Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласифыкацы€ краън за екосор

ѕоказники розвитку свыт госп

        „ист≥ трансферти ¬Ќƒ   ¬аловий нац≥ональний розпод≥льний дох≥д
      „истий факторний дох≥д     ¬Ќѕ ¬аловий нац≥ональний продукт
    јмортизац≥€ основного кап≥талу   ¬¬ѕ ¬аловий внутр≥шн≥й продукт
  Ќепр€м≥ податки     „Ќѕ „истий нац≥ональний продукт
¬≥дсоток на кап≥тал     Ќƒ Ќац≥ональний дох≥д
–ента на землю
ƒоходи прац≥вник≥в

 Ћј—»‘џ ј÷џя  –јЏЌ «ј ≈ ќ—ќ–

” св≥т≥ ≥снуЇ близько 200 крањн, р≥зних за р≥внем економ≥чного, соц≥ального та пол≥тичного розвитку. ƒл€ зручност≥ анал≥зу дос€г≠нень та перспектив подальшого розвитку держав, вивченн€ та об≠м≥ну досв≥дом економ≥чного реформуванн€ зручно використовува≠ти њх певну класиф≥кац≥ю.

Ќайповн≥ше у€вленн€ про групи крањн у св≥тов≥й економ≥ц≥ даЇ
≥нформац≥€ м≥жнародних орган≥зац≥й, членами €ких Ї б≥льш≥сть крањн
св≥ту, Ч ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й, ћ≥жнародного валютного
фонду та —в≥тового банку. ќц≥нки цими орган≥зац≥€ми груп крањн у
м≥жнародн≥й економ≥ц≥ дещо в≥др≥зн€ютьс€, оск≥льки неоднаковою
Ї к≥льк≥сть крањн Ч член≥в цих орган≥зац≥й (ќќЌ Ч 185, ћ¬‘ Ч
181, —в≥товий банк Ч 180 (дан≥ на 1997 р.)>, а м≥жнародн≥ орган≥≠
зац≥њ анал≥зують стан економ≥к лише тих крањн, що Ї њх членами. ƒо
того ж де€к≥ з крањн Ч учасниць м≥жнародних орган≥зац≥й не нада≠
ють достатньо повноњ ≥нформац≥њ про свою економ≥ку або надають
њњ несвоЇчасно. ÷е не даЇ таким крањнам можливост≥ ф≥гурувати в
оц≥ночн≥й шкал≥, що складаЇтьс€ експертами м≥жнародних орган≥≠
зац≥й. Ќарешт≥, будь-€ка класиф≥кац≥€ в≥дображаЇ певн≥ завданн€,
що њх ставить перед собою кожна з м≥жнародних орган≥зац≥й. Ќа≠
приклад, ќќЌ основну увагу зосереджуЇ на соц≥альних ≥ демограф≥≠
чних аспектах розвитку крањн. ƒл€ —в≥тового банку найважлив≥≠
шою Ї оц≥нка р≥вн€ економ≥чного розвитку тощо.
¬иокремленн€ крањн у групи чи п≥дгрупи передбачаЇ врахуванн€ особливостей њх ≥сторичного, економ≥чного, пол≥тичного та культур≠ного розвитку.

ѕереважно у групи в м≥жнародн≥й економ≥ц≥ об'Їднують крањни, €к≥ мають сп≥льн≥ або схож≥ характеристики економ≥чного розвит≠ку, однотипну ≥нституц≥ональну структуру господарського управл≥н≠н€, под≥бн≥ принципи орган≥зац≥њ виробництва та сп≥льн≥ проблеми.

Ќа п≥дстав≥ зазначених ознак крањни св≥ту класиф≥куютьс€ на три основн≥ групи: промислово розвинен≥, або ≥ндустр≥альн≥, крањни, крањни, що розвиваютьс€, та крањни з перех≥дною економ≥кою. “ака класиф≥кац≥€ була прийн€та дл€ зручност≥ анал≥зу в ≈ ќ—ќ– (≈ко≠ном≥чн≥й ≥ соц≥альн≥й рад≥ ќќЌ). „асто вказан≥ класиф≥кац≥йн≥ групи визначають ще €к крањни "першого" св≥ту (ѕ– ), крањни "другого" св≥ту (крањни з перех≥дною економ≥кою) ≥, нарешт≥, крањни "третьо≠го" св≥ту (крањни, що розвиваютьс€).

15. ознаки св≥тового господарства €к економ≥чноњ системи

в) св≥тове господарство представл€Ї собою Їдн≥сть двох п≥дсистем: нац≥ональних господарств та м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, €к≥ об'Їднують господарства р≥зних крањн св≥ту у ц≥л≥сну систему.

Ќеобх≥дн≥сть св≥тогосподарських зв'€зк≥в зумовлена:

Ø п≥дтриманн€м мирного сп≥в≥снуванн€ крањн з р≥зними економ≥чними;

Ø розгортанн€м Ќ“ѕ у св≥товому масштаб≥;

Ø м≥жнародним под≥лом прац≥: спец≥ал≥зац≥Їю та кооперуванн€м виробництва;

Ø св≥товою економ≥чною ≥нтеграц≥Їю.


√оловн≥ ознаки сучасного етапу розвитку св≥тового господарства:

- р≥зноб≥чн≥сть розвитку економ≥к крањн;

- подальший розвиток ≥нтеграц≥йних процес≥в;

- усуненн€ соц≥ал≥стичноњ системи €к системи в ц≥лому.

- поглибленн€ м≥жнародного под≥лу прац≥;

- модерн≥зац≥€ та трансформац≥€ економ≥к кап≥тал≥стичних крањн.

17. Ќапр€мки економ≥чноњ пол≥тики крањн що розвиваютьс€

¬ажливою рисою економ≥чних пол≥тик крањн, що розвиваютьс€, було створенн€ спри€тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату з метою залучен-н€ ≥ноземних ≥нвестиц≥й; зокрема, було запропоновано п≥льгове опо-даткуванн€, можлив≥сть придбанн€ нерухомоњ власност≥ ≥ноземними ≥нвесторами. ” 80Ц90-х роках минулого стол≥тт€ це спри€ло ≥нтенсив-ному надходженню ≥нвестиц≥й; поступово, з середини 90-х рок≥в, тем-пи ≥ноземного ≥нвестуванн€ почали спадати через те, що все зростаюча частина ѕ≤≤ почала пр€мувати на ринки розвинутих крањн.

ѕоступово в окремих крањнах розпочалос€ проведенн€ структур-них реформ. ¬≥д видобувних виробництв вони стали переходити до переробних трудом≥стких ≥ нав≥ть науком≥стких. ÷е стосуЇтьс€ нових ≥ндустр≥альних крањн. ¬исокими темпами розвивалас€ ≥нженерна й соц≥альна ≥нфраструктура, сфера послуг, туризм, банк≥вська справа, страхуванн€, звТ€зок. ѕроводилас€ жорстка ф≥нансова пол≥тика, пол≥-тика щодо зниженн€ р≥вн€ ≥нфл€ц≥њ, боротьба з корупц≥Їю, т≥ньовим кап≥талом; щоправда, усп≥хи у ц≥й сфер≥ були не так≥ очевидн≥.

ќдним ≥з стратег≥чних напр€м≥в економ≥чноњ пол≥тики крањн, що розвиваютьс€, Ї переор≥Їнтуванн€ виробництва з ≥мпортозам≥нного на експортоор≥Їнтований. ¬они значно розширили номенклатуру запропонованих на експорт товар≥в, перейшовши з розр€ду моно-функц≥ональних у пол≥функц≥ональн≥.

” багатьох крањнах, що розвиваютьс€, на початковому етап≥ реформу-ванн€ економ≥ки була широко застосована модель УетатизмуФ Ц широкого втручанн€ держави в економ≥чн≥ процеси, створенн€ потужного державного сектора. ≈коном≥чн≥ ресурси опинилис€ в руках ур€ду, €кий пост≥йно регу-лював ц≥ни на продукц≥ю державних п≥дприЇмств, регулював курс валют, контролював зовн≥шню торг≥влю. ƒл€ зниженн€ безроб≥тт€ на державних п≥дприЇмствах штучно завищувалас€ чисельн≥сть роб≥тник≥в. ѕор€д з пози-тивними насл≥дками такоњ пол≥тики (наприклад, у —≥нгапур≥, “айван≥) мали м≥сце й негативн≥; зокрема, зосередженн€ великих ресурс≥в та економ≥чноњ влади в руках державних чиновник≥в часто вели до корупц≥њ.

Ќа сучасному етап≥ економ≥чного розвитку б≥льш≥сть крањн ц≥Їњ групи перейшли до неол≥беральноњ пол≥тики. ќсобливо широко неол≥беральна модель застосовуЇтьс€ в крањнах Ћатинськоњ јмерики. ¬она була розроблена ≈коном≥чною ком≥с≥Їю ќќЌ дл€ Ћатинськоњ јмерики й  арибського басейну (≈ Ћј ). ÷€ модель, €ка мала назву Ђперифер≥йноњ економ≥киї, передбачала структурн≥ перетво-ренн€ щодо формуванн€ ≥мпортозам≥нноњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. √оловну роль у реал≥зац≥њ модел≥ повинна була в≥д≥грати держава, але метода-ми макроеконом≥чноњ пол≥тики. ≤мпортозам≥нна пол≥тика дала мож-лив≥сть у Ћатинськ≥й јмериц≥ розвивати нов≥ виробництва ≥ п≥дтри-мувати достатньо висок≥ темпи економ≥чного зростанн€.

19. √лобал≥зац≥€ маЇ св≥тов≥ масштаби

√лобал≥зац≥€ надала прискоренн€ формуванню нового виробничого укладу, основою €кого стала комплексна автоматизац≥€, що супроводжуЇтьс€ введенн€м гнучкоњ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ. ќстанн€ прийшла на зм≥ну простому машинному виробництву (руб≥ж XIX-XX ст. - початок 30-х рок≥в XX ст.) ≥ поточному конвеЇру (початок 30-х-перша половина 70-х рок≥в XX ст.). [5]

√лобал≥зац≥€ ви€вила необх≥дн≥сть радикальноњ перебудови орган≥зац≥њ прац≥ ≥ б≥льшого наголосу на трудових в≥дносинах. ћова йде про нову модель трудових в≥дносин, €ка ор≥ЇнтуЇтьс€ на знанн€, квал≥ф≥кац≥ю ≥ творчий потенц≥ал найманих прац≥вник≥в, створенн€ на виробництв≥ такого середовища, €ке забезпечуЇ њм умови дл€ особистого вдосконаленн€ у ц≥й галуз≥. [5]

¬ межах нового виробничого укладу глобал≥зац≥€ розширила сферу ≥ зм≥ст виробничоњ демократ≥њ. ¬провадженн€ новоњ орган≥зац≥њ прац≥ спонукало до перерозпод≥лу управл≥нських функц≥й м≥ж менеджментом ≥ найманими прац≥вниками. „астина функц≥й менеджменту перетворилас€ на функц≥њ п≥дтримки ≥н≥ц≥ативи знизу. [5]

√лобал≥зац≥€ волод≥Ї також значними резервами п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва завд€ки поглибленню под≥лу прац≥, зб≥льшенню економ≥ки за рахунок масштабу ≥ зниженн€ витрат, оптим≥зац≥њ розм≥щенн€ ресурс≥в у св≥товому масштаб≥ ≥ передач≥ технолог≥й.

√лобал≥зац≥€ веде до зростанн€ конкуренц≥њ у св≥товому масштаб≥, що викликаЇ поглибленн€ спец≥ал≥зац≥њ та под≥лу прац≥ ≥з властивими њм насл≥дками - зростанн€м продуктивност≥ прац≥ та скороченн€м витрат. ¬≥дбуваЇтьс€ зм≥на рол≥ нац≥ональних ринк≥в: дедал≥ б≥льше ор≥Їнтуючись на глобальний ринок з його досить жорсткими умовами конкуренц≥њ, нац≥ональне виробництво обТЇктивно прагне до дос€гненн€ високоњ ефективност≥, б≥льш повного та €к≥сного задоволенн€ внутр≥шнього попиту.

≈коном≥ка, в≥дкрита дл€ м≥жнародноњ конкуренц≥њ, забезпечуЇ гнучк≥сть у використанн≥ ресурс≥в, що потенц≥ально приводить до зростанн€ виробництва, ≥ в≥д цього виграють споживач≥, дл€ €ких розширюЇтьс€ виб≥р товар≥в та послуг. [2]

≈коном≥€ на масштабах виробництва потенц≥йно може привести до скороченн€ витрат ≥ зниженн€ ц≥н, ≥ в≥дпов≥дно до ст≥йкого економ≥чного розвитку. ѕереваги глобал≥зац≥њ повТ€зан≥ також ≥з виграшем в≥д торг≥вл≥ на взаЇмовиг≥дних умовах, €к≥ задовольн€ють ус≥ сторони, у €кост≥ €ких можуть бути окрем≥ ≥ндив≥ди, ф≥рми та ≥нш≥ орган≥зац≥њ, крањни, торговельн≥ союзи ≥ нав≥ть ц≥л≥ континенти.

√лобал≥зац≥€ може спричинити зростанн€ продуктивност≥ прац≥ у результат≥ рац≥онал≥зац≥њ виробництва на глобальному р≥вн≥ та поширенн€ передових технолог≥й, а також конкурентного тиску на користь пост≥йного впровадженн€ новац≥й у св≥товому масштаб≥.

20. етапи розвитку св≥товоњ економ≥ки

Ќомер етапу “ривал≥сть ’арактеристика
I XV Ц XVII ст. «ародженн€ св≥тового кап≥тал≥стичного ринку: ¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт€; по€ва колон≥й; революц≥€ ц≥н; мануфактурний пер≥од
II XVIII Ц XIX ст. ‘ормуванн€ св≥тового кап≥тал≥стичного ринку, зародженн€ ≥ розвиток загальносв≥тового под≥лу прац≥: промисловий переворот; буржуазн≥ революц≥њ; перех≥д в≥д мануфактурноњ до фабричноњ системи
III  ≥нець XIX Ц перша половина XX ст. ‘ормуванн€ системи загальносв≥тового под≥лу прац≥ ≥ на ц≥й основ≥ Ц всесв≥тнього господарства: електротехн≥чна революц≥€; двигуни внутр≥шнього згор€нн€; економ≥чний розпод≥л св≥ту; перех≥д до монопол≥стичного кап≥тал≥зму
IV « 50-х рр. XX ст. дотепер ‘ункц≥онуванн€ системи загальносв≥тового под≥лу прац≥, посиленн€ взаЇмозалежност≥ економ≥к ус≥х крањн: науково-техн≥чна революц≥€, процеси ≥нтернац≥онал≥зац≥њ й ≥нтеграц≥њ

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
‘ормулирование цели и задач исследовани€ | ѕроверка расчетных операций клиентов
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1515 - | 1361 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.