Розрахункові теплові навантаження

Теплові навантаження житлових районів міст та інших населених пунктів

Максимальний тепловий потік на опалення житлових та громадських споруд:

 

(1)

 

q₀ - питомий показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків на 1 м² загальної площі, Вт, згідно ДБН Теплові мережі приймається відповідно до СНиП 2.04.05, які втратили чинність, з 1.01.2014 чинні ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування;

А - загальна площа житлових будинків, м²;

К₁ - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, при відсутності даних можна прийняти рівним 0,25.

 

Максимальний тепловий потік на вентиляцію громадських споруд:

 

(2)

 

К₂ - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію громадських споруд, при відсутності даних можна приймати рівним: для громадських будівель, побудованих до 1985 р. - 0,4, після 1985 р. - 0,6.

 

Середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд в опалювальний період:

 

(3)

або

(4)

 

1,2 - коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщення від теплопроводів систем ГВП (опалення ванних кімнат, сушіння білизни);

m - кількість людей;

а - норма витрати води на гаряче водопостачання за температури 55 °С на одну людину що проживає в будинку з ГВП, л на добу,

ДБН Теплові мережі рекомендує приймати а залежно від рівня комфортності будинків відповідно до СНиП 2.04.01, які втратили чинність, з 1.03.2013 чинні ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація, в цих ДБН аналог норми а можна прийняти з дод. А, табл.А1;

в - норма витрати води на гаряче водопостачання за температури 55 °С, що споживається в громадських спорудах, л,

ДБН Теплові мережі рекомендує приймати в відповідно до СНиП 2.04.01, в чинних ДБН Внутрішній водопровід та каналізація аналог норми в можна прийняти з дод. А, табл.А2;

- температура холодної води в опалювальний (зимовий) період (за відсутності гідрогеологічних даних приймають t_х.з.= 5 °С);

с - питома теплоємність води, приймається в розрахунках 4,187 кДж (кг·°С)

q_n - питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину, приймається відповідно до таблиці К.1, дод. К ДБН Теплові мережі.

Середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд у неопалювальний період

 

(5)

 

- температура холодної води в неопалювальний (літній) період (за відсутності гідрогеологічних даних приймають t_x.л.= 15 °С);

- коефіцієнт, який враховує зміну середньої витрати води на ГВП в неопалювальний період по відношенню до опалювального періоду; за відсутності даних приймається для житлово-комунального сектора 0,8 (для курортних та південних міст = 1,5), для підприємств - 1,0.

 

Максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд:

 

(6)

 

Теплові навантаження окремо розташованих будівель

 

- максимальне теплове навантаження на опалення для житлових, громадських і виробничих будівель, Вт:

(7)

а_i – кліматологічний коефіцієнт: а_i =1,3+0,01 ;

t_о - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, ⁰С, слід приймати рівній середній температурі найбільш холодної п’ятиденки згідно (ДСТУ НБВ.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія);

– питома теплова характеристика будівлі на опалення (опалювальна характеристика), Вт/(м³ К), визначається за довідковими даними;

V_з – зовнішній будівельний об’єм будівлі, м³;

β _t -температурний коефіцієнт, визначається за довідковими даними;

t_i - середня температура внутрішнього повітря в будівлі, визначається за нормативами.

 

- максимальне теплове навантаження на вентиляцію для громадських і виробничих будівель, Вт:

(8)

питома теплова характеристика будівлі на вентиляцію, Вт/ , визначається за довідковими даними.

 

Теплові потоки на гаряче водопостачання житлових і громадських будівель середній за годину (Q ) та максимальний (Q ) слід визначати за нормами витрат гарячої води відповідно до вимог ДБН В.2.5-64: 2012 Внутрішній водопровід та каналізація (див. лекції 3 курсу).

 

Розрахунок теплових навантажень за європейськими нормативами

Стандарт EN 12831:2003 «Heating load calculation» (Розрахунок теплових навантажень)пропонує 2 методи розрахунку (ways of the calculation):

1. Розрахунок за опалювальним об’ємом (Calculation procedure for a heated space, a building entity or a building);

2. Спрощений метод розрахунку (Calculation procedure for the simplified method).

За 1-м методом теплове навантаження системи опалення (Design heat load of a building) розраховується за формулою:

(9)

 

, – сумарні тепловтрати всіх приміщень відповідно крізь опалювальний об’єм та вентиляційні за виключенням теплонадходжень в будівлю (excluding the heat transferred inside the building), Вт;

– підвищуюча потужність (heating-up capacity) необхідна для компенсації ефекту періодичності опалення, Вт.

За спрощеним методом процедура розрахунку скорочується завдяки використанню ряду коефіцієнтів та показників.

 

Норматив EN 12828:2003 «Heating systems in buildings -Design for water-based heating systems» (Опалювальні системи в будівлях – розрахунки для водяних систем) визначає потужність системи теплопостачання (the capacity of the heat supply system):

 

F_SU = f_HL ×F_HL + f_DHW ×F_DHW + f_AS ×F_AS (10)

 

де F_HL, F_DHW, F_AS - можна розуміти як теплове навантаження відповідно на опалення (heat load), гаряче водопостачання (domestic hot water), та інші системи, що приєднуються до системи теплопостачання (attached systems), кВт (kW);

f_HL, f_DHW, f_AS - це певні розрахункові коефіцієнти (design factor) за відповідними системами, які визначаються національними нормами на індивідуальній основі в залежності від об’єкту.