К організаційним і інженерно-технічним заходам по забезпеченню захисту населення відносяться:
вдосконалення системи оповіщення, навчання населення діям по сигналах ЦЗ;
накопичення фонду захисних споруд і створення в них умов для життєзабезпечення людей, що укриваються;
вдосконалення організації розосередження та евакуації населення і завчасна підготовка заміської зони;
накопичення фонду засобів індивідуального і медичного захисту, організація правильного їх зберігання;
проведення заходів щодо зменшення наслідків катастрофічного затоплення населених пунктів і об'єктів економіки;
підготовка сил і засобів цивільного захисту для проведення РІНР.
Для проведення комплексу заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення при НС необхідно організувати:
постачання продовольства, питної води, предметів першої необхідності, захист продовольства, вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;
комунально-побутове обслуговування населення;
медичне обслуговування населення, розробку і своєчасне встановлення режимів діяльності в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;
масову санітарну обробку;
проведення робіт по знезараженню території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
забезпечення населення чіткою інформацією з метою організації виконання обов'язків з цивільного захисту;
морально-психологічну підготовку і заходи, спрямовані на запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків;
забезпечення трудової діяльності населення.
Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
Раціональне розміщення виробничих потужностей базується на наступних заходах:
розміщення нових промислових підприємств, не пов'язаних з обслугову- ванням населення, за межами ЗМСР, а категорійних підприємств - за межами
ЗМР і ЗМКЗ;
розміщення в малих і середніх містах філіалів об'єднань і підприємств, баз і складів галузі;
встановлення оптимальних виробничих потужностей і розмірів підприємств, виходячи з вимог науково-технічного прогресу з урахуванням забезпечення стійкої роботи галузі при надзвичайних ситуаціях;
розміщення об'єктів, що переробляють або що зберігають сильнодіючі отруйні, вибухонебезпечні і легкозаймисті речовини /рідини/ поза ЗМКЗ;
використання підземних гірських виробок для розміщення об'єктів і виробництв, що мають важливе оборонне значення, складів рідкого палива і інших стратегічних матеріалів;
обмеження розміщення у великих містах найважливіших науково-дослідних і проектних організацій;
уточнення планів використання трудових ресурсів з урахуванням проведення мобілізаційних заходів і евакуації населення.
Раціональне розміщення об'єктів включає в себе:
реконструкцію і розширення діючих підприємств, розміщених у великих містах, без збільшення чисельності працюючих;
розміщення в малих і середніх містах окремих виробництв і спеціалізованих цехів, запасів матеріально-технічних засобів;
розміщення в заміській зоні і максимальне скорочення на підприємствах запасів сильнодіючих, вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин /рідин/;
використання підземних гірських виробок і підземного простору міст, на території яких, знаходяться об'єкти, для розміщення окремих виробництв, енергоджерел і матеріальних засобів;
розміщення нових агропромислових підприємств, тваринницьких комплексів і птахофабрик поза ЗМР і ЗМКЗ;
розміщення в заміській зоні науково-дослідних, конструкторських і проектних підрозділів (установ).
