Прилад для вимірювання освітлення.

Для вимірювання і контролю освітленості використовується переносний люксметр Ю116. Принцип дії люксметра заснований на фотоелектричному ефекті. Складається прилад з двох основних частин: селенового фотоелементу з насадками і вимірювача з міліамперметром. На передній панелі вимірювача є кнопки перемикача і табличка із схемою, що зв’язує дію кнопок і насадок, які використовуються, з діапазоном вимірювання. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На бічній стінці корпусу вимірювача розташована вилка для приєднання селенового фотоелементу.

Насадка на фотоелемент складається з півсфери, виконаної з білої світлорозсівальної пластмаси, і непрозорого пластмасового кільця, що має складний профіль. Насадка позначена буквою К. Ця насадка застосовується спільно з однією з трьох інших насадок – М, Р, Т. Кожна з цих насадок спільно з насадкою К утворює три поглиначі із загальним номінальним коефіцієнтом ослаблення 10, 100, 1000, що застосовуються для розширення діапазону вимірювання.

Порядок відліку наступний: при натисненні правої кнопки потрібно користуватися шкалою 0 – 100, при натисненні лівої кнопки – 0 – 30. Якщо на елемент надіті насадки К і М, то межі вимірювань збільшуються в 10 раз, якщо К і Р – в 100 раз, якщо К і Т – в 1000 раз.

При визначенні освітленості фотоелемент необхідно встановити горизонтально на робочому місці, а відлік вести по вимірювачу, який також розташований горизонтально, на деякій відстані від фотоелементу, щоб тінь від того, хто проводить вимірювання, не попадала на фотоелемент.

Рис 1 Прилад для вимірювання освітлення люксметр Ю116.

 

Послідовність виконання роботи

4.1 Вивчити будову і принцип роботи люксметра Ю116.

4.2 Визначити коефіцієнт природної освітленості (КПО) за експериментальними даними.

4.2.1 Визначити зовнішню освітленість Е_зовн., прийнявши її вдвічі більшою, ніж освітленість, що виміряна на підвіконні Е_зовн.=2Е_підв.

4.2.2 Виміряти внутрішню освітленість на відстані 1, 2...5 м від вікна в характерному розрізі приміщення.

4.2.3 Розрахувати КПО для п’ятивимірювань.

4.2.4 Результати вимірювань, розрахунків занести в табл.9.

4.3. За завданням викладача встановити характеристику і розряд зорової роботи в аудиторії.

4.4. Порівнюючи розрахункові значення КПО з нормативними, за ДБН В.2.5-28-2006 зробити висновок:

– чи відповідає освітленість у вказаних точках заданим умовам зорової роботи;

– чи достатня освітленість для виконання лабораторних робіт.

Контрольні питання.

1. Які види природнього освітлення існують?

2. Від яких факторів залежить природне освітлення?

3. Визначення коефіцієнта природнього освітлення,

4. Як нормується освітленість у виробничих приміщеннях?

5. Одиниці освітлення.

6. Одиниці коефіцієнта природнього освітлення.

7. Принцип роботи люксметра Ю-116

8. В чому полягає розрахунок природного освітлення?

 

Список літератури.

1. ДБН В 2.5.-28-2006 „Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.

2. Катренко Л.А., Катренко А.В. «Охорона праці в галузі комп’ютингу» Підручник. За науковою редакцією В.В.Пасічника.-Львів: «Магнолія 2006», 2012.-544 с.

 

Таблиця 2

Нормативні значення величини КПО та штучного освітлення для приміщень промислових підприємств

Характеристиказорової роботи	Найменшийабо еквівалентнийрозміроб'єктурозрізнення, мм	Розрядзоровоїроботи	Підроз-рядзоровоїроботи	Контраст об'єкту з фоном	Характе- ристикафону	Штучнеосвітлення	Природнеосвітлення
Освітленість, лк	КПО, ен1%
при системікомбінованого освітлення	присистемізагально-гоосвітлен-ня	При верхньо-муабо комбіно-ваномуосвітлен-ні	прибічномуосвітленні
всього	в т.ч. від загального
Найвищої точності	Менше0,15	І	а	Малий	Темний			—	—   —	—   —
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий СереднійВеликий	Світлий Середній Темний
г	СереднійВеликий Великий	Світлий Світлий Середній
Дужевисокоїточності	Від 0,15до 0,3включно	II	а	Малий	Темний			—
б	МалийСередній	СереднійТемний
в	Малий Середній Великий	СвітлийСередній Темний
г	СереднійВеликий Великий	Світлий СвітлийСередній
Високої точності	Від 0,3до 0,5 включно	IIІ	а	Малий	Темний				—	—
б	МалийСередній	СереднійТемний
в	МалийСереднійВеликий	СвітлийСереднійТемний
г	СереднійВеликийВеликий	СвітлийСвітлийСередній
Середньоїточності	Понад 0,5 до 1,0	ІV	а	Малий	Темний					1,5
б	МалийСередній	СереднійТемний
в	МалийСереднійВеликий	СвітлийСереднійТемний
г	Середній ВеликийВеликий	СвітлийСвітлий Середній	—	—
Малоїточності	Понад1,0 до 5	V	а	Малий	Темний
б	МалийСередній	СереднійТемний	—	—
в	Малий Середній Великий	СвітлийСередній Темний	—	—
г	Середній Великий Великий	СвітлийСвітлийСередній	—	—
Груба (дужемалої точності)	Більше 5	VI		Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єктуз фоном	—	—
Робота зматеріалами, щосвітяться, і виробами в гарячих цехах	Більше 5	VII		Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єктуз фоном	—	—
Загальне спостереження заходом виробничого процесу: - постійне - періодичне при постійному перебуваннілюдейв приміщенні; періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні; Загальне спостереження заінженернимикомунікаціями		VIII	а	Те ж	—	—
б	_”_	—	—			0,3
періодичне при періодичному перебуваннілюдейв приміщенні;			в	__	—	—		0,7	0,2
Загальне спостереження за інженерними комунікаціями			г	_”_	—	—		0,3	0,1

Таблиця 3

Значенння коефіцієнта запасу К₃

 

Приміщення і території	Приклади приміщень	Штучне освітлення	Природне освітлення
Коефіцієнт запасу К3	Коефіцієнт запасу К3
Для ламп газорозрядних	Для ламп розжарювання
1. Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить в робочій зоні: а) більше 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви;	Агломераційні фабрики, цементні заводи і обрубні відділення ливарнихцехів	2,0	1,7	1,5
б) від 1 до 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви;	Цехи ковальські, ливарні, мартенівські, збірного залізобетону	1,8	1,5	1,4
в) менше 1 мг/м3 пилу, диму, кіптяви;	Цехи інструментальні, складальні, механічні, механо-складальні	1,5	1.3	1,3
г) значні концентрації пари, кислот, лугів, газів, здатних при зіткненні з вологою утворюватислабкі розчини кислот, лугів, а також що мають велику корозійну здатність.	Цехи хімічних заводів по виробленню кислот, лугів, їдких хімічних реактивів, отрутохімікатів, добрив, цехи гальванічних покриттів і різних галузей промисловості із застосуванням електролізу	1,8	1.5	1,5
2. Приміщення громадських і житлових будівель: а) запорошені, жаркі і сирі;	Гарячі цехи підприємств громадського харчування, охолоджувальні камери, приміщення для приготування розчинів в пральнях, душові і так далі	1,7	1.4	1,6
б) з нормальними умовами середовища	Кабінети і робочі приміщення, житловікімнати, учбові приміщення, лабораторії, читальні зали, зали нарад, торгові зали і так далі	1,4	1.2	1,2

 

Таблиця 4