Ефективна діяльність апарату державного управління неможлива без посилення відповідальності державних службовців за виконання покладених на них повноважень, дотримання дисципліни та законності.
Дисциплінарна відповідальність державних службовців — це сукупність адміністративно-правових відносин, що виникають у зв'язку з накладенням на державних службовців передбачених законодавством дисциплінарних стягнень за порушення ними службової дисципліни.
Єдиного законодавчого акту або відповідного його розділу, який би системно врегульовував дисциплінарну відповідальність державних службовців, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», поки що (за винятком кількох норм зазначеного Закону) не існує.
Аналіз чинного законодавства дає змогу окреслити характеристику цієї відповідальності. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є протиправне порушення службовцем норм законодавства та покладених на нього повноважень.
Дисциплінарне стягнення має за мету поновлювати порушені державно-службові відносини та уникати негативних наслідків вчинення правопорушення, виховання службовця в дусі дотримання законності, належного виконання службових повноважень, а також запобігання правопорушенням. У чинному законодавстві дисциплінарні стягнення, які накладаються на службовців, передбачені Кодексом Законів про працю та Законі України «Про державну службу». До них відносяться: догана; попередження про неповну службову відповідальність; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду; 0 звільнення.
Дисциплінарно-деліктна практика в органах виконавчої влади побудована на застосуванні заходів дисциплінарного впливу щодо службовців виключно на розсуд їх керівників. Причому межі цього розсуду сягають від такого незначного дисциплінарного стягнення, як зауваження, і до найсерйознішого — звільнення з посади. Нерідко при накладенні стягнення керівники органів припускаються необ'єктивності. З огляду на це доцільно було б законодавчо запровадити такий перелік стягнень: догана; сувора догана; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу; виключення з кадрового резерву на заміщення вищої посади; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади.
Важливою проблемою є законодавче врегулювання провадження в справах про дисциплінарні проступки державних службовців, тобто дисциплінарного провадження. Так, відсутній законодавчий акт, що регламентував би цей вид адміністративних проваджень щодо державних службовців, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу». Завданням даного провадження є своєчасне і всебічне з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, виявлення причин та умов, що призводять до порушень службової дисципліни, незабезпечення належного виконання державним службовцем своїх повноважень.
Чинним законодавством у деяких випадках передбачено проведення службового розслідування (ст. 11, 22 Закону України «Про державну службу»): на вимогу самого державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри; у випадку невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Загалом норми, що встановлюють порядок дисциплінарного провадження, мають за мету максимально захистити державного службовця від сваволі адміністрації, що має велике значення в боротьбі з можливими у таких випадках зловживаннями, у тому числі корупцією.
Щодо окремих видів державних службовців, правове становище яких регулюється спеціальними законами (працівники органів прокуратури, судів і т. ін.), інститут дисциплінарної відповідальності набуває певних особливостей.
Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури. Відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо працівників прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, що ганьбить його як працівника прокуратури. До числа дисциплінарних стягнень належать: догана; зниження в класному чині; зниження в посаді; позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України»; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.
Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ. Відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть накладатися наступні дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; затримка в присвоєнні чергового спеціального звання на термін до одного року; попередження про неповну службову відповідність; зниження в посаді; зниження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ. Дещо специфічні стягнення поряд з вищезгаданими можуть накладатися у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ. Це позбавлення звільнень з розташування навчального закладу чи підрозділу на термін до одного місяця і позачергове призначення в наряд по службі (за винятком призначення у варту або черговим по підрозділу) чи на роботу до п'яти нарядів.
Дисциплінарна відповідальність суддів. Дуже докладна регламентація притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності пов'язана з тією роллю, яку відіграють суди, значенням, що надається державою дотриманню дисципліни в органах правосуддя. Дисциплінарна відповідальність суддів закріплена в Законі України «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України».
Справи про дисциплінарні проступки суддів розглядаються кваліфікаційною комісією, склад якої визначається законом. Виділяються наступні стадії дисциплінарного провадження: перевірка даних про дисциплінарний проступок судді; порушення дисциплінарного провадження; розгляд дисциплінарної справи.
