Для вимірювання і контролю освітленості використовується переносний люксметр Ю116. Принцип дії люксметра заснований на фотоелектричному ефекті. Складається прилад з двох основних частин: селенового фотоелементу з насадками і вимірювача з міліамперметром. На передній панелі вимірювача є кнопки перемикача і табличка із схемою, що зв’язує дію кнопок і насадок, які використовуються, з діапазоном вимірювання. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На бічній стінці корпусу вимірювача розташована вилка для приєднання селенового фотоелементу.
Насадка на фотоелемент складається з півсфери, виконаної з білої світлорозсівальної пластмаси, і непрозорого пластмасового кільця, що має складний профіль. Насадка позначена буквою К. Ця насадка застосовується спільно з однією з трьох інших насадок – М, Р, Т. Кожна з цих насадок спільно з насадкою К утворює три поглиначі із загальним номінальним коефіцієнтом ослаблення 10, 100, 1000, що застосовуються для розширення діапазону вимірювання.
Порядок відліку наступний: при натисненні правої кнопки потрібно користуватися шкалою 0 – 100, при натисненні лівої кнопки – 0 – 30. Якщо на елемент надіті насадки К і М, то межі вимірювань збільшуються в 10 раз, якщо К і Р – в 100 раз, якщо К і Т – в 1000 раз.
При визначенні освітленості фотоелемент необхідно встановити горизонтально на робочому місці, а відлік вести по вимірювачу, який також розташований горизонтально, на деякій відстані від фотоелементу, щоб тінь від того, хто проводить вимірювання, не попадала на фотоелемент.
Рис 1 Прилад для вимірювання освітлення люксметр Ю116.
Послідовність виконання роботи
4.1 Вивчити будову і принцип роботи люксметра Ю116.
4.2 Визначити коефіцієнт природної освітленості (КПО) за експериментальними даними.
4.2.1 Визначити зовнішню освітленість Езовн., прийнявши її вдвічі більшою, ніж освітленість, що виміряна на підвіконні Езовн.=2Епідв.
4.2.2 Виміряти внутрішню освітленість на відстані 1, 2...5 м від вікна в характерному розрізі приміщення.
4.2.3 Розрахувати КПО для п’ятивимірювань.
4.2.4 Результати вимірювань, розрахунків занести в табл.9.
4.3. За завданням викладача встановити характеристику і розряд зорової роботи в аудиторії.
4.4. Порівнюючи розрахункові значення КПО з нормативними, за ДБН В.2.5-28-2006 зробити висновок:
– чи відповідає освітленість у вказаних точках заданим умовам зорової роботи;
– чи достатня освітленість для виконання лабораторних робіт.
Контрольні питання.
1. Які види природнього освітлення існують?
2. Від яких факторів залежить природне освітлення?
3. Визначення коефіцієнта природнього освітлення,
4. Як нормується освітленість у виробничих приміщеннях?
5. Одиниці освітлення.
6. Одиниці коефіцієнта природнього освітлення.
7. Принцип роботи люксметра Ю-116
8. В чому полягає розрахунок природного освітлення?
Список літератури.
1. ДБН В 2.5.-28-2006 „Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.
2. Катренко Л.А., Катренко А.В. «Охорона праці в галузі комп’ютингу» Підручник. За науковою редакцією В.В.Пасічника.-Львів: «Магнолія 2006», 2012.-544 с.
Таблиця 2
Нормативні значення величини КПО та штучного освітлення для приміщень промислових підприємств
| Характеристиказорової роботи | Найменшийабо еквівалентнийрозміроб'єктурозрізнення, мм | Розрядзоровоїроботи | Підроз-рядзоровоїроботи | Контраст об'єкту з фоном | Характе- ристикафону | Штучнеосвітлення | Природнеосвітлення | |||
| Освітленість, лк | КПО, ен1% | |||||||||
| при системікомбінованого освітлення | присистемізагально-гоосвітлен-ня | При верхньо-муабо комбіно-ваномуосвітлен-ні | прибічномуосвітленні | |||||||
| всього | в т.ч. від загального | |||||||||
| Найвищої точності | Менше0,15 | І | а | Малий | Темний | — | — — | — — | ||
| б | Малий Середній | Середній Темний | ||||||||
| в | Малий СереднійВеликий | Світлий Середній Темний | ||||||||
| г | СереднійВеликий Великий | Світлий Світлий Середній | ||||||||
| Дужевисокоїточності | Від 0,15до 0,3включно | II | а | Малий | Темний | — | ||||
| б | МалийСередній | СереднійТемний | ||||||||
| в | Малий Середній Великий | СвітлийСередній Темний | ||||||||
| г | СереднійВеликий Великий | Світлий СвітлийСередній | ||||||||
| Високої точності | Від 0,3до 0,5 включно | IIІ | а | Малий | Темний | — | — | |||
| б | МалийСередній | СереднійТемний | ||||||||
| в | МалийСереднійВеликий | СвітлийСереднійТемний | ||||||||
| г | СереднійВеликийВеликий | СвітлийСвітлийСередній | ||||||||
| Середньоїточності | Понад 0,5 до 1,0 | ІV | а | Малий | Темний | 1,5 | ||||
| б | МалийСередній | СереднійТемний | ||||||||
| в | МалийСереднійВеликий | СвітлийСереднійТемний | ||||||||
| г | Середній ВеликийВеликий | СвітлийСвітлий Середній | — | — | ||||||
| Малоїточності | Понад1,0 до 5 | V | а | Малий | Темний | |||||
| б | МалийСередній | СереднійТемний | — | — | ||||||
| в | Малий Середній Великий | СвітлийСередній Темний | — | — | ||||||
| г | Середній Великий Великий | СвітлийСвітлийСередній | — | — | ||||||
| Груба (дужемалої точності) | Більше 5 | VI | Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єктуз фоном | — | — | |||||
| Робота зматеріалами, щосвітяться, і виробами в гарячих цехах | Більше 5 | VII | Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єктуз фоном | — | — | |||||
| Загальне спостереження заходом виробничого процесу: - постійне - періодичне при постійному перебуваннілюдейв приміщенні; періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні; Загальне спостереження заінженернимикомунікаціями | VIII | а | Те ж | — | — | |||||
| б | _”_ | — | — | 0,3 | ||||||
| періодичне при періодичному перебуваннілюдейв приміщенні; | в | __ | — | — | 0,7 | 0,2 | ||||
| Загальне спостереження за інженерними комунікаціями | г | _”_ | — | — | 0,3 | 0,1 |
Таблиця 3
Значенння коефіцієнта запасу К3
| Приміщення і території | Приклади приміщень | Штучне освітлення | Природне освітлення | |
| Коефіцієнт запасу К3 | Коефіцієнт запасу К3 | |||
| Для ламп газорозрядних | Для ламп розжарювання | |||
| 1. Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить в робочій зоні: а) більше 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; | Агломераційні фабрики, цементні заводи і обрубні відділення ливарнихцехів | 2,0 | 1,7 | 1,5 |
| б) від 1 до 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; | Цехи ковальські, ливарні, мартенівські, збірного залізобетону | 1,8 | 1,5 | 1,4 |
| в) менше 1 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; | Цехи інструментальні, складальні, механічні, механо-складальні | 1,5 | 1.3 | 1,3 |
| г) значні концентрації пари, кислот, лугів, газів, здатних при зіткненні з вологою утворюватислабкі розчини кислот, лугів, а також що мають велику корозійну здатність. | Цехи хімічних заводів по виробленню кислот, лугів, їдких хімічних реактивів, отрутохімікатів, добрив, цехи гальванічних покриттів і різних галузей промисловості із застосуванням електролізу | 1,8 | 1.5 | 1,5 |
| 2. Приміщення громадських і житлових будівель: а) запорошені, жаркі і сирі; | Гарячі цехи підприємств громадського харчування, охолоджувальні камери, приміщення для приготування розчинів в пральнях, душові і так далі | 1,7 | 1.4 | 1,6 |
| б) з нормальними умовами середовища | Кабінети і робочі приміщення, житловікімнати, учбові приміщення, лабораторії, читальні зали, зали нарад, торгові зали і так далі | 1,4 | 1.2 | 1,2 |
Таблиця 4
