Причини виникнення заглоткового абсцесу

Симптоми ангіни

· підвищення температури до 38-39°С;

· гострий біль в горлі при ковтанні і вживанні їжі;

· загальне нездужання, слабкість;

· ломота в суглобах;

· збільшення лімфатичних вузлів;

· піднебінні дужки, язичок, мигдалики, а іноді і м'яке піднебіння у перші дні яскраво-червоного кольору;

· на мигдалинах можуть бути гнійнички або ділянки скупчення гною.

 

Ускладнення при ангіні

Несвоєчасне звернення за допомогою до фахівця і, як правило, неефективне самолікування призводять до тяжких ускладнень. Їх можна розділити на дві великі групи.

Загальні ускладнення

Вони є найбільш небезпечними, так як викликають ураження важливих органів і загрожують життю людини.

До них відносяться:

· ревматизм (захворювання сполучної тканини з ураженням суглобів, серця, мозку);

· захворювання нирок (наприклад, пієлонефрит) веде до важких розладів здоров'я, аж до ниркової недостатності;

· поширення інфекції в грудну клітку;

· розповсюдження в порожнину черепа з розвитком запалення оболонок мозку (менінгіт);

· інфекційно-токсичний шок (отруєння організму продуктами життєдіяльності мікробів і розпаду тканин організму);

· ураження органів шлунково-кишкового тракту, часто ангіна супроводжується гострим запаленням червоподібного відростка (апендициту);

· найсерйознішим загальним ускладненням є сепсис - зараження крові, проникнення інфекції в кров і її поширення по всьому організму, часто призводить до летального результату.

Місцеві ускладнення

· абсцеси оточуючих м'яких тканин (утворення великих порожнин, заповнених гноєм);

· флегмони (розлите скупчення гною);

· отит;

· набряк гортані;

· кровотеча з мигдалин.

 

3. Хірургічніметоди лікування раку гортані

 

Лікування раку горла (гортані)

У сучасній медицині лікування раку горла проводиться за допомогою трьох основних методів, які включають в себе: хірургічне видалення злоякісного новоутворення та прилеглих лімфатичних вузлів, лікарський лікування (хіміотерапія) та опромінення пухлини (радіотерапія).
Хірургічне (оперативне) лікування раку гортані полягає в видалення пухлини з частиною гортані, або повністю всієї гортані. При раку горла розрізняють кілька типів оперативного втручання: повна (тотальна) ларингектомія - операція, при проведенні якої видаляється вся гортань; часткова (парціальна) ларингектомія - видаляється лише частина ураженої пухлиною гортані; кордэктомия - при проведенні даної операції видаляються одна/обидві голосові зв'язки
Хіміотерапія при лікуванні ракового ураження горла передбачає використання цитостатичних препаратів, які діють гнітюче на пухлинні клітини, внаслідок чого сповільнюється їх злоякісний ріст. Препарати можуть вводитися як внутрішньом'язово, так і внутрішньовенно (системна хіміотерапія). У деяких випадках введення препаратів здійснюється безпосередньо в уражений орган (регіональна хіміотерапія). Іноді для зменшення розмірів пухлини, хіміотерапія проводиться безпосередньо перед оперативним втручанням
Променева терапія полягає в опроміненні пухлини за допомогою високочастотного випромінювання. Найчастіше даний вид терапії дозволяє домагатися повного знищення даного новоутворення, або ж значно уповільнює його зростання. Променеву терапію поділяють на зовнішню і внутрішню. Зовнішня променева терапія заснована в напрямку променів безпосередньо на саму пухлину. Внутрішня променева терапія полягає у введенні через катетер радіоактивних речовин в саме злоякісне новоутворення або в розташовані поблизу тканини. Ефективність терапії значно зростає, якщо перед її початком пацієнт повністю відязикаться від куріння.

 

Білет 30

 

1. Отогенні внутрішньочерепні усклад. Шляхи проникнення інфекції

 

Отогенні внутрішньочерепні ускладнення – поширення інфекції з вуха у підоболонковий простір черепа. В таких випадках може виникнути одне з важких, іноді смертельних, захворювань:

· 1. менінгіт;

· 2. абсцес мозку чи мозочку;

· 3. синустромбоз (і отогенний сепсис);

· 4. субдуральний абсцес;

· 5. епідуральний абсцес;

· 6. арахноїдит задньої черепної ямки.

Найчастіше ці ускладнення виникають при наступних захворюваннях:

· 1. Гострий гнійний середній отит;

· 2. Хронічний гнійний середній отит;

· 3. Мастоїдит;

· 4. Лабіринтит.

Етіологія

· · Стафілококи;

· · Стрептококи;

· · Пнемо- і диплококи;

· · Протей;

· · Синьогнійна паличка;

· · Комбінація мікроорганізмів.

 

Шляхи проникнення інфекції у підоболонковий простір черепа

1. Контактний (або по продовженню), коли в результаті руйнування кісткових стінок середнього та внутрішнього вуха чи через дегісценції у стінках скроневої кістки виникає безпосередній контакт запального вогнища з оболонками мозку.

2. Гематогенний чи лімфогенний, коли інфекція проникає у підоболонковий простір черепа з плином крові чи лімфи.

3. По преформованим шляхам - периневральний чи периваскулярний, коли запальний процес розповсюджується у підоболонковий простір по каналах, що природно існують у скроневій кістці (де проходять нерви, судини тощо) та дегісценціях у стінках середнього вуха.

4. Лабіринтогенний - по водогонах лабіринта.

 

2. Заглотковий абсцес. Кліню Етіолю Діагност. Лікування

 

Причини виникнення заглоткового абсцесу

У дітей- це інфекція. Первинним осередком інфекції може бути гнійний отит, мастоїдит, який ускладнився паротит, фарингіт, риніт, синусит, тонзиліт. Поширення інфекційного процесу в заглотковий простір відбувається по лімфатичних шляхах з ураженням заглотковий лімфатичних вузлів. Сприяють цьому фактором є послаблений стан організму дитини, знижений імунітет, наявність діатезу або рахіту. У дітей Заковтувальний абсцес може розвиватися на тлі гострих інфекційних захворювань: ГРВІ, кору, скарлатини, дифтерії, грипу. У рідкісних випадках він є ускладнення аденотомії або тонзилектомії.

У дорослому віці - Травматичний фактор. Пошкодження глотки може відбутися рибної кісткою, грубою їжею, стороннім предметом. Травматизація глотки можлива при проведенні гастроскопія, бронхоскопії, установці назогастральний трубки і ендотрахеальному наркозі. Заглотковий абсцес у дорослих може виник як ускладнення тяжкої ангіни. У Деяких випадках він виявляється викликаний специфічною мікрофлорою і є наслідком туберкульозу або сифілісу, що протікають з ураженням шийного відділу хребта. У таких випадках говорять про «холодному» заглоточного абсцесі. Ризик розвитку заглоткового абсцесу підвищено в пацієнтів з хронічними захворюваннями та зниженим імунітетом, при наявність цукрового діабету, злоякісної пухлини, ВІЛ-інфекції.