Переваги та недоліки організаційної структури НДДКР, побудованої за дисциплінарною ознакою

Переваги	Недоліки
Можливість постійного наукового розвитку спеціалістів підрозділу	Концентрація зусиль на дисциплінах знижує значення проекту як носія науково-технічного нововведення
Запобігає дублюванню наукового обладнання під час його розподілу та сприяє ефективному використанню складних і цінних установок	Дисциплінарний підхід передбачає найбільшу ймовірність появи нововведення в результаті розширення меж окремої дисципліни, однак процес розроблення може потребувати залучення різних наукових сфер
Спілкування спеціалістів сприяє поглибленню знань у своїй сфері і здобуттю наукового авторитету
Легке переведення спеціалістів з однієї робочої групи в іншу

Джерело: складено на основі [106, с. 253; 116, с. 44]

 

Розглянемо переваги та недоліки структури такого типу, які наведено в табл. 2.5

Таблиця 2.5

Переваги та недоліки структури організованої за стадіями НДДКР

Переваги	Недоліки
Дозволяє науковцю продовжувати роботу в своїй лабораторії тоді, коли інженери перетворюють його ідеї в прототип або дослідну установку	Роботи які виконуються в наступному відділі інноваційного процесу потребують залучення кадрів з попередніх за інноваційним процесом відділів
Дозволяє кожному науково-інженерному працівнику займатися власною справою

Джерело:складено на основі [116, с. 46]

Тематичний тип організаційної структури. _______________________________________________ _________________________________[92, с. 49]. Переваги та недоліки такого типу організаційної структури наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Переваги та недоліки тематичного типу організаційної

Структури НДДКР

Переваги	Недоліки
Можливість більш дієвої мобілізації трудового колективу на вирішення конкретного завдання	Відносно низька інтенсивність використання ресурсів, оскільки в більшості випадків неможливо повністю завантажити спеціалістів вузького профілю. Втрата переваги глибокого професіоналізму і спеціалізації
Оперативність вирішення поставленого завдання, оскільки керівник підрозділу наділений необхідною повнотою влади, що дозволяє швидко приймати відповідні рішення	Вища вартість розробок через дублювання функцій, устаткування, площ
Можливість постійного і повного контролю за станом робіт за темою, оперативного впливу на відстаючі ділянки	Нерівномірне завантаження виконавців, зумовлене тим, що початкові й кінцеві етапи виконання розробок потребують, як правило, меншої кількості виконавців, ніж проміжні
Підвищена особиста відповідальність керівників і фахівців за своєчасне і якісне виконання робіт за темою. Вища ймовірність появи нових ідей, що народжуються на стику традиційних наукових напрямів	Менші можливості для стандартизації конструктивно-технічних рішень, оскільки фахівці одного профілю розосереджені за різними підрозділами і не мають можливості активно обмінюватися інформацією
Можливість сполучення етапів розроблення, організації їх виконання за паралельно-послідовною схемою	Триваліші терміни адаптації фахівців, що прибули з навчальних закладів чи залучені ззовні
Менша кількість погоджень, проміжної технічної і управлінської документації	Складність інформаційного забезпечення
Можливість уніфікації конструктивно-технічних рішень у межах теми

Джерело: складено на основі [92, с. 50]

Структура, організована за продуктовою ознакою. _______________________________________________ _________________________________ [57] (рис. 2.6-2.7).

 

 

 

Рис.2.6. Продуктова організаційна структура НДДКР (централізовані НДДКР)

Джерело: [109, с. 255]

 

 

Рис.2.7. Продуктова організаційна структура НДДКР (розподілені НДДКР)

Джерело: [109, с. 255]

Переваги та недоліки продуктової організаційної структури наведено в табл. 2.7.

Таблиця 2.7