Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державної адміністрації. У випадку локальних, об'єктових чи місцевих надзвичайних ситуацій, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, об'єктів, які за посадовими обов'язками виконують функції начальників цивільної оборони.
Рятувальні й інші невідкладні роботи (РіІНР) проводяться з метою порятунку людей і матеріальних цінностей. Для цього проводиться розшук уражених, витяг їх із завалів і зруйнованих споруджень, надання їм першої медичної й першої лікарської допомоги, евакуація уражених з вогнища поразки в медичні установи. РіІНР проводяться безупинно, цілодобово, у будь-яку погоду, у найкоротший термін до повного їхнього завершення.
РіІНР складаються з рятувальних робіт й інших невідкладних робіт. ІНР забезпечують повноцінне й швидке проведення рятувальних робіт. РіІНР проводяться не для відновлення виробництва, а тільки для порятунку людей.
6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
1) розвідка маршрутів руху й ділянок робіт;
2) локалізація та гасіння пожеж на маршрутах руху й ділянках робіт;
3) розшук уражених, витяг їх з ушкоджених, затоплених, загазованих і задимлених будинків, приміщень і завалів;
4) розкриття зруйнованих, затоплених, загазованих захисних споруджень і порятунок людей, що перебувають у них;
5) подача повітря в завалені захисні спорудження з ушкодженою вентиляцією;
6) надання ураженим першої медичної та першої лікарської допомоги;
7) виведення (вивіз) населення в безпечне місце;
8) санітарна обробка людей, ветеринарна обробка сільгосптварин, дегазація й дезактивація техніки, засобів індивідуального захисту.
6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (ІНР):
1) прокладка проїздів у завалах (по завалах) шириною 3...3,5 метрів для однобічного проїзду або 6...6,5 метрів для двостороннього проїзду;
2) локалізація аварій на газових, електричних, водоканалізаційних і технологічних мережах;
3) зміцнення або обрушення конструкцій будинків і споруджень, що загрожують обвалом;
4) ремонт і відновлення зруйнованих ліній зв'язку й комунально-енергетичних мереж;
5)виявлення, знешкодження або знищення боєприпасів, що не розірвалися;
6) ремонт і відновлення захисних споруджень.
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.
Прийняттю рішення про проведення рятувальних та невідкладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та катастроф. Основними завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і об'ємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під’їзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, об'єму матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвідкою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймається рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначається послідовність, необхідні сили та засоби. Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення потужної техніки, залучають спеціальні формування цивільної оборони або організують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.
Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:
- перший етап – екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації;
- другий етап – ліквідація наслідків НС;
- третій етап – розв'язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.
Обсяг рятувальних та невідкладних робіт залежить від ступеня ушкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем.
Особовий склад формувань ЦО на період участі у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання. Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.
