Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання

Пошук шляхів розв'язання проблем з підвищення рівня свідомості та загальної культури населення у питаннях безпеки життєдіяльності, а також нормативно визначена потреба щодо створення для громадян України з боку держави умов для вивчення ними основних способів захисту і дій у надзвичайних ситуаціях, сформували основні методологічні підходи з просвітницько-інформаційної роботи серед населення у сфері цивільного захисту.

Просвітницько-інформаційна робота з населенням за місцем проживання здійснюється методом самостійного вивчення розроблених за змістом загальної програми (розділ обов'язкового мінімуму) посібників, пам'яток у поєднанні з можливістю отримання за місцем проживання необхідних консультацій та інформації в мережі навчально-консультаційних пунктів при житлово-експлуатаційних органах та сільських радах.

Безпосередня відповідальність за організацію проведення консультацій а для населення за місцем проживання покладається: в містах - на керівників житлово-експлуатаційних органів; в сільських районах - на начальників територіальних підсистем цивільного захисту, які очолюють сільські Ради народних депутатів.

Консультації проводяться призначеними інструкторами навчально-консультаційних пунктів, які пройшли попередню підготовку на територіальних курсах, та за сприянням і контролю з боку спеціально призначених осіб з питань цивільного захисту.

Навчально-консультаційні пункти містять мінімально достатні відомості про стан безпеки за місцем проживання з урахуванням ризику виникнення техногенних загроз та стихійного лиха, заходи щодо усунення і мінімізації їх наслідків, способи інформування і оповіщення населення, порядок укриття його в захисних спорудах цивільної оборони, забезпечення засобами індивідуального захисту та дій під час проведення евакуації.

Обладнання навчально-консультаційних пунктів дозволяє мешканцям засвоїти елементарні навички з використання (виготовлення) засобів індивідуального захисту (найпростіших засобів захисту) та надання першої медичної само- та взаємодопомоги.

Методичне керівництво роботою навчально-консультаційних пунктів здійснюють територіальні курси цивільної оборони.

Згідно з чинним законодавством, інформацію щодо відомостей, необхідних для виконання правил поведінки і дій при аваріях на об'єктах підвищеної небезпеки, населення отримує через засоби масової інформації від територіальних органів МНС та через локальні системи оповіщення потенційно небезпечних об'єктів від відповідних адміністрацій підприємств, установ, організацій.

Пропаганда знань з ЦЗ серед населення організовується безпосередньо начальниками територіальних підсистем ЦЗ всіх рівнів за сприянням профспілкових, громадських організацій, товариств, засобів масової інформації через проведення представницьких заходів (Дня рятівника, виставок, змагань, оглядів-конкурсів тощо), розповсюдженням для самостійного вивчення населенням друкованих матеріалів та створенням відео- та електронної програмної продукції.

На сторінках журналу "Надзвичайна ситуація" постійно друкуються рекомендації щодо дій населення у НС, що дозволяє впровадити систему адресної методичної допомоги населенню та керівникам відповідальним за пропаганду знань із захисту населення і територій від НС.

Таким чином, вироблений та впроваджений в практичну діяльність Єдиною державною системою цивільного захисту Порядок здійснення підготовки населення до дій у НС, дозволив створити в державі системний підхід з інформування та навчання населення в різних вікових групах, соціальних та професійних колах.

Порядком, в залежності від рівня (державного, регіонального, місцевого, об'єктового), передбачено використання певного спектру доступних форм та методів навчання, зокрема: формальна та неформальна освіта в навчальних закладах, навчально-методичних установах та безпосередньо на виробництві; колективна та індивідуальна форми підготовки; просвітницько-інформаційна робота з населенням.

Разом з тим, як будь яка інша система, ЄДС ЦЗ домінантою у вирішені проблеми людського чинника ставить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації професійних кадрів. Внаслідок законодавчого розподілу повноважень та відповідальності між професійними кадрами та керівними кадрами і фахівцями органів влади та адміністративного управління, які задіяні у функціональних та територіальних підсистемах цивільного захисту, ЄДС ЦЗ вимушена реалізовувати дві освітні складові: відомчу - для потреб МНС та міжгалузеву - для задоволення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Сформована Кабінетом Міністрів України міжгалузева система функціонального навчання у сфері цивільного захисту забезпечує на державному, регіональному та місцевому рівнях отримання особами, які обіймають державні та управлінські посади, додаткової освіти в системі підвищення кваліфікації у сфері цивільного захисту.

ДОДАТКИ

НАКАЗ №

Додаток 3.3.1 (варіант)

Додаток 3.3.2

(варіант)

ПОЛОЖЕННЯ про ОКНС

1. Загальні положення

1. Комісія з надзвичайних ситуацій об'єкта створена відповідно до наказу

керівника об'єкту № ____ від _______________ 200__ року для організації і

керівництва комплексом заходів щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, а також для керівництва силами та засобами при ліквідації із наслідків.

2. Комісія - це координуючий орган об'єктової ланки територіальної і відповідної функціональної підсистеми, формується з керівного складу об'єкта.

3. У повсякденній діяльності комісія керується:

• Законом України "Про правові засади цивільного захисту";

• Постановою KM України № 1198 від 3.08.1998 року "Про єдину державну систему запобігання ті реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

• Положення про Єдину державну систему;

• Постановами і розпорядженнями KM України:

• Наказами та вказівками відповідного Міністерства (відомства), керівника об'єкта;

• Іншими законодавчими і нормативними документами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення та територій.

4. Рішення об'єктової комісії, в колі її повноважень, приймаються колегіально, більшістю голосів, оформлюється протоколом, обов'язкове до виконання усіма структурними підрозділами об'єкта, а також усіма організаціями, що знаходяться на його території, незалежно від форм власності і відомчої належності. Протоколи підписуються головою комісії.

5. Об'єктова комісія при прийнятті рішень з питань ліквідації НС, узгоджує їх керівництвом комісії по ТЕБ та НС відповідних функціональних підсистем ЄДС за необхідністю.

6. В процесі діяльності комісія взаємодіє:

• з управлінням (відділом) ЦЗ (ЦО) і НС району (міста);

• з відповідним районним (міським) відділенням внутрішніх справ;

• з відповідними підрозділами Оперативно-рятувальної служби ЦЗ (ЦО) або спеціальними (воєнізованими) розташованим на території району.

7. Комісія з НС розробляє і представляє адміністрації об'єкта:

• розрахунки для створення фондів матеріальних та фінансових ресурсів:

• кошторис витрат на додержання та оснащення сил і засобів, системи оповіщення, управління та зв'язку, а також на заходи по попередженню надзвичайних ситуацій.

2. Основні завдання комісії

Комісія, як усі об'єктові ланки ЄДС, впроваджує свою діяльність у чотирьох режимах:

А. Повсякденної діяльності:

• керівництво повсякденною діяльністю об'єктової ланки ЄДС;

• розробка заходів з попередження НС на об'єкті, зменшення втрат при їх виникненні;

• керівництво заходами по забезпеченню сталої роботи виробництва при загрозі і виникненні НС;

• організація контролю і спостереження за станом навколишнього середовища, потенціальне небезпечних ділянок виробництва;

• прогнозування виникнення НС і масштабів їх наслідків;

• забезпечення постійної готовності сил та засобів до дій у НС:

• створення фондів матеріальних та фінансових ресурсів для протидії НС;

• організація підготовки та перепідготовки посадових осіб заводу, навчання персоналу об'єкта діями у НС:

• визначення та узгодження зі структурними підрозділами заводу ступені їх участі в заходах по запобіганню і реагуванню на НС;

• визначення об'єкту тимчасових заходів в залежності від виду та

характеру НС.

Б. Підвищеної готовності:

• виконання заходів режиму повсякденної діяльності;

• посилення спостереження та контролю за станом навколишнього середовища, потенційно небезпечних ділянок виробництва;

• приведення до стану підвищеної готовності сил та засобів, які є в наявності, уточнення планів їх дій;

• проведення заходів по зменшенню загрози виникнення НС або максимального зниження дій можливого негативного фактору;

• введення цілодобового чергування членів комісії (в залежності від рівня НС).

В. Надзвичайної ситуації:

• виконання заходів підвищеної готовності;

• керівництво проведенням комплексу тимчасових заходів з оповіщенням посадових осіб, персоналу і населення санітарної зони, захисту персоналу і населення санітарної зони і локалізації джерела НС;

• оцінка масштабів НС, втрат та можливого матеріального збитку;

• організація рятувальних та інших невідкладних робіт, заходів по ліквідації наслідків НС;

• визначення режиму доступу та поведінки в районі (зоні) НС, забезпечення суспільного порядку на території заводу;

• організація розвідки, збору та обліку інформації про динаміку розвитку НС, заходах, які здійснюються;

• своєчасне інформування про ситуацію, яка склалася, та прийнятих заходах адміністрації заводу, штаба ЦЗ (ЦО) та НС району, міста;

• підготовка пропозицій щодо притягання додаткових сил та засобів (району, міста) до ліквідації НС та її наслідків.

Г. Надзвичайного стану:

• здійснюються заходи, передбачені Законом України "Про надзвичайне положення".

Права ОКНС

ОКНС має право:

приймати участь в розслідуванні питань виникнення НС на нарадах об'єкту всіх рівнів та приймати рішення, у згоді з покладеними задачами; контролювати діяльність структурних підрозділів об'єкту з питань НС; направляти керівникам структурних підрозділів з метою виконання всі рішення комісії з питань, у згоді з її компетенцією:

заслуховувати на своїх засіданнях звіти керівників структурних підрозділів об'єкту про виконання прийнятих комісією рішень та стану справ з питань запобігання і реагування на НС;

притягати відомчі та територіальні органи нагляду (по узгодженню) ведучих фахівців відповідної функціональної підсистеми ЄДС до проведення перевірок та експертиз потенційно небезпечних ділянок виробництва (технологічних ліній), забезпечення безпеки персоналу та населення, навколишнього середовища.

. Організація роботи ОКНС

А. При повсякденній діяльності:

• організує свою роботу у згоді з річним планом, затвердженим керівником об'єкту;

• один раз на місяць (квартал) та при необхідності проводить засідання на яких розглядаються і затверджуються заходи з питань компетенції комісії. В період між засіданнями ОКНС рішення приймає голова комісії або його заступник. Голова розподіляє обов'язки між своїми заступниками та організує роботу членів в ОКНС.

 

Б. При загрозі та виникненні НС:

• здійснює безпосереднє керівництво усім комплексом заходів з питань НС, захисту персоналу і населення, ліквідації наслідків НС;

• здійснює перехід на безперервний режим роботи. Місце роботи ОКНС при цьому - кабінет голови ОКНС або пункт управління.

Додаток 3.3.3