Мета: Повторити і закріпити знання з хвильової оптики, знання з квантових властивостей світла. Формувати вміння використовувати набуті знання при самостійному розв’язуванні задач. Виховувати впевненість у неперервності пізнання.
Теорія: Світло має дуальну природу: корпускулярно-хвильову. В одних випадках виявляються хвильові властивості (інтерференція і дифракция) у інших – квантові (фотоефект).
- де λ- довжина хвилі, а ν- частота випромінювання.0
Фотон світла має енергію: 
, має імпульс р = 
та масу m = 
.
Зовнішній фотоефект – явище випускання електронів речовинами під дією світла (фотоелектронна емісія)
Тиск світла на абсолютно чорну поверхню Р= 
, де n-кількість квантів, s- площина поверхні, t- час, с- швидкість світла.
Закономірності фотоефекту:
Максимальна енергія фотоелектронів залежить від частоти коливань у світловій хвилі і не залежить від освітленості катода світлом незмінної 
.
Для кожної речовини існує деяке граничне значення довжини хвилі світла, перевищення якої приводить до зникнення фотоефекта, це значення називають червоною границею фотоефекта(
) або(
)
= 
Закон Столєтова: збільшення освітленості при незмінній збільшує силу фототоку насичення.
Ейнштейн припустив,що світло не тільки випускається,але й розповсюджується і поглинається у вигляді окремих порцій – квантів (фотонів)
.Рівняння Ейнштейна:
- енергія фотона,
- робота виходу електронів з металу,
Джс – стала Планка.
Енергія пучка монохроматичного світла 
, де 
- кількість фотонів у пучку.
Рекомендована література:
1.Жданов Л.С. Жданов Г.Л.Фізика. Підручник для середніх навчальних
закладів. Київ: Вища школа 1985р.
2.Дмитрієва В.Ф. Основи фізики. М: Вища школа 1997р
3. Збірник задач і питань з фізики для середніх спеціальних навчальних
закладів під редакцією Гладкової Р.А. М.:Наука 1983р.
4.Дондукова Р.А. Посібник по проведенню лабораторних робіт з фізики
для середніх спеціальних навчальних закладів. М.:Вища школа 1988р.
5.Пінський А.А. фізика для класів з поглибленим вивченням фізики. М.:
Освіта 2000р.
Методичні рекомендації:
Заряджені частинки, елементарні чи складні, мають заряд, який за величиною дорівнює або
кратний заряду електрона. Їм надається енергія шляхом прискорення в електричному полі. Тому
для вимірювання енергії заряджених частинок в атомній і ядерній фізиці застосовується одиниця,
що має назву « електрон-вольт »:
електрон-вольт (1еВ)- це енергія, якої набуває частинка із зарядом, який дорівнює заряду
електрона (е=1,6•10^(-19) Кл), під час проходження різниці потенціалів у 1В.
Завдання:
Збірник задач і питань з фізики для середніх спеціальних навчальних
закладів під редакцією Гладкової Р.А. М.:Наука 1983р.
| ВАРІАНТ | 1 задача | 2 задача |
| І | № 28.9 | № 28.19 |
| ІІ | № 28.14 | № 28.20 |
| ІІІ | № 28.15 | № 28.21 |
| ІV | № 28.16 | № 28.22 |
| V | № 28.17 | № 28.28 |
| VІ | № 28.24 | № 28.29 |
