваліфікаційні та етичні вимоги до працівників обліку

Умови функціонування ринкового середовища виставляють певні вимоги до організації роботи облікового персоналу підприємств (установ, організацій). Зокрема, для працівників сфери обліку, контролю та аналізу такими вимогами можуть вважатися:

· комплексність;

· планомірність;

· фаховість та спеціалізація робіт;

· поглиблення поділу та кооперації праці;

· відповідне обслуговування та своєчасна підготовка робіт;

· чітке керівництво та визначеність відповідної мотивації праці;

· нормування праці;

· науковість;

· сприятливість умов для виявлення здібностей кожного працівника для підвищення продуктивності праці.

Попередньо обрана організаційна структура бухгалтерії впливає на визначення чисельності облікового персоналу. Вона має бути оптимальною для реалізації визначеного кола завдань (збереження умови оптимальності витрат від утримання облікового персоналу при максимальній ефективності їх праці).

Зазначені вимоги можуть розглядатися і як окремі, і в комплексі – взаємо проникливі. Так, наукова організація праці завжди включає поділ, кооперування праці, її нормування та стимулювання, організацію робочих місць, їх обслуговування, створення сприятливих умов праці.

Як вже було зазначено, що прийняттю на роботу визначеної кількості людей також передує деталізація кількості працівників певного фахового рівня відповідно до посадових інструкцій (кваліфікаційні вимоги, професійні знання та навички): рахівник, обліковець, старший бухгалтер, старший економіст, керівник групи, керівник сектора, заступник головного бухгалтера, головний бухгалтер, аудитор, внутрішній контролер, ревізор тощо. В табл. 9.1 наведено перелік професійних назв робіт працівників бухгалтерського обліку згідно з Класифікатором професій ДК 003-95.

Таблиця 9.1

Професійні назви робіт працівників бухгалтерського обліку
згідно з Класифікатором професій ДК 003-95

У вдосконаленні організації праці велика роль належить розробці раціональних форм її поділу. Цей поділ напряму залежить від чіткості здійснюваного керівництва, рівню технічної озброєності праці, рівню культури й самоорганізації працівника. Обрана форма поділу праці повинна сприяти зниженню трудових і матеріальних витрат, підвищенню її змістовності, усуненню монотонності, зменшенню стомлюваності та стимулюванню зростання продуктивності.

Суть поділу праці в сфері облікової роботи – бухгалтерського обліку, контролю та аналізу – полягає у віднесенні окремих складових облікового, контрольного й аналітичного процесів (самостійних видів роботи – здійснення спеціалізації) до конкретних виконавців.

Спеціалізація щодо процесу бухгалтерського обліку визначає поділ праці (формування груп, секторів, підгруп, посадові місця) за:

· топологічними ознаками ділянок обліку (облік, контроль і аналіз основних засобів, облік, контроль і аналіз матеріалів, облік, контроль і аналіз оплати праці тощо).

· за видами робіт (за характером роботи або змістом процесу праці: облік, контроль і аналіз виробництва, облік, контроль і аналіз реалізації тощо).

Отже, окремий підрозділ та виконавець виконують обмежені за певними ознаками види робіт, які в той самий час створюють оптимальне навантаження при максимальній продуктивності праці виконавця.