Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин

У сучасних умовах на розвиток міжнародних економічних відносин впливають такі фактори як:

· розпад світової соціалістичної системи та поява нових незалежних держав, які не до кінця визначили свою політику і не усвідомили свої економічні, політичні, культурні та інші національні інтереси;

· економічна криза в країнах Східної Європи та СНД;

· криза світової фінансово-кредитної системи;

· загострення енергетичної, сировинної та продовольчої проблем;

· загострення проблем навколишнього середовища, що робить вплив на все світове господарство, національні та світові продуктивні сили;

· посилення взаємозалежності національних господарств, їх економічної політики;

· зближення економічних рівнів розвитку різних країн;

· подолання міжсистемних суперечностей між країнами, що проявляється у визнанні конкуренції як головного фактора, який забезпечує рівновагу внутрігосподарського розвитку;

· посилення процесів конвергенції, що базуються на універсальних економічних, культурних, моральних, правових та гуманітарних цінностях, визнаних світовим співтовариством кінця XX – початку XXI століть.

У результаті дії названих факторів виникли певні особливості в розвитку сучасних міжнародних відносин:

по-перше, міжнародні економічні відносини з розпадом світової соціалістичної системи стали більш однотипними, оскільки зросла кількість національних господарств, що функціонують на базі ринкової (змішаної) економіки з переважанням приватної власності на засоби виробництва;

по-друге, сучасні міжнародні економічні відносини формуються виключно виходячи з принципу економічної зацікавленості партнерів, взаємної реалізації економічних інтересів. У зв'язку з цим багатьом країнам доводиться переглядати свої міжнародні економічні зв'язки, звільняючи їх від політичної кон'юнктури та ідеологічної заангажованості. З метою досягнення економічного ефекту від міжнародного обміну товарами та руху і використання факторів виробництва багато з них добровільно погоджується на часткову втрату своїх суверенних прав;

по-третє, міжнародні економічні відносини зазнають впливу нових суперечностей, які прийшли на зміну тим, що їх загострювала "холодна війна". Передусім в сучасних міжнародних відносинах посилюється конкурентна боротьба, оскільки в неї включаються н суб'єкти міжнародної господарської діяльності;

по-четверте, для сучасних міжнародних економічних відносин характерним є активний перерозподіл ролей між групами країн утворення регіонального інтеграційного співробітництва. Сьогодні характерною рисою міжнародних економічних відносин виступає розпад існуючих раніше інтеграційних об’єднань і формування нових. Суттєвий вплив на активізацію цього процесу зробили розпад інтеграцій» об'єднання соціалістичних країн - Ради Економічної Взаємодопомог безумовно, зникнення з політичної карти світу СРСР.

Зазначені вище процеси в розвитку міжнародних економічних відносин прямо зачіпають інтереси України. Вони ставлять перед Україною дилему: або продовжувати експорт сировини та імпорт третьосортних товарів, що спустошує національні багатства і розорює власних товаровиробників, або спробувати відновити на новій економічно взаємовигідній основі регіональні інтеграційні об'єднання на просторах СНД та Східної Європи. Саме таким чином Україна зможе добитися створення умов для посилення свого експортного потенціалу;

по-п'яте, відбуваються структурні зрушення в міжнародній економіці, передусім такі, як зростання обсягів виробництв у матеріальній сфері, зменшення частки сільськогосподарському виробництва у світовому господарстві, зростання темпів розвитку сфери послуг та кількості зайнятих в ній, прискорення технічного прогресу транспортної та інформаційно-комунікаційної систем, зменшення частки сировинних товарів та збільшення питомої ваги машин й обладнання у світовому товарному обороті;

по-шосте, в результаті кризових процесів в економіці країн СНД та Східної Європи відбулися істотні зміни сукупного попиту та сукупної пропозиції. В сучасних умовах вони опинилися в більшій, ніж раніше залежності від світового виробництва та рівня цін світового ринку. Причому зростання сукупного попиту, тобто готовності спожива чів колективно придбати товари за існуючими цінами, відбулося в результаті посилення його з боку постсоціалістичних країн. За підрахунками вчених, в другій половині 9О-х років населення більшості країн СНД майже на 50% задовольняло свої потреби за рахунок товарів зарубіжного виробництва. Характерно, що це був попит не на особливі споживні вартості, яких не могли чи не вміли виробляти країни СНД, а на товари, які раніше в достатній кількості і належної якості вироблялися в колишньому СРСР.