Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«авершальний етап сел€нського повстанн€

Ѕакалаврська робота

—ел€нсько-повстанський рух в ”крањн≥ у 1918-1921 рр.

«м≥ст

¬ступ.................................................................................................................3

–озд≥л ≤. ѕричини ≥ початок розгортанн€ сел€нсько-повстанського руху на ”крањн≥ в 1918-1920 рр........................................................................................8

1.1. Ќ≥мецький окупац≥йний режим ≥ аграрна пол≥тика гетьмана ѕ.—коропадського...................................................................................................8

1.2. ѕовстанський рух на ѕравобережж≥ ≥ —лобожанщин≥ у 1918-1921 рр.............................................................................................................................14

–озд≥л ≤≤. ѕовстанн€ в √ул€йпол≥ Ц найвищий етап розвитку сел€нського повстанн€..................................................................................................................23

2.1. Ќестор ћахно Ц штрихи до б≥ограф≥њ...................................................23

2.2. Ђ¬оЇнний комун≥змї б≥льшовик≥в........................................................28

2.3. ѕол≥тика ј.ƒен≥к≥на на ”крањн≥...........................................................31

2.4. «авершальний етап сел€нського повстанн€ у 1920-1921 рр.....................................................................................................................................39

¬исновки........................................................................................................49

—писок використаних джерел та л≥тератури.........................................54

ƒодатки

 

¬ступ

≤сторична наука та краЇзнавство пост≥йно розвиваютьс€, збагачуютьс€ новими даними, фактами, матер≥алами. „ас в≥д часу в≥дбуваЇтьс€ перегл€д п≥д новим кутом зору т≥Їњ чи ≥ншоњ стор≥нки в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ. ÷е стосуЇтьс€, зокрема, й пер≥оду 1918-1920 рр. XX стол≥тт€. ” цей неоднозначний ≥ складний пер≥од на ”крањн≥ в≥дбувалась громад€нська в≥йна м≥ж р≥зними пол≥тичними силами ≥ угрупуванн€ми. —аме в цей час в≥дбувавс€ пер≥од становленн€ новоњ рад€нськоњ влади ≥ боротьба проти нењ. ÷ей процес був болючим дл€ сел€нства, оск≥льки зд≥йснювавс€ з використанн€м насильницьких репресивних метод≥в в≥дносно украњнського сел€нства. “ривалий час сел€нський повстанський рух 1918-1921 рр. ≥стор≥ограф≥€ називала " пол≥тичним" або "рад€нським бандитизмом", а його учасник≥в "зрадниками", ≥ "злочинц€ми". “≥льки прот€гом останнього дес€тил≥тт€ ц€ думка зм≥нилась. —ел€нськ≥ виступи були реакц≥Їю на зловживанн€ р≥зними владними ≥ в≥йськовими структурами, надм≥рним "викачуванн€м" хл≥ба тощо. «араз саме час обТЇктивно висв≥тлити дане питанн€. “ому ц€ тема Ї актуальною ≥ потребуЇ досл≥дженн€.

≤стор≥ограф≥€ теми досить обширна. ¬ њњ основ≥ лежать роботи ≥сторик≥в —олдатенка ¬.‘.[1],  ульчицького —.¬.[2],., —убтельного ќ.[3], ¬ерстюка ¬.‘[4].

ќсобливе значенн€ маЇ робота ¬ерстюка ¬.‘. Ђћахновщина: сел€нський повстанський рух на ”крањн≥ (1918-1921)ї[5]. ” монограф≥њ розгл€даЇтьс€ соц≥альне €вище, €ке прот€гом дес€тир≥ч трактувалос€ рад€нською ≥стор≥ограф≥Їю виключно негативно. ¬≥дкидаючи такий п≥дх≥д автор показуЇ сел€нський рух взагал≥ ≥ махновщину зокрема широким повстанський рухом, спр€мованим €к проти Ђб≥лихї режим≥в, так ≥ л≥ворадикального ЂвоЇнно-комун≥стичногої експерименту. ѕо€снюЇтьс€, чому ≥ €к виникали, але ви€вилис€ нетривалими союзи махновц≥в з –ад€нською владою. ¬исв≥тлюЇтьс€ внесок сел€нства у розгром ƒен≥к≥на ≥ ¬рангел€. ¬ центр≥ уваги автора особа Ђбатькаї та його оточенн€. –обота маЇ велику ц≥нн≥сть ще й тому, що написана на основ≥ документ≥в ≥ пер≥одичних видань того пер≥оду.

ѕрактичне значенн€ бакалаврськоњ роботи пол€гаЇ у тому, що њњ матер≥али ≥ висновки можуть бути використанн≥ дл€ роботи в школ≥, дл€ написанн€ наукових роб≥т, у д≥€льност≥ музењв, краЇзнавчих товариств та Їврейських громад, €к≥ д≥ють на теренах  ињвщини, ¬олин≥, ѕод≥лл€.

—труктура бакалаврськоњ роботи. ¬она складаЇтьс€ ≥з вступу, 2-х розд≥л≥в, висновк≥в, списку використаних джерел та л≥тератури, додатк≥в.

Ќаписанн€ роботи зд≥йснюЇтьс€ зг≥дно плану науковоњ роботи кафедри ≥стор≥њ ”крањни.

–озд≥л ≤.

ѕричини ≥ розгортанн€ сел€нсько-повстанського руху ”крањни в 1918-1920 рр.

1.1. Ќ≥мецький окупац≥йний режим ≥ аграрна пол≥тика гетьмана ѕ.—коропадського

9 лютого 1918 р. крањни „етверного союзу (Ќ≥≠меччина, јвстро-”горщина, “уреччина ≥ Ѕолгар≥€) п≥дписа≠ли у Ѕрест≥ мирний догов≥р з делегац≥Їю ÷ентральноњ ради. ÷е був перший мирний догов≥р на шл€ху до завер≠шенн€ св≥товоњ в≥йни. јле до миру на ”крањн≥ було далеко. “ут вже кип≥ла в≥йна м≥ж прихильниками –ад€нськоњ вла≠ди ≥ ÷ентральноњ ради. ќстанн≥х було менше. ÷ентральн≥й рад≥ довелос€ залишити  ињв ≥ в≥д≥йти на ¬олинь, њњ пред≠ставники у Ѕрест≥ просили у н≥мц≥в в≥йськовоњ допомоги. ѕ≥дписуючи мирний догов≥р, дипломати Ќ≥меччини ≥ јвст≠ро-”горщини €кнайменше думали про створенн€ суверенноњ ”крањни. Ќа крок до миру њх штовхало насамперед в≥й≠ськово-стратег≥чне становище.  рањни „етверного союзу знемагали в≥д в≥йни на два фронти. ¬ив≥вши з бороть≠би ”крањну й –ос≥ю, вони планували перекинути значн≥ в≥й≠ськов≥ сили на зах≥д, де ще жевр≥ла над≥€ на усп≥шне завершенн€ в≥йни. ѕ≥дштовхувало й те, що догов≥р з ÷ентральною радою в≥дкривав можлив≥сть використанн€ сиро≠винних ≥ продовольчих ресурс≥в ”крањни. ¬ јвстро-”горщи≠н≥, де продовольче становище було майже катастроф≥чним, догов≥р в≥д 9 лютого називали не ≥накше €к хл≥бним миром. “ож делегац≥њ ÷ентральноњ ради не довелос€ дв≥ч≥ запро≠шувати н≥мц≥в ≥ австро-угорц≥в на ”крањну. 18 лютого 1918 р. почавс€ наступ на ”крањну н≥мецькоњ арм≥њ, а дек≥лькома дн€ми п≥зн≥ше (27 лютого) до нењ при≠Їдналис€ ≥ австро-угорськ≥ в≥йська[6].

¬олодимир ¬инниченко, нещодавно голова √енераль≠ного секретар≥ату ”Ќ–, у к≥нц≥ лютого занотував до свого щоденника: ЂЌ≥мц≥ ≥ австр≥€ки наступають... “ак, можливо, н≥мц≥ й принесуть самост≥йну ”крањну. јле чи вони ж цим задовольн€тьс€? „и не схот€ть вони принести пом≥щицьку, м≥л≥таристську, щиро буржуазну ”крањну? –ада ≥тиме ра≠зом з н≥мц€ми. ƒелегац≥€ наша звернулас€ з проханн€м допомоги. јле що прийдетьс€ дати за це? „и не буде зради соц≥альноњ на користь нац≥ональноњ? —ерце

 

1.2. ѕовстанський рух на ѕравобережж≥

≥ —лобожанщин≥ у 1918-1920 рр.

 

ј тим часом в ”крањн≥ один за одним почали спалаху≠вати сел€нськ≥ виступи. ўе 9 березн€ н≥мецький полковник фон Ўтольценберг телеграфував з  иЇва головнокомандуючому —х≥дного фронту: Ђ¬ороже ставленн€ сел€нського населенн€, €ке п≥д час рекв≥зиц≥й фуражу ≥ хл≥ба не зупи≠н€Їтьс€ перед збройними виступами проти наших в≥йськ, зростаЇ... ¬арто врахувати дл€ наступних операц≥й, що у зв'€зку ≥з становищем, що склалос€, кожноњ мит≥ можуть виникнути в≥дкрит≥ в≥йськов≥ з≥ткненн€, хоча б ≥ у форм≥ партизанськоњ в≥йниї[7].

–озд≥л ≤≤.

ѕовстанн€ в √ул€йпол≥ Ц найвищий етап розвитку сел€нського повстанн€

2.1. Ќестор ћахно Ц штрихи до б≥ограф≥њ

Ќестор ≤ванович ћахно став легендарною люди≠ною ще за житт€. Ќезвичайн≥ €вища супроводжува≠ли його з моменту по€ви на св≥т. Ќа св€щенику, що його хрестив, п≥д час обр€ду зайн€лос€ вбранн€, що було витлумачено односельц€ми €к знак того, що в житт€ вступаЇ великий пройдисв≥т[8].

—ам Ќ. ≤. ћахно, шанобливо прозваний своњми сподвижниками "батькою" коли йому ледь виповнилос€ 30 рок≥в, до смерт≥ нав≥ть не знав точ≠ноњ дати свого народженн€. ќф≥ц≥йно за докумен≠тами Ц 28 жовтн€ 1889 року. јле нещодавно за книгою реЇстрац≥њ акт≥в громад€нського стану ’ресто-¬оздвиженськоњ церкви його р≥дного села, а тепер районного центра «апор≥зькоњ област≥ √ул€й-ѕол€ (сама назва €кого нагадуЇ про стародавню козацьку вольницю), було встановлено, що народивс€ Ќестор ћахно 26 жовтн€ 1888 року. ќчевидно, його мати, щоб в≥дстрочити призов до арм≥њ, на р≥к омолодила невисокого, щуплого хлопчика, чим, €к ми д≥знаЇмос€ дал≥, мимовол≥ вр€тувала йому житт€[9].

 

2.2. Д¬оЇнний комун≥змФ б≥льшовик≥в

ќдним ≥з найважлив≥ших своњх завдань в ”крањн≥ б≥льшовики оголосили вир≥шенн€ аг≠рарного питанн€[10]. ”р€д ”—–– конф≥скував нетрудов≥ землеволод≥нн€ Ц пом≥щицьк≥, уд≥льн≥, монастирськ≥, церковн≥ та ≥нш≥. јле далеко не вс≥ вони перейшли в безплатне користуванн€ без≠земельних ≥ малоземельних сел€н. «начну частину пом≥щиць≠ких господарств, €к≥ мали агрокультурну ц≥нн≥сть та були високопродуктивними економ≥€ми, залишили у п≥дпор€дкуван≠н≥ державних орган≥в. «агалом було оголошено про конф≥скац≥ю 14,5 млн.. дес€тин земл≥. Ћише частину њњ одержала сел€нська б≥днота Ц дещо б≥льше 5 млн.. дес€тин найменш родючих ≥ придатних до господарюванн€ земель. ѕриблизно 2,5 млн.. дес€тин залишалис€ дл€ радгосп≥в, належали цукро≠вим, винокурним, к≥нним та ≥ншим господарствам ≥ також не п≥дл€гали под≥лу. ÷е були найпродуктивн≥ш≥, найродюч≥ш≥ земельн≥ площ≥. –ешта 7 млн.. дес€тин вважалас€ лишками земель заможного сел€нства. ѓх також передбачалос€ передати дл€ под≥лу, але в умовах 1919 р. цього не встигли зробити[11].

 

2.3. ѕол≥тика ј.ƒен≥к≥на на ”крањн≥

јграрна пол≥тика ƒен≥к≥на передбачала в≥дновленн€ пом≥щицькоњ власност≥ на землю. ѕовертаючись за допомогою каральних ко≠манд у маЇтки, пом≥щики примушували сел€н в≥ддавати май≠но ≥ реманент, виплачувати велик≥ контрибуц≥њ. ” майбутньому, щоправда, б≥логвард≥йц≥ об≥ц€ли над≥лити сел€н землею за викуп, залишивши за пом≥щиками досить значн≥ земельн≥ пло≠щ≥. —еред кер≥вник≥в б≥логвард≥йського руху були й так≥, €к≥ вимагали негайноњ земельноњ реформи. “≥льки таким чином можна було, на њхню думку, завоювати прихильн≥сть населен≠н€[12]. Ђ«емельна реформа ≥...шибениц≥, тод≥ ми знову д≥йдемо до ћосквиї, Ч говорив один з найв≥дом≥ших ден≥к≥нських генерал≥в  утепов. јле под≥бн≥ настроњ серед б≥логвард≥йсько≠го оф≥церства не були пануючими.

«авершальний етап сел€нського повстанн€

4 кв≥тн€ 1920 року ј. ƒен≥к≥на на посту головнокомандую≠чого «бройними силами ѕ≥вдн€ –ос≥њ зм≥нив ѕ. ¬рангель ¬≥н заходивс€ не лише реорган≥зовувати арм≥ю, а й суттЇво почав м≥н€ти пол≥тичний курс свого попередника. ѕро новий пох≥д на ћоскву вже не могло бути мови, разом з тим ¬рангель р≥шуче в≥дв≥в спроби зах≥дних дипломат≥в схилити його до переговор≥в з б≥льшовицькою ћосквою[13].

¬рангель одразу ж за€вив про в≥дмову в≥д ≥деолог≥њ ЂЇдиноњ ≥ непод≥льноњ –ос≥њї, урочисто об≥ц€в ƒону ≥  уба≠н≥ не порушувати автономн≥ права козацтва, зробив р€д крок≥в у пошуках контакт≥в з петлюр≥вським ур€дом ”крањ≠ни. “а нар≥жним каменем своЇњ платформи ¬рангель вва≠жав докор≥нну зм≥ну стосунк≥в з сел€нством. Ќавчений г≥рким досв≥дом ƒен≥к≥на, в≥н насамперед схопивс€ за ≥дею радикальноњ земельноњ реформи. «акон про землю роз≠робл€вс€ прискореними темпами ≥ був п≥дписаний головно≠командуючим 7 червн€ 1920 р., на другий день п≥сл€ виходу б≥лих з  риму[14].

¬исновки

—покусливо ув≥рвавшись у долю народ≥в –ос≥њ декретами про мир ≥ землю, об≥ц€нками демократичних свобод, соц≥ал≥стична революц≥€ досить швидко обернула≠с€ жахливими м≥жусобиц€ми громад€нськоњ в≥йни, цин≥чною жорсток≥стю ≥ р≥ками кров≥, в≥йною, страшна правда про €ку дес€тил≥тт€ми камуфлювалас€ романтизовани≠ми м≥фами, зведеними на п≥двалинах св€щенних принцип≥в класовоњ боротьби.

 

—писок використаних джерел та л≥тератури

1. ƒокументи траг≥чноњ ≥стор≥њ ”крањни (1917-1927 рр.) / –ед. ”пор€дник ѕ.ѕ. Ѕачинський. Ц  ., 1999. Ц —.154-329 (ƒокументи є85, 95, 96, 102, 103, 104, 105, 109, 110, 120, 136, 138, 141, 149,177, 180, 191, 198, 201, 202, 203, 204).

2. ≤стор≥€ ”крањни: ƒокументи. ћатер≥али. ѕос≥бник / ”клад., комент. ¬.ё. орол€. Ц  .: ¬ид. центр Ђјкадем≥€ї, 2001. Ц 448 с. (јльма-мат≥р)

3. Ќестор »ванович ћахно: воспоминани€, материалы и документы. Ц  .1991. Ц 283 с.

4. Ѕ≥лас ≤. –епресивно-каральна система в ”крањн≥ 1917-1953 рр. ” 2-х книгах. Ц  .: ЂЋиб≥дьї, 1994. Ц 688 с.

5. Ѕойко ќ. ƒ. ≤стор≥€ ”крањни. Ц ƒќ.: Ујкадем≥€Ф, 1999. Ц 568 с.

6. ¬ерстюк ¬.‘. ¬нутрений фронт: стратеги€ и тактика борьбы // ”краина в 1917-1921 гг. Ќекоторые проблемы истории: —борник научных трудов. Ц  .: Ќаука, 1991. Ц —.106-172.

7. ¬ерстюк ¬. ‘. ћахновщина: сел€нський повстанський рух на ”крањн≥ (1918-1921). Ц  .: Ќаук. ƒумку, 1992. Ц 368 с.

8. ¬ерстюк ¬. ‘.  омбриг Ќестор ћахно. Ц  ., 1990. Ц 36 с.

9. ¬инниченко ≤. ”крањна 1920-1980-х рок≥в: депортац≥њ, засланн€, висланн€. Ц  .: –ада, 1994. Ц —.8-13.

10. ¬олковинський ¬. Ќестор ћахно: легенди ≥ реальн≥сть. Ц  ., 1994. Ц 213 с.

 

ѕрив≥т. ¬и прогл€нули ознайомлювальний фрагмент бакалаврськоњ роботи на тему: Ђ—ел€нсько-повстанський рух в ”крањн≥ у 1918-1921 рр.ї обТЇмом 55 стор≥нок. ƒл€ отриманн€ повного вар≥анту роботи напиш≥ть нам.

https://vk.com/club129840625

[email protected]

 


[1] —олдатенко ¬.‘. ≤сторичний нарис: ћонограф≥€. Ц  .: Ћиб≥дь, 1999. Ц 976 с.

[2]  ульчицький —.¬.  омун≥зм в ”крањн≥: перше дес€тил≥тт€ (1919-1928). Ц  .: ќснова, 1996. Ц —.122-152.

[3] —убтельний ќ. ”крањна: ≥стор≥€. / ѕер. « анг. ё.≤. Ўевчук, ќ.¬.  ульчицький. Ц  .: Ћиб≥дь, 1991. Ц 382 с.

[4] ¬ерстюк ¬.‘. ¬нутрений фронт: стратеги€ и тактика борьбы // ”краина в 1917-1921 гг. Ќекоторые проблемы истории: —борник научных трудов. Ц  .: Ќаука, 1991. Ц —.1022-172.; ¬ерстюк ¬. ‘.  омбриг Ќестор ћахно. Ц  ., 1990. Ц 36 с.

[5] ¬ерстюк ¬. ‘. ћахновщина: сел€нський повстанський рух на ”крањн≥ (1918-1921). Ц  .: Ќаук. ƒумку, 1992. Ц 368 с.

[6] ¬ерстюк ¬. ‘. ћахновщина: сел€нський повстанський рух на ”крањн≥ (1918-1921). Ц  .: Ќаук. ƒумку, 1992. Ц —.10.

[7] ¬ерстюк ¬. ‘. ћахновщина: сел€нський повстанський рух на ”крањн≥ (1918-1921). Ц  .: Ќаук. ƒумку, 1992. Ц —.145.

[8] √натюк ћ., √ромовенко Ћ., —емак Ћ., —корульська –., —тус ƒ., ”довик —. 100 найв≥дом≥ших украњнц≥в. Ц ћ.: ¬ече,  .: ќрфей, 2001. Ц —.415.

[9] “ам само. Ц 415.

[10] –убльов ќ.—., –еЇнт ќ.ѕ. ”крањнськ≥ визвольн≥ змаганн€ 1917-1928 рр. / —ер≥€ Ђ”крањна кр≥зь в≥киї, “.10). Ц  ., јльтернативи, 1999. Ц —.201.

[11] √натюк ћ., √ромовенко Ћ., —емак Ћ., —корульська –., —тус ƒ., ”довик —. 100 найв≥дом≥ших украњнц≥в. Ц ћ.: ¬ече,  .: ќрфей, 2001. Ц —.419.

[12] «авальнюк ќ.ћ., –ибак ≤.¬. ¬казана прац€. Ц —.34.

[13] —олдатенко ¬.‘. ≤сторичний нарис: ћонограф≥€. Ц  .: Ћиб≥дь, 1999. Ц —.578.

[14] “ам само. Ц 581.



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
ѕримерные темы практических зан€тий. | ≤≤. ”мови проведенн€ ‘естивалю-конкурсу
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 610 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1399 - | 1250 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.