Зайнятість та працевлаштування

Зайнятiсть вивiльнюваних працiвникiв у нашiй державi забезпечується проведенням активної соцiально-економiчної полiтики, спрямованої на задоволення потреб у добровiльному виборi виду дiяльностi, стимулювання створення нових робочих мiсць i розвитку пiдприємництва.

Вiдповiдно до Закону України «Про зайнятiсть населення», зайнятiсть — це дiяльнiсть громадян, пов’язана iз задоволенням особистих і суспiльних потреб i така, що приносить їм дохід у грошовiй чи iншiй формi.

На випадок вивiльнення через змiни в органiзацiї виробництва i працi, скорочення чисельностi або штату держава передбачає для працівників певні гарантії. Це: надання iншої роботи на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї, де вони працювали; надання роботи на iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї за тiєю ж професiєю, спецiальнiстю, квалiфiкацiєю, а за її вiдсутностi — iншої роботи з урахуванням iндивiдуальних побажань i суспiльних потреб; надання можливостi навчання нових професiй (спецiальностей) з наданням вiдповiдної роботи.

Для працiвникiв, якi самi не можуть працевлаштуватися, держава створила систему органiв, що сприяють вирiшенню цiєї проблеми. У порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, створена державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятостi може запропонувати працiвниковi роботу в тiй самiй чи iншiй мiсцевостi за його професiєю, спецiальнiстю, квалiфiкацiєю, а в разi її вiдсутностi здiйснює пiдбiр iншої роботи з урахуванням iндивiдуальних побажань i суспiльних потреб. Працiвника можуть направити, за його згодою, на навчання новiй професiї (спецiальностi) з наступ­ним наданням йому роботи. При цьому для громадян, якi втратили роботу й заробiток (трудовий дохiд), придатною вважається робота, що вiдповiдає освiтi, професiї (спецiальностi), квалiфi­кацiї працiвника i надається в тiй же мiсцевостi, де вiн проживає. Заробiтна плата повинна вiдповiдати рiвню, що його особа мала на попереднiй роботi, з урахуванням середнього рiвня, що склався на пiдприємствах тiєї ж галузi за минулий мiсяць.

Коли пропонується придатна робота, беруться до уваги трудовий стаж громадянина за спецiальнiстю, його попередня дiяль­нiсть, вiк, досвiд, становище на ринку працi, тривалiсть перiоду безробiття.

Для громадян, якi вперше шукають роботу i не мають професiї (спецiальностi), придатною вважається робота, що потребує попередньої професiйної пiдготовки, або оплачувана робота (включно з роботою тимчасового характеру), що не потребує професiйної пiдготовки, а для громадян, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пiсля перерви тривалiстю понад шiсть мiся­цiв, — робота за спецiальнiстю, що потребує попередньої перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацiї, а в разi неможливостi її надання — iнша оплачувана робота за спорiдненою професiєю (спецiальнiстю).

Безробiтними визнаються працездатнi громадяни працездатного вiку, якi через вiдсутнiсть роботи не мають заробiтку чи iнших передбачених законодавством доходiв i зареєстрованi в державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, готові та здатнi приступити до придатної роботи. Статус безробітного дає громадянину право на отримання соцiальних гарантiй i компенсацiй.

Не можуть бути визнанi безробiтними: громадяни вiком до 16 рокiв, окрiм тих, якi працювали та були вивiльненi у зв’язку зi змiнами в органiзацiї виробництва i працi, реорганiзацiєю, перепрофiлюванням i лiквiдацiєю пiдприємства, установи та органiзацiї або скороченням чисельностi (штату); громадяни, якi вперше шукають роботу i не мають професiї (спецiальностi), в тому числi випускники загальноосвiтнiх шкiл, у разi вiдмови їх вiд проходження професiйної пiдготовки або вiд оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професiйної пiдготовки; громадяни, якi вiдмовилися вiд двох пропозицiй придатної роботи з моменту реєстрацiї їх у службi зайнятостi як осiб, котрi шукають роботу; громадяни, якi мають право на пенсiю вiдповiдно до законодавства України.

У разi вiдсутностi придатної роботи рiшення про надання громадянам статусу безробiтних виноситься Державною службою зайнятостi за їхнiми особистими заявами з восьмого дня пiсля реєстрацiї у центрi зайнятостi за мiсцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрацiя громадян провадиться з поданням паспорта i трудової книжки, а в разi потреби — вiйськового квитка, документа про освiту або документiв, що їх заміщають.

Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленнi їхньої трудової дiяльностi та забезпечує їм такi види компенсацiй: надання особливих гарантiй працiвникам, вивiльненим з пiдприємств, установ, органiзацiй; виплата матерiальної допомоги в перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї; виплата в установленому порядку допомоги з безробiття, матерiальної допомоги з безробiття; надання додаткової матерiальної допомоги безробiтному громадяниновi та членам його сiм’ї з урахуванням наявностi осiб похилого вiку i неповнолiтнiх дiтей, якi перебувають на його утриманнi.

Законодавством України також установлено особливi гарантiї працiвникам, якi втратили роботу внаслiдок змiн в органiзацiї виробництва i працi. Зокрема, за ними зберiгається середня заробiтна платня на перiод працевлаштування, але не бiльше ніж на три мiсяцi від дня звiльнення з урахуванням виплати вихiдної допомоги.