З’ясуйте поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення.

Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Протиправність, винність, караність – основні юридичні ознаки, з допомогою яких можна охарактеризувати адміністративне правопорушення і елементи його складу.

Протиправність адміністративного правопорушення знаходить свій вияв у тому, що воно є дією або бездіяльністю, забороненою адміністративним законодавством та адміністративно-правовими нормами, оскільки може завдати шкоди інтересам особи, матеріальним благам.

Адміністративне правопорушення завжди суперечить правовим приписам, закріпленим у нормі права, воно є недотриманням тих чи інших правил поведінки.

Протиправність адміністративного правопорушення характеризує його об’єкт, тобто те, на що посягає дане правопорушення: державний або суспільний порядок, власність, права і свободи громадян, порядок управління.

Караність дії або бездіяльності знаходить свій вияв у тому, що за вчинення адміністративного правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, тобто заходи державного примусу. Якщо у законодавстві не передбачена адміністративна відповідальність, то немає і адміністративного правопорушення.

Адміністративне правопорушення – це винне діяння або бездіяльність. Воно визначається таким при наявності у особи відповідного психічного ставлення до його вчинку, тобто наявності причинного зв’язку між діяннями і шкідливими наслідками, що настали. Вина може бути навмисною і необережною. Наприклад: дрібне хуліганство і перехід вулиці у недозволеному місці.

Суспільна небезпечність дії або бездіяльності не є універсальною ознакою всіх без винятку адміністративних правопорушень. Іноді вважають, що суспільна небезпека характеризує лише кримінальні злочини. Однак, оскільки адміністративне правопорушення є протиправним діянням, то воно посягає на правопорядок, встановлений нормами права, що охороняє державні та суспільні інтереси. Відмінність у правопорушеннях визначається за ступенем суспільної небезпеки, яка у адміністративного правопорушення менша, ніж у злочину, повторювальності, наявністю важких наслідків.

Адміністративна відповідальність настає відповідно до КУпАП, якщо за ці дії не передбачена кримінальна відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Юридичний склад адміністративного правопорушення визначають об’єкт, суб'єкт, об’єктивна і суб’єктивна сторони.

Об’єкт адміністративного правопорушення – це те, на що посягає дане правопорушення: державний або суспільний порядок, власність, права і свободи громадян. Однак кожний з названих елементів складає певну групу правових відносин у галузі державного управління, що регулюються адміністративно-правовими нормами. Тобто загальним об’єктом адміністративних правопорушень є відповідні правила.

Таким чином, об’єктом адміністративного правопорушення вважаються суспільні відносини у галузі державного управління, врегульовані адміністративно-правовими нормами, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність.

Конкретні об’єкти адміністративних правопорушень досить різноманітні та визначаються відповідно до їх складу, сформульованого в особливій частині КУпАП. Там вони групуються за родовими об’єктами: в галузі охорони праці і здоров’я населення (розділ 5), охорони власності (розділ 6), охорони навколишнього природного середовища та пам’яток історії і культури (розділ 7), у промисловості (розділ 8), у сільському господарстві (розділ 9), у галузі фінансів і торгівлі (розділ 12) та ін.

Об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення – це сукупність ознак, які характеризують зовнішній прояв правопорушення, що посягає на об’єкти адміністративно-правового захисту, а також об’єктивні умови цього посягання.

Об’єктивна сторона знаходить свій зовнішній прояв або у дії (наприклад, рибальство з допомогою заборонених засобів) або у бездіяльності (наприклад, проживання без реєстрації). Але незалежно від форми мається на увазі заборонена дія.

Об’єктивна сторона – обов’язковий елемент кожного конкретного складу адміністративного правопорушення. Він виступає характеристикою зовнішніх ознак. Об’єктивна сторона характеризує особливість правопорушення як зовнішнього акту суспільно небезпечного діяння, а у деяких випадках ті умови, за яких вчинюється правопорушення, тобто місце, засіб, час, обставини.

Щодо шкідливих наслідків правопорушення і причиною зв’язку між діянням та його наслідком, то зазвичай достатньо лише форми поведінки (заборонена дія або бездіяльність). Так, наприклад, мисливство без дозволу або у забороненому місці або заборонений час вже є складом адміністративного правопорушення незалежно від шкідливих наслідків.

Суб’єкт адміністративного правопорушення – особа, яка його здійснила і яка внаслідок цього підлягає адміністративній відповідальності. До суб’єктів адміністративного правопорушення відносяться громадяни України, в тому числі неповнолітні (ст. 12, 13 КУпАП), військовослужбовці (ст. 15 КУпАП), посадові особи (ст. 14 КУпАП), іноземні громадяни і особи без громадянства (ст. 16 КУпАП).

Громадяни України підлягають адміністративній відповідальності, якщо досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку. До осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, застосовуються заходи впливу.

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку, управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх посадових обов’язків.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами або спеціальними положеннями про дисципліну. До зазначених осіб не може бути застосовано штраф, виправні роботи та адміністративний арешт.

Іноземні громадяни і особи без громадянства, які перебувають на території країни, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Виняток становлять ті іноземні громадяни, які користуються дипломатичною недоторканістю.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення – психічне ставлення особи до вчиненої нею протиправної дії або бездіяльності.

Суб’єктивна сторона знаходить свій вияв у його винності. Без вини не може бути адміністративної відповідальності. Вона може бути умисною (ст. 10 КупАП) та необережною (ст. 11 КУпАП).

Правопорушення визначається здійсненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер, шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності; передбачала їх, бажала їх настання, свідомо допускала настання шкідливих наслідків.

Правопорушення визначається здійсненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їхнє відвернення; не передбачала можливості настання шкідливих наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.