Тема | Лекцій | Практичні заняття | Самостійна робота | Індивідуальна робота | ||||||
Змістовий модуль 5. Анатомія травної системи. | ||||||||||
19. Вступ до спланхнології. Класифікація внутрішніх органів. Загальні закономірності будови трубчастих органів. Загальні закономірності будови паренхіматозних органів. | - | - | Підготовка огляду наукової літератури або проведення досліджень з будь якої теми | |||||||
20. Загальна анатомія травної системи. Ембріогенез органів травної системи. Аномалії і варіанти розвитку органів травної системи. | - | - | ||||||||
21. Анатомія ротової порожнини та її похідних. | - | -“-“- | ||||||||
22. Анатомія органів травного каналу. | - | -“-“- | ||||||||
23. Анатомія великих травних залоз: печінки та підшлункової залози. | - | |||||||||
24. Анатомія очеревини. | - | |||||||||
Змістовий модуль 6. Анатомія дихальної системи. | ||||||||||
25.Загальна анатомія дихальної системи. Ембріогенез органів дихальної системи. | - | - | -“-“- | |||||||
26.Анатомія органів дихальної системи. | - | |||||||||
Змістовий модуль 7. Анатомія сечової системи. | ||||||||||
27. Загальна анатомія сечової системи. Ембріогенез органів сечової системи. Аномалії і варіанти розвитку органів сечової системи. | - | - | -“-“- | |||||||
28. Анатомія органів сечової системи. | ||||||||||
Змістовий модуль 8. Анатомія статевих систем. | ||||||||||
29. Загальна анатомія жіночої статевої системи. Ембріогенез органів жіночої статевої системи. Варіанти та аномалії розвитку органів жіночої статевої системи. | - | - | -“-“- | |||||||
30. Анатомія органів жіночої статевої системи. | - | |||||||||
31. Загальна анатомія чоловічої статевої системи. Ембріогенез органів чоловічої статевої системи. Варіанти та аномалії розвитку органів чоловічої статевої системи. | - | - | ||||||||
32. Анатомія органів чоловічої статевої системи. | - | |||||||||
Змістовий модуль 9. Анатомія органів імунної та ендокринної систем. | ||||||||||
33. Загальна анатомія центральних і периферичних органів імунної системи. | - | - | -“-“- | |||||||
34. Анатомія органів імунної системи. | - | |||||||||
35. Анатомія органів ендокринної системи. | - | |||||||||
36. Практичні навички по препаруванню органів дихальної, сечової, статевих, імунної і ендокринної систем. | - | - | ||||||||
Змістовий модуль 10. Анатомія спинного мозку. | ||||||||||
37. Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг. Сіра і біла речовини ЦНС. Розвиток ЦНС в онто- і філогенезі. | - | Підготовка огляду наукової літератури або проведення досліджень з будь якої теми | ||||||||
38. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Будова спинномозкового нерва. | - | |||||||||
Змістовий модуль 11. Анатомія головного мозку. | ||||||||||
39.Анатомія похідних заднього мозку. | -“-“- | |||||||||
40.Анатомія похідних переднього мозку. | ||||||||||
41.Провідні шляхи центральної нервової системи. | ||||||||||
42.Анатомія оболон спинного і головного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини. | - | |||||||||
Змістовий модуль 12. Органи чуття. | ||||||||||
43. Око та структури утворів. | - | -“-“- | ||||||||
44. Анатомія вуха. | - | |||||||||
45.Практичні навички з анатомії внутрішніх орга-нів, центральної нервової системи і органів чуття. | ||||||||||
Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 2 “Спланхнологія. Центральна нервова система. Органи чуття”. | - | |||||||||
Усього годин – 157 | ||||||||||
Кредитів ECTS – 5,5 | ||||||||||
Аудиторна робота – 68%, СРС – 32%. | ||||||||||
Тематичний план лекцій
№ | Тема лекції | К-сть год. |
1. | Вступ до спланхнології. Взаємовідношення соми і вісцери. Системи внутрішніх органів. Травна система, її становлення в процесі онтогенезу. Видатні праці І.П.Павлова та його школи у галузі фізіології травлення та їх значення для морфології. Загальна будова травної трубки та її оболонок. Взаємозалежність будови і функції органів травлення від екологічних умов, особливостей харчування. Розвиток травної системи, вади розвитку. | |
2. | Загальна анатомія дихальної системи. Філо- і онтогенез органів дихання. Будова, топографія, функція та вікові особливості органів дихання. Будова і топографія плеври. Середостіння та його органи. | |
3. | Загальна анатомія сечової системи. Філо- і онтогенез нирки і сечовивідних шляхів. Нирка, її топографія, оболонки, внутрішня будова. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки. Особливості розподілу її кровоносних судин. Нирки новонародженого. Анатомія сечовивідних шляхів. | |
4. | Загальна анатомія жіночої та чоловічої статевих систем. Філо- та онтогенез статевої системи. | |
5. | Функціональна анатомія органів кровотворення та імунної системи. Кістковий мозок, його розвиток, будова, функція. Центральні і периферичні органи імунної системи. Тімус. Групові лімфатичні фолікули тонкої кишки та червоподібного відростка. Селезінка. Лімфатичні вузли. Мигдалики, лімфатичні вузлики (фолікули) - як органи імуногенезу, їх розвиток, топографія, будова, функція. | |
6. | Вступ в анатомію центральної нервової системи. Класифікація нервової системи. Нейрон - структурна одиниця нервової системи. Спинний мозок, його топографія і будова. Проста і складна рефлекторні дуги. | |
7. | Будова ромбоподібного мозку. Розвиток головного мозку. Ромбоподібний мозок та його похідні. Ретикулярна формація: її ядра, зв'язки, функціональне значення. Розподіл ядер черепних нервів у ромбоподібній ямці. | |
8. | Середній і проміжний мозок. Вегетативні ядра гіпоталамуса. Поняття про нейросекрецію. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Третій шлуночок. | |
9. | Кінцевий мозок. Внутрішня будова півкуль головного мозку. Будова лімбічної кори. Поняття про стріо-палідарну систему. Внутрішня капсула та її провідні шляхи. Розвиток борозен та закруток. Будова кори великих півкуль. Топографія кіркових відділів аналізаторів першої та другої сигнальної систем. Бічні шлуночки. | |
10. | Провідні шляхи головного та спинного мозку, їх класифікація. Асоціаційні, комісуральні та проекційні шляхи. Висхідні проекційні шляхи. | |
11. | Провідні шляхи головного та спинного мозку. Низхідні проекційні шляхи. Екстрапірамідні провідні шляхи. Провідні шляхи зорового, слухового аналізаторів, смаку і нюху. Топографія провідних шляхів спинного мозку на поперечному перерізі. | |
Разом |
Тематичний план практичних занять
№ | Тема практичного заняття | К-сть год. | К-сть балів |
32. | Органи травлення. Ротова порожнина, її поділ, будова стінок. Будова твердого та м’якого піднебіння. | ||
33. | Будова і функція язика та залоз ротової порожнини, розвиток, аномалії. Будова постійних та молочних зубів. Розвиток ротової порожнини, аномалії. | ||
34. | Будова, топографія та функція глотки і стравоходу, розвиток, аномалії. | ||
35. | Шлунок. Голо-, скелето-, синтопія та його функції. Особливості будови шлунка, розвиток, аномалії. | ||
36. | Тонка кишка, частини, топографія. Особливості будови та функції кишки, розвиток, аномалії. | ||
37. | Будова, топографія і функція печінки, підшлункової залози. Екзо- і ендокринні частини підшлункової залози. | ||
38. | Товста кишка, відділи, будова, топографія та функція. | ||
39. | Особливості будови і топографії очеревини та її відношення до органів. Формування зв'язок, брижі, сальників та сумок. Верхній, середній та нижній поверхи очеревини. | ||
40. | Особливості будови органів дихання. Будова і функція носа. Носова порожнина, стінки. | ||
41. | Будова гортані, трахеї. Їх розвиток, топографія і функція. | ||
42. | Будова, топографія і функція легень та плеври. Бронхіальне та альвеолярне дерево (схема). Ацинус. Сегменти легень. Середостіння та його вміст. Рентгеноанатомія органів травної та дихальної систем. | ||
43. | Сечові органи. Зовнішня і внутрішня будова нирки. Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки. Кровопостачання. Оболонки нирки, ниркова фасція. Скелето-, синто- та голотопія нирки. | ||
44. | Будова і топографія сечоводів та сечового міхура. | ||
45. | Чоловічі статева система. Внутрішні чоловічі статеві органи. Будова яєчка, його придатка. Гормональна функція яєчок. Сім’явивідні шляхи. Сім'яні міхурці, передміхурова та цибулино-сечівникова залози. Розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів. | ||
46. | Зовнішні чоловічі статеві органи. Сім'яний канатик. Оболонки яєчка (схема). Чоловічий статевий член. Будова чоловічого сечівника. Топографія органів малого тазу у чоловіків. | ||
47. | Жіноча статева система. Внутрішні жіночі статеві органи. Будова, положення, гермінативна та гормональна функції яєчника. Матка, її розвиток, форма, частини, будова, топографія. Маткова труба. Розвиток внутрішніх жіночих статевих органів. | ||
48. | Будова і топографія піхви, зовнішніх жіночих статевих органів та жіночого сечівника. Топографія органів малого таза у жінок. Розвиток зовнішніх жіночих статевих органів. | ||
49. | М'язи і фасції промежини у чоловіка і жінки. Рентгеноанатомія сечостатевих органів. | ||
50. | Анатомія органів ендокринної системи, особливості будови. Щитоподібна, прищитоподбні залози, наднирник, будова, топографія, функція. | ||
51. | Анатомія органів імунної системи. Кістковий мозок. Тимус. Лімфатичні вузли, лімфоїдні тканини органів травної, дихальної та сечостатевої систем. | ||
52. | Практичні навички по препаруванню органів травлення, дихання, сечової, статевої та ендокринної систем. | ||
53. | Спинний мозок. Форма, топографія, внутрішня будова. Оболони і судини спинного мозку. Проста і складна рефлекторні дуги. | ||
54. | Будова нижньої поверхні головного мозку. Топографія 12-ти пар черепних нервів. | ||
55. | Анатомія стовбурової частини головного мозку. Довгастий мозок, його зовнішня і внутрішня будова. Будова моста. Сітчаста формація. | ||
56. | Мозочок, його зовнішня і внутрішня будова. Ядра, ніжки, їх сполучення, склад. Перешийок ромбоподібного мозку. Четвертий шлуночок. | ||
57. | Ромбоподібна ямка, анатомічна будова, топографія ядер черепних нервів. Середній мозок. Покрівля середнього мозку. Ніжки і водопровід мозку. | ||
58. | Проміжний мозок. Будова таламуса, епі-, метаталамуса. Гіпоталамус. Вегетативні ядра гіпоталамуса. Мозковий придаток (гіпофіз), шишкоподібне тіло (епіфіз). Третій шлуночок. | ||
59. | Кінцевий мозок. Борозни і закрутки верхньобічної поверхні півкуль головного мозку. Проекція головніших з них на поверхню черепа. Ядра аналізаторів верхньолатеральної ділянки кори. Острівець. | ||
60. | Будова головного мозку на серединному перерізі. Борозни і закрутки медіальної та нижньої поверхонь півкуль головного мозку. | ||
61. | Лімбічна кора. Будова білої речовини півкуль. Мозолисте тіло, склепіння. Бічні шлуночки. Базальні ядра півкуль. Внутрішня капсула. | ||
62. | Оболони головного мозку. Венозні пазухи твердої мозкової оболони. Підтвердооболонний та підпавутинний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку. Велізієве коло та ромб Захарченка. | ||
63. | Провідні шляхи головного і спинного мозку, їх класифікація. Асоціаційні, комісуральні та проекційні шляхи. Висхідні проекційні шляхи. | ||
64. | Нисхідні проекційні шляхи: пірамідні та екстрапірамідні провідні шляхи. Топографія провідних шляхів спинного мозку на поперечному перерізі. | ||
65. | Провідні шляхи органів чуття: зорового, слухового, вестибулярного, смакового та нюхового аналізаторів. | ||
66. | Орган зору. Будова оболонок очного яблука. Заломні середовища очного яблука. Камери очного яблука. Розвиток очного яблука. | ||
67. | Додаткові структури ока: брови, повіки, кон'юктива, сльозовий апарат, зовнішні м’язи очного яблука. | ||
68. | Орган слуху і рівноваги. Будова зовнішнього і середнього вуха. Розвиток органа слуху і рівноваги. | ||
69. | Будова внутрішнього вуха. Органи нюху та смаку. Будова шкіри та її придатків. | ||
70. | Практичні навички з анатомії внутрішніх органів, центральної нервової системи і органів чуття. | ||
71. | Практичні навички з анатомії внутрішніх органів, центральної нервової системи і органів чуття. | ||
72. | Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 2 “Спланхнологія. Центральна нервова система. Органи чуття”. | ||
Разом | |||
Мінімальна кількість балів |
Завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів
№ | Тема | К-ть год. | К-ть балів | |
1. | Оволодіти умінням демонструвати на препаратах будову: Ø органів травної системи; Ø органів дихальної системи; Ø органів сечової системи; Ø органів жіночої та чоловічої статевих систем; Ø органів імунної системи; Ø органів ендокринної системи. | |||
2. | Оволодіти умінням Ø малювати хід очеревини в черевній порожнині і порожнині малого тазу. | |||
3. | Оволодіти основами антропометричного опису – Ø зовнішньої будови органів травної, дихальної сечової та статевих систем. | |||
4. | Оволодіти умінням Ø читати рентгенограми органів травної, дихальної, сечової, жіночої статевої систем. | |||
5. | Оволодіти умінням Ø малювати схему простої та складної рефлекторних дуг. | |||
6. | Оволодіти умінням Ø малювати схему внутрішньої будови спинного мозку: 1) будови сірої речовини спинного мозку; 2) будови білої речовини спинного мозку. | |||
7. | Оволодіти умінням Ø малювати схему будови спинномозкового нерва. | |||
8. | Оволодіти умінням Ø малювати схему будови похідних заднього мозку: 1) схему будовисірої та білої речовини довгастого мозку; 2) схему будови сірої та білої речовини моста; 3) схему будови сірої речовини мозочка; 4) схему будови сірої та білої речовини середнього мозку. | |||
9. | Оволодіти умінням малювати Ø схему розміщення ядер черепних нервів в ромбоподібній ямці. | |||
10. | Оволодіти умінням малювати Ø схему топографії провідних шляхів внутрішньої капсули. | |||
11. | Оволодіти умінням малювати схеми: Ø висхідних провідних шляхів загальної чутливості кіркового направлення; Ø висхідних провідних шляхів загальної чутливості мозочкового направлення. | |||
12. | Оволодіти умінням малювати схеми: Ø низхідних шляхів пірамідної системи; Ø низхідних шляхів екстрапірамідної системи. | |||
13. | Оволодіти умінням малювати схеми Ø міжоболонних просторів головного і спинного мозку. | |||
14. | Оволодіти умінням малювати схему Ø провідних шляхів зорового аналізатора; Ø провідних шляхів слухового аналізатора. | |||
15. | Оволодіти умінням Ø демонструвати на препаратах зовнішню будову спинного і головного мозку. | |||
16. | Оволодіти умінням Ø демонструвати на препаратах будову органів чуття. | |||
17. | Підготовка до підсумкового тестового контролю засвоєння модуля 2. | |||
Разом | ||||
Оцінювання МОДУЛЯ 2.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок.
Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.