Згадаємо історію виникнення обчислювальних машин.

Комп'ютер – це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною

Існує 5 поколінь комп’ютерної техніки

Розвиток будь-якого суспільства проходить шлях від аграрного до індустріального, а потім прямує до інформаційного. Якщо важелями впливу, а, власне, виробничими силами і найголовнішими складовими на першому етапі є земля, на другому — машини, то на третьому ними виступає інформація.

В інформаційному суспільстві найбільша кількість людей зайнята обробкою і створенням інформації. На другому етапі розвитку людство увійшло саме в інформаційну цивілізацію. У сучасному суспільстві інформація стає найбільш важливою цінністю, а індустрія отримання, обробки і трансляції інформації – провідною галуззю діяльності, куди з кожним роком вкладають все більш значні капітали. Інформатизація суспільства виступає одним з вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і запорукою інтеграції України в світове співтовариство.

Бурхливий розвиток інформаційних технологій, комунікаційних мереж, засобів зв’язку та доступу до різноманітної інформації не міг не позначитися на соціальній сфері та суспільних відносинах. Сьогодні новітні технології відіграють дуже велику роль в будь-якому суспільстві – вони дозволяють швидко обробляти величезні банки інформації, змінюють структуру комунікації між людьми, в цілому відбиваються у всіх сферах людського життя. У зв’язку з тим, що за допомогою інформаційних технологій прискорюється процес прийняття рішень та їх втілення, вивільняється частина робочого часу людини та росте необхідність в нових знаннях, потреба у відповідних послугах. Цей процес проявляється в зміні соціальної структури суспільства, його переорієнтації та деякій трансформації цінностей, в той час як швидкість та масштаби його протікання весь час збільшуються.

Контрольні запитання:

1. Що таке інформатика?

2. Що таке інформація?

3. Назвіть властивості інформації.

4. Що таке система числення?

5. Які типи систем числення ви знаєте?

6. Що таке основа позиційної системи числення?

7. Яка система числення використовується для подання чисел у пам'яті комп'ютера? Чому?

 

Лекція № 2 - 3

Лекція-дискусія з проведенням вікторини

Тема: Класифікація апаратного забезпечення ПК. Призначення основних та додаткових пристроїв ПК

План:

1. Класифікація ЕОМ

2. Характеристика основних пристроїв

3. Пристрої введення ПК: призначення та основні характеристики

4. Пристрої виведення ПК: призначення та основні характеристики

1. Комп'ютер – це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною.

В інформаційній системі можуть використовуватися комп’ютери різ­них потужностей.

З виходом ПК з’явилися нові галузі застосування ПК. Наведемо основні напрямки використання ПК (Слайд 10):

· математичні розрахунки;

· бази і банки даних;

· текстові редактори;

· видавництво і поліграфія;

· комп’ютерна та інженерна графіка, живопис;

· комунікація, обмін інформацією;

· Web-технології;

· моделювання об’єктів і явищ;

· навчання;

· розваги і дозвілля тощо (Слайд 11 - 20).

2. Системний блок — це ядро комп’ютерної системи. Зазвичай це прямокутна коробка, розташована на столі або під ним. У ній багато електронних компонентів, які обробляють інформацію. Найважливіший із цих компонентів — центральний процесор (ЦП), або мікропроцесор, що є «мозком» комп’ютера. Ще один компонент — це оперативна пам’ять (ОЗП), що тимчасово зберігає інформацію, яку використовує центральний процесор, коли комп’ютер увімкнуто. Після вимкнення комп’ютера всі дані з оперативної пам’яті стираються.

Мікропроцесор – основна мікросхема, що виконує математичні та логічні операції. Основними параметрами процесорів є: тактова частота, розрядність, робоча напруга, коефіцієнт внутрішнього домноження тактової частоти, розмір кеш-пам'яті.

Тактова частота визначає кількість елементарних операцій (тактів), що виконуються процесором за одиницю часу.

Розрядність процесора показує, скільки біт даних він може прийняти і обробити в свої регістрах за один такт.

Робоча напруга процесора забезпечується материнською платою, тому різним маркам процесорів відповідають різні материнські плати.

Коефіцієнт внутрішнього домноження тактової частоти - це коефіцієнт, на який слід помножити тактову частоту материнської плати, для досягнення частоти процесора.

Шини – набір провідників, по яких відбувається обмін сигналами між внутрішніми пристроями комп'ютера.

Пам’ять комп’ютера – це пристрій, призначений для зберігання інформації. Всю пам’ять комп’ютера можна розділити на внутрішню і зовнішню (Слайд 38).

Внутрішня пам’ять виготовляється у вигляді мікросхем, її призначення – це забезпечення роботи комп’ютера. Користувач не може зберігати власну інформацію у внутрішній пам’яті. До внутрішньої пам’яті належать: оперативна пам’ять, постійний запам’ятовуючий пристрій та кеш-пам’ять.

Оперативна пам’ять (ОЗП або RAM, від англ. Random Access Memory – пам’ять з довільним доступом) – пам’ять для тимчасового збереження програм і даних, з якими працює процесор у поточний момент.

Постійна пам’ять (ПЗП або ROM, від англ. Read Only Memory – пам’ять тільки для читання) призначається для постійного збереження інформації, яка записується один раз у заводських умовах. Користувач не має доступу до комірок постійної пам’яті і не може її вміст. Саме у ПЗП містяться перші команди для процесора, за якими той починає роботу.

BIOS (Basiс Input-System – базова система введення виведення) – напівпостійний запам’ятовуючий пристрій. BIOS містить установки поточної конфігурації комп’ютера: наявність та типи деяких пристроїв, поточний тощо. Користувач має доступ до BIOS та може змінювати його установки.

Кеш-пам’ять має ті ж самі функції, що й оперативна та призначається для тимчасового зберігання саме тих програм і даних, які найчастіше використовуються. Час доступу до вмісту кеш-пам’яті у декілька разів менший, ніж до вмісту оперативної пам’яті.

Зовнішня пам’ять призначена для тривалого зберігання інформації і даних. Інформація в зовнішній пам’яті зберігається при виключеному комп’ютері. Пристрої зовнішньої пам’яті характеризуються такими показниками: обсяг пам’яті, час доступу до інформації, тобто швидкість запису та зчитування даних, надійність збереження інформації.

Пристрої зовнішньої пам’яті називаються накопичувачами. Накопичувачі складаються з двох частин:

носій — це пристрій, на якому зберігається інформація;

привод — це пристрій, призначений для зчитування інформації з носія та (інколи) запису інформації на носій.

Накопичувач на гнучких магнітних дисках (НГМД) призначається для перенесення невеликих об’ємів інформації між різними комп’ютерами.

Накопичувач на жорсткому магнітному диску (НЖМД, від англ. hard disk), або “вінчестер”, призначений для постійного збереження інформації, яка використовується при роботі з комп’ютером.

Накопичувачі на лазерних (оптичних) дисках (НЛД) призначені для тривалого зберігання інформації середнього обсягу. Існують такі різновиди компакт-дисків: CD-ROM, CD-R та CD-RW. Для кожного виду компакт-дисків існує відповідний привод.

CD-ROM (від Compact Disk-Read Only Memory — компакт-диск-пам’ять тільки для читання). Інформація на такі диски записується за допомогою спеціальної заводської апаратури та не може змінюватись.

CD-R (Compact Disk Recordable — компакт-диск для запису). Інформацію можна записати лише один раз.

CD-RW (Compact Disk — ReWritable) — компакт-диск, який можна перезаписувати.

Цифрові диски DVD (Digital Versatile Disk — цифровий диск) призначені для зберігання великих об’ємів інформації (до 17 Гб). DVD по суті є вдосконаленням CD-ROM. Існують такі різновиди DVD -дисків: DVD-ROM, DVD-R, DVD-RW.

Пристрій для читання компакт-дисків – дозволяє читати дані зі спеціальних компакт-дисків (CD –ROM).

Стример – пристрій для запису інформації на касети з магнітною стрічкою.

3. Периферійні пристрої ПК –це допоміжні пристрої персонального комп’ютера, до яких належать: принтери; модеми; сканери; плоттери; засоби мультимедіа тощо.

Клавіатура – клавішний пристрій управління персональним комп’ютером. Стандартна клавіатура має від 101 до 104 клавіші, функціональ­но розподілених по декількох групах: алфавітно-цифрова група клавіш; функціональні клавіші (від F1 до F12); клавіші керування курсором; клавіші додаткової панелі (використовуються у двох режимах: цифровому або режимі керування курсором); службові клавіші (Print Screen, Scrooll Lock, Pause/Break і т. ін.).

Миша –це маніпулятор, призначений для введення інформації в комп’ютер.

Ігрові маніпулятори – це пристрої введення інформації в ПК, які дозволяють виконувати різні дії під час комп’ютерних ігор.

Графічний планшет (дигитайзер) - це пристрої введення інформації в ПК, який дозволяє вводити векторні малюнки

Сканер – пристрій для зчитування графічної текстової інформації комп’ютера. Найчастіше використовують сканери таких типів: ручні, планшетні, рулонні, барабанні, з слайд-модулем

4. Відеосистеми ПК призначені для виведення на екран текстової та графічної інформації. Відеосистеми складаються з відеоадаптера (графічної плати) і монітора (дисплея)

Відеоадаптери – це пристрої, що керують процесом виве­дення на екран текстової інформації та графічних зображень.

Монітори – це пристрої візуалізації текстової та графічної інформації, яку вводить користувач або яка виводиться комп'ю­тером.

Принтер (або друкуючий пристрій) зазвичай призначений для виведення інформації на папір. Найчастіше використовують принтери таких типів: матричні, струменеві, лазерні та сублімаційні

Графопобудовувач (плоттер) – пристрій для виведення креслень на папір. Плоттери бувають барабанного (працюють із рулонами паперу) та планшетного типів (в них аркуш паперу лежить на плоскому столі)

Модем –пристрій для обміну інформацією з іншими комп’ютерами через телефонну мережу. Він може бути вбудованим в системний блок або зовнішнім. Найважливіша характеристика модему – максимальна швидкість передачі даних Факс-модем – пристрій, що поєднує можливості модему та засобу для обміну факсимільними зображеннями з іншими факс-модемами і звичайними телефаксними апаратами.

Мережеве обладнання – пристрої, які призначені для з’єднання комп’ютерів у мережу

Контрольні запитання:

1. Що таке комп'ютер?

2. Принципи сучасної архітектури комп'ютера?

3. Що таке мікропроцесор?

4. Як поділяється пам'ять комп’ютера?

5. Які існують дискові накопичувачі?

6. Принтер, його типи та їх характеристика.

7. Сканер, його типи та їх характеристика.

 

Лекція № 4

Лекція-дискусія з використанням електронної презентації

Тема: Класифікація програмного забезпечення ПК

План:

1. Програмне забезпечення ПК

2. Системні програми

3. Прикладні програми

4. Інструментальні мови та системи програмування

Самостійна робота № 2. Взаємозв'язок між апаратним і програмним забезпечен­ням персонального комп'ютера.

1. Програмне забезпечення (software) – це сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних

Програма – це запис алгоритму розв'язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп'ютер. Кінцевою метою любої комп'ютерної програми є керування апаратними засобами