Таблиця 4.1. Фактори, що впливають на ефективність бюджетного процесу
| Стадія бюджетного процесу | Фактори впливу |
| Складання проектів бюджетів | ü соціально-економічна ситуація в країні; ü політична стабільність та політичні інтереси структур влади; ü залежність від прийняття інших рішень, у тому числі від Концепції соціально-економічного розвитку країни та її регіонів; ü професійний рівень розробників проекту; ü формування науково обґрунтованих методик для розрахунків показників бюджету; ü надійність інформаційної системи функціонування бюджетної системи; ü інтереси міжнародних фінансово-кредитних організацій та їх вимоги |
| Розгляду проекту та прийняття Закону України „Про Державний бюджет України | ü рівня лобіювання владних інтересів, політичних фракцій, окремих осіб; ü рівень компетенції та відповідальності народних депутатів у питаннях економіки, соціальної та бюджетної сферах, зовнішньої та внутрішньої державної політик |
| Виконання бюджету | ü дотримання норм Закону України „Про Державний бюджет”, вимог Конституції України, Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів, що регламентують виконання бюджету; ü наявність ефективної системи оперативного бюджетного контролю. |
| Підготовка та розгляд Звіту про виконання бюджету |
На підставі проведення аналізу впливу цих факторів на ефективність бюджетного процесу розробляються шляхи підвищення його якості, до яких віднесено:
§ перехід до середньо- та довгострокового бюджетного планування з елементами стратегічного прогнозування;
§ розробка бюджету відповідно до встановлених цілей та задач з обов’язковим врахуванням наявних фінансових ресурсів;
§ спрямування бюджетних рішень на виконання пріоритетних соціально-економічних програм та забезпечення ефективної їх реалізації;
§ забезпечення зв’язку між загальними цілями й прийнятими рішеннями та розподіл бюджетних ресурсів відповідно до встановлених цілей;
§ розробка проекту Закону про Державний бюджет України на основі підвищення якості макроекономічних прогнозів основних показників економічного та соціального розвитку з обов’язковим проведенням попередньої незалежної експертизи щодо їх реалістичності та участі громадськості в обговоренні бюджетного процесу.
МЕХАНІЗМ БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ
МЕХАНІЗМ БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ – це сукупність завдань, принципів, методів, прийомів, які застосовуються при здійсненні планових досліджень, аналізу, розробки та формування бюджетів на всіх рівнях господарювання, виходячи із основних напрямів соціально-економічної політики держави.
Завданнями бюджетного планування є:
§ забезпеченні необхідних макроекономічних пропорцій розвитку країни;
§ визначенні реальних джерел доходів по всіх рівнях бюджетної системи;
§ ефективний розподілі витрат за напрямами і регіонами;
§ забезпечення мінімального рівня соціальних потреб;
§ збалансування бюджету;
§ утворення необхідних соціальних резервів;
§ оптимізація фінансових потоків між бюджетами різного рівня;
сприяння найбільш ефективному використанні бюджетних коштів.
До принципів бюджетного планування віднесено принципи (табл. 4.2):
Таблиця 4.2 Принципи бюджетного планування
| Принцип | Зміст принципу |
| Цілісність | Забезпечується розробленням взаємоузгоджених програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць |
| Науковість | Наявність наукового підґрунтя при визначенні показників соціально-економічного розвитку, які покладено в основу цих програм |
| Об’єктивність | Прогнозні показники соціально-економічного розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, центральних і місцевих органів виконавчої влади, даних із офіційних видань НБУ |
| Самостійність | місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання програмних документів економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць |
| Гласність | Програмні документи економічного і соціального розвитку повинні бути доступними для громадськості |
| Рівність | Дотримання прав та врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності |
| Дотримання загальнодержавних інтересів | При розробці прогнозних і програмних документів доцільно враховувати та забезпечувати реалізацію загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки країни |
Під методами бюджетного планування розуміють сукупність засобів розроблення, обґрунтування, взаємоузгодження й оптимізації планових завдань і показників.
До методів бюджетного планування віднесено такі:
§ аналітичний, за допомогою якого здійснюється моделювання бюджетних показників на основі визначення впливу на них різноманітних чинників;
§ балансовий – за його допомогою досягається балансування між надходженням і витратами за видами і регіонами, фінансовими, трудовими та матеріальними ресурсами;
§ нормативний, який базується на використанні норм і нормативів. При цьому норма – це середня величина, а норматив – це показник норми (технічний, економічний тощо). Цей метод сприяє економії коштів і визначенню бюджетних резервів.
§ коефіцієнтів – базується на використанні коефіцієнтів, що розраховуються як співвідношення досягнень минулого періоду до планових показників;
§ програмно-цільовий, який використовується при фінансуванні окремих державних програм соціального та економічного розвитку. Застосування цього методу дає змогу визначити загальнодержавні пріоритети і обсяг коштів державного бюджету для реалізації програми.
ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД - метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процессу.
Програмно-цільовий метод складання бюджету базується на згрупуванні різних бюджетних витрат в окремі програми таким чином, щоб кожна стаття була закріплена за певним видом програми.
У бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів.
Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є:
· бюджетні програми,
· відповідальні виконавці бюджетних програм,
· паспорти бюджетних програм,
· результативні показники бюджетних програм.
БЮДЖЕТНА ПРОГРАМА - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів.
Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). У процесі виконання бюджетних програм він забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
БЮДЖЕТНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ -повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
БЮДЖЕТНЕ АСИГНУВАННЯ -повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
ПАСПОРТ БЮДЖЕТНОЇ ПРОГРАМИ - документ, що визначає:
ü мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів;
ü відповідальних виконавців;
ü результативні показники;
ü та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
Мета виконання державної цільової програми повинна мати законодавчо визначені цілі, які відображені у кінцевому результаті виконання конкретної програми та бути узгодженою з місією головного розпорядника бюджетних коштів.
Завдання програми – це конкретні дії, які необхідно здійснити для досягнення мети протягом встановленого періоду.
Напрями діяльності – це конкретні дії, що спрямовані на виконання завдань бюджетної програми. Вони відповідають функціям головного розпорядника та забезпечують її реалізацію.
Виконавцем бюджетної програми призначається, за письмовим погодженням з Міністерством фінансів, юридична особа, яка несе відповідальність за виконання програми і забезпечує її виконання. Тобто нею може бути або головний розпорядник бюджетних коштів, або розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачі коштів державного бюджету, які виконують бюджетні програми у системі головного розпорядника.
РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ БЮДЖЕТНОЇ ПРОГРАМИ використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Паспорт бюджетної програми затверджує Головний розпорядник бюджетних коштів протягом 45днів з дня набрання чинності законом проДержавний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) спільно з центральним органом виконавчої влади.
Слід визначити два види програм – Державна програма соціально-економічного розвитку країни та державні цільові програми. Для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України використовуються показники прогнозу макроекономічного розвитку України на короткостроковий період. Цей документ визначає цілі, пріоритети розвитку країни та визначає засоби і шляхи їхнього досягнення.
Державні цільові програми – це програми, що націлені на розв’язання найбільш гострих проблем окремих галузей промисловості чи одиниць адміністративного поділу. Цілком базуються на використанні програмно-цільового методу бюджетного планування. У державних цільових програмах наводяться основні етапи та терміни їх реалізації, обсяги фінансування, результати виконання, джерела фінансування та державні замовники.
Результати оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі висновки органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства, є підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду, відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та до прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, включаючи зупинення реалізації відповідних бюджетних програм.
Аналіз і оцінка бюджетної програми дають інформацію про результати та наслідки реалізації програми та взагалі державної політики.
БЮДЖЕТНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ здійснює Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за участю центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету. Він складає прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, який ґрунтується на щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.
Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники:
· основних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прибутку підприємств, фонду оплати праці, рівня безробіття, експорту та імпорту товарів і послуг, а також інших показників, які застосовуються при складанні проекту бюджету);
· зведеного бюджету України за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування;
· державного бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування;
· державного боргу та гарантованого державою боргу, що визначаються з урахуванням стратегії управління державним боргом. Така стратегія затверджується Кабінетом Міністрів України і включає визначення пріоритетних цілей і завдань управління державним боргом на середньострокову або довгострокову перспективу та засобів їх реалізації;
· за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), у тому числі тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій. Такі бюджетні програми за умови схвалення у встановленому законодавством порядку відповідних інвестиційних програм (проектів) включаються до прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди протягом усього строку їх реалізації з урахуванням вимог цього Кодексу;
· взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами.
Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради України разом з проектом закону про Державний бюджет України, уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалюється Кабінетом Міністрів України у місячний строк з дня опублікування закону про Державний бюджет України.
Головні розпорядники коштів державного бюджету, виходячи з індикативних прогнозних показників обсягів видатків і надання кредитів з бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, доведених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, разом з інструкцією з підготовки бюджетних запитів, складають плани своєї діяльності на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди (що включають заходи з реалізації інвестиційних програм (проектів)) відповідно до прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм з визначенням очікуваних результатів діяльності. Такі плани діяльності щорічно приводяться у відповідність із показниками державного бюджету на плановий бюджетний період та прогнозом Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.
Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники місцевого бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування, індикативні прогнозні показники місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу, а також індикативні прогнозні показники за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів).
Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих рад разом з проектом рішення про місцевий бюджет, уточнюється на підставі схваленого Кабінетом Міністрів України прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди і прийнятого рішення про місцевий бюджет та схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад.
ПОРЯДОК ТА ТЕРМІНИ БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ
Загальне керівництво бюджетним плануванням покладено на Кабінет Міністрів України, а безпосередню роботу з організації планування здійснює Міністерство фінансів України.
У бюджетному плануванні бере участь весь апарат фінансових органів у центрі і на місцях. Організаційна й узагальнююча робота зі складання проекту бюджету виконується управліннями Міністерства фінансів України та місцевими фінансовими органами – Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовими управліннями та відділами місцевих держадміністрацій або виконавчих комітетів. Розглянемо стадії бюджетного планування.
І. СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
Проект закону про Державний бюджет України розробляє Кабінет Міністрів України. Міністерство фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України та визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для розроблення проекту державного бюджету та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.
ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ – це проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади (органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) протягом бюджетного періоду, який є невід’ємною частиною проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) [2].
Складання проекту бюджету передбачає наступні види робіт (рис. 4.2):
- розроблення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за участю Міністерства фінансів, Національного банку, Державної служби статистики, інших міністерств і служб України Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік, які є орієнтиром при складанні проекту бюджету, і затвердження їх Кабінетом Міністрів України;
- подання Національним банком України матеріалів, що використовуються для складання проекту державного бюджету України: прогнозних монетарних показників на наступний рік, інформації про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу поточного та наступного років, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України;
- розроблення Міністерством фінансів України і подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;
- розгляд та схвалення Кабінетом Міністрів Українипроекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та подання його до Верховної Ради;
- розгляд Комітетом Верховної Ради з питань бюджету пропозицій народних депутатів та інших комітетів, що надійшли, і підготовка проекту постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;
- розгляд Верховною Радоюпитання щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. За наслідками розгляду Верховна Рада або затверджує документ, або може направити його до Комітету з питань бюджету для підготовки до повторного розгляду з урахуванням висловлених зауважень і з визначенням строків такої підготовки;
- для підготовки проекту Державного бюджету України розроблення і доведення Міністерством фінансів України до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.
БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ – це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди [2];
- на основі результатів аналізу бюджетних запитів Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України;
- на основі аналізу бюджетних запитів, що подаються, Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України;
- Кабінет Міністрів подає до Ради національної безпеки і оборони України проект закону про Державний бюджет України по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України;
- розгляд проекту закону про Державний бюджет України Кабінетом Міністрів України та прийняття постанови про схвалення проекту закону про Державний бюджет України.
|
|  | |||||
 | |||||||
| |||
 | |||
 | |||||||
 | |||||||
 | |||||||
| |||||||
 |
|
|
Рис. 4.2 Порядок складання державного бюджету України
