Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як називаЇтьс€ орган≥зац≥€ верховноњ державноњ влади, пор€док утворенн€ њњ орган≥в та њх взаЇмод≥€ з населенн€м?




1. ‘орма пол≥тичного режиму.

2. ‘орма правл≥нн€.

3. ‘орма державного устрою.

 

$RR00554,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, крањну-члена —п≥вдружност≥, главою €коњ Ї королева ¬еликоњ Ѕритан≥њ:

1. ѕј–.

2. ≤нд≥€.

3. ѕакистан.

4. Ќова «еланд≥€.

5. ™гипет.

 

$RR00555,2,1,2,0,2

ѕарламент ≤зрањлю називаЇтьс€:

1. ѕалата депутат≥в;

2. јльтинг;

3.  несет;

4. —енат;

5. ћеджл≥с.

 

$RR00556,2,1,2,0,2

ѕарламент Ўвец≥њ називаЇтьс€:

1. ѕалата депутат≥в;

2. јльтинг;

3. —енат;

4. –иксдаг;

5. —тортинг.

 

$RR00557,2,1,2,0,2

ѕарламент Ћитви називаЇтьс€:

1. ѕалата депутат≥в;

2. —ейм;

3. Ќац≥ональн≥ збори;

4. —енат;

5. –иксдаг.

 

$RR00558,2,1,2,0,2

¬каж≥ть державу, в €к≥й верховна державна влада належить ≥мператору:

1. Ѕруней.

2. —ауд≥вська јрав≥€.

3. ¬елика Ѕритан≥€.

4. япон≥€.

5. “ањланд.

 

$RR00559,2,1,2,0,2

¬каж≥ть державу, в €к≥й верховна державна влада належить султану:

1. Ѕруней.

2. ќј≈.

3. Ѕахрейн.

4. Ѕутан.

5.  атар.

 

$RR00560,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка з держав належить до групи нових ≥ндустр≥альних крањн:

1. Ћаос.

2. Ѕразил≥€.

3. ћТ€нма.

4. ≈квадор.

5. Ѕол≥в≥€.

 

$RR00561,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка з держав належить до групи нових ≥ндустр≥альних крањн:

1. Ѕруней.

2.  амбоджа.

3. ≤ндонез≥€.

4.  азахстан.

5. ћонгол≥€.

 

$RR00562,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка з держав належить до групи нових ≥ндустр≥альних крањн:

1. ‘≥л≥пп≥ни

2. Ћ≥в≥€.

3. —ауд≥вська јрав≥€.

4. Ўвец≥€.

5. –умун≥€.

 

$RR00563,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка з крањн належить до нових ≥ндустр≥альних:

1. –еспубл≥ка  оре€.

2. Ѕолгар≥€.

3. Ќепал.

4. “уркмен≥стан.

5. „орногор≥€.

 

$RR00564,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка з крањн належить до нових ≥ндустр≥альних:

1. —≥нгапур.

2. —ловаччина.

3.  олумб≥€.

4. ѕортугал≥€.

5. јнгола.

 

$RR00565,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка з крањн не належить до групи найменше розвинених:

1. јнгола.

2. Ѕангладеш.

3. —омал≥.

4. “ањланд.

5. ћТ€нма.

 

$RR00566,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €к≥ з держав за класиф≥кац≥Їю ќќЌ не належать до ≥ндустр≥ально розвинених:

1. Ѕельг≥€,  анада, япон≥€.

2. ≤ндонез≥€, —≥нгапур, Ѕразил≥€.

3. Ўвец≥€, јвстр≥€, Ќова «еланд≥€.

4. јвстрал≥€, Ћюксембург, ≤зрањль.

5. ≤тал≥€, ‘ранц≥€, ¬елика Ѕритан≥€.

 

$RR00567,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного устрою в јвстр≥њ, Ѕельг≥њ, Ўвейцар≥њ:

1. ”н≥тарна.

2. ‘едеративна.

3.  онфедеративна.

4. –еспубл≥ка.

5. ћонарх≥€.

 

$RR00568,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €к≥ з держав у Ћатинськ≥й јмериц≥ Ї федерац≥€ми:

1. ѕанама,  олумб≥€, „ил≥.

2. ≈квадор, Ѕол≥в≥€, ѕеру.

3. јргентина, Ѕразил≥€, ¬енесуела.

4. ѕарагвай, √айана,  ол≥мб≥€.

5. Ѕол≥в≥€, „ил≥, —уринам.

 

$RR00569,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного устрою в јвстрал≥њ, Ѕразил≥њ та ¬енесуел≥:

1. ‘едеративна.

2. ”н≥тарна.

3.  онфедеративна.

4. –еспубл≥ка.

5. ћонарх≥€.

 

$RR00570,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного устрою в √руз≥њ, ≤зрањл≥, “уреччин≥:

1. ‘едеративна.

2. ”н≥тарна.

3.  онфедеративна.

4. –еспубл≥ка.

5. ћонарх≥€.

 

$RR00571,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного правл≥нн€ в √рец≥њ, ≤рланд≥њ, Ўвейцар≥њ:

1. –еспубл≥ка.

2. ћонарх≥€.

3. —п≥вдружн≥сть.

4. ‘едеративна.

5. ”н≥тарна.

 

$RR00572,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного правл≥нн€ в ƒан≥њ, ≤спан≥њ, Ќорвег≥њ:

1. –еспубл≥ка.

2. ћонарх≥€.

3. —п≥вдружн≥сть.

4. ‘едеративна.

5. ”н≥тарна.

 

$RR00573,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного правл≥нн€ в —ауд≥вськ≥й јрав≥њ, “ањланд≥, япон≥њ:

1. –еспубл≥ка.

2. ћонарх≥€.

3. —п≥вдружн≥сть.

4. ”н≥тарна.

5. ‘едеративна.

 

$RR00574,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного правл≥нн€ в ћексиц≥,  анад≥,  олумб≥њ:

1. –еспубл≥ка.

2. ћонарх≥€.

3. —п≥вдружн≥сть.

4. ‘едеративна.

5. ”н≥тарна.

 

$RR00575,2,1,2,0,2

¬каж≥ть, €ка форма державного устрою на  уб≥, в ѕанам≥ та Ќов≥й «еланд≥њ:

1. ‘едеративна.

2. ”н≥тарна.

3.  онфедеративна.

4. –еспубл≥ка.

5. ћонарх≥€.

 

$RR00576,2,1,2,0,2

¬изначте, €ка з вказаних держав јз≥њ маЇ федеративну форму державного устрою:

1.  итай.

2. ≤нд≥€.

3. Ѕангладеш.

4. ћонгол≥€.

5. япон≥€.

 

$RR00577,2,1,2,0,2

¬изначте, €ка з вказаних держав ™вропи маЇ ун≥тарну форму державного устрою:

1. јвстр≥€.

2. Ѕельг≥€.

3. Ќ≥меччина.

4. Ќ≥дерланди.

5. Ўвейцар≥€.

 

$RR00578,2,1,2,0,2

¬изначте, €ка з вказаних держав Ћатинськоњ јмерики маЇ федеративну форму державного устрою:

1.  олумб≥€.

2. ѕанама.

3. јргентина.

4. „ил≥.

5. ѕарагвай.

 

$RR00579,2,1,2,0,2

¬изначте, €ка з вказаних держав ™вропи Ї монарх≥Їю:

1. ≤тал≥€.

2. ƒан≥€.

3. ѕортугал≥€.

4. ≤рланд≥€.

5. јвстр≥€.

 

$RR00580,2,1,2,0,2

¬изначте, €ка з вказаних держав ™вропи Ї монарх≥Їю:

1. Ѕельг≥€.

2. ≤сланд≥€.

3. √рец≥€.

4. ѕортугал≥€.

5. ћакедон≥€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 409 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1428 - | 1314 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.