Психолого-педагогічна характеристика на клас

Педагог у своїй роботі має справу не лише з окремими учнями, а, головним чином, з класним колективом. Одне з головних завдань учителя – формування згуртованого колективу. У зв'язку з цим педагогу необхідно знати психолого-педагогічні закономірності формування дитячого колективу, вміти аналізувати його структуру, ступінь розвитку та скерованості.

Починати вивчення класного колективу треба із встановлення його складу: кількості дівчаток і хлопців; знайомства з активом класу.

Безпосередньо спостерігаючи клас, а також шляхом проведення консультацій, бесід з учителями, класним керівником, з активом класу, студент-практикант з'ясовує характерні риси цього дитячого колективу. Спостереження слід організувати широко: вони повинні проводитися під час уроків у класі, на перерві, в позакласній роботі, під час екскурсій та походів. Слід глибоко вивчати результати діяльності дітей: їх письмові роботи, зокрема, твори, малюнки, роботи, виконані в шкільних

майстернях та ін.

Результати поточних спостережень найкраще заносити в щоденник у вільній формі. Це опис епізодів із життя класу, вчинків окремих учнів, навіть їх висловлювання. Якщо окремі спостереження суперечать іншим, то цих протиріч не слід згладжувати, а тим більше уникати. Осмислення таких протиріч дає змогу глибше зрозуміти діалектику становлення колективу.

Характеристика має бути написана на основі великого фактичного матеріалу, який слід глибоко проаналізувати з точки зору психології та педагогіки. При дослідженні класного колективу слід використати різноманітні методи педагогічної та соціальної психології:

а) систематичне спостереження за класом на уроці, на перерві, під час позакласної та

позашкільної роботи;

б) вивчення особових справ учнів класу;

в) аналіз документації, протоколів класних зборів;

г) аналіз результатів діяльності учнів, а саме: творів про життя класу, наслідків та характеру

суспільно корисної праці учнів. Зокрема, можна використати твори на такі теми: «Що заважає

дружбі в нашому класі?», «Життя нашого класу», «Що дає мені наш клас?»;

д) бесіди з класними керівниками, вчителями, самими учнями, їх батьками;

є) анкетування;

ж) соціометричне вивчення становища кожного учня в класному колективі.

На основі зібраного матеріалу студент-практикант зобов’язаний показати соціально-психологічні особливості учнівського колективу, розкрити причини, що зумовили їх виникнення, та вказати шляхи, які допоможуть розвинути позитивні та подолати негативні риси в житті цього класу.

Орієнтовна схема складання психолого-педагогічної характеристики класу:

1. Загальні відомості про клас.

- Склад учнів за віком, з них скільки хлопчиків і дівчаток.

- Історія класу і його традиції.

- Загальна характеристика успішності і дисципліни.

- Відмітки неповні, неблагонадійні сім’ї.

- Зв’язки класу з іншими групами і колективами.

1. Спрямованість класу як колективу.

- Мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності. Атмосфера в класі.

- Рівень загального розвитку учнів, широта інтересів. Характеристика професійних інтересів, улюблені уроки класу. Позитивні і негативні прояви взаємодії і взаємодопомоги в навчальній роботі. Домінуючі мотиви учіння.

- Інтерес класу до мистецтва, літератури, спорту тощо.

1. Організаційна структура класу як колективу.

- Коротка характеристика активу класу. Вимогливість до себе та до інших, авторитетність.

- Взаємовідношення учнів з активом класу.

- Чи є у класі угрупування, які з них більш авторитетні і чому?

- Чи є у класі пасивні учні, їх характеристика? Причини пасивності.

1. Інтелектуальна єдність класу.

- Чи знаходять учні спільну мову при розв’язанні загально класних проблем?

- Як сприймаються критичні зауваження з боку учнів класу та інших учнів?

- Спостерігається критичне усвідомлення недоліків і намагання до їх виправлення?

- Загальна інтелектуальна активність класу.

1. Емоційна єдність класу.

- Емоційний тон класу: доброзичливість, симпатії, уважність, чуйність один до одного, сумісні переживання успіхів і невдач всього класу.

- Регулювання своїх емоцій.

- Загальна емоційна атмосфера класу.

1. Вольова єдність класу.

- Чи здатні учні класу до подолання труднощів і перешкод?

- Колектив класу швидко і усвідомлено виконує загально прийняте рішення.

- Чи можуть учні довго, напружено виконувати поставлену задачу і доводити її до кінця?

- Чи спостерігається в класі постійна готовність до подолань труднощів.

1. Керівництво класом як колективом.

- Вплив особистості класного керівника, вчителів на відношення в класі.

- Авторитет дорослих (класний керівник, вчителі) серед учнів класу.

- Здійснення індивідуального підходу до учнів.

Загальні висновки

Дати характеристику рівня розвитку класного колективу.

Виділити позитивне і негативне в організації колективу класу.

Рекомендації щодо подальшої роботи класного керівника з класом.

До характеристики учнівського колективу обов’язково додається документація з дослідження психологічно психологічного клімату колективу (Методика розроблена В.М. Косирєвим і О.В. Щекочіхіним)

Мета: Визначити ступінь сприятливості психологічного клімату (ПК) в колективі групи.

Виконання роботи. Дослідження проводитися фронтально. Досліджуваним зачитується інструкція: «Перед Вами карта-схема для оцінки ПК в групі. З лівого боку питальника подано ті якості колективу, які характеризують сприятливий ПК, з правого – якості колективу з явно несприятливим кліматом.

В житті немає колективів, які б мали якості указані тільки зліва, чи тільки справа. Тому, прочитавши спочатку речення зліва, а потім справа, поставте в середній частині питальника знак «+» проти тієї оцінки, яка, на Вашу думку, найточніше відображає розвиток даної якості у Вашій групі. При цьому треба мати на увазі, що оцінки означають:

+3 - властивість, вказана зліва, завжди проявляється в колективі;

+2 - властивість проявляється в більшості випадків;

+1 - властивість проявляється досить часто;

0 - ні ця, ні протилежна властивість (вказана справа) не проявляється достатньо чітко чи обидві властивості проявляються в однаковій мірі;

– 1 - досить часто проявляється властивість, вказана справа.

– 2 - властивість проявляється в більшості випадків;

– 3 - властивість проявляється завжди».

 

 

 

№	Характеристики колективу групи	Оцінки	Характеристики колективу групи
+ 3	+ 2	+ 1		- 1	- 2	- 3