81. Під час розрахунку втрат напруги в лінії електропередачі використовується:
закон Біо-Савара;
+ закон Ома;
закон Джоуля-Ленца;
перший закон Кірхгофа.
82. Падіння напруги – це:
+ геометрична різниця між напругою на початку та кінці лінії;
алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;
алгебраїчна різниця між номінальною напругою та фактичним значенням на затискачах споживача;
геометрична різниця між номінальною напругою та фактичним значенням на затискачах споживача.
83. Відхилення напруги в електричній мережі – це:
різниця між напругою окремих фаз трифазної мережі;
різниця між напругою на початку і в кінці лінії електропередачі;
+ різниця між номінальним і фактичним значеннями напруги в точці мережі;
напруга між фазним і нульовим проводом трифазної чотирипровідної мережі
84. При розрахунку втрат напруги використовується:
+ закон Ома;
закон Джоуля-Ленца;
закон Фарадея;
закони Кірхгофа.
85. Алгебраїчна різниця між дійсною напругою, що подається до певної точки електромережі, і номінальною напругою називається:
+ відхиленням напруги;
спадом напруги;
коливанням напруги;
втратою напруги.
86. Поздовжня складова падіння напруги в лінії визначається за формулою:
+ 
; 
;
; 
.
87. Допустиму втрату напруги в електричній мережі можна змінити:
висотою підвішування проводів;
+ вибором регульованих надбавок напруги силових трансформаторів
підстанцій;
зміною електричного навантаження мережі;
регулюванням графіка навантаження мережі.
88. Лінійна втрата напруги в лінії електропередачі визначається за формулою:
;
+ 
;
;
.
89. За формулою 
здійснюється розрахунок перерізу проводів ЛЕП:
+за допустимою втратою напруги за постійного перерізу проводів і навантаженні (А);
за економічними інтервалами потужності (А);
за економічними інтервалами струмів (А);
з двостороннім живленням (А).
90. Втрата напруги в мережі це:
алгебраїчна різниця між номінальною та фактичною напругою;
+ алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;
геометрична різниця між вектором напруги на початку та кінці лінії.
алгебрагічна різниця між номінальною напругою та напругою в кінці лінії.
91. Лінійна втрата напруги на i-n-ділянці лінії електропередачі визначається за формулою:
+ 
92. Фактичну втрату напруги в електричній мережі можна зменшити шляхом:
+ збільшенням перерізу проводів ліній електропередачі;
регулюванням напруги на шинах підстанцій;
регулюванням частоти струму в електричній мережі;
збільшенням величини струму навантаження.
93. Напруга на початку лінії на зображеній векторній діаграмі – це:
вектор «ac»; відрізок «ad»; відрізок «aе»; + вектор «ос».
94. Падіння напруги в лінії на зображеній векторній діаграмі – це:
+ вектор «ac»; відрізок «ad»; відрізок «aе»; вектор «ос».
95. Поздовжня складова падіння напруги в лінії на зображеній векторній діаграмі – це:
вектор «ac»; + відрізок «ad»; відрізок «aе»; вектор «ос».
96. Розрахунок перерізу проводів ЛЕП за допустимою втратою напруги за постійного перерізу проводів здійснюється за формулою:
+ 
97. Для підвищення cosj навантаження електромережі необхідно:
збільшити переріз проводів лінії;
+ зменшити реактивне навантаження мережі;
збільшити робочу напругу мережі;
зменшити робочу напруги мережі.
98. Вираз 
визначає:
+ струм джерела В лінії з двостороннім живленням;
сумарний струм обох джерел лінії з двостороннім живленням;
зрівнювальний струм лінії з двостороннім живленням;
активну потужність обох джерел.
99. Падіння напруги в лінії це:
алгебраїчна різниця між номінальною та фактичною напругою;
алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;
+ геометрична різниця між векторами напруги на початку та кінці лінії;
алгебраїчна різниця між номінальною напругою та напругою в кінці лінії.
