Самостійна робота студентів, її зміст та обсяг у годинах

Тематичний план самостійної поза аудиторної роботи студентів.

№ п/п	Тема	Кількість годин
	Будова світлового мікроскопа і правила роботи з ним. Різновидності світлової мікроскопії. Будова препарувальної лупи. Принцип роботи електронного мікроскопу. Приготування тимчасових препаратів
	Життя як космічне й природне явище. Форми життя. Властивості життя. Рівні організації життя. Рівні організації живого. Місце людини у системі органічного світу. Клітинна теорія та її сучасний стан. Про- та еукаріотичні клітини. Клітинні мембрани. Цитоплазма і цитоскелет. Циклоз. Органели цитоплазми, призначення і принципи функціонування. Організація потоків речовин та енергії в клітині. Макро- і мікроелементи, значення води. Організація потоків речовин та енергії в клітині. Енергетичне забезпечення клітини, АТФ, окислювальне фосфорилювання, розподіл енергії.
	Посттрансляційні перетворення білків як основа для їх подальшого функціонування. Молекулярно-генетичне підтримання гомеостазу клітинного середовища. Генна інженерія та біотехнологія.
	Життєвий цикл клітини, його періодизація. Характеристика фаз і біологічне значення мітозу. Амітоз, його відмінність від мітозу. Ендомітоз та політенія.
	Поняття про мітотичну активність тканин. Порушення мітозу. Соматичні мутації. Життя клітин поза організмом, клонування клітин. Значення методу культури тканин для біології та медицини. Партеногенез. Особливості репродукції людини у зв'язку з її біосоціальною сутністю.
	Вивчити форми розмноження організмів, відмінності статевого і безстатевого розмноження; суть і біологічне значення мейозу, гаметогенезу та статевого розмноження. Значення різних форм розмноження організмів. Етапи спермато- і овогенезу, будова яйцеклітини і сперматозоона. Мейоз, його особливості.
	Онтогенез та його періодизація. Періоди ембріонального розвитку, його етапи; особливості пренатального періоду розвитку людини та критичні періоди і з чим пов’язані. Тератогенні фактори та природжені вади розвитку. Особливості і періоди постембріонального періоду онтогенезу. Співвідношення процесів росту і диференціювання в цей період.
	Предмет і завдання генетики людини і медичної генетики. Етапи розвитку генетики. Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Генотип. Фенотип. Моно-, ді- та полігибридне схрещування. Менделюючі ознаки людини. Взаємодія генів. Генетика груп крові системи АВО, резус-фактор.
	Зчеплене успадкування генів. Хромосомна теорія спадковості (Т.Морган та ін.). Групи зчеплення генів. Повне і неповне зчеплення генів. Кросинговер. Карти хромосом (генетичні і цитологічні). Сучасний стан досліджень геному людини.
	Експресивність і пенетрантність генів. Гени аутосом, статевих хромосом. Ознаки зчеплені із статтю, залежні від статі та обмежені статтю. Успадкування ознак зчеплених з статтю. Гемізиготність. Генетика статі. Механізми генетичного визначення статі. Дози генів.
	Нехромосомна спадковість. Генні (молекулярні) хвороби. Спадкові хвороби з невиявленим первинним біохімічним дефектом. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Генокопії.
	Модифікаційна мінливість. Норма реакції. Роль спадковості та середовища у розвитку ознак людини. Фенокопії. Генотипова мінливість. Комбінативна та мутаційна. Мозаїцизм. Спонтанні та індуковані мутації. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Механізми генних, хромосомних та геномних мутацій. Поняття про спадкові хвороби людини, їх класифікація. Принципи діагностики спадкової патології. Хромосомні хвороби, обумовлені порушенням кількостіабо будови хромосом; механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики. Генні (молекулярні) хвороби.
	Особливості генетики людини. Генеалогія. Етапи генеалогічного методу. Генетична символіка для побудови родоводів. Різні типи успадкування. Моно- і дизиготні близнята. Конкордантність і дискордантність в близнюкових парах. Суть генеалогічного і близнюкового методу вивчення спадковості людини. Складання і аналіз родоводів, оцінка впливу зовнішнього середовища і генотипу в формуванні ознаки.
	Основні принципи культури лейкоцитів периферійної крові людини і показання до використання методу в практичній медицині. Аналіз фотокаріограми людей з метою діагностики хромосомних захворювань. Природа статевого хроматину. Метод визначення статевого хроматину. Патогенетичні методи та їх значення. Суть методу каріотипування. Діагностика основних хромосомних захворювань людини. Амніоцентез. Хоріоцентез.
	Методи вивчення спадковості людини: генеалогічний, близнюковий, цитогенетичний, гібридизації соматичних клітин, молекулярно-цитогенетичний, молекулярно-генетичний (ДНК-аналіз), біохімічний, імунологічний, дерматогліфіка, популяційно-статистичний. Генетичні маркери.
	Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Запобігання поширенню спадкових хвороб. Пренатальна діагностика спадкової патології. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин. Перспективи генотерапії.
	Онтогенез та його періодизація. Етапи ембріонального розвитку. Критичні періоди. Механізми росту і морфогенезу. Ембріональна індукція. Генетичний контроль розвитку. Диференціювання клітин, зародкових листків, тканин. Особливості пренатального періоду розвитку людини, критичні періоди. Фактори середовища, що викликають порушення розвитку (тератогенні фактори). Природжені вади розвитку, їх класифікація. Періодизація постембріонального розвитку. Старість як завершальний етап онтогенезу людини. Теорії старіння. Тривалість життя й проблеми довголіття. Геронтологія й геріатрія. Клінічна та біологічна смерть. Регенерація та її види.
	Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку. внутрішньоклітинний і надклітинний; шляхи регенерації. Особливості регенеративних процесів у людини. Значення регенерації. Типова та атипова регенерація. Пухлинний ріст. Можливості регулювання процесів регенерації. Трансплантація органів і тканин, види трансплантації. Трансплантація й система імунітету. Досягнення трансплантології.
	Екологія людини як напрям у системі біологічних наук. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ: атмосфера, гідросфера, літосфера, організмове середовище. Фактори середовища: абіотичні, біотичні, антропічні (антропогенні). Єдність організму й середовища. Екологічні фактори (абіотичні, біотичні та антропогенні).
	Явище паразитизму та його поширення у природі. Паразитарна система та її складові. Паразити: визначення, класифікація. Трансмісійні та природно-осередкові захворювання. Поняття про механічних та специфічних переносників. Види природних осередків. Антропонози, зоонози і антропозоонози. Поняття про облігатно-трансмісивні та факультативно-трансмісивні хвороби. Роль С.Н.Павловського у розробці вчення про природну осередковість трансмісивних захворювань. Біологічні принципи боротьби з трансмісивними і природно-осередковими захворюваннями. Система природних осередків на сучасному етапі, включення її до програми заходів ВООЗ щодо боротьби з паразитарними захворюваннями. Методи профілактики паразитарних захворювань: біологічні, імунологічні, екологічні, суспільні. Значення медичної паразитології на сучасному етапі у зв'язку іззростаючою міграційною активністю людей.
	Види організмів, еволюційна обумовленість адаптації живої системи до середовища. Біогеоценоз як екологічна система; структура й компоненти біогеоценозу. Екологічний гомеостаз, коадаптація. Правило екологічної ніші. Екологічна сукцесія.
	Соціальні та біологічні аспекти адаптації населення до умов існування. Біологічна мінливість у людей у зв'язку з біогеографічними особливостями середовища, формування адаптивних людських екотипів, їх характеристика. Спадкові відмінності в реакціях людей на фактори середовища; поняття про екологічну генетику. Екологічна ситуація в Україні. Адаптація людей до екстремальних умов, поняття про стрес. Валеологія - наука про здоров'я людини.
	Підцарство Protozoa. Тип Sarcomastigophora. Клас Lobosea. Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica), Амеба кишкова (E. coli), амеба ротова (E. gingivalis). Тип Ciliophora. Клас Litostomatea. Балантидій кишковий (Balantidium coli). Поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи зараження, лабораторна діагностика й профілактика протозоонозів.
	Підцарство Protozoa. Тип Apicomplexa. Клас Sporozoea. Види: токсоплазма (Toxoplazma gondii), малярійні плазмодії (Plasmodium vivax, Pl. falciparum, Pl. malariae, Pl. ovale). Поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи зараження, лабораторна діагностика й профілактика протозоонозів.
	Клас Zoomastigophorea. Трихомонади урогенітальна та кішкова (Trichomonas vaginales, T. hominis), лямблія (Lamblia intestinalis). Збудники африканської сонної хвороби (Trypanosoma brucei gambiense, T.b. rhodesiense), збудник американського трипаносомозу (T. crusi), збудники шкірного та вісцерального лейшманіозів (Leishmania tropica minor, L. tropica major, L. tropica mexicana, L. brasiliensis, L. donovani, L. infantum). Поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи зараження, лабораторна діагностика й профілактика протозоонозів.
	Тип Plathelminthes. Клас Trematodes. Збудники трематодозів. Сисун печінковий (Fasciola hepatica) збудник фасціолезу. Сисун котячий (Opistorchis felineus) збудник опісторхозу. Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum), клонорх китайський (Clonorchis sinensis), сисун легеневий (Paragonimus ringeri, a6o P. vestermani), збудник метагонімозу (Metagonimus yokogawai), збудник нанофієтозу (Nanophyetes salmincola), шистозоми (збудник урогенітального шистозомозу – Schistosoma haematobium, збудник кишкового шистозомозу – Sch. mansoni, збудник японського шистозомозу – Sch. japonicum). Морфологія, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, методи лабораторної діагностики, профілактика.
	Клас Cestoidea. Характеристика класу. Збудники цестодозів: ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus), ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium), ціп’як карликовий (Hymenolepis nana), ехінокок (Echinococcus granulosus), альвеокок (Alveococcus multilocularis), стьожак широкий (Diphyllobothrium latum). Морфологія, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, методи лабораторної діагностики та профілактики.
	Тип Nemathelminthes. Характеристика, медичне значення. Клас Nematoda. Збудники нематодозів: аскарида людська (Ascaris lumbricoides), волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus), гострик дитячий (Enterobius vermicularis), анкілостома (Ancylostoma duodenale), некатор (Necator americanus), угриця кишкова (Strongyloides stercoralis), трихінела (Trichinella spiralis), ришта (Dracunculus medinensis), філярії: Wuchereria bancrofti – збудник вухереріозу, Brugia malayi – збудник бругіозу, Loa loa – збудник лоаозу, Onchocerca volvulus – збудник онхоцеркозу. Личинки аскарид тварин – збудники шкірної та вісцеральної форм larva migrans. Морфологія, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, обгрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики. Лабораторна діагностика гельмінтозів. Вчення К. Л. Скрябіна про дегельмінтизацію і девастацію; тотальна й парціальна девастація, досягнення в Україні у боротьбі з гельмінтозами.
	Тип Arthropoda. Характеристика, класифікація, медичне значення. Клас Arachnoidea. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei), залозник вугровий (Demodex folliculorum). Іксодові кліщі: собачий (Ixodes ricinus), тайговий (Ixodes ricinus); аргазові кліщі: пасовищний (Ornithodorus papillipes). Морфофізіологічні особливості, цикли розвитку, заходи боротьби з кліщами та профілактики укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб у кліщів.
	Клас Insecta. Характеристика. Комахи як ектопаразити, збудники та переносники збудників хвороб, отруйні форми.Ряд воші (Anoplura). Види воші: головна (Pediculus capitis), одежна (P.vestimenti, a6o P. corporis) і лобкова (Phthirus pubis). Ряд блохи (Aphaniptera). Види блохи: людська (Pulex irritans), щуряча (Xenopsylla cheopis). Ряд клопи (Heteroptera). Види: блощиця постільна (Cimex lectularius), клоп поцілунковий (Triatoma infestans). Ряд тарганові (Blattoidea). Види: тарган чорний (Blatta orientalis), тарган рудий (Blattella germanica).
	Клас Insecta. Ряд двокрилі (Diptera). Комарі: роди Culex, Anopheles, Aedes. Мухи: хатня (Musca domestica) та інші синантропні мухи: жигалка осіння (Stomoxys calcitrans), муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica), муха цеце (Glossina palpalis). Москіти: рід Phlebotomus. Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїв гельмінтів і переносників збудників хвороб.
	Отруйні рослини і гриби. Отруйні тварини.
	Тип Annelides. Клас Hirudinea. П’явка медична (Hirudo medicinalis).. Характерні ознаки, географічне поширення, місце в біогеоценозах і медичне значення.
	Медико-біологічні аспекти впливу біосфери та окремих її факторів на здоров'я людини. Поняття про біополя, біологічні ритми та їх медичне значення. Антропогенна дія на біосферу, людство як активна геологічна сила. Регулювання взаємовідносин людини і природи, раціональне природокористування. Захист біосфери у національних і міжнародних наукових програмах.
	Розв’язання задач з молекулярної біології
	Розв’язання задач з розділу: “Моно- та дигибридне схрещування”.
	Розв’язання задач з розділу “Множенні алелі”
	Побудова родоводів та розв’язання задач з близнюкового методу
	Раси людини. Походження рас, як відображення адаптаційних закономірностей розвитку людини.
Всього годин