Відчуття як первинна форма відображення дійсності

Конспект лекцій

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

”ПсихологіЯ”

 

для напрямів підготовки 6. 030601 “Менеджмент”, 6.140103 „Туризм”

Факультет права, гуманітарних і соціальних наук

 

КРЕМЕНЧУК 2015

ЗМІСТ

 

 

Змістовний модуль 1. Когнітивна сфера особистості
Тема 1. Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів Тема 2. Увага ТемаЗ. Пам'ять Тема 4. Мислення Тема 5. Уява і уявлення в творчій діяльності
Змістовний модуль № 2 Психологія особистості
Тема 6. Предмет та завдання психології особистості Тема 7. Психологічна природа особистості Тема 8. Розвиток психіки та становлення особистості Тема 9. Психологічна структура особистості Тема 10. Свідомість, самосвідомість та рефлексивні характеристики особистості
Змістовний модуль №3 Емоційно-вольова сфера особистості
Тема 11. Загальна характеристика афективної сфери особистості Тема 12. Теорії волі
Змістовний модуль № 4. Діяльність і поведінка особистості
Тема 13. Проблеми та методологічні основи структурного аналізу діяльності
Список літератури

КОГНІТИВНА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ

Тема 1 Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів

План

1. Відчуття як первинна форма психічного відображення.

2. Сприймання і його основні властивості.

Література [1, 4, 20, 29, 35, 39, 42, 51, 56].

 

Відчуття як первинна форма відображення дійсності

Однією з функцій психіки є відображення реальної дійсності. Вона безпосередньо відтворюється завдяки психічним процесам людини. Пізнавальна діяльність – це процес відображення в мозку людини предметів і явищ дійсності на чуттєвому та абстрактному рівнях.

Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети і явища об’єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини – її зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори і відображуються у мозку. Це відчуття та сприймання. Вищою формою пізнання людиною дійсності є абстрактне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви.

Структура процесу пізнання:

· відчуття, що формуються в результаті мозкової діяльності;

· цілісний образ сприйняття на основі узагальнення отриманих відчуттів;

· увага для зосередження на вибраному об’єкті чи явищі;

· еталон пам’яті для співвіднесення отриманої інформації з тією, що мається;

· мислительна діяльність, яка передбачає аналіз, порівняння, синтез отриманої інформації;

· уявне створення нових образів на основі попереднього досвіду, що є основою творчої діяльності людини.

Отже, найпростішою і первинною формою психічного відображення є відчуття.

Відчуття – це найпростіший психічний пізнавальний процес, який полягає в відображенні в свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ материального світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередньому впливі матеріальних подразників у даний момент на відповідні органи чуття – рецептори. Якщо казати про відчуття людини, то завдяки цьому психічному процесу нам відкриваються кольори та звучання, пахощі і смак, вага, тепло чи холод речей, з якими ми маємо справу. Крім того, відчуття дають інформацію про зміни у власному тілі: людина відчуває порушення у функціонуванні внутрішніх органів, положення і рух свого тіла і окремих його частин.

У цілому загальне значення відчуття полягає в наступному: відчуття є первинною формою психічного зв’язку організму зі світом; необхідне джерело інформації про оточуючий світ; є початковою формою пізнавальної діяльності людини; відчуття, які ідуть від внутрішніх органів, визначають самопочуття людини, її емоційний тонус.

Відчуття – це активний процес, оскільки в ньому відображаються не тільки зовнішні подразники, а й стан нервової системи та індивідуальні особливості людини. Крім того, у людини відчуття завжди пронизуються більш складними психічними процесами, властивостями та станами.

Анатомо-фізіологічною структурою, в якій відбувається виникнення відчуття, є аналізатор. В організмі функціонує система аналізаторів, які забезпечують формування відчуттів певної якості – зорових, слухових, температурних, м’язових тощо. Аналізатор складається з периферійної частини – рецепторів, провідникових нервових шляхів - та центральної частини в корі та підкорці головного мозку. В рецепторах відбувається перетворення енергії фізичних і хімічних подразників, що діють на організм, у нервове збудження. Провідникові шляхи складаються з нейронів, розміщених на різних рівнях нервової системи, які поєднують рецепторну периферію з мозковим центром. У центральній частині аналізатора здійснюється основна обробка нервових імпульсів, що надходять з периферії.

Зауважимо, що кожний рецептор з безлічі фізичних та хімічних факторів середовища виділяє тільки ті, які є специфічними для нього. Наприклад, око реагує на електромагнітне випромінювання, вухо сприймає механічні коливання повітря певної амплітуди і частоти, температурні рецептори шкіри реагують на теплову енергію тощо.

Класифікація відчуттів:

Залежно від контакту рецептора з подразником:

Дистантні (рецептори реагують на подразнення, які надходять від віддалених об’єктів) – зорові, слухові, нюху. Контактні (рецептори передають подразнення при безпосередньому контакті з об’єктами, які впливають на них) – кінестетичні, дотикові, смакові, органічні.

Залежно від розміщення рецептора:

Інтерорецептивні (рецептори розміщені у внутрішніх органах і тканинах тіла. Відображають стан внутрішніх органів). Пропріорецептивні (рецептори розміщені в м’язах і суглобах. Дають інформацію про рух і положення тіла в просторі). Екстерорецептивні (відображають властивості предметів і явищ зовнішнього світу. Рецептори (зорові, слухові, дотикові, нюхові) розміщені на поверхні тіла.