Тести з педагогічної психології

1. Педагогічна психологія - це:

1. галузь психологічної науки, яка вивчає проблеми навчання та учіння підростаючої особистості;

2. наука, яка вивчає та пояснює, що відбувається з особистістю на тому чи іншому етапі становлення; як під впливом батьків, педагогів, інших людей;

3. наука, яка досліджує психологічні проблеми виховання та навчання особистості – основних механізмів спрямованої соціалізації.

2. Предметом педагогічної психології є:

1. дослідження психологічних закономірностей процесу спрямованої соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в людську особистість у соціальному, спеціально організованому середовищі;

2. дослідження психологічних закономірностей пов’язаних з розумінням психіки дитини, яка змінюється під впливом виховання;

3. дослідження психологічних новоутворень особистості в неформальних освітніх системах і в процесі спрямованої соціалізації;

3. Основними методологічними принципами педагогічної психології є такі:

1. детермінізму, розвитку, єдності психіки і діяльності, об’єктивності, системності, особистісного підходу;
2. детермінізму, розвитку, єдності психіки і діяльності, відображення, особистісного підходу;

детермінізму, розвитку, історичного підходу, об’єктивності, системності, когнітивізму;

4. Етапи становлення педагогічної психології:

1. етап теоретичного обґрунтування, експериментального становлення, радянський етап;
2. етап філософсько-педагогічного розвитку, теоретичного обґрунтування, експериментального й організаційного становлення, радянський етап;
3. етап філософсько-педагогічного розвитку, теоретичного обґрунтування, експериментального й організаційного становлення, дореволюційний, радянський етап;

5. Педагогічна психологія поділяється на такі розділи:

1. психологія навчання, виховання, праці, вчителя;

2. психологія виховання, навчання,, вчителя, педагогічної діяльності;

3. психологія навчання, виховання, учіння, вчителя;

6. Цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, а також основа його саморозвитку та вдосконалення – це:

1. учбова діяльність;

2. виховна діяльність;

3. педагогічна діяльність.

7. Процес і результат навчання і відтворення соціального досвіду, що засвоюється особистістю у навчанні, а також при стихійному і неорганізованому впливі факторів соціального середовища – це:

1. научіння;

2. соціалізація;

3. виховання.

8. Учіння – це;

1. необхідна умова психічного розвитку людини, триває у різних формах протягом життя людини.

2. особлива діяльність учня, яка свідомо спрямована на здійснення цілей навчання і виховання, які учень приймає як власні, особистісні цілі;

3. активна цілеспрямована діяльність школярів.

9. Учіння має свої цілі – це:

1. близька, перспективна, далека;

2. проміжна, віддалена, перспективна, далека;

3. близька, проміжна, перспективна.

10. Поняття навчання розглядається в тісному зв’язку з такими категоріями:

1. знання, уміння і навички;

2. освіта, виховання, викладання, учіння;

3. педагогічна взаємодія, виховання, навчання.

11. Учбові дії – це:

1. зміст наведених даних, достатніх для їх перетворення, щоб отримати відповідь на поставлене запитання;

2. чіткі вказівки, кількість яких поступово обмежується, і це полегшує учневі знаходити правильні відповіді;

3. способи учбової діяльності, що складають її оперативну частину.

12.Учбова діяльність суб’єкта має структуру, до якої входять такі компоненти:

1. мотивація, учбові дії та контроль;
2. мотивація, учбові задачі, учбові дії, контроль та оцінка;
3. мотивація, учбові задачі, учбові дії, самоконтроль та самооцінка..

13.До засобів навчальної діяльності відносяться:

1. операції мислення, індивідуальний досвід суб’єкта;

2. інтелектуальні дії, знакові та мовні засоби, так звані фонові знання;

3. операції мислення, мовні засоби, репродуктивні знання.

14.Научіння – це:

1. процес засвоєння умінь, знань, навичок діяти під керівництвом педагога;

2. саме засвоєння знань, умінь і навичок;

3. цілеспрямований вид діяльності, який здійснює педагог з метою засвоєння знань, умінь і навичок учнів.

15. Способами навчальної діяльності за В.Давидовим можуть бути, такі:

1. репродуктивними, проблемно - творчими, дослідницько-пошуковими;
2. продуктивними, репродуктивними, дослідницько-пошуковими;
3. продуктивними, творчими, особистісно – орієнтованими.

16.Автором теорії програмованого навчання є:

1. Г. Гранік, Е. Машбіц;

2. Б.Скінер, Н.Краудер;

3. Дж. Брунер, Г.Цукерман.

17. Основна ідея проблемного навчання – це:

1. процес загального розвитку залежить від діяльності спостереження, мисленнєвої діяльності та практичних дій;

2. розвиток творчих здібностей учнів засобами проблемних завдань;

3. рефлексія допомагає учню краще зрозуміти труднощі які є у нього.

18. Особливий стан суб’єкта, який знаменує пізнавальну потребу в пошуку нових знань чи принципів дій, а також побудови нових її способів – це:

1. проблемна ситуація;

2. проблемна задача;

3. проблемне запитання.

19. Даний напрям організації навчального процесу, реалізує принципи активності та системності, виконує основне призначення професійної освіти. Це –?:

1. модульне навчання;
2. знаково-контекстне навчання;
3. розвиваюче навчання.

20. В якому році виникла ідея програмованого навчання:

1. 1920 р.;

2. 1945р.;

3. 1954р..

21. Найбільш розливальною з позиції педагогічної психології формою організації навчальної діяльності студентів за модульного навчання є їх:

1. контрольні роботи;

2. самостійна робота;

3. відвідування лекцій.