Охорона праці як правовий принцип трудового права.

Поняття охорони праці. Охорона праці як інститут трудового права.

Загальна декларація прав людини проголосила право кожно­го на справедливі та сприятливі умови праці, складовою части­ною якого є такі умови, які відповідають вимогам безпеки та гігієни.

 

Право на безпечні та здорові умови праці визнано в Україні одним з конституційних прав людини і громадянина. Забезпе­чення цього права здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що утворюють охорону праці.

 

У науковій літературі охорона праці розглядається як еконо­мічна, соціальна та правова категорії. Більше того, охорону пра­ці як правову категорію розглядають у широкому та вузькому значенні1. У широкому значенні під охороною праці розуміють сукупність правових норм, що регулюють увесь комплекс су­спільних відносин у сфері застосування праці. До них належать також норми, що забороняють необґрунтовану відмову у прий­нятті на роботу чи незаконне звільнення, що встановлюють мак­симальну тривалість робочого часу та мінімальну тривалість часу відпочинку тощо. Сукупність норм, що регулюють вста­новлення безпечних та нешкідливих умов праці з метою запо­бігання негативному впливу виробничого середовища на життята здоров'я працівників, розглядають як поняття охорони праці у вузькому значенні1.

 

Наукою трудового права охорона праці розглядається також як інститут трудового права, правовий принцип, елемент трудо­вих правовідносин та система законодавства.

 

Охорона праці як інститут трудового права є сукупністю пра­вових норм, що регулюють відносини з охорони життя, здоров'я та працездатності шляхом встановлення безпечних і здорових умов праці. До цього інституту входять норми, що встановлюють загальні вимоги охорони праці; профілактичні норми, спрямова­ні на попередження виникнення виробничого травматизму і про­фесійних захворювань; норми, що встановлюють обов'язки робо­тодавців та працівників з питань охорони праці; норми, що міс­тять додаткові заходи охорони праці окремих категорій працівників.

 

Охорона праці як правовий принцип трудового права.

У такому розумінні охорона праці є одним із принципів трудового права, суб'єктивним правом працівника на належні умови праці, правовим інститутом.

 

Центральне місце в системі охорони праці посідають працівники, тому й норми права визначають як зміст і гарантії права працівників на охорону праці. Такі гарантії реалізуються в процесі праці й включають комплекс правомочностей, зокрема права:

 

- на безпечні умови праці під час роботи на виробництві;

 

- на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань;

 

- на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;

 

- на забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджуючими засобами;

 

- на компенсацію власником матеріальної та моральної шкоди працівникові в разі ушкодження його здоров'я.

 

Реальним виявом турботи про працівників е правова організація охорони праці на виробництві. Норми права про організацію охорони праці передбачають широку систему заходів, до найголовніших із них належать:

 

1. Управління охороною праці на підприємстві та обов'язки власника. Конкретне забезпечення охорони праці цього напряму здійснюється за допомогою таких заходів: а) створення відповідних служб і призначення посадових осіб із питань охорони праці; затвердження інструкцій про їх обов'язки тощо; б) розробки за участю профспілок заходів з охорони праці та реалізація прогресивних технологій тощо; в) розробки і затвердження положень та інструкцій з охорони праці, що діють у межах підприємства, тощо.

 

2. Визначення обов'язків працівника виконувати вимоги норм і правил з охорони праці. Одним із важливих обов'язків працівників є медичний огляд, який поділяється на три види: попередній (під час прийняття на роботу); періодичний (протягом трудової діяльності); позачерговий (з ініціативи працівника чи власника), якщо працівник вважає, що умови праці спричинили погіршення стану його здоров'я. Суттєвим обов'язком сторін трудового договору є навчання з питань охорони праці, що здійснюється шляхом проведення інструктажів, які умовно поділяються на три види: попередній інструктаж під час прийняття на роботу (його проходять усі працівники); періодичний інструктаж із питань охорони праці (працівники, зайняті на роботах із підвищеною небезпекою, проходять його один раз на рік, а посадові особи - один раз на три роки згідно з переліком, затвердженим Держкомітетом України з нагляду за охороною праці); додатковий інструктаж із питань охорони праці (проводиться на прохання працівника).

 

3. Фінансування охорони праці та додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва та реконструкції підприємств.

 

4. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які покладаються на власника підприємства та здійснюються з урахуванням вимог "Положення про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах, організаціях".