Методика навчання плаванню дітей дошкільного віку.

Плавання корисне для гармонійного фізичного розвитку дошкільників. Внаслідок сприятливих поєднань води, повітря, сонячних променів та активних рухів під час плавання зміцнюються м’язи та нервова система дитини, вдосконалюються органи дихання, активізується обмін речовин. Плавання сприяє формуванню стрункої постави, загартовує дитячий організм.

Учити дошкільників плавати можна в штучних наливних і стаціонарних басейнах, а також у водоймищах, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Ці вимоги стосуються насамперед якості води та ділянки берега, де проходитимуть заняття. Берег річки (озера) повинен бути рівним і добре проглядатися, дно водойми – з твердим ґрунтом, без ям, підводних каменів, рівне й пологе, швидкість води – не більше 10 м за хвилину.

Вибрану для занять ділянку водойми розміром 20×10 м обгороджують канатами з яскравими поплавками, дерев’яним штахетом або лозинами. Глибина найвіддаленішої частини – не більше 1-1,2 м. Також необхідно підготувати надувні гумові круги, м’ячі, дошки з пінопласту 50×30 см, рятувальний інвентар, який розміщують на щитах, установлених на відстані 3-4 м від води.

Треба стежити, щоб діти заходили на глибину, де вода доходить їм тільки до пояса або до грудей і суворо вимагати дотримання цієї вимоги. Молодшим дошкільникам, які не вміють плавати, дозволяють входити у воду тільки вздовж берега. Одночасно у воду заходять не більше як 4-6 дітей. Вихователь повинен знаходитися між дітьми та межею, звідки починається глибина. Заняття проводять з підгрупами (по черзі): коли вихователь з однією підгрупою у воді, інша – відпочиває на березі і навпаки. Присутність лікаря або медичної сестри обов’язкова.

Заняття з плавання бажано проводити щодня. На відміну від купання, коли діти у воді більш пасивні, плавати вони можуть значно довше.

Виконуючи різні плавальні вправи, дитина весь час рухається, а тому менше мерзне. Перебування у воді поступово збільшують від 3-5 хв. до 15-20 хв. при t води +20...+22°С та повітря +23...+25°С. Не можна дозволяти дошкільникам плавати натще серце або відразу після їди. Навіть при легкому нездужанні (болить голова, кашель, відсутність апетиту) дитині не можна дозволяти входити у воду. Найменші ознаки переохолодження – блідість обличчя, посиніння губ – є сигналом про те, що треба негайно залишити воду й вийти на берег.

Найкращий час для плавання – перша половина дня (від 11 до 12 годин ранку), коли найбільше корисних для здоров’я ультрафіолетових променів. Добре також купатися о 17-18 годині. Вода в цей час тепліша, ніж вранці. У спекотні дні дошкільники можуть плавати двічі на день (вранці та ввечері).

Науковими дослідженнями (Т.І. Осокина, Ю.О. Короп та ін.) та практикою роботи дитячих садків доведено, що підготовку дітей до плавання можна розпочинати з другої молодшої групи. Малюків привчають не боятися заходити у воду, організовуючи під час купання з ними найпростіші ігри та розваги у воді. Дуже важливо в цей період викликати в дітей зацікавленість до плавання, бажання навчитися плавати.

У середній групі дітей ознайомлюють з деякими елементами плавання (видих у воду, занурювання з головою, ковзання, рухи ногами й руками), привчають триматися на поверхні води.

У старшому дошкільному віці вдосконалюють за допомогою різноманітних вправ уміння дітей триматися на воді, збільшують відстань, яку треба проплисти.

Спочатку, як уже зазначалося, дітей привчають не боятися води: сміливо входити в річку або озеро, вільно пересуватися на мілководі, занурюватися з головою, виконувати підготовчі до плавання вправи на суші й у воді. Тільки за таких умов можна навчити дошкільнят плавати певним стилем (кролем, брасом та ін.).

Навчаючи плаванню, вихователь повинен завжди бути поруч з дітьми. Якщо та чи інша вправа не виходить або дитина боїться виконати її, треба допомогти: підтримати за руки, спину або груди.

3 перших занять дітей привчають правильно видихати повітря у воду й занурюватися з головою. Виконуючи цю вправу, діти спочатку затримують дихання після вдиху, а потім поступово, не поспішаючи, видихають повітря у воду. Щоб краще орієнтуватися, можна розплющувати під водою очі.

Щоб відчути підтримуючу силу води й засвоїти горизонтальне положення тіла, застосовують вправу з ковзанням на грудях. Виконуючи цю вправу, дитина входить у воду (глибина по пояс), стає обличчям до берега, піднімає руки вгору, робить глибокий вдих і, трохи присівши, енергійно відштовхується від дна й лягає на воду, її тіло, руки та ноги випростані, кисті складені разом долонями вниз, голова опущена у воду. Під час ковзання на грудях, повітря видихають у воду. Цю вправу повторюють щодня, намагаючись ковзати все далі й далі. Вміння ковзати по поверхні води – перший крок до оволодіння плаванням.

Навчитися триматися на воді допомагають і деякі інші вправи. Найпоширеніші з них – «Поплавець» і «Медуза».

Вправа «Поплавець». Дитина входить у воду по груди, стає обличчям до берега, робить глибокий вдих і, затримуючи дихання, занурюється з головою. Під водою охоплює руками гомілки, нахиляє голову ближче до колін (положення групування). У цьому положенні плаває якийсь час (рахує до десяти і не випускає повітря з легень), не змінюючи положення тіла, рук, ніг і голови. Потім спокійно стає ногами на дно.

Вправа «Медуза» виконується на мілкішому місці, де глибина води по пояс. Ця вправа відрізняється від попередньої тим, що, зробивши глибокий вдих і затримавши дихання, дитина нахиляється вперед і повільно лягає на воду, не згинаючи при цьому рук і ніг, її тіло спочатку трохи занурюється у воду, а потім зринає. Дитина лежить у воді, не рухаючись. Полічивши до десяти, стає на дно.

Одночасно розучують рухи ногами у воді, що допомагають підтримувати тіло в горизонтальному положенні й сприяють просуванню вперед. Спочатку ці рухи вивчають, сидячи на березі (бортику басейна), а потім – у воді, на мілкому місці. Дитина лягає на воду, спираючись на випростані руки або передпліччя і випрямляється так, щоб на поверхні було видно носки (якщо дитина лежить на спині) або п’яти (якщо дитина лежить на животі). У цьому положенні вона повільно й ритмічно рухає майже випростаними ногами. Ноги працюють в основному внаслідок руху стегон. Носки ніг витягнуті, амплітуда руху ступень вгору й вниз – 30-40 см.

Роботу ніг треба вдосконалювати на кожному занятті, ковзаючи на грудях, а також тримаючись руками за плавальну дошку, гумовий круг або м’яч. Плаваючи з предметами, що допомагають триматися на воді, діти повинні дихати рівномірно, швидко вдихати повітря і повільно видихати його крізь стулені губи.

Коли дошкільнята засвоять рухи ногами, їх вчать самостійно триматися на поверхні води за допомогою рук і ніг. Гребок виконується прямою рукою, закінчується він біля стегна. Гребти треба повільно, не поспішаючи. Коли одна рука гребе, інша витягується вперед. На кожний гребок руками роблять 3-4 поперемінних рухи ногами.

Спочатку діти плавають (на мілкому місці), затримуючи дихання після вдиху з поступовим видихом у воду. Пропливши так 5-6 метрів, дитина повинна встати, зробити глибокий вдих і пливти далі. Пізніше вчать робити вдих у момент, коли одна рука витягується вперед, а видих – коли вона закінчує гребок.

Старших дошкільників вчать плавати способом «кроль» без винесення рук з води. Під час плавання цим способом тіло перебуває в горизонтальному положенні. При цьому голова піднята так, щоб рот був трохи вище від поверхні води. Ноги вільно витягнуті, носки відтягнуті й злегка повернуті всередину. Ними дитина навперемінно виконує рухи зверху вниз і знизу вгору. Гребок рукою виконується до вертикального положення, а долоня опиняється біля плеча й знову витягується вперед, ніби наздоганяючи в русі іншу руку.

Щоб заняття з плавання не були одноманітними, треба широко використовувати у воді різні ігри й розваги. Захоплені грою, дошкільнята не відчувають страху, впевненіше виконують вправи, які раніше їм не вдавалися. Усі ігри та розваги із зануренням спочатку виконуються із затриманням дихання після вдиху (рот щільно закритий), а потім з видихом у воду крізь губи.

2.Домашнє завдання: вивчити тему за конспектом, виконати самостійну роботу № 9 з теми за планом.

 

Самостійна робота № 9

План:

1. Ігрові вправи та ігри на санках.

2. Ігрові вправи та ігри на лижах.

3. Ігрові вправи та ігри на ковзанах.

4. Ігри та розваги, які проводяться з дошкільниками під час навчання плавання.

Література:

1. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. – Суми: Університетська книга, 2005.

2. Вільчковський Е.С. Фізичне виховання дітей у дошкільному закладі. – Суми: Мрія ЛТД, 2001.

3. Дмитренко Т.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку. – К.: Вища школа, 1979.

4. Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста. – К.: Радянська школа, 1979.

5. Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1971.