Технології врегулювання конфліктів

ОДЕССКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ

Кафедра соціальної допомоги, загальної та медичної психології

МЕТОДИЧЕСКАЯ РАЗРАБОТКА ЛЕКЦИИ

Навчальна дисципліна «Конфліктологія» _______________________________

Лекція № 7 «Попередження і регулювання конфліктів»___________

Курс _____ 3________ Факультет 3 медичний _____________________

Для спеціальностей: 6.10301 «Практична психологія» (бакалаври) _______

 

 

Лекцію обговорено на навчально-методичному

засіданні кафедри соціальної допомоги,

загальної та медичної психології

“___”_____________ 2015 р. Протокол № _____

Зав. кафедри, проф. _____________Аймедов К.В.

 

Одеса, 2015

 

 

Тема: «Попередження і регулювання конфліктів»- 2 г.

1. Актуальність теми:

Історія людства з давніх часів продемонструвала неминучість конфліктів, вони існували всюди і будуть існувати стільки, скільки існує взаємодія між людьми. Дослідженню конфліктів, причин їх виникнення присвячена велика кількість праць учених різноманітних напрямів: філософів, психологів, управлінців, соціологів та ін. Як самостійна галузь знань конфліктологія була сформована лише в середині XX ст. і є нині однією з найсучасніших і молодих наук управлінського циклу.

2. Цілі лекції:

А.Навчальні цілі:

 

1. Надати загальне поняття конфліктології.

2. Проаналізувати проблеми, які охоплює конфліктологія.

3. Надати основні завдання та принципи конфліктології.

4. Проаналізувати основні підходи в теорії конфліктології.

 

Б.Виховні цілі:

 

1. Сформувати у студентів розуміння особистості медіатора, психолога-консультанта.

2. Сформувати розуміння специфіки медіаційної діяльності.

3. Створити умови для розуміння важності формування професійних умінь та навичок у студентів.

4. сформувати цілісну систему знань про природу конфліктів.

 

План та організаційна структура лекції

№	Основні етапи лекції та їх зміст	Цілі у ступ есту абстракції	Обладнан-ня лекції	Розпо-діл часу
	Підготовчий етап Визначення навчальної мети. Забезпечення позитивної мотивації.			3%   2%
	Основний етап Викладення лекційного матеріалу за планом: 1. Технології врегулювання конфліктів. 2. Переговори і стилі їх проведення. 3. Консенсусні технології вирішення конфліктів.	1, 2   2, 3		90%
4.	Заключний етап Резюме лекції. Загальні висновки. Відповідь лектора на можливі запитання. Завдання для самопідготовки.			2% 2% 1%

 

Зміст лекційного матеріалу

Технології врегулювання конфліктів

Процес вирішення конфліктів реалізується за рахунок різних технологій. Технології являють собою систему способів, методів, підходів, численних тактичних прийомів, моделей ціле направлених ігор. Розглянемо найбільш відомі, що застосовуються на практиці найчастіше.

Інформаційні технології, по своїй суті, є технологіями протидії щодо появи І їх розростання ще на етапі свого латентного зародження і спрямовані на прискорене виявлення зацікавлених сторін, припинення розростання конфлікту.

У будь-якій складній і заплутаній конфліктній ситуації, як правило, циркулює надзвичайно багато перекрученої, випадкової, а часом і свідомо помилкової інформації, особливо багато з'являється різноманітних чуток і вкрай бракує достовірної інформації. Ліквідація дефіциту інформації й усунення чуток можуть інформаційно забезпечити регулювання конфлікту, а в деяких ситуаціях і суттєво знижують гостроту протистояння або навіть приводять до його завершення.

Дієвість розглянутої технології залежить від ряду факторів, серед них: по-перше, бажання побачити реальні події, чому може перешкодити зайвий завзятий "захист честі мундира", або бажання не "виносити сміття з будинку"; по-друге, об'єктивне сприйняття конфлікту всіма учасниками конфлікту, а також того оточення, де він протікає. Участь широких соціальних прошарків у конфлікті ще більше підвищує роль системи комунікації й інформування на всіх рівнях соціальної ієрархи. Доступність інформації, а також право на неї вимагається демократичним режимом і є базовою умовою функціонування громадянського суспільства.

У той же час не можна дане право абсолютизувати, тому що неконтрольована інформація, особливо спрямована на розпалення расових, національних або соціальних протиріч і ворожості, геноциду, ідеї фашизму може стати, а в реальності, і стає причиною прояву конфлікту і порушником демократичних прав у суспільстві.

Комунікативні технології спрямовані на створення умов, за яких змогли б нормалізуватися взаємини між людьми і групами, і в ході яких можна було б дійти згоди. Серед різних методик використання подібних технологій можна запропонувати для розгляду методики Дена І Бауерів, що у своїй суті включають чотири етапи для нормалізації взаємин. Ці методики базуються на пошуку умов для проведення розмови, вислуховування аргументів один одного і їх уважне обговорення, а потім спроби сформулювати взаємоприйняті пропозиції.

Організаційні технології передбачають структурно - організаційні заходи впливу, що змогли б нормалізувати взаємини серед співробітників, у крайньому випадку хоча б заблокувати розвиток конфлікту. Серед розглянутих заходів можуть бути кадрова перестановка, дисциплінарні міри покарання або стимулювання, різні виховні заходи. Показовими у цьому плані можуть виступати зустрічні ініціативи по зняттю напруги, розроблені соціальним психологом Ч. Осгудом, що містять такі правила:

а) робити публічні правдиві заяви про бажання однієї із сторін припинити ескалацію конфлікту;

б) роз'яснювати про наявність необхідних передумов для можливого примирення;

в) стимулювати опонента до обміну взаємовигідними вчинками, однак не ставити їх у якості передумови виконання своїх обіцянок;

г) можливість тривалості виконання поступок через незгоду з боку іншої сторони.

Різноманітні методи вирішення конфліктів можна розбити на дві групи - негативні і позитивні. До негативних методів можна віднести усі види боротьби, що мають на меті досягнення перемоги однієї із сторін і руйнування самої можливості угод між ними. Позитивні методи передбачають можливість збереження умов для угод між суб'єктами конфлікту. До них можна віднести різноманітні переговори і види конструктивного суперництва. Відмінність між негативними і позитивними методами є досить умовною і відносною, тому що в практичній діяльності по керуванню конфліктами вони дуже часто доповнюють один одного.