Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ ≥ визначенн€, що використовують в Ѕ∆ƒ




Ћюдина пост≥йно взаЇмод≥Ї з навколишн≥м середовищем, перетворюЇ це середовище, а воно, у свою чергу, впливаЇ на життЇд≥€льн≥сть самоњ людини. ¬заЇмод≥€ людини ≥з середовищем, що њњ оточуЇ, в≥дбуваЇтьс€ при на€вност≥ пр€мих ≥ зворотних звТ€зк≥в. –езультати ц≥Їњ взаЇмод≥њ можуть зм≥нюватис€ в широких межах: в≥д позитивних до катастроф≥чних, що супроводжуЇтьс€ загибеллю людей ≥ руйнуванн€м компонент≥в середовища. Ќегативн≥ впливи, €к≥ виникають раптово, пер≥одично або пост≥йно д≥ють у систем≥ Улюдина Ц життЇве середовищеФ ≥ визначаютьс€ €к д≥€ небезпек.

¬с€ сукупн≥сть вид≥в людськоњ активност≥ утворюЇ пон€тт€ д≥€льност≥. ƒ≥€льн≥сть вир≥зн€Ї людину в≥д ≥нших живих ≥стот, вона Ї специф≥чно людською формою активност≥, необх≥дною умовою ≥снуванн€ людського сусп≥льства. ‘орми д≥€льност≥ людини розмањт≥. ¬они охоплюють практичн≥, ≥нтелектуальн≥ ≥ духовн≥ процеси, €к≥ прот≥кають в побут≥, громадськ≥й, культурн≥й, виробнич≥й, науков≥й та ≥нших сферах житт€.

∆итт€ Ц одна ≥з форм ≥снуванн€ матер≥њ, €ка законом≥рно виникаЇ при визначених умовах навколишнього середовища. ’арактерними ознаками Ї: обм≥н речовин, здатн≥сть до розмноженн€, росту, розвитку, активноњ регул€ц≥њ складу та функц≥й руху, пристосуванн€.

ƒ≥€льн≥сть Ц специф≥чна людська форма в≥дношенн€ до навколишнього середовища з метою забезпеченн€ своњх р≥зноман≥тних потреб (матер≥альних, культурних, духовних тощо)

∆иттЇд≥€льн≥сть - це регульований стан навколишнього середовища, при €кому, зг≥дно ≥з чинним законодавством, нормами ≥ нормативами, забезпечуЇтьс€ комфортна безпечна взаЇмод≥€ людини з його компонентами, запоб≥ганн€ пог≥ршенню еколог≥чноњ обстановки, умов ≥ охорони прац≥, виникненню небезпеки та д≥й в умовах надзвичайних ситуац≥й.

Ѕезпека життЇд≥€льност≥ Ц стан д≥€льност≥, при €кому з визначеною ймов≥рн≥стю виключений про€в небезпеки €к у виробнич≥й, так ≥ невиробнич≥й сфер≥ з урахуванн€м взаЇмного впливу навколишнього середовища, людини та сусп≥льства.

—труктура життЇд≥€льност≥ €к складноњ системи, включаЇ у св≥й склад людину (населенн€), природне та штучне середовище житт€, сферу д≥€льност≥ людей. ¬≥дноситьс€ до категор≥њ складних глобальних структур (середовище Ц людина Ц д≥€льн≥сть).

ќсновою життЇд≥€льност≥ Ї чинники ≥ параметри навколишнього середовища (сонц€, пов≥тр€, води, ірунту, б≥осфери) та штучного середовища житт€ (житлов≥ та виробнич≥ буд≥вл≥, споруди, транспортн≥ та пов≥тр€н≥ комун≥кац≥њ, системи забезпеченн€ енергоресурсами, продуктами харчуванн€) ≥ багато ≥ншого, що створено руками людини дл€ забезпеченн€ житт€.

ћета безпеки людини - охорон€ти життЇд≥€льн≥сть людини в≥д критичних, поширених усюди, загроз без перешкод довгостроковому ≥снуванню та д≥€льност≥ самоњ людини.

√оловним питанн€м теор≥њ ≥ практики безпеки життЇд≥€льност≥ Ї питанн€ п≥двищенн€ р≥вн€ безпеки, що вимагаЇ проведенн€ ≥дентиф≥кац≥њ (ви€вленн€) та оц≥нюванн€ насл≥дк≥в негативного впливу небезпек на життЇд≥€льн≥сть.

Ѕезпека - це стан, у €кому небезпека та умови, €к≥ ведуть до ф≥зичного, психолог≥чного або матер≥ального збитку, контролюютьс€ з метою забезпеченн€ здоровТ€ ≥ добробуту ≥ндив≥д≥в та сусп≥льства. јле безпека не визначаЇтьс€ €к повна в≥дсутн≥сть небезпеки, а њх контроль, щоб захистити здоровТ€ ≥ добробут ≥ндив≥д≥в та сусп≥льства.

Ќац≥ональна безпека Ч це захищен≥сть життЇво важливих ≥нтерес≥в людини ≥ громад€нина, сусп≥льства й держави, за €коњ забезпечуютьс€ сталий розвиток сусп≥льства, своЇчасне ви€вленн€, запоб≥ганн€ ≥ нейтрал≥зац≥€ реальних та потенц≥йних загроз нац≥ональним ≥нтересам.

Ќац≥ональна безпека виступаЇ концентрованим виразом сукупност≥ умов, що розвиваютьс€ у в≥йськов≥й, внутр≥шньо - ≥ зовн≥шньопол≥тичн≥й сфер≥, ≥нформац≥йному, еколог≥чному, науково-техн≥чному та низц≥ ≥нших напр€м≥в сусп≥льноњ еволюц≥њ. –озр≥зн€ють технолог≥чн≥, пол≥тичн≥, еколог≥чн≥, ≥нтелектуальн≥, крим≥ногенн≥, правов≥ та ≥нш≥ п≥двиди нац≥ональноњ безпеки. –азом з тим ≥снують щонайменше дв≥ њњ сфери, що визначають обТЇктивн≥ можливост≥ розвитку вс≥х ≥нших п≥двид≥в. ≤детьс€ про економ≥чну й соц≥альну сфери формуванн€ загального р≥вн€ безпеки.

Ќебезпека Цце €вища, обТЇкти, процеси, що за певних умов ≥ в певний час здатн≥ завдавати шкоди здоровТю або життю людини, €к в≥дразу так ≥ в майбутньому, тобто викликати небажан≥ насл≥дки.

ѕотенц≥йна небезпека Ц це така небезпека, €ка маЇ не€вний характер ≥ про€вл€Їтьс€ в умовах, €к≥ важко передбачити.

–изик - це критер≥й реал≥зац≥њ небезпеки у простор≥ та час≥, а також €к≥сний критер≥й шкоди.

”мови, за €кими небезпека може реал≥зуватис€ в под≥ю, називаютьс€ небезпечною ситуац≥Їю. —итуац≥ю, за €коњ про€вл€Їтьс€ велика можлив≥сть виникненн€ нещасного випадку, прийн€то називати небезпечною або авар≥йною, а коли загинули люди Ц катастроф≥чною.

јвар≥€ Ц це випадковий вих≥д з ладу машин, механ≥зм≥в, корабл≥в, л≥так≥в, њх пошкодженн€, руйнац≥€, нещасний випадок, велика невдача.

 атастрофа (грец.) Ц переворот, знищенн€, загибель, випадкове горе, д≥€ €кого може продовжуватис€ в напр€м≥, що визначаЇтьс€ д≥Їю, €ка в≥дбулас€.

Ќебезпека може завдати шкоду людин≥ лише в тому раз≥, коли вона про€вл€Їтьс€(наприклад, нањзд автомоб≥л€ на людину). ѕро€вленн€ небезпеки спричин€Ї д≥ю окремих чинник≥в, що можуть завдати шкоди.

„инник Ц причина, руш≥йна сила, властивост≥ будь-€кого процесу, що визначають його характер чи окрем≥ його риси.

Ќадзвичайна ситуац≥€ Ц це порушенн€ нормальних умов житт€ ≥ д≥€льност≥ людей на обТЇкт≥ або територ≥њ, спричинене авар≥Їю, катастрофою, стих≥йним лихом чи ≥ншою небезпечною под≥Їю, €ка призвела або може призвести до загибел≥ людей та значних матер≥альних утрат.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 269 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1393 - | 1357 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.