Основна частина слухання музики. Учитель. Коли я сьогодні йшов (йшла) до школи, то побачив (-ла) ціка­ву картину: на тоненькій гілочці сиділа пташка

Учитель. Коли я сьогодні йшов (йшла) до школи, то побачив (-ла) ціка­ву картину: на тоненькій гілочці сиділа пташка, а за нею уважно спостерігала кицька. Я згадав (-ла) твір М. Сильванського «Пташка і кицька». Послухайте його та дайте відповідь на запитання.

• Як музика допомагає їх уявити?

Слухання твору «Пташка і кицька» М. Сильванського

• Порівняйте характери мелодії Пташки і Кицьки.

У казках ми зустрічаємося з різними казковими героями. Хто є нашим сьо­годнішнім гостем? Про це ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.

Він носить замість шапки

Веселий ковпачок.

І зростом він всього лише

З хлоп’ячий башмачок.

З ліхтариком по лісу він

Йде з піснею разом.

Ні з ким його не сплутаєш!

Так хто це, діти?.. (Гном!)

У старому і дуже великому лісі жило багато різних тварин, а дерева у спекотний день перетворювалися на велетенські парасольки, що не пропускали промінчики вниз. І лише на галявинах, де дерев не було, яскраво світило соне­чко, даруючи лісовим мешканцям своє тепло. Біля однієї великої галявини ріс старий дуб, але він ще залишався могутнім деревом. Саме там улаштували собі

домівку брати-гномики. Хатинка була невеличкою, але вигляд зовні мала ду­же охайний. Усередині ж було лише кілька кімнат — кухня, вітальня і спаль­ня, а ще велика комора, де брати тримали свої запаси.

Усі вони мали цікаві імена. Найстаршим братом був Буркотун. Ні, він не був злим братом, але все йому не подобалося, він постійно на всіх сердився, у всьому він вбачав якісь вади, осі тому й називався Буркотуном.

Далі — брат Веселун — ну дуже любив він звеселяти всіх навколо! Молодший брат — Бешкетник. Ох, і непосидющий він був! І дня не минало без його витівок.

Читання казки вчитель супроводжує демонструванням ілюстрацій до неї.

Про одного з них композитор В. Дяченко написав п’єсу. Послухайте ї: уважно і дайте відповідь на запитання.

♦ Якого гнома зображено у п’єсі?

Слухання твору «Сердитий гном» В. Дяченка

♦ Чому ви вирішили, що саме Буркотунові присвячено цю п’єсу?

♦ Яким є її характер?

♦ Композитор В. Дяченко назвав цю п’єсу «Сердитий гном». Поміркуйте, чо­му міг сердитися маленький гном.

Вокально-хорова робота

Учитель. Як і всі люди, гноми дуже люблять співати. А яким є характер їхньої улюбленої пісеньки — ви дізнаєтеся, уважно послухавши пісню Анато­лія Житкевича «Семеро гномів».

Слухання пісні А. Житкевича «Семеро гномів»

Розучування пісні, повторення правил співу, робота над диханням, одночасним початком співу, м'якістю звуковедення

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Учитель. Сьогодні на уроці ми дізналися, що музика, як і людина, може мати різні характери.

♦ Який характер музики ми відчули у п’єсі В. Дяченка?

♦ Пригадайте характер музичного твору «Пташка і кицька» М. Сильванського.

♦ Яким є характер пісні, що співали семеро гномів?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Семеро гномів» А. Житкевича).

 

Урок № 15. СВЯТКУЄМО РАЗОМ ІЗ МУЗИКОЮ

Мета:

• навчальна: розкрити поняття «колядка», «щедрівка», «обробка»; надати учням уяв­лення про музику як мистецтво, що розповідає про життя людей і навколишній світ мовою звуків, про вокальну та інструментальну музику; підготувати учнів до уроку узагальнення знань;

• розвивальна: розвивати в учнів уміння сприймати музику та визначати засоби її виразності; розвивати вокально-хорові навички, творчі здібності учнів;

• виховна: виховувати музичну культуру та моральні якості (доброту, співчуття, лю­дяність, любов до рідного краю та народних традицій).

Музичний матеріал: українські народні пісні «Ой, сивая та зозуленька», «Щедрик» в об­робці М. Леонтовича; колядка «Я маленький пастушок».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет М. Леонтовича.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Щедрик» в обробці М. Леонтовича).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Незабаром свято — Новий рік. Ми відчуваємо передноворічне хвилювання. Що принесе Новій рік? Які подарунки? Які приємні сюрпризи? Ми також хотіли б привітати своїх рідних, друзів, сусідів із цим святом. Як це зробити найкраще? Звісно — піснею! Пісні, у яких ми бажаємо щастя й добро­буту добрим людям,— це особливі пісні.

Чи відомі вам вони?

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Наші пращури — сміливі, працьовиті люди, але явища приро­ди були для них незрозумілими, таємничими. Тому, хвилюючись за врожай і власну долю, наші пращури намагалися задобрити сили природи за допомогою різноманітних обрядів із піснями, танцями та дійствами. Вечір напередодні Нового року називають Щедрим. Пісні, що виконували цього дня, назвали відповідно щедрівками. Зазвичай їх виконували дів­чата. На Новий рік вулицями ходили гурти дітей, парубків, дівчат і колядували. Біля кожної хати вони виконували новорічні вітальні пісні — колядки, у яких величали господарів, бажали в новому році доброго врожаю, за що отриму­вали винагороду. Коли колядники входили до хати, вони вітали господарів зі святом.

Добрий вечір, господарю, у вашій оселі!

Приміть наші побажання на свята веселі!

Хай вам радість усміхнеться зіркою ясною,

Хай вінчається вам праця славою гучною!

Слухання музики

Учитель. Збираючись на святвечір, люди співали пісень. Пісні були різ­ними: сумними та веселими, грайливими та задумливими. Коли сходила в небі перша зірка, то співали пісню «Ой, сивая та зозуленька». Послухайте її уваж­но та скажіть, про що розповідає ця пісня.

Слухання української народної пісні «Ой, сивая та зозуленька» в обробці М. Леонтовича

Композиторів дуже приваблювала народна пісня. Чимало з них слухали народні пісні, збираючи їх у свою скарбницю, записували, додаючи у мелодію, щось своє, тобто обробляли.

Робота з поняттями

Обробка — це «прикрашання» мелодії музичного твору.

Обробку цієї пісні виконав український композитор Микола Леонтович.

Вокально-хорова робота

Учитель. Здебільшого колядки виконували хлопці. У гумористичних колядках колядники символічно вимагають за колядування ковбасу, пироги, вареники, гроші, а коли їм відмовляють,— жартома погрожують «рознести хату», «викрутити роги у волів» тощо.

Сьогодні ми підготуємося до новорічних свят і вивчимо колядку «Я маленький пастушок».

Слухання колядки «Я маленький пастушок»;

розучування з показом руху мелодії рукою

· Як рухається мелодія?

· Що допомогло вам зрозуміти зміст цього твору: його назва, музика чи слова?

Одним із найяскравіших творів М. Леонтовича є відомий «Щедрик». Його мотив — це три звуки, за допомогою яких композитор побудував цілу картину народного життя. У пісні передано радісні настрої селянина, його світлі мрії, про краще життя у новому році.

Послухайте цю пісню у виконанні хору та дайте відповідь на запитання.

♦ Який настрій викликає ця пісня?

Слухання та розучування пісні «Щедрик» в обробці М. Леонтовича

Пісня «Щедрик» в обробці М. Леонтовича майже 100 років мандрує світом і звучить різними мовами, але душа у неї залишається українською.

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які пісні виконують на новорічні та різдвяні свята?

♦ Про що в них ідеться?

♦ Який настрій мають колядки та щедрівки?

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна піс­ня «Ой, сивая та зозуленька» в обробці М. Леонтовича).

 

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 15

Домалюйте ритмічний рисунок пісні «Щедрик» в обробці М. Леонтовича

I П I	I П I
Ще дрик, ще_дрик	Ще_дрі_воч_ка

 

При_ле_ті_ла	Лас_ті_воч_ка