Американський континент.
Північна Америка. Ареал «Західного» культурного регіону.
У папці Oks Ameryka. Захід: Америка.
США. 01.
Індіанці півночі– 02. Література США – 03-04; образотворче мистецтво США – 05-10; кіно – 11-13; театр – 14; музична культура – 15. шоу –16.
Канада – 19-20.
Латиноамериканський культурний регіон.
Регіон у цілому – 22;
23-24 – Колумб (до нього, в його час і пізніше).
Мезо-Америка. Ацтеки – 25-26; Майя – 27-28.
Південна Америка. Андська цивілізація, інки – 29-30.
Латинська Америка: 32 – образотворче мистецтво. 33 – література. 34 – музика. Мексика – 36-37 (Тараумара). Бразилія – 38.
Азійський континент. Орієнтальна культура.
Orient Dalek. Далекосхідна культура.
Орієнтальна культура – 01.
Близький Схід – 02. Середній Схід – 03. Далекий Схід – 04.
Індійський культурний регіон. У папці Orient Dalek.
Регіон (заг. характеристика культури) – 08. Етапи розвитку культури і мистецтва – 09, Культура і мистецтво 17-20 ст. – 10; Словник Індії – 11; Нехудожні форми культури – 12.
Тібет – 13. Монголія – 14.
Далекосхідний культурний регіон. У папці Orient Dalek.
Далекий Схід у цілому – 04.
Китай. Загальна характеристика. Менталітет. – 15. Філософія – 16.
Художня культура: Морфологія мистецтва – 17. Епохи образотворчі – 18, 19, 20, 21 (ХХ ст.).
Японія. Менталітет – 22 (пусто). Етикет – 23. Міфологія і релігія – 24. Мистецтво (епохи розвитку)– 25, 26 (Хейян), 27 (17-19 ст.), 28 (укійо-е), 29 (ХХ ст.).
Арабо-мусульманський культурний регіон. Орієнтальна культура.
У папці Musulman.
Регіон у цілому – 00. іслам як віра – 01.
Арабька культура – 02. Арабьке мистецтво – 03.
Іран зороастрійський: давній – 04; Ахеменідський – 05.
Іран і Середня Азія – 06.
Іранська художня культура – 07.
Ірано-Таджицька поезія – 07а.
Таджики – 08а.
Афганці – 08б.
Узбеки – 09 (2 файла).
Киргизи – 10.
Туркмени – 11.
Казахи – 12.
Турки – 12а, Ізмір та інші міста – 12б.
Татари – 13.
Мавританський стиль – 14. Єгипет мусульманський – 14а.
Країни Кавказу. У папці Musulman.
Кавказ мусульманський – 16.
Азербайджан – 16а, 16б.
Ічкерія (Чечня) – 17.
Грузія – 18-21. туризм – 22.
Вірмени – 25-29. Музика, театр, кіно – 30.
Африканський континент.
У папці Okeani Afrika. Африка, Океанія.
Океанія – 01. Австралія. Аборигени. – 08. Австралійський союз – 09. Леві-Стросс – 10.
Африка (Тропічна і Південна) – 15-20. Відкриття, Культура. Мистецтво.
Тематичні блоки до написання реферату та підготовки доповіді з дисципліни «Культурологія».
Рекомендації до вибору і користування електронним матеріалом та вимоги до написання реферату й підготовки доповіді.
Попередньо подана загальна таблиця з відповідними вказівками. У ній чітко розподілений матеріал для написання рефератів за культурними регіонами, ареалами культури та за континентами. Файли вказані числами, які повторюються у кожній папці. Уважно подивіться до якої папки (чи папок) вам слід звертатися за пошуком матеріалу саме для вибраної вами теми та її питань. Крім основних файлів зустрічають й додаткові: з них черпаєте потрібні вам вставки.
Не беріть для реферата теми, що аналізують культурний тип у цілому (вони вказуються на початку папки), але для розуміння окремих явищ культури познайомитися з ними (кожному зі своїми) варто. Матеріал можна використовувати й з інших джерел, але не менш цікавий. Збережіть свій та інший матеріал для ваших нащадків – вони будуть вам вдячні.
В межах запропонованої або ж близької до неї тематики кожного тематичного блоку Ви самостійно формулюєте тему та план її розгляду (максимум – 4 пункти), обмежуючись різними формоутвореннями культури, окремими видами мистецтва чи окремими авторами значних творів або зупиняючись на загальних наскрізних процесах у часі та просторі епохи, регіону ареалу чи етнічної культури. Кожна позиція плану повинна розкрити певний аспект вибраної теми. У тематичних блоках не дається готовий план – лише пропонуються натяки на можливі пункти. Обов’язково переробити самостійно матеріал для розкриття саме ваших питань і теми в цілому. Намагайтесь навіть в окремих авторів виявляти риси епохальної культури, не подавати його ізольовано. Це значить не ігнорувати головні традиції й особливості культури; своєрідність світогляду епохи у цілому і його стан на даному етапі; його значення для культури тоді й сьогодні.
Не забувайте, що Ви отримуєте за це завдання дві оцінки (в балах): за реферативний текст і його оформлення та за доповідь, зроблену за цим текстом. Тому:
v Не перевантажуйте текст незрозумілими термінами, незначними явищами й іменами.
v Не варто прямолінійно «скачувати» готовий текст – попрацюйте з матеріалом різних файлів, подумайте як краще й оригінальніше його організувати за Вашим планом.
v Виправте помилки в тексті й добре його відформатуйте.
v Не друкуйте шрифтом, крупнішим 13 й мілкішим 12.
v Об’єм роботи – 20-25 сторінок без ілюстрацій.
v Ілюструвати можна, але лише найзначніші змістовні моменти вашої роботи. Мені ілюстрацій не треба – хіба що дуже рідкісні.
v Не можна працювати удвох чи більше над одним рефератом.
v Зробіть коротенький вступ і висновки.
v Укажіть літературні джерела (правильно їх оформляйте за зразком).
v Доповідь повина бути цікавою для всіх, викладеною з гарною інтонацією.
v Ні в якому разі доповідь не є читанням тексту, особливо – невиразним читанням.
v Чим точніше й повніше ви дослухаєтесь до вимог і рекомендацій, чим яскравіше й осмисленіше буде доповідь – тим більше буде «балів».
І. Первісна епоха.
Тематичний блок 1: Первісний культурний світ «відтворюючого» періоду. Можливі тематичні позиції:
1 Неолітичний тип культури.
2. Найзначніші явища й досягнення Неоліту й енеоліту.
3. Міфологія та міфопоетика ранніх землеробів і скотарів.
4. Неолітична революція та її наслідки.
5. Художня культура Трипілля та пізніших часів.
6. Моральні звичаї та їх обрядові форми.
7. Мегалітичні споруди: їхнє значення і сенс.
Література:
Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.
Василенко П. Таємниче тисячоліття. Про життя та походження східних слов'ян.//Київ, 1988, № 4.
Голосовкер Я.З. Логика мифа. – М., 1987.
Дьяконов И.М. Архаические мифы Востока и Запада. – М. 1990.
Евсюков В.В. Мифы о вселенной. – Новосибирск, 1988.
Евсюков В.В. Мифы о мироздании. – М., 1986.
Іванченко М. Дивосвіт прадавніх слов'ян. – К., 1991.
История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. – М., 1986.
Ларичев В.Е. Колесо времени. – Новосибирск, 1986.
Ларичев В.Е. Мудрость змеи. – М., 1989.
Макарчук С.А, Турій С.Ю. Український етнос. Історичний розвиток. – Львів, 1990.
Марченко М.І Історія української культури. З найдавніших часів до середини 17 ст. – К., 1961.
Моця О.П. Давньоруська народність: Новий погляд на проблему.//Український історичний журнал, 1990, № 7.
Мифология древнего мира. – М., 1977.
Мифы народов мира: В 2-х т. – М.: Энциклопедия, 1986.
О происхождении богов. – М., 1990.
Попович М.В. Мировоззрение древних славян – К., 1985.
Полонська-Василенко Н. Історія України - К., 1991,т. 1, с.41-81.
Стеблин-Каменский М.И. Миф. – Л., 1976.
Тайлор З.Б. Первобытная культура. – М., 1989.
Фрезер Дж. Золотая ветвь. – М., 1983.
Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. – М., 1987.
Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.
Ранні цивілізації.
Тематичний блок 2: Культура стародавнього Єгипту. У папці Epoha Pervisn
Можливі тематичні позиції:
1. Риси світогляду єгиптян.
2. Поховальний культ в стародавньому Єгипті.
3. Тотемічні релікти: зооморфні образи богів.
4….Священні тварини та їхні культи.
5. Піраміди Єгипту: культурологічний сенс і символіка.
6. Звичаї, мораль, етикет у єгиптян.
Художня культура.
Література:
Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 11-18.
Васильев Л.С. История Востока: В 2т. – М., 1994, т. 1.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.
Гольдштейн А. Ф. Зодчество. – М., 1979.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1988.
Древние цивилизации. – М., 1989.
Зайцев А., Лаптева В., Порьяз А. Мировая культура: Шумерское царство. Вавилон й Ассирия. Древний Египет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. - С. 197.
Замаровський В. Сім чудес світу. – К., 1972.
Замаровський В. Їх величності піраміди. – К., 1988.
История искусства зарубежных стран. – М., 1980, с. 32-63.
Косидовский 3. Когда солнце было богом. – М., 1991.
Коростовцев М.А. Религия Древнего Египта. – М., 1976.
Культура древнего Египта. – М., 1976.
Лобановський Б. Мистецтво Стародавнього Єгипту. – К: Мистецтво, 1972.
Любимов Лев. Искусство древнего мира: Книга для чтения. – М, 1980, с. 49-95.
Мифы народов мира: В 2-х томах. – М., 1987, т. 1, с.420-427.
Монте Пьер. Египет Рамзесов. – М., 1989.
Парминов П. Улыбка сфинкса. – М., 1991.
Рубинштейн Р.И. Загадки пирамид. – М.: Сов. художник, 1996. - 85 с.
Савельева Т.К. Как жили египтяне во время строительства пирамид – М., 1971.
Эрман А. Жизнь в древнем Египте. – М., 1986.
Тематичний блок 3: Культура народів Давньої Месопотамії. Epoha Pervisn
Можливі тематичні позиції:
1. Міфопоетика цивілізацій Месопотамії.
2. Письменство й освіта.
3. Звичаї і етична культура, духовність.
4. Релігійні вірування.
5. Художня культура і мистецтво.
Можна ці позиції розглядати стосовно окремих цивілізацій Месопотамії: Шумерів, Вавилону, Ассирії.
Література:
Афанасьева В. Гильгамеш и Энкиду. – М., 1979.
Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 19-24;
Белицкий М. Забытые мифы шумеров. – М., 1980.
Белявский В.А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический. – М., 1971.
Древние цивилизации. – М., 1989, гл. V.
Древняя Месопотамия. – М., 1990.
Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности. – М., 1989.
Зайцев А., Лаптева В., Порьяз А. Мировая культура: Шумерское царство. Вавилон й Ассирия. Древний Египет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. - С. 197.
Замаровський В. Спочатку був Шумер. – К., 1983.
Замаровський В. Сім чудес світу. – К., 1972, с. 87-142.
История Древнего мира. Ранняя древность. – М,, 1989.
История искусства зарубежных стран. – М., 1980, с. 64-87.
История эстетической мысли. – М., 1985. Т. 1.
Клочков И.С. Духовная культура Вавилонии: человек, судьба, время. – М., 1983.
Крамер С. Н. Мифология Шумера и Аккада.//Мифология древнего мира. – М., 1977.
Крамер С.Н. История начинается в Шумере. – М.,1991.
Ліндсей Джек. Коротка історія культури. Т. 1: Від доісторичних часів до доби Відродження. — К: Мистецтво, 1995. — 240 с.
Любимов Лев. Искусство древнего мира: Книга для чтения. – М.: Просвещение, 1980. Вавилония, Ассирия, Финикия, Урарту, Хетты, «Звериный стиль»
Массон В.М. Первые цивилизации. – Л., 1989.
Матвеев К.П., Сазонов А.А. Земля древнего Двуречья. – М., 1986. 10
Мифы народов мира: В 2-х т. – М, 1988, т-2, с.647-654.
Оппенхейм Л.М. Древняя Месопотамия. – М., 1980.
Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – X.: Основи; – К.: Знання, 1999. 336 с.
Поликарпов В.С. Лекции по истории мировой культуры. – Харьков, 1995.
Редер Д.Г. Мифы и легенды Двуречья. – М., 1965.
Синило Г.В. Древние литературы Ближнего Востока и мир Танаха (Ветхого Завета). – Мн., 1998.
Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон, Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.
«Я открою тебе сокровенное слово»: Литература Вавилонии и Ассирии. – М., 1981.
Тематичний блок 4: Сирійсько-палестинська культура. Феномен Біблії.
У папці Epoha Pervisn.
Можливі тематичні позиції:
1. Сирійсько-палестинський вплив на історію цивілізацій;
2. Іудаїзм і дві світові релігії;
3. Міфологія Біблії. Біблійний фольклор;
4. Історія біблійних знахідок;
5. Біблія як пам'ятка культури.
Література:
Амусин И.Д. Рукописи Мертвого Моря. – М., 1960.
Беленький М.С. О мифологии и философии Библии, – М., 1977.
Библейская энциклопедия. – М., 1991.
Библия. Книги Св. Писания. – М., 1991.
Бойд Р.Т. Курганы. Гробницы. Сокровища: Иллюстрированное введение в библейскую архитектуру (с ческ.). – М., 1991.
Гече Г. Библейские истории. – М., 1988.
Косідовський 3. Біблійні оповіді. – К., 1978.
Крейг У. Самое начало. – Чикаго, 1992.
Мифы народов мира: В 2-х т. – М.. 1987, т. І, с. 450-460, с. 581-591.
Рижский М.И. Библейские пророки й библейские пророчества. – М., 1987.
Синило Г. В. Древние литературы Ближнего Востока и мир Танаха (Ветхого Завета). – Мн., 1998.
Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991, 47-54; 57; 161-164; 214-220.
Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом Завете. – М.. 1985.
Церен 3. Библейские холмы. – М., 1986, с. 88-146; 245-320; 430-449.
Шифман И.Ш. Ветхий Завет и его мир. – М., 1987.
Тематичний блок 5: Культура давнього (домусульманського) Ірану.
У папці Musulman.
Можливі тематичні позиції:
1. Зороастрійська релігія.
2. індоарії у складі індоевропейства. Іранська міфологія.
3. Від «Авести» до «Корану»: Література і мистецтво давнього Ірану.
4. Стародавні індоарії й «арійська ідея» у XX ст.
Література:
«Авеста» (священная книга зороастризма).//Литература древнего Востока. Тексты. – М., МГУ, 1984, с.4-40.
Берзин 3.0. Чему учил Заратустра. – М., 1987.
Бойс Мэри. Зороастрийцы. Верования и обычаи. – М.,1987.
Гафуров Б.Г., Цибукидис Д.И. Александр Македонский и Восток. – М, 1980.
Дандемаев М.А. Иран при первых Ахеменидах. – М., 1963.
Дандемаев М.А. Луконин В.Г. Культура и экономика древнего Ирана. – М., 1980.
Древние цивилизации. – М., 1989, гл. VII (Иран).
Искусство стран Востока. – М., 1986.
КузьминаЕ.Е. Страна Кавата и Афрасиаба. – М., 1977.
Литература Древнего Востока. Тексты. – М.: МГУ, 1986, с. 4-40 («Авеста»).
Луконин В.Г. Искусство древнего Ирана. – М., 1977.
Мифы народов мира. – М., 1987, т. 1, с. 460-461; 560-565.
Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – М., 1990.
Хрестоматия по истории древнего Востока. – М., 1980, ч. 2.
ІІ. Антична епоха.
Тематичний блок 6: Античний культурний світ. Антична класика.
Можливі тематичні позиції:
1 Античність як особливий тип культури.
2. Філософські та наукові досягнення, суднобудування.
3. Видовища античного світу.
4. Проституція в античні часи.
5. Освіта в різні періоди античності.
6. Мораль, звичаї, етикет.
7. Містеріальні й оргіастичні культи.
Література:
Аверинцев С.С. Плутарх и античная биография. – М.: Наука, 1973, 278 с.
Античная Греция: В 2-х ч. – М.: Наука, 1983.
Античность как тип культуры. – М., 1988.
Барг М.А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М.,1987, гл. 1, 2.
Ботвинник М.Н. Жизнеописание знаменитых греков и римлян. – М., 1987.
Брабич В., Плетнев Г. Зрелища Древнего мира. – Л., 1971.
Винничук Л. Люди, нравы, обычаи древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1988. 496 с.
Головня В.В. История античного театра. – М., 1978.
Древние цивилизации. – М., 1989; гл. XVI (Эллада), XVIII (Рим).
Дубинский М. Женщина в жизни великих и знаменитых людей. – СПб., 1900. – К., 1995.
Дюпуи Е. Проституция в древности. – Кишинев: Logos, 1991.
Дюфур П. История проституции: Античность, Передний Восток – Греция – Рим. – К.: Интербук, 1991 (96).
Історія української і зарубіжної культури. – К., 1999, р. 4 (Античний світ).
История Древнего мира: В 2-х ч. – М.. 1982. ч.2. с.3-198.
История Европы. – М., 1988, т. І – Древняя Европа.
Історія української та зарубіжної культури.//За ред. Клапчука С.М. та Остафійчука В.Ф. – К.: Вища школа, 1999. Розділ 4 – Античний Світ.
Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1990.
Левек П. Эллинистический мир. – М., 1989.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994, с. 105–130.
Мертлик Р. Античные легенды и сказания. – М., 1991.
Парандовский Ян. Избранное. (Аспазия). – М.: Художественная литература, 1981.
Парандовский Ян. Олимпийский диск. – М.: Прогресс, 1982.
Підлісна Г.Н. Світ античної літератури. – К., 1989.
Плутарх. Избранные жизнеописания: В 2-х тт. – М.: Правда, 1986, 1987.
Рассел Б. История западной философии. – Новосибирск, 1994, кн. 1 (античность), гл. І (возникновение греческой цивилизации – с. 21-38).
Рожанский И.Д. Античная наука. – М., 1980.
Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. – М., 1988.
Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху античности. – М., 1978.
Снисаренко Л.Б. Евпатриды Удачи. – Л., 1990.
Штоль Г. Генрих Шлиман. – М.: Молодая гвардия, 1989
Тематичний блок 7: Художня культура античної Греції.
Можливі тематичні позиції:
1. Художні уподобання й досягнення еллінів. Естетика античності.
2. Архітектура.
Пластика.
Театр.
5. Вазопис і живопис.
6. Міфологія як арсенал мистецтва.
Література:
Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М. 1983. с. 25-39.
Брунов Н.И. Парфенон и Эрехтейон. – М., 1986.
Боннар А. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1992. (З части).
Бычков ВВ. Эстетика поздней античности. – М., 1981, гл. 1, 2.
Грейвс Р. Мифы Древней Греции. – М.: Прогресс, 1992.
Гусейнов Г.Ч. Аристофан. – М.. 1988.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1988.
Дмитриева Н.А., Акимова Л.И. Античное искусство. – М., 1988.
История Древней Греции. Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.
История зарубежного театра. – М., 1981, ч. І, с. 9-53.
История искусства зарубежных стран. – М., 1980. С. 103-156.
Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады. – М., 1988.
Кун Т. Легенди та міфи Стародавньої Греції. – К., 1992.
Любимов Лев. Искусство древнего мира. – М., 1980, с. 157-285.
Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1988, т. 1 (греческая с.321-334).
Підлісна Г.Н. Світ античної літератури. – К., 1989.
Сидорова Н.А. и др. Античная расписная керамика. – М.: Искусство, 1985. Альбом и статья.
Сидорова Н.А. Афины. – М.: Искусство, 1984.
Соколов Г.И. Олимпия. – М.: Искусство, 1981.
Татаркевич В. Античная эстетика. – М., 1977.
Тронский И.М. История античной литературы. – М.. 1983, с. 5-262.
Черняк В.З. Семь чудес и другие. – М., 1990.
Эсхил. Трагедии. – М., 1989, с. 354-421.
Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток. – М., 1990.
Тематичний блок 8: Культура республіканського та імператорського Риму.
Можливі тематичні позиції:
1. Специфічність римського генію і культури.
2. Войовничість. Практицизм. Соціальний порядок. Право.
3. Видовища і художня культура.
4. Архітектура і скульптура.
5. Особливість римської міфології.
6. «Рим» – міфічна ідея наступних епох і держав.
7. Римська класика і класицизм романських народів.
8. Художня література і театр.
Література:
Античная литература: Рим. Хрестоматия. – М., 1981.
Античное наследие в культуре Возрождения. – М., 1984, с. 154-187.
Апродов В.А. Тысячелетие Восточного Магриба. – М.: Наука, 1976. Карфаген, Нумибия.
Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 40-50.
Брабич В., Плетнева С. Зрелища древнего мира. – Л.: Искусство, 1971, гл. 2. С. 60-70 – за пределами Рима, но не Римского мира.
Бычков ВВ. Эстетика поздней античности. – М., 1981, гл. 3.
Древние цивилизации. – М., 1989, гл. XVIII.
Дюпуи Е. Проституция в древности. – Кишинев: Logos, 1991, с. 115-190.
Искусство єтрусков и Древнего Рима. – М.: Искусство, 1983. Памятники мирового искусства.
История Древнего Рима: Учебник./Под ред. Кузищина. – М.: Высшая школа, 1981. 15, 19, 22.
История искусства зарубежных стран. – М., 1981. С. 156-194.
История зарубежного театра. – М., 1981, ч. II, с. 54-78.
Культура Древнего Рима: В 3-хчастях. – М., 1985.
Куманецкий К. История культуры Древней Греции й Рима, – М., 1990.
Лосев А.Ф. Эллинистически-римская эстетика І-ІІ веков н.э. – М.: Изд. МГУ, 1979, 416 с.
Любимов Лев. Искусство Древнего Мира. – М., 1990. с. 287-319.
Мертлик Р (чех). Античные легенды и сказания. – М.: Республика, 1991, с. 440-473.
Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1988, т.2 с. 380-384 (римская).
Момзен Теодор. История Рима. – М.: ГИСЭЛ, 1936, 891 с.
Підлісна Г.Н. Світ античної літератури. – К., 1989.
Светоний Г.Т. Жизнь двенадцати цезарей. – М., 1988.
Сенека Л.А. Письма к Луцилию. Трагедии. – М.. 1986.
Соколов Г.И. Искусство Древнего Рима. – М.: Искусство, 1971.
Тронский И.М. История античной литературы. – М.. 1983, с. 263-450.
Утченко С.Л. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1986.
Утченко С.Л. Юлий Цезарь. – М.: Мысль, 1976.
Федорова Е.В. Знаменитые города Италии. (Рим). – М.: Изд. МГУ, 1985.
Федорова Е.В. Люди императорского Рима. – М.: Изд. МГУ, 1990.
ІІІ. Середньовічна епоха.
Тематичний блок 9: Середньовічна цивілізація і культура.
Можливі тематичні позиції:
Загальна характеристика. Епос.
2. Принцип ієрархічного служіння Богові, монарху, прекрасній Дамі.
3. Васалітет і куртуазність. Лицарська література. Театр.
4. Співвідношення цивілізації і культури в середні віки.
5. Культура Душі.
6. Фахове й народне мистецтво середніх віків.
Література:
Барг М.А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М.,1987, с. 107-153.
Бахтин М.М. Творчество Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М., 1969.
Блок М. Апология истории. – М.: Наука, 1986. 256 с.
Введение в культурологию: Учебное пособие для вузов. – М., 1996. гл. 7. Христианский тип культури (с. 218-284).
Габинский Г.А. Теология и чудо. – М., 1978.
Говоров А. Останні Каролінги.
Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М, 1987. – М.: Искусство, 1972. 318 с.
Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. – М.: Искусство, 1989.
Гуревич А.Я. Походы викингов. – М.: Наука, 1966. 183 с. Популярная серия.
Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М.: Искусство, 1990. 400 с.
Гуревич А.Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М.: Искусство, 1981. 359 с.
Даркевич В.П. Аргонавты средневековья. – М.: Наука, 1976.
Даркевич В.П. Кукольный театр средневековья.//Панорама искусств, 1985, вып. 8, с. 245-254.
Даркевич В.П. Народная культура средневековья. – М., 1988.
Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск: Поли грамма, 1994.
Искусство Западной Европы и Византии. – М., 1978.
Історія української та зарубіжної культури.//За ред. Клапчука С.М. та Остафійчука В.Ф. – К.: Вища школа, 1999. Розділ 5 – Середньовіччя.
Колесницкий Н.Ф. История средних веков.
Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.: Прогресс-Академия, 1992.
Понічев А.С. Видатні єретики.
Рабинович В.Л. Алхимия как феномен средневековой культуры. – М., 1989.
Хінкіс В.А. Життя і смерть Роджера Бекона.
Чалоян В.К. Восток-Запад: Преемственность античного и средневекового общества. – М.: Наука, 1979.
Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М.: Высшая школа, 1977.
Тематичний блок 10: Візантійська культура.
Можливі тематичні позиції:
1. Становлення релігійної ідеології і культури церковного життя християнства.
2. Візантія – перша середньовічна цивілізація.
3. Художній стиль мистецтва Візантії.
4. Політична і релігійна культури: взаємодія, стосунки.
5. Архітектурні ансамблі.
6. Естетичні погляди. Моральність.
7. Наукові досягнення.
Література:
Аверинцев С.С. Золото в системе символов ранневизантийской культуры.//Византия, Южные славяне и Древняя Русь, Западная Европа. Искусство и культура. – М., 1973. с. 46-49. Бычков ВВ. Эстетика поздней античности, гл. 3.. – М., 1981.
Аверинцев С.С. Император Юлиан й становление "византизма".//Традиция в истории культуры. – М.: Наука, 1978. с.79-84.
Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской культуры. – М., 1977.
Айналов Д.В. Эллинистические основы византийского искусства. – СПб., 1900.
Акентьев К.К. Мозаики галереи Константинопольской св. Софии.//Византийский временник, 1984, т. 45, с.141-.
Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 51-58.
Бычков В.В. Византийская эстетика. – М., 1977.
Бычков ВВ. Эстетика поздней античности. – М., 1981. с. 39-210 – ранние патристы.
Византийская любовная проза. – М.-Л., 1965.
Византийские легенды. – Л.: Наука, 1972. 303 с. Серия ЛП.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1988.
Древнерусское искусство. – М., 1977, с. 421-454 (Аверинцев).
Замалеев А.Р. Философская мысль в средневековой Руси. – Л., 1987. Гл. 3, § 2.
Искусство Западной Европы и Византии. – М., 1978.
История зарубежного искусства. – М., 1984, с. 81-89.
Культура Византии ІV - первой половины VІІ в. – М., 1988.
Культура Византии второй половины VІІ-ХV в. – М., 1989.
Лазарев В.Н. Искусство Византийской живописи. – М.: Искусство, 1947.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994, с. 136-155.
Любарский Я.Н. Михаил Псел. Личность и творчество. – М.: Наука, 1978.
Любимов Лев. Искусство Древней Руси. – М., 1974, с. 13-80.
Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М.: 1979.
Мережковский Д. Смерть богов Юлиан Отступник. – К.: Дніпро, 1992. Роман.
Ориген. О началах. Сочинения Оригена – учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993.
Повесть Нестора Искандера о взятии Царьграда.//Древнерусская литература. – М., 1981, с.174-181.
Поляковская М.А., Чекалова А.А. Византия: быт и нравы. – Свердловск, 1989.
Рансимен С.Падение Константинополя в 1453 году. – М., 1983.
Свенцицкая И.С. Раннее христианство: страницы истории. – М.: 1989.
Удальцова З.В. Византийская культура. – М., 1988.
Чалоян В.К. Восток-Запад: Преемственность античного и средневекового общества. – М.: Наука, 1979.
Чекалова А.А. Константинополь в VI веке. Восстание Ника. – М.: Наука, 1986.
Чекалова А.А. Эволюция празднеств и зрелищ в Византии в 7-12 в.//Культура и общественная мысль: Античность. Средние века. Эпоха Возрождения. – М., 1988. с. 86-94.
Тематичний блок 11: Художні синтези і стилі Західної Європи зрілого середньовіччя.
Можливі тематичні позиції:
1. Архітектурні художні ансамблі.
2. Романський художній стиль.
3. Західноєвропейська готика..
4. Демократизм середньовіччя. Народна культура.
5. Інтернаціональна («пломеніюча») готика.
6. Романський і готичний художній стиль у різних країнах.
Література:
Бартенев И.А., Батажкова В.Н Очерки истории архитектурных стилей. – М.,1983, с. 58-66 – романский, с. 67-82 – готика.
Гуревич А.Я Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1981.
Даркевич В.П. Народная культура средневековья. – М., 1988.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М.., 1988.
Доброхотов А.Л. Данте Алигьери. – М., 1990.
Западноевропейский эпос. Хрестоматия. – Ленинград, 1977.
Искусство Западной Европы и Византии. – М., 1978.
История зарубежного искусства. – М., 1984, с. 78-106.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994, с. 156-177.
Муратова К.М. Мастера французской готики ХІІ-ХІП в. – М., 1988.
Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1978 (западное средневековье).
Панорама искусств. – М., 1983, с.85-106 – ирландская миниатюра..
Рабинович В.Л. цвет в системе средневекового символизма.//Природа, 1976, № 6, с. 34-49.
Феодосьев А.А. Средневековая архитектура. – М.., 1985.
Фламенка. – М., 1984 (провансальська поезія XIII ст.).
Хейзинга Й. Осень средневековья. – М.: Наука, 1988.
Эрши Анна. Живопись интернациональной готики. – Будапешт, 1986, (альбом, монография).
ІV. Відродження.
Тематичний блок 12: Епоха Відродження: культурний зміст.
Можливі тематичні позиції:
1. Загальна характеристика культури ренесансної епохи.
2. Світогляд, ідеологія, естетика.
3. Стиль мислення і художній стиль.
4. Гуманізм в розумінні епохи Відродження.
5. Етичні вчення гуманістів.
6. Основні етапи розвитку ренесансної культури.
Література:
Античное наследие в культуре Возрождения. – М., 1984.
Античность в культуре и искусстве последующих веков. – М., 1984.
Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1987, 203-245.
Баткин М.Л. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. – М.: Наука, 1978.
Баткин М.Л. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. – М., 1989.
Баткин М.Л. Итальянское Возрождение. Проблемы и люди. – М., 1995.
Бахтин М.М. Творчество Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М., 1969.
Бицилли П.М. Место Ренессанса в истории культуры (1933). – СПб., 1996.
Горфункель М.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1989.
Гофен 3. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.
История зарубежного театра. – М., 1981, ч. I, с. 99-202.
История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения./Под ред. Брагиной Л.М. – М.: Высшая школа, 1999.
Кузнецов Б. Идеи и образы возрождения (Наука ХІV-ХVІ в.) – М., 1979.
Культура эпохи Возрождения. – М., 1986.
Культура эпохи Возрождения и реформация. – Л., 1981, с. 130-242.
Культура и общественная мысль: Античность. Средние века. Возрождение. – М., 1988.
Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978, с. 181-276; 379-429; 514-535; 598-605;
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991. (с.251-302 - гуманизм).
Наливайко Д.С. Искусство: Направления, течения, стили. – К., 1981, с. 58-113.
Новелла єпохи Возрождения. – К., 1990.
Петров М.Т. Итальянская интеллигенция в эпоху ренессанса. – М.,1982.
Рутенбург В.И. Титані Возрождения. – Л., 1976.
Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения. – М,, 1985.
Типология и периодизация культуры Возрождения. – М., 1978.
Тематичний блок13: Італійське Відродження
Можливі тематичні позиції:
1. Італійські гуманісти: стиль життя і мислення;
2. Місце і роль мистецтва в італійському Відродженні;
3. Італійський "ренесанс" як художній стиль;
4. Ренесанс в різних видах літератури і мистецтва.
Література:
Абрамсон М.Л. От Данте к Альберти. – М., Наука, 1979.
Баткин Л.М. Итальянские гуманисты; стиль жизни, стиль мышления. – М., 1978.
Бокаччо Джованни. Декамерон. – К., 1985.
Варшавський Анатолій. Долі шедеврів. – К.: Веселка, 1988. с. 105-127 («Сікстинська мадонна»).
Виппер В.Р. Итальянский ренессанс ХПІ-ХVШ в. – Л., 1962.
Всеобщая история искусств: искусство єпохи Возрождения. – М., 1962, т. 3.
Горфункель А.Х. Гуманизм й натурфилософия итальянского Возрождения. – М., 1977.
Гофен Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.
Данилова И.Е. Джотто. – М.: Искусство, 1970.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Очерки. – М., 1988.
Зейдевиц Рут и Зейдевиц Макс. Подаренный Геркулес. – М., 1975. 13-51 («Сікстинська мадонна» доля картини).
Макиавелли Н. Государь. – М.. 1990.
Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. – К., 1986, с. 58-113.
Петрарка Ф. Лирика. Автобиографическая проза. – М., 1989.
Петров М.Т. Итальянская интеллигенция в эпоху Ренессанса. – М., 1982.
Петрочук О.К. Сандро Боттичелли М., 1984.
Проблемы культуры итальянского Возрождения. – М., 1979.
Рафаэль и его время. – М.: Наука, 1986. 255 с.
Рафаэль./Под ред. Старо дубовой В.В. АХ СССР. – М.: Изобр. искусство, 1985.
Роменець В.Я. Історія психології епохи Відродження. – К., 1988.
Ротенберг Е.И. Искусство Италии: Средняя Италия в период Высокого Возрождения. – М., 1974.
Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (X век). – М., 1985.
Федорова Е.В. Знаменитые города Италии: Рим, Флоренция. – М.,1985,с.155-185;212-256.
Челлини Б. Жизнь Бенвенуто Челлини, написаная им самим. – М., 1987.
Шаповалова М.С. та ін. Історія зарубіжної літератури. – Львів, 1982. (Відродження в Італії).
Тематичний блок 14: Великі майстри образотворчого мистецтва Венеції.
Можливі тематичні позиції:
1. Розмаїття стилів життя і мислення Італії 15-16 ст.
2. Особливості мистецтва живопису Венеціанської школи.
3. Художні досягнення венеціанського "ренесансу".
4. Маньєризм і венеціанський живопис.
4. Венеціанські колористичні здобутки у ХVІІ-ХVІІІ сторіччях.
Література:
Варшавський Анатолій. Долі шедеврів. – К.: Веселка, 1988. с. 93-103 («Юдіф» Джорджоне).
Венецианская живопись 16-18 веков. – Л., 1962 (областная библиотека).
Виппер Б.Р. Проблемы реализма в итальянской живописи ХVІІ-ХVІІІ в. – М., 1966.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Очерки. – М., 1988.
Зейдевиц Рут и Зейдевиц Макс. Подаренный Геркулес. – М., 1975. 257-270 («Динарій кесаря» Тиціана).
Малая история искусств. Искусство XVIII в. – М., 1977. Италия.
Прусс И.Е. Венецианская живопись ХVІІІ века. – М.: Изобр. искусство, 1973 (обл. б-ка)
Федорова Е.В. Знаменитые города Италии: Рим, Флоренция, Венеция. – М.,1985, 274-284.
Тематичний блок 15: «Північне» Відродження.
Можливі тематичні позиції:
1. Німецький і нідерландський гуманізм. Література епохи.
2. Місце і роль мистецтва у «північному» Відродженні.
3. Образотворче мистецтво Нідерландів і його особливості.
4. Образотворче мистецтво Німеччини і його здобутки.
5. «Маньєризм» як стиль художньої культури «північного» Відродження.
Література:
Барг М.А. Шекспир и история. – М., 1979.
Бенеш Отто. Искусство Северного Возрождения. – М.: Искусство, 1973.
Варшавський Анатолій. Долі шедеврів. – К.: Веселка, 1988. с.43-59 Ян ван Ейк, с.61-77 Мемлінг, с. 129-145. «Т. Мор» Гольбайна.
Габинский Г.А. Теология и чудо. – Л., 1978, с. 281-295 – Босх.
Герман М. Мемлинг Ян. – Л., 1983.
Дмитриева М.Э. Некоторые проблемы художественной жизни Германии эпохи Реформации. //Культура эпохи Возрождения и реформация. – Л., 1981, с. 139-145.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Очерки. – М., 1988.
Дюрер А. Дневники, письма, трактаты: В 2-х т. – М., 1957.
Зейдевиц Рут и Зейдевиц Макс. Подаренный Геркулес. – М., 1975. 199-218 Кранах. 245-256 Дюрер. 186-198 – триптих Ван Эйка в Дрездене.
История зарубежного театра. – М., 1981, ч. 1.
История зарубежного искусства. – М., 1984, с. 164-184.
История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения./Под ред. Брагиной Л.М. – М.: Высшая школа, 1999.
Культура и общественная мысль: Античность. Средние века. Возрождение. – М., 1988.
Либман М.Я. Искусство Германии 15 и 16 веков. – М., 1964.
Либман М.Я. Дюрер и его єпоха. Живопись и графика Германии. – М., 1972.
Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978. 367-374. 514-535 Дюрер, Грюневальд.
Львов С. Альбрехт Дюрер. – М.: Искусство, 1985. 318 с.
Мандер Карель Ван (1548-1606). Книга о художниках. – М.Л.: Искусство, 1940 (братья Эйки, Лука Лейден, Босх, Брейгель).
Мальцева НЛ. Клуэ. – М., 1963.
Монтень Мишель. Опыты. – М., 1991.*
Немилов А.Н. Гольбайн Младший: Альбом репродукций. – М.-Л.: Изогиз, 1962. 13 с.
Немилов А.Н. Немецкие гуманисты XV века. – Л., 1979.
Поэзия «Плеяды». – М., 1984. Французские поэты Возрождения.
Пространство картины: Сборник статей. – М., 1989,. Дюрер, Гольбейн – именной указатель.
Сидоров А.А. О мастерах зарубежного, русского и советского искусства. Избр. труды. – М., 1985, с.17-61. Дюрер, Гольбейн.
Фехнер Е., Нидерландская живопись 16 века. Очерки из истории западноевропейского искусства. – Л., 1949. (Герард Давид).
Франк Б. Сервантес. – М., 1982.
Французская новелла Возрождения. – М., 1988.
Художественный календарь. 1985, Герард Давид (с. 23-24).
Шаповалова М.С. та ін. Історія зарубіжної літератури. – Львів, 1982.
Эразм Роттердамский и культура его времени. – М, 1988.
V. Раціоналізм XVII ст. У папці Okzid Neo.
Тематичний блок16: Особливості культури
європейської епохи раціоналізму (XVII сторіччя).
Можливі тематичні позиції:
1. Науково-художні стилі класицизму і бароко: єдність і розбіжність.
2. Античний спадок у культурі XVII ст. (в класицизмі та бароко).
3. Наукова революція XVII ст. в Західній Європі.
4. Мистецтво і художня культура бароко в Західній Європі.
