Католицька церква і Контрреформація

В володіннях єпископа Вюрцбургського почалися хвилювання, викликані проповіддю пастуха Ганса Бехайма. 1502, 1513, 1517– заговір Йоса Фріца. 1514 – повстання «Бідного Конрада» в Вюртемберзі.1509 – 1514 – повстання в 30 містах.

Католицька церква

Кельн (20 церков і 30 монастирів), Брауншвейг (15 церков і 5 монастирів). 1510 – Якоб Вімпфелінг за дорученням Максиміліана І склав меморандум «Скарги німецької нації».

Реформація

Мартін Лютер(1483 – 1546), закінчив Ерфуртський університет, потім вступив в орден августинців. 31 жовтня 1517 – «95 тез», лютий 1518 – пояснення до 95 тез. Літо 1519 – Лейпцигзький диспут між Екком і Лютером. 1520 – «До християнського дворянства німецької нації про покращення християнського стану» М.Лютер. 1520 – була Лева X про відлучення Лютера від церкви. Весна 1521 – Вормський рейхстаг=» Вартбург. Етапи Реформації:

1. 1517 – 1521

2. 1521 – 1525

Томас Мюнцер вперше в Німеччині розробив богослужіння на німецькій мові. Серпень 1522 – весна 1523 рр. – похід Зіккінгена на Трір. 1524 – 1525 рр. – Селянська війна в Німеччині. 19 березня 1525 - надруковані «12 статей». 17 квітня 1525 – Вейнгартенський договір. «Гейльбронська програма» - підготовлена Венделем Гіплером і Фрідріхом Вейгандом. 1526 – «Земський устрій» для Тіроля Міхаїл Гайсмаєр. 1534 – 1535 – «Мюнстерська комуна».

1530 – Аугсбурзький рейхстаг. 1531 – Шмалькальденський союз. 1555 – Аугсбурзький релігійний мир. 1577 – «Формула згоди» - форма лютеранського віросповідання. 1580 – «Книга згоди» Фердинанд І (1556 – 1564); Максиміліан ІІ(1564 – 1576); Рудольф ІІ(1576 – 1612).

 

 

Культура Німеччини. Гуманізм.

Рудольф Агрікола (1444-1485), Якоб Вімпфелінг (1450-1528), Конрад Цельтіс (неолатинський поет Німеччини епохи Відродження), Себастьян Брант «Корабель дурнів»( 1494); Віллібальд Піркгеймер «Короткий опис Німеччини», «Історія швейцарської війни»; Конрад Пейтінгер; Йоган Авентін «Баварська хроніка», Беат Ренан «Три книги німецької історії». 1501 – Е. Роттердамський «Настанова християнському воїну» Еразм і Рейхлін – «два ока Німеччини». «Листи темних людей»(2 частини:1517, 1519): Гуттен, Рубеан, Буш. Філіп Мелангтон – професор грецької мови в Вітенберзькому університеті, «Загальні поняття теології», «наставник Німеччини». Біблія: Новий Завіт(1522), Старий Завіт(1534). Альбрехт Дюрер: «Апокаліпсис», «Великі страсті», «Малі страсті», «Лицар, смерть і диявол», «Єронім в келії», «Меланхолія», «Чотири апостоли». Матіс Нітхардт(Грюневальд) «Ізенгеймський вівтар»; Лукас Кранах Старший. Музика: Г.Ізаак, Л.Зенфль, Орландо Лассо «князь музики», Генріх Шютц «Священні симфонії».

Швейцарія

13 кантонів: 7 міських + 6 сільських. Ярмарки: Женева, Цурзах; Санкт – Галлен – центр льоноткацтва. Перші банки: Базель(1504), Женева(1568). Людвіг Пфіффер з Люцерна «швейцарський король». 1508 – «бернська справа». 1536 – «Настанови в християнській вірі», приїзд Кальвіна в Женеву. 1568 – утворення «золотого союзу»(7 кантонів). Егідій Чуді «Гельветична хроніка». Конрад Геснер «Пліній Гельвеції».

Католицька церква і Контрреформація

Нові ордени 1527 – орден театинців (заснован П. Караффой, архієпископом Театы, майбутнім Павлом IV) – реставрація ранньохристиянської общини. 1526 – орден капуцинів - повернення до строгості часів св. Франциска. Виділення з ордену кармелітів «босих» кармеліток (св. Тереза Авильская (1515—1582) – повернення до старих принципів жебрацтва. 1530 – в Мілані сформовано орден барбанітів (допомого хворим). Поява ордену св. Урсули (виховання дівчат). Спільні риси – сувора аскеза. Посилення шанування Діви Марії – культ непорочності, благочестя, опора на традиційні форми релігійності. Єзуїти. Заснован іспанським ідальго Ігнатієм Лойолою (1491—1556), учасник Італійських війн. Після тяжкого поранення посвятив життя служінню Ісусу. Навчався в Іспанії і Парижі, доктор теології. 1534 в Парижі разом з 6 спільнодумцями створює «Товариство Ісуса». 1540 – офіційне затвердження Павлом IV. Структура – жорстка ієрархія. Очолював по життєвий генерал (перший Лойова. Наступник Диего Лайнес). Дорадчий орган – конгрегація. Щоб стати повноправним членом необхідно пройти 4 ступені (новіциї, схоластики, коадъютери і повноправні члени). Велика увага навчанню (всесословні єзуїтські колегіуми). Навчали давнім мовам, автентичні тексти, велика увага риториці. Погляди ордену відображені в «Духовних вправах»" Лойоли, в працях Л. де Молины, Ф. Суареса и Р. Беллармина. Створили доктрину тирановбивства (вбили французьких королів Генриха III (Клеман) і Генриха IV (Равальяк). Широка місіонерська діяльність в Ост-Индиії, Японії, Китаї, Абиссинії і Латинскій Америці (в Парагва створли свою державу). Проти ордену виступили старі ордени – домініканці.

Контрреформація починається за Павла III (1534—1549) – висування кардиналів Контарини, гуманіста Садолето и голову іспансько-неополітанської інквізиції Караффу. 1542 – створено Головний інквізиційний трибунал в Римі (Караффа, початок контрреформації) – необмежені повноваження в справах віри - засуджені Джордано Бруно и Дж.Ч. Ванини, Т. Кампанелла, Г. Галилей. 1543 Караффа ввів заборону на друкування книг без дозволу інквізиції. Перші каталоги заборонених книг зявилися в Лувені, Парижі, Венеції, Флоренції і Милані. 1559 - "Индекс заборонених книг " (внесені навіть «Проект виправлення церкви»", праці єзуїтів Ф. Суареса і Л. де Молины, "Примечания к Новому завету" Эразма Роттер­дамского, твори Боккаччо, Лоренцо Баллы, Макиавелли, Ульриха фон Гуттена тощо). Введення цензури.

Трідентський собор ( 1545—1563).

Собр поділявся на три сесії. 3 сесія (1562-1563) – перемога ультрамонтарізму. Рішення: відновлення авторитету Папи, Папа на чолі собору, декрет про релегійну дисципліну духовенства, постанова про постійне проживання вищого духовенства за місцем служби, єпископи несуть персональну відповідальність за поведінку нижчого духовенства, створення в кожному єпископстві семінарій, скасування зловживань з продажу індульгенцій, декрет про підтримку усіх догматів, декрет про заборону нагромадження посад, декрте про святість шлюбу, збереження латинської мови богослужінь – Трідентське сповідання віри (1564). Від реалізації рушень собору відмовилася Франція. Колегія кардиналів була обмежена 70 членами і стала підпорядкованою папі. За Григорія XIII (1572—1585) введені дипломатичні представництва при світських правителях, введення єдиної літургії. 1588 – спеціальна конгрегація по церковним обрядам. 1592 виправлене видання Біблії. Підтримка Григоріанського університету. Створеного в 1552 Лойолою. Введення нового календаря.

Історична діяльність - єзуїт Дени Пето (1583—1652) з протестантом Скалигером створює наукову хроноло­гію - "De doctrina temporum" (1628). Видання "Житій святих" Жаком Болландом (1596—1665). З 1643 виходить серія «Діянь святих». Дом Мабильону (1632—1707) - праця по дипломатиці (1681) та публікація «Діянь святого ордена св. Бенедикта". Політична опора – Габсбурги, в Німеччині - герцоги Баварські. Альбрехт V (1530— 1579) відновив католицизм в Баденскому герцогстві.

ІСПАНІЯ

До Іспанії: Сардиния, Сицилия, Балеарскi острова, Неаполитанське королев­ство и Наварра

Карл 1(1516-1555) = Карл 5(1519-1555). з 1605 – Мадрид столиця. 1519 – Карл 5 призначив намісником А.Утрехтського "восстания комунерос" (1520—1522) 1 етап – (травень-жовтень 1520)Літом 1 520 - Священна хунта во главе с Хуаном де Падилья. 2 етап -(1521—1522) - " 99 статей" (1521). поразка війск Хуана де Падильи в битве при Вильяларе (1522). жовтень 1522 - Карл 5 поверн. в Іспанію.1503 – встановлена с-ма такс. Ств. Севільська торг. палата. Филипп II(1555-1598) з 1538 – дворяни й духовенство офіційно не були предст. у кортесах. Ескоріал – палац-усипальниця 1571 - Хуан Австрийский, победил турок в битве при Лепанто. Филипп IIЇ(1598 - 1621) 1638 –Франція захопила іспан. Русільйон.

 

НІДЕРЛАНДИ

За Прагматичною санкцією 1549 17 провінцій було виділено в особливий спадковий габсбургский округ. Намісник іспан. Короля – генеральний статхаудер. Ради: Державна, Фінансова, Таємна. Населення до кін. 16 ст. – 3 млн. 300 міст + 6500 сіл

Реформація

в липні 1521 було проведено публичное спалення в Генті 3000 "єретичних" книг. В 1522 Карл V ств. імператорську інквізицію. В липні 1523 за приговором інквізиції були спалені два монахи-августинці. 1535 – придушення режиму анабаптистів в Мюнстері. плакат 1550 - загрожував стратою мечем ере­тиків - чоловіків, закопуванням в землю — жінок. з 1555 – король Філіп ІІ. 1557 - Філіп ІІ проголосив держ. Банкрутство Іспанії. Намісниця в Нідерл. – Маргарита Пермська. На чолі Держ ради – Антуан Гранвелла. 1560 - були різко підвищені митні збори на шерсть. 1565 – союз дворян «Компроміс». 1566 - іко­ноборське повстання. 5 квітня 1566 – петиція М. Пермській. 5500 церков знищено. Літо 1567 – Альбу направили в Нідерл. Серпень 1567 – вступив у Брюссель. 1571 – введення алькабали. Весна 1572 – Єлизавета наказала морським гезам покинути порти Англії. На 24 кораблях взяли м. Бріль(Зеландія). В кін.1573 Альбу змінив новий намісник — Луїс Рекезенс(помер у 1576). Літо 1576 – бунт іспан. Військ. 4 вересня 1576 – арешт членів Держ. Ради в Брюсселі. 4 листоп. 1576 – іспан. війська пограбували Антверпен. 8 листоп. 1576 Генер. штати "Гентське умиротворення ". Новий намісник – Фарнезе. 6 січня 1579 – Араська унія. 23 січня 1579 - Утрехтська унія – Пн. Провінції. Літо 1581 – Генер. штати Пн. провинцій сделали следующий шаг — объявили о низложении Фи­липпа II. Літо 1584 – вбито Оранського(Жером Балтазар).. 1585 – впав Антверпен. 1585 – в Пн. Провінції прибув фаворит Єлизавети – граф Лейстер. 1585-1625 – Моріц Нассауський статхаудер Голландії

Перемир’я.Нідерландські компанії – Ост-Індська(1602), Вест-Індська(1621), Прибалтійська, Левантійська, Московська.1609 – Амстердамський банк. 4300 кораблів у республіці.Бл. 70 тис. Га землі – осушено.З 1642 – Тасман дослідж. Океанію. 1594-1596 – Баренцздійсн. 3 експедиції – хотів пройти через Пн. – Льодовитий океан.До 1650– колоніальні володіння Голландії в 60 разів більші ніж метрополія.

Культура Испании

университеты в Саламанке и Алкале де Энарес. вчений-гуманист - Франсиско де Витория

испанский гуманист, свя­щенник Бартоломе де Лас Касас - "Правдивая история разорения Индий". испанского гуманиста, теолога, анатома и медика Мигель Сервета -1553 г. - "Восстановление христианства". анонимный роман " Жизнь Ласарильо с Тормеса" (1554),

Мигель Сер­вантес де Сааведра - "Нумансия" В 1605 г - "Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский", а в 1615 г. —2 частина. Лопе Фелис де Вега Карпьо - трактат "Но­вое искусство создавать комедии в наше время" "Фуэнте Овехуна" ("Овечий источник"),

Тирсо де Молина - "Дон Хуан" и Кальдерон де ла Барка.художники Доменико Теотокопуло (Эль Греко), Диего Сильва де Веласкес, Хусе-неде Рибейра, Бартоломе Мурильо.Доменико Теотокопуло (Эль Греко), уроженец острова Крит - "Святое семейство", "Страсти Св. Маври­кия", "Эсполио", "Вознесение Христа" "Погребение графа Оргаса", "Портрет неизвестного".

Культура Нидерландов

Ян ван Эйк - "Гентского алтаря". Рогира ван дер Вейдена до Ганса Мемлинга. Иероним Босх – живописці. Эразм Роттердамский - "Вос­питание христианского государя" "Жалоба Мира" "Разговоры запросто" ("Домашние беседы"). "редерейкери" — ритори, майстри слова.Филипп Марникс - "Улей святой римской церкви" (1569). Дирк Коорнхерт - 1586 г. "Этика" Коорнхерта.Юст Липсий - философ, историк, по­литический мыслитель - книги "О постоянстве" (1584) и "Политика" (1589).университет в 1575 г. в Лейдене. Кристоф Плантен типограф. Людовик Эльзевир - основал в Лейде­не другую типо­графскую фирмуГерард Меркатор - картогра­ф.медик Андреас Цезалий - "О строении человеческого тела" (1543).живописец XVI в. Пітер Брейгель Старший - "Крестьянский танец", "Слепые", "Времена года’’. Франс Хальс. Рембрандта - "Возвращение блудного сына". Ру­бенс, Антонис ван Дейк, создатель нового типа декоративного парадного портрета; Якоб Йордане, писавший монументализированные жанровые композии, Франс Снейдерс - мастер охотничьих сцен и славящих земное изобилие гигантских натюрмортов с грудами раз­нообразных даров природы. писатель в XVII в. Йост ван ден Бонд ел основоположник нового международного, права Гуго Гроций - трактат "О праве войны и мира".

Італія

Італійські війни (1494-1559). Етапи: 1)1494-1513; 2)1515-1559. 1494р. - вторгнення Карла VIII на територію Італії. Фр. Посол – Філіп де Коммін – «наші не вважали італійців за людей»

1495 «Свята ліга»: мілан+венеція+папська обл.+німецький імператор Максиміліан І+Іспанія. 1499р. – похід Людовіка ХІІ в Італію, взяття Мілана. 1500р. – договір Людовіка ХІІ з Іспанією про розподіл Неапол. к-ва. 1502р. – завоювання Неаполітанського к-ва. 1504р. – 3-не перемир’я з Францією. 1504р. – антивенеціанська коаліція, Юлій ІІ. 1508р. – Камбрейська ліга (Фр+Ісп+Нім+Пап. Обл.) Тр. 1508р. – битва при Аньяделло – Венеція потерпіла поразку. 1511р. – «Святійша ліга» Юлій ІІ+Венеція+Ісп= «вигнання варварів». 1512р. – битва під Равенною – поразка ліги. 1513р. – договір Венеція+Фр. 1515р. – битва при Мариньяно – перемога фр-вен військ. 1519р. – Карл І став Карлом V. 1525р. – битва при Павії – поразка Фр. 1526р. – Коньякська ліга (Венеція+Пап. Обл.+Генуя+Флоренція+Мілан+Франція). 6 трав. 1527 – Карл V захопив Рим (папа Климент VII). 1529р. – мир в Камбре (Карл V – король Італії, коронований КлиментомVII в 1530р.). 1559р. – Като-Камбрезійський мир

ЕКОНОМІКА

Сукноробсво – у 1521р. 3500 кусків/рік, 1602р. – 29000 кусків/рік. Шовківництво: Генуя, Венеція, Мілан, Павія (постачальник - Сицилія). Генуя – «господар грошового ринку». Поч. XVIст. – 10 млнчол.., кін. XVI – 13 млн – населення.80%- сільські жит.. Неаполь – 200 тис, Венеція – 150 тис.

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ

1512р. – Медичі повернулись до Флоренції, 1527 – були вигнані. Гонфалоньєр міста Флоренція – Содеріні. 1532р. – головою Флоренції став Алесандро Медичі (племінник папи)

Флоренська респ+Сьєнська респ = Велике герцогство Тосканське(при Козімо І). 1571р. – битва при Лепанто – Венеція перемогла. 1528р. – конституція Генуї, «Книга міста», олігархічні принципи. 1536р. – змова Фрегозо, 1547р. – змова Фьєски. 1575р. - повстання в Генуї

СОЦ. Б-БА

Р. – повстання генуезців проти французів. 1528, 1575 – повстання в Генуї. 1509-1511рр., 1524-25рр. – селянська війна у Венеції. 1530р. – облога Флоренції, оборону очолив Франческо Ферруччі. 12 серпня 1530р. – Флоренція здалась1585р., 1647р (очолив Мазаньєло).– повстання в Неаполі. 22.10.1647р. – проголошення республіки в Неаполі

РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ В ІТАЛІЇ

Джироламо Савонарола – ідеолог. 1530-ті – діяльність реформаційного гуртка Хуана де Вальдеса

Проповідник – Бернардіно Окіно. 1559р. – «Індекс заборонених книг» («Декамерон» Боккаччо, твори Валли, Макіавеллі). 1542р. – введення судів інквізиції

КУЛЬТУРА

1582р. – академія делла Круска. 1612р. – перший словник італ. Мови. Типографія – Альд Мануций. Макіавеллі: «Государь», «Рассуждение о первой декаде…», «Історія Флоренції», заклав основи політичної теорії.. Гвіччардіні: «Історія Італії» - перша історіографічна праця. Кастільоне: «Придворний». Аріосто Людовіко – поема «Неистовий Орландо». Санадзаро – «Аркадія» (1502р.)- пасторальний жанр. Бембо П’єтро – «Азоланські бесіди», перше видання 1505р. Банделло Маттео – «Новелли». Тассо Торквато – «Звільнеий Єрусалим»(1580р.). Челліні Бенвенуто – «Життєписи». Помпонацці П’єтро – «Трактат про безсмертя душі», опубл. 1516р.. Телезіо Бернардіно – «Про природу речей відповідно її власним началам» (1565р.). Патрици Франческо – «Нова філософія Всесвіту»(1591р.). Бруно Джордано – «Пир на пепле», «Про причину, начало та єдине», 1600р був спалений. Ваніні Чезаре – «Амфітеатр вічного провидіння», «Про чудесні таємниці природи…», страчений у 1619 р.. «Немає науки поза математикою» - да Вінчі. Кардано Джироламо – «Коментарі до Гіпократа». Галілео Галілей – «Зоряний вісник»1610р., «Діалог про дві системи світу»1632р. Трагедії: Джованні Ручеллаї – «Розамунда», Тріссіно Джанджорджо – «Софонізба» 1515р. Комедії: кард Бібієн – «Каландро» 1513р., Анжело Беолько – «Білора». Сатир. Комедії: «Мандрагой» Макіавеллі, «Підсвічник» Дж. Бруно. Драми: «Амінта» Тассо (1573), «Вірний Пастух» Гварніні (1590). Опери: «Евридіка» Ручеллаї, «Аріадна» Монтеверді, «Орфей»1607. Паллестріно – «а капелло». Да Вінчі: «Мадонна в скалах», «Таємна вечеря», «Джоконда». Рафаель: «Сикстинська Мадонна», «Диспут», «Афінська школа», «Парнас», «Мудрість, поміркованість, сила». Мікеланджело: статуя Давида, фрески потолка Сікстинської капелли, «Мойсей», ансамбль капелли Медичі у Флоренсії. Джорджоне: картини «Гроза», «Три філософа», «Сільський концерт», «Спляча Венера». Тіціан – реформатор живописного мистецтва, «Денарій кесаря», «Любов земна та небесна», «Юноша з перчаткою», портрети – П’єтро Аретіно, папи Павла ІІІ, Карла V, пізні роботи – «Даная», «Венера з дзеркалом

 

Англія

Населення: поч. XVIст. – 2.5, кін. XVI- 4.1 млн. Лондон – 500 тис.. Сукноробство – 82% експорт, 14 видів. Суконщик «Джек із Ньюбері», 940 чол. на мануфактурі. Англ. Компанії: регульовані, акціонерні. 1549р. – повстання в Девоні, Карнаулі, Норфолці, Сафолку (Роберт Кет). Тюдори (1485-1603рр.). 1485р. – битва при Босуорті –генер. Б-ва війни Черв і Білої троянд. Граф Річмонд Ланкастер– Генріх VII(1485-1509рр.) Генріх VII – багатство в 2 млн фунтів стерлінгів. Генріх VIIІ (1509-1547рр.) – «ренесансний монарх». Канцлер Генріха VIIІ – Мор, Кромвель. Апарат правління – 1500 чол, Королів. Гвардія – 200 чол.. «Дерев’яні стіни Англії» - флот. Парламент: палата лордів, палата представників. Парламентські привілеї – «парламентські свободи». Перший спікер – Томас Мор Єдуард VI (1547-1553рр.). Сомерсет, Нортумберленд – протектори. Марія Тюдор (1553-1558рр.). 1554р. – повстання англ. протестантів (Т. Уайатт). Єлизавета І (1558-1603рр.) – дочка Генріха VIIІ з Анною Болейн. 1571р. – «39 статтей». Пуритани – прихильники реформації, очищення від «пережитків папізму». 1583 р. – особлива комісія, присяга англіканству. Індепенденти – заперечували єдність церкви, виступали за повну незалежність общин віруючих як від світської так і духовної влади. «ліврейські компанії» - найсильніші цехи. 1496-97рр. – дослідження узбережжя Пн Америки, Ньюфаундленд. 1553р. – експедиція Уіллогбі, Ченслера. 1555р. Московська кампанія (Ченслер). 1579р. – Естляндська (Сх) кампанія. 1581р. – Левантійська кампанія (Туреччина). 1599р. – Ост-Індська кампанія (пайщиця - королева). 1613-1623рр. – англійська факторія. 1572р. – рейд Дрейка в Карибське море. Дрейк – «Дракон». 1577-80р. – план Дрейка про кругосвітню подорож. «новий Альбіон» - узбережжя Каліфорнії. «Золота лань» - флагман Дрейка. 1576-1578рр. – дослідження Греландії (Фробішер, Гілберт). Перші поселення: на о. Роанок, Вірджинія (1585). Джорджтаун (1607р.) – перша постійна колонія. 1541р. – Генріх VIIІ оголосив себе королем Ірландії. 1594-1603р. – повстання в Ірландії, провінція Ольстер (Тірон, Тірконел). Маунтджой – намісник Ірландії. 1542р. – Марія Стюарт (правнучка Генріха VII, дочка Марії Лотарингської, дружина Франциска ІІ) – королева Шотландії. 40-50-ті – реформація в Шотландії – кальвінізм. Джон Нокс – ідеолог. Ковенант – союз кальвіністів. 1559р. – Марія Стюарт, Франциск ІІ прийняли титул королів Англії. 1560р. – Единбургський договір (фран війська покидали Шотландію, управління державою переходило до Ради з 12 лордів). 1567р. – повстання кальвіністів, Марія Стюарт зреклась престолу на користь сина Якова VI. 1569р. – повстання в пн. Англії під лозунгом востановлення «істиної віри» - католицької. 1587р. – старта Марії Стюарт. 1587р. – Дрейк потопив іспан флот в порту Кадіс. Непереможна армада: 130 кораблів, 18 тис. солдат на борту. 1588р. – розгром «Непереможної армади». Єлизавета І – «протестантський папа». «партія війни» з Іспанією (маршал Ессекс). 1601р. – бунт, очолений Ессексом. Яків І Стюарт (1603-1625рр.) – об’єднав Англію, Шотландію, Ірландію, крайня форма абсолютизму. 1604р.- перший парламент Якова І. 1604р. – мир з Іспанією. 1605р. – «Порохова змова» - дворяни-католики намагались підірвати парламент. 1618-1648рр. – Тридцятилітня війна. 1625-1630рр. – війна з Іспанією. 1627-1629рр. – війна з Францією. Карл І (1625-1649рр.). 1628р. - «Петиція про право» - заперечення права монарха самовільно обкладати податками. 1629р. – розпуск парламенту Карлом І. 1629-1637 р. – період самостійного правління. «Тисячна петиція» про реформування англіканської церкви. Армініанство – течія в європейському протестантизмі, що заперечувала кальвініський тезис про загальне предназначення, про початкову вибраність членів кальвініських общин – архієпископ Кентерберійський, У. Лод

РЕФОРМАЦІЯ В АНГЛІЇ

Д. Уїкліф – ідеолог. Оксфорд – негативне відношення до реформації, Кембрідж навпаки. Тіндал, Ковердейл, Кранмер, Латімер – послідовники Лютера. 1524р. – переклад Нового Заповіту на англ. (Тіндал). Генріх VIIІ – «захисник віри». «Королівська реформація» - розрив Англії з Римом. 1529-1536рр. – «парламент реформації». 1534р. Акт про супрематію (Генріх VIIІ – гоова англ. церкви). Кранмер – архієпископ кентерберійський. 1536-1540рр. – секуляризація церковних земель. Перший англ. символ віри – «Десять статей».
КУЛЬТУРА АНГЛІЇ

Оксфордський у-т – колиска англ. Гуманізму. Колет Джон – предтеча реформації (учні: Роттердамський, Мор). Томас Мор (1478-1535рр.): «Золота книжечка, так же корисна як і забавна про найкращий устрій держави і новий острів Утопія»(1516р.) Головний герой – Рафаїл Гітлодей. Торриджано П’єдро – надгробок Генріха VII у Вестмінстерському абатстві. За Генріха VIIІ спорудили: Уайтхол, Річмонд. «Перпендикулярна готика»: капелла Королівського коледжу, капелла Св. Георгія у Віндзорі. Ганс Гольбейн Молодший – придворний художник Генріха VIIІ з 1536р. «храм муз» Роттердамський про двір Генріха VIIІ

Уайатт, Ховард, Саррі – поети. Композитори: Тевернер, Талліс, Генріх VIIІ. Поети: Сидні – поет, теоретик літератури: «Майска королева», трактат «Захист поезії». Спенсер – «Пастуховий календар», «Королева фей». Хаклюйт – «Основні плавання, подорожі та відкриття англійської нації». Неш: «Злополучний скиталець». Історичні твори: «Хроніки Англії, Шотландії, Ірландії» - Холіншед, «Хроніка Лондона і Вестмінстера» - Дж. Стау. Кемден – видатний історіограф. Драматургія: Крістофер Марло – «Тамерлан Великий», «Трагічна історія доктора Фауста», «»Мальтійський єврей». Уільям Шекспір – «Комедія помилок», «сон в літню ніч», «Багато шуму з нічого», «Віндзорські проказниці», «Зимова казка», «Буря». Бен Джонсон – «Алхімік», «Варфоломіївська ярмарка», «Кожен в своєму норові». Природничі науки: Гарвей – велике коло кровообігу, Херіот – плями на Сонці, Непер – система логарифмів. Френсіс Бекон (1561-1626) – лорд-канцлер при Якові І – «Досліди і настанові норовливі та політичні»(1597р.), «Нова Атлантида» - утопія. Ініго Джонс – архітектор – класицизм

 

КУЛЬТУРА ФРАНЦІЇ

1530р. – Колеж де Франс (очолив Г. Бюде). Жофруа Торі - переворот в книгодрукуванні. Гуманісти: Бюде, Доле, Е. Доле: «Коментарії до латинської мови». Б. Депер’є (французький Лукіан): «Кімвала світу», «Нові забави». 1539р. – паризький діалект – єдина державна мова. Маргарита Наваррська (сестра Франциска І): «Дзеркало грішної душі», «Гептамерон» (72 новелли). Клеман Маро – віршовані мініатюри. Франсуа Рабле – докладчик прохань при Франциску І: «Гаргантюа і Пантагрюель» (1534р.). «Плеяда» - поети-гуманісти 40-60-х ХVІ ст. (очолили Дюбеллє, Ронсар) – національна поетична школа. 1549р. – «Маніфест», «Захист та возвеличення французької мови». 1560р. – «Изискания о Франции» Е. Пак’є. 1568р. – «Історія дев’яти королів Франції» Ф. Бельфоре. 1576р. – «Загальна історія французьких королів від Фарамонда до Карла VІІ» Б. де Жирар Дю Гайян. «Історія мого часу» Ж. Огюста – вершина історичних праць. Мішель Монтень (1533-1592рр.): «Досліди». Жан Боден (1530-1585рр.): «Шість книг про державу», «Метод вивчення історії», ввів поняття «держ суверенітет». П’єр Шарон: «Про мудрість». Гугенотська поезія: Теодор де Без «Ювенілія», Т. д’Обіньє «Трагічні поеми», «Пригоди барона Фенеста», «Всесвітня історія». Франсуа Отман – трактат «Франко-Галлія». Скульптори: Россо, Пріматіччо, Делорма, Леско. Живописці: Клуе, Дюмустьє, Корнель де Ліон. Рене Декарт (Картезіус) – «Трактат про світло», «Правила для керування розумом», «Мислення про метод», «Метафізичні роздуми про першу філософію» - засновник аналітичної геометрії. П’єр Гассенді – «Парадоксальні вправи проти арістотеликів», «Звід філософії Епікура». Класицизм: Франсуа Малерб – «Молитва за здоров’я короля Генріха Великого», П. Корнель – «Сід» (1634р.)- французький театр, трактат «Роздуми про три єдності…». «Gazette de Frnce» - перша газета Франції. Венсен де Поль – «товариство святих дарів». Ле Сапад – «Теореми» (1613р.). 1648р. – Академія живопису та скульптури.

 

Франція

Регіони: Паризький басейн, Аквітанський басейн, гірські обл. Перше місце по виготовленню холстів та полотен (Шампань, Іль де Франс, Пікардія, Бретань). Дворянство: дворянство шпаги (дворянин із дворянського роду), дворянство мантії (чиновницьке дворянство). Генеральні штати: 1560, 1576, 1588, 1614. Франциск І (1515-1547рр.) – «ибо такого наше соизволение». 1536р. – наділення органів королів влади на місцях. Сенешальства, бальяжи – органи а місцях. 1 517-1543рр. – прямий податок – талья. 1534р. – королівська інструкція дослідження Нового світу. 24 липня 1534р. – відкриття Канади (2 кораблі Жака Картьє). 1763р. – Канада під владою Англії. 1438р. – Прагматична санкція (гарант галлі канської церкви - монарх). 1516р. – Болонський конкордат (прво короля призначати прелатів на церковні посади з наступним затвердженням папи, папа над собором). 1560р. – асамблея генеральних штатів. Генріх ІІ (1547-1559рр.). Франциск ІІ (1559-1560рр.). Карл ІХ. (1560-1574рр.)

РЕФОРМАЦІЯ Жак Лефевр Етапль: «Коментарії до псалмів» (1508), «Коментарії на послання св. Апостола Петра» (1512) – основні догмати католицького віровчення про спасіння та гріх. Жан Кальвін – «Настановлення в християнській вірі»(1536). 1557р. – перша кальвінська церква в Парижі. 1559р. – прийняття єдиного символу віри. 1562-1594рр. – релігійні війни. Антуан Бурбон, принц Конде – очолили гугенотську аристократію. 1560р. – Амбуазька змова – спроба двірцевого перевороту, спровокована Принцом Конде, мета – відсторонити Гізів. Карл ІХ – регент – Катерина Медичі. 1562р. – напад на гугенотів у Вассі – початок релігій воєн. 1562-1570рр. – перший період. 1570р. – едикт примирення в Сен-Жермені: право на гумен богослужіння, право на суспільні посади, фортеці – Монтобан, Ларошель, Коньяк, Лашаріте. 1572-1576рр. – другий період. 24 серпня 1572р. – Варфоломіївска ніч, після одруження Маргарити Валуа та Генріха Наваррського. Памфлети гугенотів: «Позов тиранам», «Франко-Галлія» (Дюплессі-Морне, Ф. Отман). 1575р. – оформлення Гугенотської конфедерації в Німі. 1576р. – Католицька Ліга (Генріх Гіз), декларація ліги. Генріх ІІІ (1575-1589рр.). 1580-1594рр. – третій період. Католицька ліга – Генріх Гіз, герцог Маєнський, кардинал Реймський. 1584р. – таємний договір Католицька ліга +Філіп ІІ, Генріх Наваррський залишався права на престол. 1585р. – Паризька Ліга. 1585р. – відміна указів на користь гугенотів. 1585р. – булла папи Сікст V про заборону наслідувати Генріху Наваррському фран. Престол. 1588р. – союз Генріха ІІІ із Генріхом Наваррським. 1588р. – Генеральні штати в Руані. 1588р. – вбивство Генріха Гіза. 1589р. серпень – вбивство Генріха ІІІ (дом Жак Клеман). 1592р. – введення в Париж іспанського гарнізону. 1593р. – відречення від кальвінізму Генріха ІV в соборі Сен- Дені. 1594р. – коронація Генріха ІV в Шартрі. Генріх ІV Бурбон (1594-1610рр.). 1598р. – Нанський едикт – оголошення галлі канської церкви офіційною, толерантність до протестантів. Максиміліан Сюллі – перший міністр. «Театр землеробства» О. де Серр – агрономічний трактат (1600р.). Полетта – щорічний податок. 1610р. – вбивство Генріха ІV (Франсуа Ревальяк). Людовік ХІІІ (1610-1643рр.), регент Марія Медичі. 1614р. – Генеральні штати. 1624р. Арман Жан дю Плессі герцог Рішельє – перший міністр Людовіка ХІІІ. 1628-29рр. – облога Ларошель. 1659р. – заборона діяльності синодів реформатських церков, заборона дуелей. Інститут інтендант – запроваджений Генріхом ІV. 1641р. – сплата від церкви коштів до казни. 1629р. – колоніальна політика на о-вах Мартініка та Гваделупа, договори з Ганзейським союзом та Англією. 1648р. – Вестфальський мир. «Політичний заповіт» - трактат Рішельє. 1624-1642рр. – селянські рухи. 1624р. – повстання в Керсі. 1639р. – повстання «босоногих» в Нормандії. 1642р. – смерть Рішельє. 1643р. – Людовік ХІV, регент Анна Австрійська

Північна Європа

Розрив кальмарської унії

Боротьба Швеції проти унії (Правителі Швеції регенти з дому з Струве (1471—1520).

В 1518 г. датський король Кристиан II вторгся в Швецию, щоб поновити реальну Унію – захопив Стокгольм і коронувався – страта опозиції «стокгольмська кровава баня» - повстання 1520—1523 (очолив Густав Ваза, в 1523 коронувався – розрив унії).

Привілейована частина селянства - скаттовые бонды — составляла до 50% крестьян в Швеции, 30% — в Норвегии и 20% — в Дании. Незалежність селянства.

Реформація. Церкві належало до 1/3 земель. Духовенство проти посилення королівської влади. З 20-х рр. XVI ст. протестантизм проповідували: в Дании — Ханс Таусен, в Шве­ции — "мастер Улоф" (Олаус) Петри, в Финляндии — Петер Сярилахти и Михаил Агрикола. Реформа з верху - 1527 в Швеції, і в Данії та Норвегії в 1536. Супротив Реформації в Норвегії та Ісландії. Наслідок – секуляризація та посилення королівської влади.

ДАНИЯ

Боротьба між дворянством і королем. Кристиана II (1513—1522): заміна німецької мови датською, підвищення ролі бюргерів, нові міські і торгівельні закони (1521), земський закон (захист селян), переселенці з Нідерландів, порча монети. – заколот дворян, корлем став Фредерик Гольштейн-Готторпский (1523—1533): визнав незалежність Швеції та відмінив реформи Кристіа­на II (повернув дворянам судову владу та монополію на тримання ленів).

"Графська распря" 1534—1536 – після смерті Фредеріка намагання Крістіана ІІ повернути престол – підтримка Любеком (військо на чолі з Кристофером Ольденбургский – захопив Зеландію, Фюне і Сконе), Копенгагена повстання селян. Дворяни вибрали королем сина Фредеріка Кристиана III (1536—1559), придушення повстання. – посилення дворян (підлягали лише суду короля, монополія на тримання землі, закріплення влади над селянами). Реформація - 1530 бюргери Копенгагена знишили в церквах зображення святих. 1536 – великий риксдаг (19 аристократів, 1200 дворян, бюргерів і селян) – секуляризація (більшість землі королю), ліквідація монастирів, введення поміркованого лютеранства, король назначив 7 нових єпископів і позбавив їх права засідати в Державній раді. Богослужіння на датській (К. Педерсеном переклав Біблію). Кристиан III провів реформацію в Шлезвігу та Норвегії.

Зовнішня і внутрішня політика: союз з Москвою проти шведів, приєднання в 1559 острова Эзель і частини Прибалтики. Фредерік II (1559—1588) заключив договір з Росією (1562), претензії на шведський престол. В результаті північної війни (1563—1570) Данія зберегла своє положення в Балтиці. Кристиан IV (1588—1648) – опора на дворян і бюрократизація. Розвиток мануфактур. Створення монопольної кампанії для торговлі з Ісландією (1619), факторія в Індії – Транкебар, Ост-Індська кампанія (1616), Вест-Индская (1625), Африканская (1636). Експедиції в Гренландію. Бы­ла выдвинута идея проложить морской путь вокруг Северной Аме­рики в Китай и Индию. Поя­вились интересные здания голландской архитектуры — Биржа в гавани (1619—1625) и крепость-дворец Розенборг (1606—1634), по­строена церковь Св. Троицы с башней для астрономических наблю­дений.

Перемога у війні з Швецією (1611—1613) – захопили Кальмар, Єдиний порт в Північному морі Эльвсборг. Поразка у Тридцятилітній війні – Валенштейн захопив Ютландію і Гольштейн - Любекский мир, (1626) – заборона втручання в справи Німеччини, створення Гольштейн-Готторпського герцогства. Поразка у війні з Швецією (1643—1645) – втрата Эзеля и Гот­ланда, частини Норвегії. Поразка в Трьохлітній війні від Швеції (1657—1660) - Роскилльский мир (1660) – втрата півдня Скандинавів.

 

ШВЕЦИЯ

Реформація – спочатку введення шведськоїв богослужінні, переклад Євавнгілія ("мастер Улоф"). 1527 - Густав I зібрав Вексдерський риксдаг – постанова реформи церкви і секуляризації, 2/3 церковної десятини королю. Управляння церковю передано чиновникам (суперинтендантам). 1544 – введення ортодоксального лютеранства. Збільшення земель короля до 28%.

Зовнішня і внутрішня політика: Густав I Ваза (1523—1560): реформи 1538—1543 — формування абсолютизма. Спадковість влади, верховне право власності у короля. Формування найманої армії та флоту – селянські повстання, відхід від реформ в кінці правління. Агресія проти Росії - 1555 спроба захопити Оре­шек. Эрік XIV (1560—1568) приєднання Північної Єстноії. Юхан III (1568—1592) – союз з Польщею проти Росії. Сигізмунд Ваза особиста унія Швеції і Польщі (1592—1599). 1595 Тявзинский мир з Росією – до Швеції Північна Фінляндія і Нарва. Війна з Росією (1610—1611) – захоплення Корели і Новгорода. Густав II Адольф (1611— 1632) – канцлер Аксель Оксеншерн, створення 5 урядових колегій. Створення загальноселянської війкової повинності, поділ країни на військові округи., Поразка в Кальмарській віні з Данією (1611-1613). Столбовський мир з Росією (1617) – Фінська затока і Карелія. Перемога над Польщею – Альтмаркске пермирє (1629) – відмова польських Ваз від прав на шведський престол, закріплення в Ліфляндії, Курляндії та Данцигу – домінування на Балтиці. Шведський період Тридцятилітньої війни (1630—1635) – приєднання територій по Вестфальскому миру (1648), право участі в німецьких справах. Перемога над Данією в Першій Північній війні (1643—1645) – Бромсебрузький мир (1645) і мир в Роскілле (1658) – приєдання півдня Скандинавів, Езеля і Готланда. Швеція стала великою державою. Економіка- населення 1 млн человек 90% селяне. Закріпачення селян. Головний експортер заліза та міді. Заснування порту Ґетеборг (1621). Король, широко образованный и способный государственный деятель

НОРВЕГИЯ

Збереження влади Данії. Державна рада – ріксрод, економічна відсталість. Повстання проти Данії в 1502 и 1508. Підтримка знаті на чолі з архієпископом Олафом під час «графської распрі» Крістіана – ліквідація Крістіаном ІІІ залишків незалежності, реформація за датським зразком – супротив реформації. Закріплення датської мови. Церкву очолили датчани. В 1536 Норвегія оголошена вічною датською провінцією. Ліквідація ріксрода. Влада з 1572 наміснику (статсхолдеру), збільшення податків. Покращення умов в кінці 16 ст. – спадкова влада на землю, при значення на службу норвежців, вигнання ганзейців. Столиця Осло (з 164 перейменовано в Крістіанія), створення постійної армії. Економічний ріст, активізація торгівлі, збільшення населення втричі. В 70-х рр.. виникає факторія в Росії –Кола. На початку 17 ст. початок формування буржуазії., поява мануфактур і торгівельного флоту.

ФИНЛЯНДИЯ

Належала Швеції. Проголошена герцогством (1556), потім генерал-губернатор­ством (1623). Поділ на лени Очолював намісник – титул Великого князя Фінляндського (1581—1721). Шведська мова, економічний ріст. Посилала представників в шведський рікстаг. Закріпачення селян. Центр Або. 1550 заснування Гельсікфорса.

Запровадження лютеранства, церкву очолив Михайло Агрикола (1510—1557). "Війна дубін" (1596—1597) селянське повстання викликане спробою првести контрреформацію намісником Флеммингом.

ИСЛАНДИЯ

Економічна відсталість і залежність від Європи. Влада у альтинга. Входження до складу Данії, повстання проти Реформації – придушене, в 1567 Заборона ісландцям носити зброю. Монополія Данії на торгівлю (1660), Найвідсталіша країна..

 

Міжнар. відносини

За часів папи Лева Х (1513-1521) – було покладено поч. Постійній папській нунціатурі. За папы Григория XIII (1572—1585) сформиро­вался окончательно. 1582 – Бальтазар Айапа - "О праве войны и военных учреждениях". Альберико Джентили "О посольствах" (1585). Гуго Гроций – основопложник міжнар. права

Очаги междунар. конфликтов –

1) зіткнення торг. і колониальных интересов Ис­пании и Франції з Англією 2) взаимоотношения между европейскими держ. і Осман­ской империей. 3) борьба между странами Пн. Европи за господство на Балтике.

Італійські війни (1494—1559)