Зміст законності в державному управлінні
Законність-це система юридичних правил, норм, засобів і гарантій з відповідними їм державними структурами, покликана забезпечувати практичну реалізацію законів та інших правових актів.
Властивості законності:
-бути однаково зрозумілою і здійснюваною в різних місцях, різними людьми й організаційними структурами і в різних життєвих обставинах;
-бути універсальною, тобто тільки єдиною, й охоплювати всю державу, всі структури державного управління і місцевого самоврядування; однаково стосуватись усіх і бути однаково обов'язковою для кожного в державі, • поширюватись як на самі органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державних службовців, так і на громадські структури і громадян;
• забезпечувати рівність у правовідносинах сторін;
• забезпечуватись публікацією закону (неопубліковані закони не застосовуються);
• бути гарантованою і стійкою, що досягається за допомогою спеціальних заходів забезпечення законності
Принципи законності:
1) загальнообов'язковість законів для всіх без винятку органів, за
кладів, організацій, посадових осіб, громадян тощо. Саме в цьому вияв
ляється загальність приписів, які містяться у законах і підзаконних актах;
2) єдності законності, тобто одноманітному розумінні та застосуванні
законів на всій території держави;
3) неприпустимості протиставлення законності та доцільності. Це
означає, що сам закон є вищим ступенем прояву доцільності.
Цей принцип не виключає творчого розуміння закону та законності, а саме передбачає, що будь-який варіант рішення при застосуванні закону має обов'язково здійснюватися в межах правових приписів.
Законність у діяльності державного апарату виявляється у такому:
1) всі рішення, що приймаються державним органом, мають відпові
дати чинному законодавству;
2) рішення, що приймаються державним органом, мають не виходити
за межі повноважень цього органу
3) усі рішення державних органів приймаються у такому порядку і
таких формах, які відповідають нормативним приписам;
4) взаємовідносини державних органів з недержавними структурами,
громадянами та їх об'єднаннями, а також іншими громадськими форму
ваннями (органи самоорганізації населення) здійснюються у межах вза
ємних прав та обов'язків, які визначені на законних підставах.
Забезпечення законності в державному управлінні
основні напрямки забезпечення законності в державному управлінні
1) забезпечення суворого дотримання законності кожною ланкою апарату управління і кожним його працівником з метою організації чіткої його роботи, підтримки державної дисципліни;
2) забезпечення охорони і захисту прав і законних інтересів громадян у повсякденній діяльності апарату управління.
Держава забезпечує реалізацію законності з допомогою системи її гарантій. Гарантіями законності е наявність у держави:
по-перше, загальні умови забезпечення режиму законності;
а) політичні;
б) економічні;
в) організаційні;
г) ідеологічні.
До другої групи гарантій, тобто спеціальних засобів забезпечення режиму законності, належать
А) організаційно - структурні формування - система державних органів та позадержавних структур в обов’язки яких входить підтримання належного рівня законності;
б) організаційно - правові методи - це напрямки діяльності організаційно - структурних формувань та використовувані ними прийоми і способи забезпечення законності.
способами забезпечення законност:
1. контроль;
2. нагляд;
3. звернення до державних органів з питань забезпечення законності із заявами, пропозиціями, клопотаннями та скаргами.
Дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності
Під дисципліною в державному управлінні слід розуміти свідоме дотримання всіма органами виконавчої влади, державними службовцями установленого державного порядку діяльності, точне, повне і неухильне виконання ними своїх функціональних обов'язків, наказів і розпоряджень компетентних посадових осіб.
За критерієм спрямованості і змісту дисципліну в державному управлінні поділяють на: планову, договірну, фінансову, службову, штатну, обліково-статистичну, навчальну тощо.
-планова дисципліна полягає в дотриманні встановленого порядку складання і доведення до виконавців планів і окремих планових завдань, ресурсного забезпечення, стійкості та виконання планових завдань, показників і нормативів, узгодження строків і порядку діяльності між різними управлінськими компонентами й об'єктами управління.
-Договірна дисципліна полягає в дотриманні договірних зобов'язань між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємницькими структурами, громадськими об'єднаннями.
відповідальність формується на основі послідовної взаємодії трьох складових: а) усвідомлення обов'язку; б) оцінки поведінки; в) накладання санкцій.
найбільш дієвою є юридична відповідальність, тобто відповідальність за порушення конкретних норм законів, яка застосовується в певних процесуальних формах уповноваженими органами державної влади і місцевого самоврядування. Юридична відповідальність безпосередньо пов'язана з неправомірними рішеннями, вчинками і діями людей, а в суб'єкті державного управління — з правопорушеннями з боку посадових осіб та інших державних службовців.
