Семінарське заняття 10. Соціалістичні теорії в Західній Європі ХІХ – початку ХХ ст.

(4 год.)

1. Еволюція утопічного соціалізму.

2. Сен-Сімон про державу і право.

3. Франсуа Фур’є та його “соцієтарний” лад, або лад соціальної гармонії.

4. Погляди Роберта Оуена на державу і право.

5. Зрівнялівка і аскетизм в комунах Р. Оуена.

6. Ж.Прудон та його соціальна й політична концепція.

7. Ф. Лассаль та формування германської соціал-демократії.

Методичні поради:

Необхідно з’ясувати на початку, чому французька та наступні революції стали початком формування не лише ліберальної та консервативної ідеологій, але й викликали до життя народження соціалістичних учень і доктрин. І чому соціалістична ідеологія з’явилась у вигляді теоретичних проектів – утопій. Важливо також з’ясувати, хто став розробником цих проектів і яким соціальним верствам вони були адресовані.

Проаналізуйте соціально-економічні погляди маркіза Анрі де Сен-Сімона, при цьому варто звернути увагу на його соціальне походження та образ життя. Які ідеї та чому, на Вашу думку, відстоював цей мислитель? Розкрийте зміст його ідеалу майбутнього справедливого суспільства та держави.

Покажіть, чому та за що саме критикував капіталістичний лад Франсуа Фур’є, який шлях до побудови соціалістичного суспільства пропонував та відстоював він.

Варто також порівняти погляди попередніх мислителів із позицією Роберта Оуена, його спробами практично втілити свої ідеї на практиці, з’ясувати причини провалу цих задумів. Обов’язково з’ясуйте роль морально-етичних чинників у формулюванні ідеалів майбутнього соціалістами-утопістами.

Покажіть особливості формування соціальної та політичної концепції Ж.П. Прудона, виявіть її анархістські елементи. Розкрийте значення праці «Філософія злиденності», зверніть увагу на пропаганду справедливого переустрою суспільства Прудоном під час революції 1848 – 1849 рр. Покажіть, яке значення надавав цей автор ідеям федералізму.

Завершіть підготовку до семінарського заняття розкриттям принципових рис теоретичної творчості Фердинанда Лассаля, її значення для формування ідеологічних і програмних засад германської соціал-демократії.

 

Семінарське заняття 11. Політичні концепції в Росії ХІХ – ХХ століття (10 год.)

1. Загальна характеристика умов розвитку політичної думки в Російській імперії ХІХ – початку ХХ ст.

2. Консервативно-охоронний напрямок російської політичної думки (Татіщев, Кармазін, Уваров та інші).

3. Російський лібералізм та його розвиток (Чичерін, Кавелін, Кошелєв, Мілюков та інші).

4. Російське народництво та соціалістичні течії та їх чільні представники (Герцен, Чернишевський, Лавров, Ткачов).

5. Російський анархізм. Творчість М. Бакуніна та П. Кропоткіна.

6. Національне питання в російських революціях ХХ ст.

Методичні поради:

Для початку ознайомтесь із основним історичним фактами, які демонструють тенденції розвитку політичної думки в Російській імперії ХІХ – початку ХХ ст. Почніть із вивчення особливостей дореформеного періоду, а потім нагадайте зміст реформ Олександра ІІ та контр-реформ Олександра ІІІ. Поясніть причини провалу реформаторських зусиль у Росії, з’ясуйте вплив революцій 1905 – 1907 рр. та 1917 р. на долю Росії та народів, що входили до її складу.

Продовжте вивчення теми ознайомленням із консервативно-охоронний напрямок російської політичної думки на приклад творчості Татіщева, Кармазіна, Уварова. Поясніть, що відрізняло російський консерватизм від західноєвропейського, якими були особливості політичної програми М. Кармазіна, суть його пропозицій по реформування державного апарату та внутрішньої політики імперії. Розкрийте зміст та значення теорії офіційної народності графа С. Уварова, наповнення ним кожного із ключових елементів цієї тріади. Які суперечності закладала цю теорія в ідеологічні підвалини абсолютистського режиму.

Проаналізуйте основні віхи розвитку російський лібералізму на прикладі творчості Чичеріна, Кавеліна, Кошелєва, Мілюкова та інших. Зверніть увагу на значення ідея та реформ М. Сперанського, інших представників урядового лібералізму. Поясніть значення ідейних пошуків земських лібералів, причини політичної обмеженості їх програми перетворень. Розкрийте еволюції лібералізму на початку ХХ сторіччя, роль його провідних представників у революційному процесі в Росії.

Високі сподівання, пов’язані з епохою «великих реформ» 1860-х років незабаром виливаються у наростання суспільного невдоволення та радикалізацію опозиційних настроїв в Росії. На авансцену виходить російське народництво, Дайте характеристику його основним ідеологічним постулатам, покажіть відмінності поглядів на революційний шлях до соціалізму поміж представниками народництва зокрема Герцена, Чернишевського, Лаврова, Ткачова. Що обумовило ці розбіжності і які наслідки мала апробація цих ідей на практиці?

Заслуговує на окрему увагу вивчення творчості теоретиків російського анархізму. Ознайомтесь із головними ідеями в творах М. Бакуніна та П. Кропоткіна, порівняйте їх погляди на анархістську революцію та майбутнє бездержавне суспільство.

На завершення, розгляньте як еволюціонувало національне питання в поглядах та політичних програмах під російських революцій ХХ ст.: від програм ліберальних партій до лівих, особливо ж есерів та соціал-демократів (більшовиків та меншовиків), зробіть із цього узагальнюючі висновки.

Семінарське заняття 12. Політичні погляди теоретиків соціалістичного та комуністичного спрямування (4 год.)

1. К. Маркс та Ф. Енгельс як політичні теоретики:

а) вчення про історичний розвиток людства;

б) критика буржуазної цивілізації;

в) революційна концепція Маркса та Енгельса. Диктатура пролетаріату.

г) національне питання в творах класиків марксизму.

2. Неомарксистські соціалістичні теорії ХІХ – початку ХХ ст.

3. Соціальна-демократія після Маркса та Енгельса.

4. Основні напрямки ревізії та адаптації політичної філософії марксизму.

5. Праці В. Леніна “Держава і революція”, “Чергові завдання радянської влади”, “Про диктатуру пролетаріату”.

6. Феномен неокомунізму.

 

Методичні поради:

 

Розкрийте значення творчості К. Маркса та Ф. Енгельса. Покажіть, на чому вони ґрунтували своє вчення про історичний розвиток людства, в чому полягала сутність їх поглядів на діалектику та закони суспільного розвитку. Розгляньте засади їх критики буржуазної цивілізації, економічні, соціальні, політичні та етичні аргументи цієї критики. Проаналізуйте основні риси революційної концепції Маркса та Енгельса, їх переконаність у неминучості соціалістичної революції та встановлення на перехідний період від капіталізму до соціалізму режиму диктатури пролетаріату. Як, на їх думку, вирішення соціальних питань призведе до розв’язання національного питання.

Простежте еволюцію марксистської теорії після відходу Маркса та Енгельса. Покажіть розвиток цього напрямку у межах ІІ Інтернаціоналу, визначте в ньому основні ідеологічні течії цього періоду.

Розгляньте формування соціал-демократичних партій та їх ідеології після Маркса та Енгельса, поясніть чому відбувається їх поділи на різні ворогуючі фракції, які теоретичні розбіжності лягли в основу цих поділів.

Покажіть значення теоретичних пошуків Е. Бернштейна, К. Каутського, К. Бауера та інших теоретиків ревізії та адаптації політичної філософії марксизму до нових історичних умов.

Ознайомтесь із основними працями В. Леніна “Держава і революція”, “Чергові завдання радянської влади”, “Про диктатуру пролетаріату”. Покажіть, як Ленін здійснював ревізію класичного марксизму під прапором вірності «духу його вчення», що нового він привніс у марксистську теорію, чим були обумовлені ці зміни.

Насамкінець, дайте визначення феномен неокомунізму, поясність появу «єврокомунізму», яку роль у цьому явищі відіграв досвід радянського будівництва та політичної практики КПРС.

 

Семінарське заняття 13. Тоталітарні політичні концепції ХХ століття (4 год.)

1. Феномен тоталітаризму: історичні. Соціокультурні та політичні аспекти.

2. Радянський тоталітаризм та його ідеологи та теоретики:

а) Ленінська версія марксизму;

б) Троцький та його теорія світової революції;

в) Сталін та його ревізія марксизму-ленінізму;

3. Італійський фашизм. Б. Мусоліні.

4. Нацизм в німеччині. Теоретичні засади німецького націонал-соціалізму (А. Гітлер, Г. Гебельс, А Розенберг).

5. Тоталітарні вчення другої половини ХХ ст. Маоїзм та його розвиток

після Мао.

Методичні поради:

Перш за все, повторіть основні ознаки тоталітаризму, розгляньте історичні, соціокультурні та політичні чинники його формування в 20 – 30-х роках минулого сторіччя.

Визначте причини формування радянського тоталітаризму та основні етапи творення тоталітарної системи с СРСР. Покажіть, внесок В. Леніна у формування основ тоталітарної системи СРСР. Простежте тоталітарні мотиви в працях Л. Троцького, його теорія світової революції, накреслення планів радянського будівництва с СРСР. Глибше зупиніться на основних ідеях І. Сталін, особливо його обґрунтування необхідності «великого перелому», планів індустріалізації, колективізації та культурної революції. Визначте, яке значення мала теза Сталіна про загострення класової боротьби по мірі розбудови соціалізму в Радянському Союзі, з’ясуйте внесок Сталіна у подальшу ревізія марксизму-ленінізму.

Розгляньте витоки та політичну практику італійського фашизму, проаналізуйте ключові ідеї Б. Мусоліні, напрямки його зовнішньої та внутрішньої політики. Виокремте специфічні риси італійського тоталітаризму у порівнянні з нацисткою Німеччиною та сталінським СРСР.

Проаналізуйте становлення націонал-соціалізму в Німеччині, розкрийте його зв’язок із наслідками Першої світової війни, ідеологічними розробками теоретиків німецького імперіалізму та поглядами крайньо правих. Зупиніться на расових та інших засадах засадах німецького націонал-соціалізму на прикладі праць А. Гітлер, Г. Гебельса, А. Розенберга. Покажіть зв'язок цих теорій з нацисткою практикою, визначьте її наслідки для світової історії.

Завершіть підготовку до семінарського заняття зверненням до змісту тоталітарних вчень другої половини ХХ ст. Приділіть увагу ідеям маоїзму в Китаї, простежте та його розвиток після смерті Мао. Зверніться також до вчення «чучхе» у КНДР, поясніть ідеологічну обумовленість та політичні небезпеки тоталітарних рецидивів у сучасному світі.

 

Семінарське заняття 14. Основні політичні вчення ХХ століття (2 год.)

1.Від індустріального до постіндустріального та інформаційного суспільства.

Нові напрямки розвитку західної політичної філософії.

2. Неолібералізм та неоліберальні концепції держави та суспільства.

3. Елітистські теорії політичної влади. Творчість Й. Шумпетера.

4. Нові ліві. Г Маркузе та його соціальна концепція.

5. Нові праві. Неоконсервативна хвиля 1970-х – 1980-х років та її теоретики.

6. Сучасні ліберально-демократичні концепції політики. Творчість Ф. Фукуями.

 

Методичні поради:

 

Підсумкове семінарське заняття присвячене огляду формування новітніх політичних теорій та концепцій, які детальніше будуть розглядатись студентами пізніше під час навчання. Тут же головне – окреслити умови та напрямки розвитку політичної науки в цей паріод, коли відбувається перехід від індустріального до постіндустріального та інформаційного суспільства.

Важливо звернути увагу на зміни в ідеологічних напрямках розвитку сучасного західного суспільства у післявоєнний період, на появу нових методологічних підходів і наукових шкіл.

Розгляньте ідейні основи неолібералізму та принципові засади неоліберальних концепцій держави та суспільства, поясність що призвело до їх появи та поширення, який вплив вони мали на політичну практику свого часу.

Далі узагальність елітистські теорії політичної влади Моска та Парето, порівняйте їх основні риси. Покажіть нові напрямки дослідження еліт у творчості Й. Шумпетера, проаналізуйте концепцію демократичного елітизму.

Вивчіть причини появу руху «нових лівих», з’ясуйте зміст ідей Маркузе та теоретичні засади його соціальної концепції. Розкрийте вплив цих ідей на події 1968 року в Європі.

З’ясуйте зумовленість появи нових правих, їх ідеології та політичних цілей. Поясніть зміст неоконсервативної хвилі 1970-х – 1980-х років, її теоретиків та провідних політичних представників.

Насамкінець охарактеризуйте сучасні ліберально-демократичні концепції політики, вплив на них підсумків холодної війни. Зверніться до творчості Ф. Фукуями, розгляньте значення його праці «Кінець історії» та її прогностичний потенціал, оцініть його з точки зору сучасного досвіду.