Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару. Основне завдання курсантів на цьому семінарському занятті – проаналізувати у рамках єдиної теми два типи стародавніх суспільств

Основне завдання курсантів на цьому семінарському занятті – проаналізувати у рамках єдиної теми два типи стародавніх суспільств, які ще з античності носять умовні назви – еллінського та варварського, що розвивалися на північному узбережжі Понту Евксінського (Чорного моря) від VII ст. до н. е. – VI ст. н. е. Елліни, тобто стародавні греки, спочатку називали варварами всіх іншомовних іноземців, пізніше це слово набуло певних цивілізаційних, у тому числі і політико-правових, характеристик. Приміром, Аристотель твердив, що варвари не здатні створити власної держави (полісу, у його термінології), оскільки та передбачає співтовариство вільних і рівних громадян. Натомість у варварів кожна людина залежна від іншої (тобто є її „рабом”), що перетворює варварське суспільство на велику родину, в якій цар – це батько, а піддані – його діти. А родина, за Аристотелем, це соціальна ланка значно нижчого рівню, ніж поліс-держава. Тому багато греків вважали варварські народи нижчими за себе. За часів Римської імперії, що встановила свій контроль над Північним Причорномор’ям, варварами вважалися всі не підвладні римському імператору, тоді як останні після едикту Каракалли 212 р., набувши прав римського громадянства, стали римлянами (ромеями). Утім, переважна більшість північночорноморських колоній (окрім, Тіри й, можливо, Ольвії) формально до складу імперії включені не були.

Таким чином, завданням курсантів буде аналіз соціальної структури варварських й еллінських суспільств на різних етапах їх розвитку та системи забезпечення влади й організації управління (зокрема, структури судових та правоохоронних установ, а також органів митного контролю), а також розгляд системи джерел права й основного змісту правовідносин. Курсанти мають порівняти політичні і потестарні системи Великої і Малої Скіфій та сарматських племінних союзів. Також мають бути порівняні полісні системи Тіри, Ольвії і Херсонесу з організацією монархічної влади на Боспорі. Також мають бути відстеженні зміни в державній організації і правовому регулюванні, що внесло римське панування від І ст. до н. е. до VI ст. н. е. Нарешті, між собою мають бути порівняні скіфо-сарматські (варварські) та елліно-романські політичні і правові системи античного Північного Причорномор’я.

 

 

Література

Основна:

1. Винокур І.С., Трубчанінов С.В. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

2. Зубарь В.М., Ліньова Є.А., Сон Н.О. Античний світ Північного Причорномор’я: Нариси історичного та соціально-економічного розвитку. – К., 1999.

3. Давня історія України. В 3-х т. – Т.2: Скіфо-антична доба / Бессонова С.С., Гаврилюк Н.О., Зубар В.М. та ін. – К., 1998.

4. Давня історія України: у 2-х кн. / Толочко П.П., Козак Д.Н., Крижицький С.Д. та ін. – К., 1994, 1995.

5. История Европы. – Т.1: Древняя Европа. – М., 1988.

6. История Украинской ССР в 10 томах. – Т.1: Первобытнообщинный строй и зарождение классового общества. Киевская Русь (До 2 пол. ХІІІ в.). – К., 1981.

7. Історія держави і права України. Підручник. У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й.Рогожина, В.Д. Гончаренка. – Т. 1. – К., 2003.

 

Додаткова:

1. Артамонов М.И. Киммерийцы и скифы (от появления на исторической арене до конца IV в. до н.э.). – Л., 1974.

2. Блаватский В.Д. Пантикапей. Очерки истории Боспора. – М., 1964.

3. Бонгард-Левин Г.М., Грантовский Э.А. От Скифии до Индии. Древние арии: мифы и история. – М., 1983.

4. Виноградов Ю.Г. политическая история Ольвийского полиса VII – I вв. до н.э. Историко-эпиграфическое исследование. – М., 1989.

5. Вольфрам Х. Готы. От истоков до середины VI века (опыт исторической этнографии). – СПб., 2003.

6. Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. – М.; Л., 1949.

7. Ельницкий Л.А. Скифия евразийских степей. – Новосибирск, 1977.

8. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

9. Зубарь В.М. Херсонес Таврический и Римская империя. – К., 1994.

10. Иллинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия в VII – IV вв. до н. э. – К., 1983.

11. Історія України: суспільство і державність. Навчальний посібник / Авт. кол.: В.Т. Британ, О.Ю. Висоцький, К.М. Колесников та ін. – Дн-вськ, 2004.

12. Кадеев В.И. Херсонес Таврический в первых веках нашей эры. – Х., 1981.

13. Колесников К.Н. Материалы к лекционному курсу “История Украины”. Тема 1.1. Население и территория Украины в древнейшие времена. Возникновение раннеклассовых обществ и государств // Грани. – 2000. – № 3 (11).

14. Колесников К.М. Політико-правовий статус античних держав Північного Причорномор’я // Вісник Академії митної служби України. – 2004. – № 4

15. Колесников К.М. Сили спеціального призначення та спеціальні операції в античності: Матеріали для самостійного вивчення – Дн-вськ: АМСУ, 2006.

16. Ростовцев М.И. Государство и культура Боспорского царства // Вестник древней истории. [Глава VI. Из II т. «Исследования по истории Скифии и Боспорского царства»]. – 1989, № 2.

17. Хазанов А. М. социальная история скифов: основные проблемы развития древних кочевников евразийских степей. – М, 1973.

18. Щелов Д.Б. Северное Причерноморье 2000 лет назад. – М., 1975.

19. Щукин М.Б. Готский путь (готы, Рим и черняховская культура). – СПб., 2005.

 

Змістовий модуль ІІ

Формування феодальних держав та права у населення українських земель середньовічної епохи

Тема 5. Виникнення та розвиток давньоруської держави та права. Галицько-Волинське князівство. Золота Орда (IX – XIV ст.)

Семінарське заняття 3. Соціальний лад, організація влади та управління в Середньовіччі (IX – XIV ст.)

 

Час: 4 год. (160 хвилин).

Навчальні питання

1. Соціально-правові категорії населення Київської Русі.

2. Політична система Русі: князь – дружина і боярська рада – віче. Адміністративно-територіальний поділ, організація управління, роль та місце церкви.

3. Політико-правові системи народів українського Степу: печеніги і половці в Х – ХІІІ ст.

4. Створення Золотої Орди та інтеграція руських земель до її складу. Адміністративно-територіальний поділ Орди та система управління руськими землями.

 

Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:

1. Перші прояви державного життя у східних слов’ян. Етапи розвитку давньоруської державності.

2. Аварський (VI – VIII ст.) та Хозарський (VIІ – Х ст.) каганати: порівняльний аналіз форм державно-правового устрою та їх роль в історії слов’ян і Русі.

3. Становлення Русі: теорії та найновіші дослідження.

4. Рабовласництво чи феодалізм: проблема соціально-економічного та політичного ладу Давньої Русі в історіографії.

5. Характеристика державного ладу в давньоруських землях-князівствах 1132 – 1240 рр.

6. Релігійне життя, роль та організація церкви на Русі наприкінці Х – на початку XIV ст.

7. Державний лад та зовнішня політика Галицько-Волинського князівства 1199 – 1340 рр.

8. Розвиток держав та права народів середньовічного Криму (до 1475 р.).