Однією із важливіших теоретичних проблем прогнозування є побудова типології прогнозів. Останню можна будувати залежно від різних критеріїв і ознак – цілей, завдань, об’єктів, методів організації прогнозування тощо. До найважливіших із них належать: масштаб прогнозування, характер об’єкта, функція прогнозу, змістом, дискретністю представлених результатів, періодом попередження.
Види прогнозів та їх призначення наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Види прогнозів та їх призначення
| № | Класифікаційна ознака | Вид прогнозу | Коментар (призначення прогнозу, його зміст) |
| Масштаб прогнозу | Макроекономічний | Народногосподарський: економіка держави вцілому. | |
| Структурний | - міжгалузевий; - міжрегіональний. | ||
| Розвитку народно-господарська комплексів | - паливно-енергетичного; - агропромислового; - інвестиційного; - виробничої інфраструктури; - сфери обслуговування населення, тощо. | ||
| Галузеві | Окрема галузь народного господарства. | ||
| Регіональні | У розрізі областей, міст, селищ, сіл. | ||
| Первинних ланок народно-господарських систем | - підприємств; - виробничих об’єднань; - окремих виробництв і продуктів. | ||
| Характер досліджуваних процесів | Розвиток виробничих відносин | ||
| Соціально-економічних умов і наслідків науково-технічного прогресу | |||
| Динаміки народного господарства | - темпи; - чинники; - структура. | ||
| Відтворення трудових ресурсів, зайнятості і підготовки кадрів | |||
| Економічного використання природних ресурсів | |||
| Відтворення основних фондів і капітальних вкладень | |||
| Рівня життя населення | |||
| Фінансових відносин, доходів і цін | |||
| Зовнішніх економічних зв’язків | |||
| Зміст прогнозу | Пошуковий | Прогноз, змістом якого є визначення: - можливих станів об'єкту прогнозування в майбутньому. | |
| Нормативний | - шляхів і термінів досягнення можливих станів (що приймаються як заданих) | ||
| Комплексний | Прогноз, що містить елементи пошукового і нормативного прогнозів. | ||
| Способи прогнозування | Експертний | Оснований на мобілізації професійного досвіду й інтуїції експертів (не достатньо статистичних даних) | |
| Екстраполяція | Перенесення закономірностей минулого і сучасного розвитку на майбутнє. | ||
| Моделювання | Дослідження пошукових і нормативних моделей. | ||
| Характер відбиваних властивостей | Кількісний | Прогноз, який базується на: - кількісних показниках. | |
| Якісний | - якісних показниках. | ||
| Системний | - системному представленні об'єкту прогнозування. | ||
| Дискретність представлення результату | Інтервальний | Прогноз, результат якого представлений у вигляді: - довірчого інтервалу характеристики об'єкту прогнозування для заданої вірогідності здійснення прогнозу. | |
| Точковий | - єдиного значення характеристики об'єкту прогнозування без вказівки довірчого інтервалу. | ||
| Період попередження | Оперативний | Прогноз з періодом попередження для об'єктів прогнозування:- до 1 місяця. | |
| Короткостроковий - | - від 1 місяця до 1 року. | ||
| Середньостроковий | - від 1 понад З років. | ||
| Довгостроковий | - від 5 до 15 років. | ||
| Далекостроковий | - понад 15 роки. | ||
| Ступінь детермінованості | Детерміновані (визначені або передбачувані) | Опис об’єкта без втрат інформації | |
| Стохастичні (імовірнісні) | Врахування випадкових складових для задоволення вимог точності та достовірності прогнозу | ||
| Змішані | частково в детермінованому, частково в стохастичному вигляді | ||
| Характер розвитку об’єкта в часі | Дискретні (переривані) | Регулярна складова (тренд) яких зміюється стрибками у фіксовані моменти часу | |
| Аперіодичні | Опис регулярної складової у вигляді безперервної функції часу | ||
| Циклічні | Опис регулярної складової у вигляді періодичної функції часу |
За масштабом прогнозування розрізняють: макроекономічний (народногосподарський) та структурний (міжгалузевий і міжрегіональний) прогнози, прогнози розвитку народногосподарських комплексів (паливно-енергетичного, агропромислового, інвестиційного, виробничої інфраструктури, сфери обслуговування населення тощо), прогнози галузеві та регіональні, прогнози первинних ланок народногосподарської системи –підприємств, виробничих об’єднань, а також окремих виробництв і продуктів (рис.1.4).
Рис.1.4 – Головні напрями розвитку країни
За періодом упередженняпрогнози поділяють на короткотермінові – від місяця до року; середньо термінові – від одного року до п'яти років; довготермінові – від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років; далекоглядні – триваліші за означені періоди.
Означені типи прогнозів відрізняються як за змістом, так і за характером оцінок досліджуваного процесу. Короткотермінові прогнози СЕП ґрунтуються на припущенні, що у прогнозованому періоді не станеться ані кількісних, ані і якісних суттєвих змін досліджуваного об’єкта. Середньо – і довготермінові прогнози виходять із кількісних і якісних змін у досліджуваному процесі, причому в середньотермінових кількісні зміни домінують над якісними. У середньотермінових прогнозах здійснюють кількісно-якісну оцінку подій, у довготермінових – якісно-кількісну. Далекоглядні прогнози виходять сутно із якісних змін, причому йдеться переважно про загальні закономірності розвитку досліджуваного об’єкта. Форма оцінювання прогнозованих подій – якісна (див.рис.1.5).
Рис.1.5 – Система прогнозів
Розподіл прогнозів залежно від характеру досліджуваних процесів пов’язаний із різними аспектами процесу відтворення. За цією ознакою виокремлюють такі народногосподарські прогнози: розвитку виробничих відносин; соціально-економічних передумов і наслідків науково-технічного прогресу; динаміки народного господарства(його темпів, чинників та структури); відтворення трудових ресурсів, зайнятості й підготовки кадрів; економічного використання природних ресурсів; відтворення основних фондів і капітальних вкладень; рівня життя населення; фінансових відносин, доходів і цін; зовнішніх економічних зв’язківтощо.
Кожен із названих напрямів має самостійне значення і може розроблятися на власній основі. Разом із тим між ними існує методологічна єдність, яка забезпечує науковий характер прогнозування народного господарства загалом.
Економічне прогнозування здійснюють у поєднанні з іншими видами прогнозування: соціальним, політичним, демографічним, науково-технічним, прогнозуванням природних ресурсів тощо. На результати цих прогнозів зважають у народногосподарському та інших типах економічних прогнозів. Своєю чергою, економічні прогнози – невід’ємна складова прогнозування й планування розвитку суспільних процесів. Зв’язок різноманітних видів прогнозів дістає вияв у послідовності їхнього розроблення. Так, економічні прогнози будують за прогнозами науково-технічного прогресу, природних ресурсів, демографічних процесів тощо.
За функціональною ознакою(спрямуванням прогнозування) розрізняють два типи прогнозів: пошуковий і нормативний.
Пошуковий прогноз ґрунтований на умовному продовженні в майбутнє тенденцій розвитку об’єкта, що вивчається в минулому і сучасному, абстрагуючись від можливих рішень, здатних радикально змінити ці тенденції (планів, програм тощо). Його завдання – з’ясувати, як розвиватиметься досліджуваний об’єкт за умов збереження наявних тенденцій.
Нормативний прогноз, на відміну від пошукового, розробляють на базі заздалегідь визначених цілей. Його завдання – визначити шляхиі терміни досягнення можливих станів об’єкта прогнозування в майбутньому, які визнано за мету. Якщо пошуковий прогноз при визначенні майбутнього стану об’єкта відштовхується від минулого і нинішнього, то нормативний прогноз здійснюється у зворотному порядку: від заданого стану в майбутньому до наявних тенденцій та зміни їх задля поставленої мети.
Обидва типи прогнозів на практиці водночас як напрями, підходи до прогнозування і використовуються разом (рис.1.6).
Рис.1.6 – Схеми пошукового та нормативного прогнозування
Рішення, як правило, приймають на підставі даних прогнозування. Своєю чергою, прийняті рішення справляють вплив на результати здійснення прогнозів. Тому з метою запобігання розбіжності між прогнозом і прийнятим рішенням необхідно систематично коригувати прогноз, наприклад, шляхом порівняння його із цілями розвитку об’єкта прогнозування й можливістю здійснення їх.
За ступенем детермінованості можна виділити наступні об'єкти прогнозування:
· детерміновані (визначені або передбачувані), опис яких може бути представлено у детермінованою формі без істотних для завдання прогнозування втрат інформації;
· стохастичні (імовірнісні), при аналізі та прогнозуванні яких облік випадкових складових необхідний для задоволення вимог точності та достовірності прогнозу;
· змішані, опис яких можливо частково в детермінованому, частково в стохастичному вигляді.
За характером розвитку в часі об'єкти прогнозування можна підрозділити на:
· дискретні (переривані) об'єкти, регулярна складова (тренд) яких змінюється стрибками у фіксовані моменти часу;
· аперіодичні об'єкти, що мають опис регулярної складової у вигляді безперервної функції часу;
· циклічні об'єкти, що мають регулярну складову у вигляді періодичної функції часу.
За ступенем інформаційної забезпеченості об'єкти прогнозування можна підрозділити на:
· об'єкти з повним забезпеченням кількісної інформацією, для яких є в наявності ретроспективна кількісна інформація в обсязі достатньому для реалізації методу екстраполяції, або статистичного методу;
· об'єкти з неповним забезпеченням кількісної інформацією;
· об'єкти з наявністю якісної ретроспективної інформацією;
· об'єкти з повною відсутністю ретроспективної інформації (як правило, це проектовані й споруджувані об'єкти).
Із типологією прогнозів тісно пов’язане питання стосовно джерел інформації щодо майбутнього і способи його прогнозування. Розрізняють три основні джерела прогнозової інформації:
- набутий досвід, ґрунтований на знанні закономірностей проходження і розвитку досліджуваних явищ, процесів, подій;
- екстраполяція наявних тенденцій, закон розвитку яких у минулому й сучасному відомі;
- побудова моделей об’єктів прогнозування стосовно очікуваних або накреслених умов.
Цим джерелам інформації відповідають три способи прогнозування, що взаємно доповнюють одне одного:
- експертний, оснований намобілізації професійного досвіду й інтуїції висококваліфікованих експертів для одержання прогнозів, що не мають кількісних характеристик. Цей спосіб застосовують, коли немає або не досить статистичних даних, не існує надійних методів оцінювання подій минулого, якщо у розвитку прогнозованих процесів передбачаються різкі зміни, про характеристики яких майже нічого невідомі;
- екстраполяція –вивчення минулого і сучасного розвитку об’єкта і перенесення закономірностей цього розвитку на майбутнє;
- моделювання –дослідження пошукових і нормативних моделей прогнозованого об’єкта в світлі очікуваних або окреслених змін його стану. Моделі соціально-економічних процесів прийнято розрізняти за методами, які використовують у математиці для їх побудови. Формалізоване відображення вхідних положень має загальну назву – “економіко-математичні моделі”. Вони можуть бути статичними або динамічними, статистичними або детермінованими, лінійними або нелінійними, зі стаціонарною або змінною структурою відображення досліджуваного процесу тощо.
Під методами прогнозування слід розуміти сукупність прийомів і способів мислення, що дозволяють на основі ретроспективних даних зовнішніх і внутрішніх зв'язків об'єкта прогнозування, а також їх вимірювань в рамках даного явища або процесу вивести судження визначеного та достовірного щодо майбутнього стану та розвитку об'єкту.
В даний час налічується понад 150 різних методів прогнозування, з яких на практиці використовується 15-20.
У процесі економічного прогнозування використовуються як загальні наукові методи і підходи до дослідження, так і специфічні методи, властиві соціально-економічному прогнозуванню. У числі загальних методів можна виділити наступні:
· історичний метод полягає в розгляді кожного явища у взаємозв'язку його історичних форм;
· комплексний метод полягає в розгляді явищ у їх взаємозалежності, використовуючи для цього методи дослідження не тільки даної, але й інших наук, які вивчають ці явища;
· системний метод передбачає дослідження кількісних і якісних закономірностей протікання імовірнісних процесів в складних економічних системах;
· структурний метод дозволяє встановити причини досліджуваного явища, пояснити його структуру;
· системно-структурний метод передбачає, з одного боку, розгляд системи як динамічно розвивається цілого, а з іншого - розчленування системи на складові структурні елементи і розгляд їх у взаємодії.
Специфічні методи економічного прогнозування цілком і повністю пов'язані з економічною прогностики. Серед інструментів економічної прогностики важливу роль відіграють економіко-математичні методи, методи економіко-математичного моделювання, статистичної екстраполяції та ін
Важливе значення для прогнозування має питання про його об'єктивної істинності, під якою розуміється відповідність форм і параметрів передбачення об'єктивним можливостям і тенденціям, які будуть реалізовані в майбутньому і в той же час є в сьогоденні у вигляді паростків цього майбутнього. Питання про істинність прогнозування тісно пов'язаний з проблемою критеріїв істинності, які діляться на дві групи: практичні критерії (практика, як критерій істини на всіх стадіях прогнозування) і логічні або непрямі критерії (перевірюваність прогнозів, їх адекватність, логічна несуперечність).
Основними параметрами прогнозів є наступні:
1) достовірність прогнозу;
2) джерело помилки прогнозу;
3) обґрунтованість прогнозу;
4) помилка прогнозу;
5) період підстави прогнозу;
6) період попередження;
7) прогнозний горизонт;
8) точність прогнозу.
