А. Спорадично, переважно на Півдні.
В. У вигляді частих епідемій, переважно на Півдні.
С. У вигляді епідемій, перважно на Сході.
Д. У вигляді регулярних епізоотій, переважно на Заході.
Е. Не зустічаються зовсім.
Якої пори року найчастіше спостерігається захворювання на Сибірку?
А. Весняно-літньої.
В. Літньо-осінньої.
С. Теплої.
Д. Холодної.
Е. Однаково часто.
Які тварини є основним джерелом зараження Сибіркою?
А. Свині та кози.
В. Вівці та велика рогата худоба.
С. Коні та віслюки.
Д. Коти, собаки, миші, щури.
Е. Вовки, лиси та дикі хижаки.
Яка тривалість інкубаційного періоду властива Сибірці?
А. 1-3 доби.
В. 3-7 діб.
С. 8-10 діб.
Д. 10-20 діб.
Е. До 30 діб.
Яка з перелікованих ознак характерна для сибіркового карбункулу?
А. Невеликий розмір.
В. Відсутність періфокального набряку.
С. Безболісність первинного осередка та регіональних лімфатичних вузлів.
Д. Крепітація оточуючих тканин.
Е. Лімфангоїт.
Які місцеві зміни характерні для початку розвитку сибіркового карбункулу?
А. Близько розташовані гнійні пустули.
В. Болючий інфільтрат в товщі шкіри.
С. Некротична ділянка оточена фільтратом.
Д. Щільна червона свербляча пляма, як після покуса комахи.
Е. Болючий пухирець, на місті якого утворюється виразка.
Від яких чинників залежить розвиток тієї чи іншої форми сибірки?
А. Джерела інфекції.
В. Шляхів проникнення збудників.
С. Кількості прониклих в організм збудників.
Д. Чутливості організма до сибірки.
Е. Температури оточуючого середовища.
Яка вирогідність зараження сибіркою людини від людини?
А. Дуже висока.
В. Висока.
С Среднього ступеня.
Д. Мало вирогідна.
Е. Неможлива.
Які виділення характерні для сибіркового карбункулу?
А. Незначні серозні.
В. Значні серозні.
С. Незначні гемограгічні.
Д. Значні геморагічні.
Е Незначні гнійні.
Які ділянки шкіри найчастіше уражуються сибіркою?
А. Обличчя, шия, кисті, передпліччя.
В. Долоні та вушні раковини.
С. Передняя частина Тулуба.
Д. Нижні кінцівки.
Е. Сідниці та промежина.
Визначте збудника сибірки?
А. Бактерія меланіногенікус.
В. Бактерія фрагіліс.
С. Бактерія антраціс.
Д. Бактерія псеудомонас аеругіноза.
Е. Бактерія мірабілія.
63. Яка із шкіряних форм сибірки спостерігається найчастіше? (у 99%)
А. Сибірковий карбункул.
В. Ендематозна форма.
С. Бульозна форма.
Д. Еризепелоїдна форма.
Е. Змішана форма.
Які ознаки характерні для сибіркового карбункулу?
А. Інфільтрат, що піднімається на поверхню шкіри.
В. Інфільтрат з поверхнею синьо-багрового кольору.
С. Болючий інфільтрат із значно ущільненими тканинами довкола.
Д. Некротична виразка з щільною основою та темним дном, оточена везікулами.
Е. Інфільтрат з некротичними осередками, із яких виділяється гній.
Які місцеві зміни при шкіряній формі сибірки співпадають з підвищенням температури та появою іних симптомів інтоксикації?
А. Свербляча пляма.
В. Перший пухирець.
С. Прорив пухирців і утворення виразки.
Д. утворення навколо виразки запашного валика і догірліх везікул.
Е. Злиття везікул і досягнення виразкою граничних розмірів.
Які зміни дають підстави запідозрити дифтерію рани?
А. Поява нальотів синьо-зеленого кольору.
В. Масивні нальоти фібрину сіро-жовтого кольору, щільно спаяні з основою.
С. Гіпергрануляції та велика кількість жовтуватого гною з солодкуватим запахом.
Д. Бліді, потухлі грануляції з невеликою кількістю нальотів фібрину.
Е. Поява окремих ділянок некрозу.
Які виділення характерні для дифткрії ран?
А. Рідкий гній синьо-зеленого кольору із запахом прілого сіна.
В. Жовто-білий сливко-подібний гній із солодкуватим запвхом.
С. Серозно-геморагічні виділення.
Д. Рідкі серозні виділення.
Е. Велика кількість виділень темно-бурого кольору з бульбашками газу та смирдючим запахом.
