Протиерозійне впорядкування території сівозмін.

РОЗДІЛ І

ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ.

Правильність розробки проектних рішень по протиерозійній організації території сільськогосподарських підприємств дуже багато залежить від повноти і якості підготовчих робіт. Для складання всебічно обґрунтованого проекту необхідні повноцінні матеріали, які підбираються, вивчаються, аналізуються, а деякі і виготовляються в процесі підготовчих робіт.

За даними курсового проекту необхідно виконати такі підготовчі роботи:

1. підготувати планову основу й уточнити вихідну експлікацію складу угідь ТОВ “Росток”, враховуючи зміни територіальних та інших умов в зв’язку із здійсненням земельної реформи. Скласти контурну експлікацію і зведену експлікацію по угіддям.

2. вивчити природно – кліматичні, економічні умови господарства.

3. вивчити рельєф господарства, його гідрографію і топографію, його ґрунтовий покрив та скласти “Картограму крутості схилів, еродованості та технологічних груп земель”.

4. вивчити фактори, які впливають на інтенсивність розвитку ерозійних процесів, визначити їх особливі показники.

5. аналізувати матеріали спеціальних обстежень і виконати землевпорядне обстеження ТОВ “Росток”, скласти рекомендації щодо раціонального використання земель з їх поліпшенням і протиерозійним захистом.

Для складання проекту протиерозійної організації території, агрохімічних та лісомеліоративних протиерозійних заходів топографічний план в масштабі 1:10000.

Для вивчення особливостей рельєфу і еродованості земель господарства застосовуємо “Картограму крутості схилів і технологічних груп земель” на якій виділяються зони з такою градацією крутості схилів: до 1°, 1°-2°, 2°-3°, 3°-5°, 5°-7°, 7°-10°, 10°-13°. З допомогою восківки, на якій викреслена група кіл різного діаметру, що відповідає відстані між горизонталями для даної крутості схилу.

Контури виділених зон викреслюємо лінією синього кольору, а стрілкою вказуємо йог напрямок.

Ілюмінування зон виконуємо такими кольорами: до 1° - не ілюмінується; 1°-2° - блідо жовтим; 2°-3° - жовтим; 3°-5° - оранжевим, 5°-7° - блідо коричневим, 7°-10° - коричневим, 10°-13° - темно коричневим. Також на цьому кресленні червоною тушшю наносимо контури змитих ґрунтів штрихуємо похилими лініями; слабо змиті ґрунти штрихував однією похилою лінією; слабо змиті ґрунти – подвійною похилою лінією; сильно змиті ґрунти – потрійною лінією, інтервал між лініями 5 – 10 мм. Штрихування виконуємо під прямим кутом до горизонталей, тобто в напрямку схилу.

Лінії водорозділів показуємо пунктиром червоного кольору, а тальвеги пунктиром синього кольору.

При виділенні технологічних груп земель в першу чергу включаємо не еродовані і слабо еродовані ґрунти, розміщені на схилах крутизною до 3°, характер рельєфу і якісний стан яких характеризуються пере зволоження, інтенсивним зволоженням, солонцюватістю, каменисттістю, дефляційною стійкістю, несхильністю до зсовоутворення.

На землях цієї групи розміщують польові сівозміни з максимальним розміщенням пропасних культур.

В склад другої технологічної групи входять орні землі, розміщені на схилах 3° - 7° з перевагою середньо змитих ґрунтів. На землях цієї групи проектуються зерно трав’яні сівозміни без пропасних культур.

В третю технологічну групу об’єднують орні землі, розміщені на схилах більше 7°, їх використовують під ґрунтозахисні травопільні сівозміни або під залуження.

На картограмі крутості схилів, еродованості і технологічних груп земель номери технологічних груп показуємо римськими цифрами коричневим кольором, а їх межі – пунктиром. Виділяємо такі ділянки: безпечні в ерозійному відношенні (змив 2^т/_га ) – І клас; слабо ерозійно небезпечні (змив 2-5^т/_га ) – ІІ клас; середньо ерозійно небезпечні (змив 5-15^т/_га ) – ІІІ клас; сильно ерозійно небезпечні (змив 15-30^т/_га ) – ІV клас; дуже сильно ерозійно небезпечні (змив більше 30^т/_га ) – V клас;

 

Виробничий опис ТОВ “Росток” Нікопольського району Дніпропетровської області.

Землекористування ТОВ “Росток” розміщено в південно – східній частині Нікопольського району.

Зв’язок з районним і обласним центрами здійснюється по асфальтній дорозі обласного і районного значення від ст. Апостолове.

а) до обласного центру Дніпропетровська 140 км.

б) до районного центру м. Нікополя 60 км.

в) до найближчої залізничної станції Апостолове 25 км.

г) до відділення “Сільгосптехніка” 50 км.

Пункт здачі молока, м’яса розташований в місті Нікополь, зерна - в Апостолове.На території ТОВ ²Росток² розташований один населений пункт с. Снежное. Кількість дворів – 420; кількість населення становить 1590 чол., в тому числі працездатних 780 чол.

с. Снежное розташоване в східній частині землекористування. Жилий фонд – одноповерхові індивідуальні будинки. В селі є десятирічна школа, торговий центр, фельдшерсько – акушерський пункт, пошта, сільська рада, контора, баня. Село радіофіковане, вулиці асфальтовані, е газ і водопровід.

Значна частина працездатного населення с. Снежное працює на промислових підприємствах в містах Нікополі і Апостолове.

Природні умови.

Район характеризується континентальним кліматом. Середньорічна температура повітря +7,5°С. Найменша середня температура повітря наблюдається в січні, найбільша в липні. Річна кількість опадів 460 мм. Влітку більша частина опадів випадає у вигляді злив, що призводить до посилення водної ерозії.

Взимку опади випадають переважно у вигляді снігу, середня товщина якого складає біля 15 – 20 см. Стійкий сніговий покрив формується у грудні і тримається до 10 – 15 березня.

Переважаючий напрямок вітру в зимовий період північний та північно – західний, в літній період – східний та північно східний. Щорічно територія землекористування підлягає дії суховіїв, переважний напрямок яких південно – східний і східний, що видно з таблиці 1.

Повторюваність суховійних вітрів табл..1

Напрямок	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх
Повторюваність, %
Всього

 

Територія землекористування ТОВ ²Росток² підлягає дії вітрової ерозії. Пилові бурі бувають один раз в три – чотири роки. Весною спостерігаються 52% усіх випадків пилових бур, літом - 32%, восени - 12%, взимку - 4%. Цілком кліматичні умови ТОВ благоприємні для ведення с\г.

Загальна площа землекористування становить – 2973,7 га.

Експлікація земель по вгіддям табл.. 2

Найменування угідь	Площа, га
Рілля Пасовище Сад Всього с – г угідь Ліс – всього В т.ч. лісосмуги Під польовими дорогами Під господарськими дворами Під водою В т.ч. ставки Яри Вулиці і площі Всього земель заг. використання Присадибні ділянки Землі закріплені за ТОВ Інші землі Всього земель за планом	2547,2 200,2 17,5 2769,9 4,9 4,9 8,3 18,5 2,0 2,0 9,7 18,4 2826,7 147,0 2973,7 9,5 2983,2

В межах земель ТОВ знаходяться інші землі – 9,5 га., в яких дороги – 6,5 га., школа – 1,8 га., кладовище – 1,0 га., медпункт – 0,2 га.

Рельєф

Рельєф даного землекористування складний, розчленований балками і ярами. Крутизна схилу балок 6° - 10°. Розчленованість землекористування при невірному використанні с – г угідь призводить до того, що частина атмосферних опадів не проникає в грунт, а перезволожує і стікаючи по схилу призводить до змиву і розмиву верхнього шару грунту.

Ґрунти.

Розповсюджені чорноземи звичайні суглинисті, не змиті і слабо змиті.

Рослинність

По днищах балок переважно бобові і злакові трави. Мяткик луговий, щавель та інші.

Тривалість пасовищного періоду з 10 травня по 10 жовтня. З дерев - лісові насадження: клен, дуб, акація.

Економічні показники ТОВ

Виробниче направлення господарства: молочно – зернове. Рослинництво в загальному обсязі виробництва с- г продукції складає – 4,7 %, тваринництво - 53%.

Поголів’я тварин табл.. 3

Види тварин	Кількість полів
Фактична	По перспективному плану
І - варіант	ІІ - варіант	ІІІ - варіант
І. ВРХ, всього		14,200
В т.ч. бики
корови
нетелі
Молодняк ст.. 1 р.
Молодняк до 1 р.
ІІ. Свині, всього		-		-
В т.ч. свиноматки		-		-
ІІІ. Коні, всього
В т.ч. робочі
ІV. Бджолосімей

 

На момент складання проекту в ТОВ обслуговувала лише одна комплексна бригада. Всі будівлі на виробничих циклах ТОВ капітальні (знос 20-30%).

 

Розділ ІІ.

Складання проекту протиерозійної організації території.

1.2 Встановлення складу і площ угідь, проектування, трансформації поліпшення угідь з розробкою заходів для захисту ґрунтів від ерозії.

Головним завданням цього підрозділу проекту є встановлення такого складу площ і розміщення угідь на перспективу, щоб забезпечити необхідні для високо інтенсивного та екологічного безпечного використання земель.

Проектування складу і співвідношення земельних угідь виконуються з урахуванням екологічних, економічних і ландшафтних вимог, на основі одержаної і проаналізованої інформації при складанні картограми крутості схилів, еродованості і технологічних груп земель, карти класів ерозійної небезпеки ґрунтів, вимог ґрунтозахисного, контурно – меліоративного землеробства, тощо.

Для ріллі використовують всі землі, які за якістю ґрунтів, умовами рельєфу і зволоження, за розмірами і конфігурацією придатні для вирощування с – г культур. Проектна площа встановлюється, виходячи із існуючої, з урахуванням її збільшення за рахунок освоєння інших угідь і зменшення за рахунок площ, необхідних для створення нових лісових смуг, будівництва гідротехнічних споруд, польових шляхів, виведення із обороту сильно еродованих земель під залуження або під заліснення.

Під сіножаті використовують найбільш продуктивні площі лучних земель, які можуть бути гірші, вузькі балки, розміщені посеред ріллі.

Під пасовища використовують решту лучних земель, які можуть бути гірші за умовами рельєфу і продуктивності, розташовані ближче до тваринницьких ферм і літніх таборів.

Яри, які продовжують рости, закріплюють водозатримуючими земляними валами.

Вибір гідротехнічної споруди обумовлюється видом і розміром яру, величиною водозбірної площі, крутизною схилу, об’ємом і витратою стоку талих і зливових вод, геологічними і гідротехнічними умовами місцевості, ґрунтовими умовами, тощо.

Одночасно з розробкою питань з трансформації угідь, що проводиться з метою більш продуктивного використання земель, захисту ґрунтів від ерозії й інших несприятливих природних явищ, ліквідації дрібно контурності і для інших цілей, вирішується питання поліпшення угідь.

 

2.2 Проектування системи сівозмін.

При проектуванні системи сівозмін визначаються типи, види, кількість сівозмін і їх розміри, сівозміни розміщуються на території і закріплюються за виробничими підрозділами; розробляються схеми чергування с – г культур, аналізуються варіанти проектованих сівозмін. Для кожного виробничого підрозділу проектуються самостійна система сівозмін з урахуванням нових організацій праці і використання земель.

Типи, види, кількість і розмір сівозмін встановлюються з урахуванням спеціалізації, структури посівних площ, наявності еродованих земель і ступеня їх ерозійної небезпеки, територіального розміщення масивів ріллі та їх конфігурації, кількості та розміщення основних і додаткових господарських центрів, тощо.

Проектування сівозмін виконується на основі рішення зробленого у відповідності з ерозійно технологічним зношуванням орних земель. Основну увагу зосереджують на диференційному розміщенні с – г культур з урахуванням родючості ґрунтів, еродованості на ерозійної небезпеки орних земель, рельєфу місцевості і інших умов.

Під типами сівозмін слід розуміти три основні групи сівозмін різного виробничого призначення: польові, кормові, ґрунтозахисні сівозміни.

До польових належать ті сівозміни, в яких польові культури висівають на площі не більше 50% відведеного масиву.

У кормових сівозмінах більше ніж 50% займають кормові культури. Серед них виділяють: прифермські, притаборські, сіножаті – пасовище.

Ґрунтозахисні сівозміни впроваджують для культур, які відрізняються високою вимогливістю до умов чи особливостям їх обробітку.

В багатьох випадках ґрунтозахисні сівозміни використовуються як притаборські або прифермські кормові. Тоді в цих сівозмінах вирощують культури на зелений корм: багаторічні і однорічні трави, озимі, кукурудзу з буферними смугами багаторічних трав, тощо.

Протиерозійну (ґрунтозахисну) ефективність сівозмін оцінюють за змивом ґрунту під посівами с – г культур і за вартістю поживних речовин. Для цих цілей використовують також відносний показник коефіцієнту ерозійної небезпеки.

Враховуючи, що с – г культури по різному реагують на еродованість ґрунтів і їх урожайність на цих ґрунтах не однакова, необхідно оцінити значення їх диференційного розміщення щодо даного збору рослинницької продукції. За середньозваженою урожайністю за ротацією сівозміни підраховують вихід продукції з площі посіву культур, оцінюють її за закупочними або ринковими цінами, підсумовують і одержують вартість валового продукту на сівозмінному рівні. Визначається за формулою:

У_ср.= (100*Р_неер+У_сл.*Р_сл.+У_сер.*Р_сер.+У_сил.*Р_сил.)/100, де

У_ср – середньозважена урожайність % до урожайності на не еродованих ґрунтах.

У_сл, У_сер., У_сил.- урожайність відповідно слабо -, середньо – і сильно еродованих ґрунтах, % до врожайності на не еродованих ґрунтах;

Р_неер, Р_сл., Р_сер, Р_сил.- площа відповідно не еродованих, слабо -, середньо - і сильно еродованих землях %, загальної площі сівозмін.

Для детального розрахунку ґрунтозахисної ефективності диференційного розміщення сівозмін і с – г культур, обчислюють об’єм змиву ґрунтів в залежності від їх еродованості і ерозійної небезпеки. Середньозважена величина щорічного об’єму змиву ґрунту під посівами с – г культур в сівозміні визначається за формулою.

W_к =W *K_кі , де

W_к – змив ґрунту під посівами с – г культур відповідно до стоку талих або зливових вод; т/га.

W – змив ґрунту при відсутності посівів с – г культур, т/га.

K_кі – коефіцієнт ерозійної небезпеки культур з урахуванням середньої крутості схилів сівозмін. Щоб запроектувати агротехнічні заходи виконуються розрахунок об’єму змиву ґрунту з 1 га. На землях різної ерозійної небезпеки.

Протиерозійне впорядкування території сівозмін.

Впорядкування території сівозмін полягає у вирішенні таких питань:

1. взаємопогоджене і науково обґрунтоване розміщення території кожної сівозміни: а) полив окремо оброблюваних їх частин; б) захисних лісових смуг; в) польових шляхів; г) гідротехнічних споруд; д) польових бригадних станів; е) водних споруд для польового водопостачання.

2. розробка основних агротехнічних протиерозійних заходів.

3. виконання розрахунків, необхідних для аналізу проектних рішень і обґрунтованого вибору кращого з них.

При протиерозійному впорядкуванні територій в сівозміні повинні бути створені умови для значного послаблення ерозійних процесів, підвищення родючості ґрунтів, продуктивного використання техніки при агротехнічно правильному виконанні польових робіт, для захисту полів і посівів від шкідливого впливу вітрів.

Перед складанням проекту необхідно проаналізувати основні фактори, які впливають на впорядкування сівозмін в умовах ерозії ґрунтів: рельєф місцевості (крутість, довжина, напрямок схилу); ґрунтовий покрив (тип ґрунту, механічний склад, ступінь еродованості); конфігурація та площа окремих ділянок ріллі й сівозмінних масивів4 напрямок шкідливих вітрів, розміщення існуючих лісових смуг, шляхів та інших елементів; склад с – г культур і технологія їх вирощування в сівозмінах.

Проектування полів сівозмін в умовах складного рельєфу і проявлення водної ерозії може виконуватись таким способом:

1. Поля зрошуються на основі попереднього виділення агротехнічно однорідних робочих ділянок, достатньо зручних для виконання механізованих польових робіт і диференціювання агротехнік, в тому числі протиерозійних. Поле сівозмін формуються з внесенням необхідних удосконалень в попереднє розміщення робочих ділянок. При формування полів із робочих ділянок повинні виконуватись такі умови: рівно великість полів за площею та рівноякісні за родючістю, компактністю і зручністю під’їзду до кожної ділянки, цей спосіб застосовується на великих за площею масивах ріллі.

2. Поля сівозмін проектуються цілком, а потім в середині них виділяються агротехнічні однорідні робочі ділянки, цей спосіб часто називають внутрішньо польовою організацією території і застосовують в таких випадках: а) орні землі займають великі масиви з однорідними групами, схилами однієї крутості; б) на окремих відособлених масивах, площа яких близька до середнього розміру поля сівозміни або менша за розміром, тобто на цьому масиві проектується або одне поле або його частина. При виділенні агротехнічно однорідних і окремо оброблюваних робочих ділянок необхідно враховувати такі основні вимоги

· Робоча ділянка повинна розміщуватися на схилі однієї крутості, однієї експозиції;

· В склад робочої ділянки повинні входити ґрунти одного типу і механічного складу, одного ступеня змиву;

· Довгі сторони ділянок, які визначають напрямок обробітку, необхідно проектувати поперек схилу або паралельно горизонталям, щоб забезпечити мінімальний робочий ухил відповідно напрямку основного обробітку;

· Розміри та конфігурація повинні бути зручними для високопродуктивного використання с – г техніки;

· Ширина ділянок не повинна перевищувати допустиму довжину лінії стоку, що відповідна відстані між водорегулюючими лісовими смугами при заданих умовах проектування;

· До кожної робочої ділянки необхідний зручний під’їзд.

Межі робочих ділянок полів та елементів впорядкування території сівозміни проектуються: прямолінійно, прямолінійно – контурна, контурно – паралельно, контурно.

При проектуванні лісових смуг необхідно зосереджувати увагу на таких питаннях:

1. напрямок лісових смуг;

2. відстань між лісосмугами;

3. ширина лісових смуг;

Основним фактором для визначення напрямку лісосмуг, що захищають від вітрової ерозії є пануючий напрямок шкідливих вітрів, для прямодільних і водорегулюючих – рельєф місцевості.

Водорегулюючі лісосмуги розміщують поперек схилу або контурно при крутості схилу більше 1º. Для посилення водорегулюючої ролі лісосмуг їх розміщують в комбінації з валами, канави.

Горизонтальні вали проектуються в районах з недостатнім зволоженням або на добре водопроникливих ґрунтах. На схилах до 3º- 4º розміщують вали - тераси з обома оброблюваними ухилами, 4º- 8º - вали з одним крупним залуженим ухилом (нижчим).

Вали – дороги розміщують по межі полів сівозмін, на межі між польовою і ґрунтозахисною сівозмінами з крутим ухилом.

В процесі виконання курсового проекту на території ТОВ “Росток” було запроектовано 12- пільну польову сівозміну та 6 – пільну ґрунтозахисну сівозміну, площа яких складає

 

Польова сівозміна Ґрунтозахисна сівозміна:

Р = 830,4 га. Р_сер.= 69,2 га. Р = 154,2 га. Р_сер.= 25,7га

1) чорний пар 1) багаторічні трави

2) озима пшениця 2) багаторічні трави

3) цукровий буряк 3) багаторічні трави

4) кукурудза на зерно 4) багаторічні трави

5) кукурудза на силос 5) озима пшениця

6) озима пшениця 6) однор. трави з підсівом баг.

7) Картопля трав

8) кукурудза на з/к

9) озима пшениця

10) цукровий буряк

11) ячмінь + овес

12) соняшник

 

Розділ ІІІ

Протиерозійне впорядкування території природних кормових угідь.

Спочатку уточняємо межі ділянок докорінного і поверхневого поліпшення кормових угідь, їх площа і продуктивність. Потім вирішуємо питання впорядкування території і раціонального використання цих угідь. При цьому враховуємо такі елементи: організацію пасовищ, розміщення гуртових і оталих ділянок, літніх таборів, скотопрогонів, водних джерел або водопойних пунктів чи площадок.

Рекомендується така послідовність виконання робіт:

1. формуються групи тварин (гурти, отари) із поголів’я, за якими закріплені масиви пасовищ.

2. у відповідності за способом поліпшення пасовищ, рекомендованою тривалістю ротації пасовища змін, кількості гуртів (отар) проектуються схеми пасовище змін або сіножате - пасовище змін.

При проектуванні сіножате – пасовище змін передбачають використання під пасовища переважно схилів та інших площ з поверхневим поліпшеням, а на ділянках з докорінним поліпшенням скошення травостою з наступним використанням отави для випасання, щоб за рахунок неї поповнити недостачу зеленого корму в літній період і восени.

Використання пасовищ в системі сінажате – пасовищах дає можливість забезпечити біль – меш рівномірний вихід зеленої маси на протязі всього пасовищного періоду.

3. Проектують площадки для літніх таборів та віддалених пасовищах, джерела води для водопою тварин і скотопрогонів.

4. Проектують агротехнічні та інші протиерозійні заходи.

На сіножатях проектуються запровадження сіножатезмін, розміщення ділянок з урахуванням площ для забезпечення одночасного збору урожаю і рівномірного виходу продукції.

 

Висновок

Проект протиерозійної організації території ТОВ “Росток” Нікопольського району Дніпропетровської області розробляються з метою створення організаційно – територіальних умов, забезпечення підвищення продуктивності земель, захисту грунтів від ерозії, створення сприятливого екологічного середовища.

В процесі передбачено раціональна організація угідь і сівозмін. Цей проект дозволяє здійснювати заходи направлення та подальший розвиток виробничих підрозділів господарства, створювати умови для підвищення культури землеробства.

Проектом передбачено більш раціональна організація с - г угідь відповідно до вимог захисту грунтів від всіх проявів ерозії: ділянки ріллі розміщені на схилах 5º, переведені в залуження, створення науково – обґрунтованої системи полезахисних лісових смуг, гідротехнічних споруд, підвищення продуктивності угідь.

 

Список використаної літератури:

1. Методичні вказівки до складання курсового проекту з протиерозійної організації території с – г підприємств склав: А.П.Вервечко, А.К.Бойко, В.І.Шандурский.

2. Протиерозійна організація території Л.Я.Новоковський, Київ, Урожай, 1990 р.

3. Альбом типових рішень розмішення лінійних рубежів при ґрунтозахисних КМОТ схилів в господарствах Лісостепової і Степової зон України ВАСХНІЛ (юж. отдел.) Укр.. НМН земпроект, Київ, 1980 р.

4. Земельний кодекс України, Харків, “Одісей” 2001 р.

 

Коректурний лист

Зміст стор.

Вступ

Розділ І. Підготовчі роботи.

Розділ ІІ. Складання проекту протиерозійної організації території.

Розділ ІІІ. Протиерозійне впорядкування території природних

кормових угідь.

Висновок

Список використаної літератури

Графічний матеріал

1. Картограма крутості схилів, еродованості грунтів на

технологічних групах земель.

2. Проект протиерозійної території ТОВ “Росток”

Нікопольського району Дніпропетровської області.