МАСАЖ при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату
Під впливом масажу досягається поліпшення крово обігу в суглобах та інших анатомічних образова пах опорно -рухового апарату, що сприяє раса сиваніі залишкових явищ запального процесу і сольових відкладень. Масаж, надаючи знеболюючу дей ствие, покращує функцію суглобів, зв'язкового апарату і мишд, прискорює процеси регенерації, попереджає раз вітіе сполучнотканинних зрощень, контрактур і ми шечних атрофії.
Масаж при гострих травмах м'яких тканин. Показу ня: гострі закриті ушкодження зв'язкового- суглобового ап - наратив (розтягнення сухожиль і м'язів, розриви зв'язок, удари і ін.) При гострих ушкодженнях м'яких тканин в
перші 48 год показані спокій, вплив холодом, іммоб лізація пов'язками. З 3- го дня, якщо немає пошкоджень біль ших сусідів і небезпеки кровотеч, тромбозу вен, при нормальних температурі і ШОЕ застосовують масаж.
Методика. Масаж проводять щодня. У перші 2 - 3 дні проводять відсисаючий масаж - масажують сегменти вище мука пошкодження (при розтягуванні свя зочного апарату гомілковостопного суглоба масажують спочатку м'язи гомілки, при пошкодженнях м'язів гомілки - м'язи стегна і т. п.). Тут застосовують площинне і обхвати вающее позерхностное погладжування, колоподібне рости рание, штрихування, стругання, поздовжнє розминання, вібраційне погладжування і інші прийоми ніжною вібрац ції. Масажують симетрично розташовані здорові сег менти і виробляють вплив на паравертебральні зони спинномозкових сегментів і рефлексогенні зони Тулова ща. При пошкодженнях нижніх кінцівок впливають на область поперекових симпатичних вузлів. Масажують також сідничні м'язи, реберні дуги, гребені клубових кісток. При пошкодженнях верхніх кінцівок впливають на область шийних симпатичних вузлів, масажують грудино- ключично- соскоподібного м'яза, надключичні краю трапі ціевідних м'язів, зовнішні краї широких м'язів спини, дельтовидні м'язи, області грудино- ключичного і клю- чічние - акроміального суглобів ураженої сторони. Масаж паравертебральних зон проводять від нижележащих сегментів до вищерозміщених - застосовують погладжування, розтирання, розминку, вібрацію; на суглобах і кісткових поверхнос тях - погладжування і розтирання.
Після 1-2 процедур сегментарно- рефлекторних воздей ствий, якщо не посилюються болі і не виникають загострення процесу в області поразки, застосовують масаж повреж денного сегмента - ніжні поверхневі площинні та об охоплювали погладжування, неглибоке розтирання, вібрац ционное погладжування малої амплітуди. У міру стихання реактивних явищ (зменшення хворобливості, набряку та інших явищ) інтенсивність масажних рухів пості пінно наростає. На пошкоджених м'язах застосовують прийоми розминання - валяння, подовжнє і поперечне розминання, сдвигание і прийоми вібрації - безперервна вібрація, поплескування, струс та ін Прийомами по глажіванія і глибокого розтирання ретельно масажують суглобові сумки, сухожильні піхви, кісткові виступи суглобових кінців кісток, сухожилля м'язів і місця їх
прикріплення. Проводять пасивні та активні рухи в суглобах. Спочатку проводять процедури по 5-10 хв 1-2 рази на день, поступово тривалість масажу збіль чивают до 15 - 20 хв. Курс лікування - 12-15 сеансів. Масаж поєднують з застосуванням теплових процедур (електросветовие ванни, солюкс, парафінові аплікації та ін.) Масаж проводять після зазначених теплових про цедур.
Масаж при контрактурах і тугорухливості суглобів. Показання: рубцево- фіброзні зміни тканин і ог раничения рухів у суглобах, розвинулась після травм, опіків, запальних процесів та ін
План масажу: вплив на паравертебральні зони - при контрактурах суглобів верхніх кінцівок на верхнегрудном і шийні спинномозкові сегменти, при контрактурах нижніх кінцівок - на крижово- поясніч Цінні та нижнегрудной спинномозкові сегменти. Масаж хворої кінцівки. Положення хворого: при масажі верхніх кінцівок - сидячи, при масажі нижніх конечнос тей - лежачи.
Методика. При контрактурах суглобів верхніх ко нечностей - масаж паравертебральних зон D6 - Db C7 - С3; погладжування, розтирання, розминка, вібрації. Масаж широких м'язів спини і трапецієвидних м'язів - широкими штрихами погладжування; розтирання - стругання, пиляння, розминка, вібрація - поплескування, рубані. Масаж грудино- ключично- сосцевидних м'язів - щіпщеобразное по- глажіваніе, розминка. Широкими штрихами відсмоктують щий масаж хворої руки - погладжування, розтирання. При контрактурах суглобів нижніх кінцівок - масаж пара вертебральних зон S5 - Si, L5 - Lb D12 - Dn ' • погладжування, розтирання, розминка, вібрація. Масаж сідничних м'язів. Погладжування і розтирання гребенів клубових кісток і реберних дуг. Струс тазу. Відсисаючий масаж хворої ноги - погладжування, розминка, неперервним ної вібрація. Масаж ураженого контрактурою сус тава. Масаж розтягнутих і ослаблених м'язів: Поглажу вання, розтирання, розминка, вібрація. Для підвищення збудливості м'язів і пожвавлення сухожильних рефлексів застосовують стимуляцію у вигляді швидко повторюваних розтягнень і стиснень м'язи в поздовжньому напрямку. Проводять стабільну безперервну вібрацію і вібраційний ве погладжування, поплескування і стьобання. Масаж докором чинних контрактурою м'язів: площинне, обхвачує
і щипцеобразное погладжування; розтирання - кругообраз ве кінцями пальців, штрихування, пиляння, перетин. При відсутності явищ рефлекторних контрактур примі ють розминка і вібрацію. Особливу увагу приділяють вібраційному масажу при стійких згинальних контрак турах миогенного походження - сильні кратковремен ні багаторазово повторювані вібрації знижують нерв ву збудливість, що полегшує усунення згинальної контрактури. Масаж сухожиль контрактурно скорочений них м'язів - щипцеобразное погладжування, поздовжнє рас тиранією, безперервна вібрація. Масаж ураженого сугло ва: погладжування, розтирання всієї поверхні суглоба і періартрікулярних тканин; масаж сумково -зв'язкового ап парата (поздовжнє площинне кінцями пальців і щипці образне погладжування), укорочених і розслаблених зв'язок (кругове розтирання їх, штрихування, безперервна вібрація). Особливо ретельно масажують області при кріплення сухожиль, сухожильні піхви і суглобові сумки в місцях, найбільш доступних для масажу. При Рубцевих стяженій шкіри і дерматогенна контрактурах для збільшення рухливості шкіри та підшкірної клітковини застосовують інтенсивні прийоми: розтирання - штрихових ня, перетинання кінцями пальців; зрушування і прийоми стимуляції у вигляді швидко повторюваних розтягувань і збирання в складку шкіри і підшкірної клітковини в раз них напрямках. Закінчують широкими штрихами погло живания струшуванням кінцівки, пасивними і актив вими рухами в суглобах. За відсутності рефлекторних контрактур і болів - редрессирующих руху в вражений ном суглобі. Час процедури 20 хв, курс - 15 сеансів. Масаж при хронічних травматичних бурситах. П о- до а із а н і я: хронічні травматичні бурсити в резуль таті крововиливи в слизову сумку або в результаті хронічного тривалого подразнення тиском.
План масажу: вплив на паравертебральні зони відповідних спинномозкових сегментів. Масаж м'язів, суміжних з хворим суглобом. Стимуляція м'язів хворих сухожиль. Масаж слизових сумок, зв'язок і су хожілій хворого суглоба. Пасивні і активні рухи. Положення хворого: для масажу нижніх кінцівок - лежачи, для верхніх - сидячи. Вплив на паравертебральні зони: при локалізації бурситу на нижніх кінцівках - в області спинномозкових сегментів S3- D10; при локалізації на верхніх кінцівках - D2 - С3.
Методика. Масаж м'язів: при локалізації бурсЧта в області підколінної ямки масажують м'язи задньої поверхні стегна і гомілки; при бурситі в області JI ° K " тевого відростка - м'язи задньої поверхні плеча і мь1Ш " ци передпліччя. Застосовують погладжування - площинний і обхвачує, щипцеобразноє погладжування хворих го " спритний м'язів і хрестоподібне погладжування м'язів; Раз ~ мінаніе поздовжнє, поперечне, щипцеобразноє розминаючи ня окремих головок м'язів, сіпання, пощіпивзІіе > зрушення, розтягування і стиснення; вібрація - безперервна, переривчаста, струс, струшування, поплескування \ i ДР- Для підвищення збудливості м'язів і пожвавлення сухо жильних рефлексів - стимуляція хворих м'язів в вид2 ніжних розтягнень і стиснень головок м'язів в темпі виб- рацій. Масаж слизових сумок, зв'язок і сухожиль & ° ^ " ласті хворобливого процесу проводиться ніжними пр0ема ~ ми. Застосовують поздовжнє площинне кінцями пальців і щипцеобразное погладжування, кругове розтирання. Віб рація кінцями пальців больових точок. Час процедури ~ 10-15 хв. Курс лікування - 12 процедур, через день. Мас саж проводиться після теплових процедур.
Масаж при залишкових явищах після переломів кіс " тей кінцівок. Показання: стани після nepeJi ° M0B кісток, ускладнених уповільненим утворенням кісткової мозолі, розвитком надлишкової кісткової мозолі, пізні набряком стопи і гомілки; тугоподвижностью сусгавов >
Контрактурами та ін
План масажу. Масаж паравертебральних зон - При переломах кісток верхніх кінцівок спінномозГ ° вих сегментів D6 - Dj, C7- С3, при переломах кісток н! * Жних кінцівок -S5 ~ Sb I5 - Lb D12 - Dn. Масаж здорової кінцівки: широкими штрихами погладжування і розмин нание м'язів; масаж сегмента, розташованого симетрично хворому, - глибоке погладжування, розтирання, розминаючи - ня, вібрація; струшування кінцівки.
Методика. Масаж: хворої кінцівки. Відсмоктують -ший масаж. Спочатку масажують сегменти вище місця пе релом, потім - хворий ділянку і дистальні відділи ко кінцівки. Застосовують погладжування, розтирання і розминаючи ня. При локалізації ушкоджень на нижніх кінцівках -масаж сідничних м'язів: глибоке погладжування, розтираючи ня, штрихування і пиляння, розминка, вібрації; погло живание і розтирання гребенів клубових кісток, області тазостегнового суглоба і сідничного бугра;
таза. При локалізації ушкоджень на верхніх конечнос тях - масаж дельтовидних м'язів; погладжування, розтираючи ня, розминка, вібрації; погладжування і розтирання ло Патки, плечового суглоба, ключиці і акромиально - ключіч -ного зчленування, струс грудної клітини. Масаж: пов коджених сегмента кінцівки: погладжування і розтираючи ня м'яких тканин, розминка м'язів - подовжнє, попе- річкове, валяння, розтягування і стиснення. При гіпотрофії м'язів застосовують прийоми стимуляції - пасивні розтягання і скорочення м'язів і сухожиль у швидкому темпі, потря хіваніе і стьобання. При м'язових контрактурах - масаж укорочених м'язів; площинне і щипцеобразное Поглажу вання; циркулярний розтирання, штрихування, пиляння, пере- секаніе, ніжні розминання та вібрації. Масаж туго -рухомих суглобів: погладжування і розтирання періартриті - кулярную тканин; масаж сумково -зв'язкового апарату - поздовжнє площинне, кінцями пальців і щипцеобразное погладжування укорочених і розслаблених зв'язок, рости рание - штрихування, безперервна вібрація. Масаж місця перелому - циркулярний погладжування, розтирання, ніжні вібрації, сдвигание і розтягування м'яких тканин, спаяний них з кістковою мозолем. При уповільненому зрощенні пере лому і наявності м'якої пластичної мозолі застосовують глибоке циркулярное погладжування кінцями пальців, штрі вання, пунктирование, безперервну вібрацію, поколачі - вання, натискання і стиснення тканин, рубленіє. Всі прийоми інтенсивного впливу на місце перелому застосовуються ритмічно з паузами відпочинку і обов'язково чергуються з погладжуваннями. При надлишкової кісткової мозолі слід уникати інтенсивних впливів на місце перелому - прийоми вібрації та ін Закінчується масаж загальними ши рокімі штриховими поглаживаниями хворої кінцівки, струшування здорової і хворий кінцівки, пасивними і активними рухами. При контрактурах і тугоподвіж -ності в суглобах застосовують редрессирующих руху. Час процедури - 15-20 хв.
Масаж при травматичних ушкодженнях суглобів. Показання. Проникаючі поранення суглобів нерідко за - закінчуються несприятливим результатом - анкілозом або різко вираженим обмеженням рухливості. Важкі по пошкоджень суглобів вимагають оперативного втручання. Частими ускладненнями є стійкі контрактури внаслідок рубцевого зморщування навколосуглобових образо ваний. У всіх випадках ушкоджень суглобів при відсутності
протипоказань застосування масажу в комплексному ліку ванні має дуже важливе значення. При пошкодженнях суста вов, що вимагають тривалої іммобілізації (внутрісустав ні переломи тощо), швидко розвиваються типові мишеч ні атрофії. При пошкодженнях колінного суглоба атрофи руются чотириглавий м'яз стегна, литкові м'язи; при пошкодженні тазостегнового суглоба - велика ягодіч ва м'яз; плечового - дельтовидная і велика грудна м'язи; ліктьового - триголовий м'яз плеча і розгиначі пальців. При цьому зморщуються сполучнотканинні елементи м'язів, фасцій, зв'язок і капсул. Сегментарно- рефлекторний масаж на початку іммобілізації, потім місць ний масаж в поєднанні з етапними гіпсовими пов'язками і після зняття їх надають ефективну дію на процеси регенерації. Масаж показаний при підготовці біль ного до реконструктивних операцій і після операції на 12- 14 -й день у поєднанні з лікувальною гімнастикою.
Методика. При вивихах суглобів після вправляння і фіксації суглоба, яка триває від 5 до 12 днів, призначаються масаж і лікувальна гімнастика. При вивихах в ліктьовому, променевозап'ястному суглобах і суглобах пальців масаж починають через 3 - 4 дні, в плечовому - через 7 - 10 днів, в колінному - через 10 - 12 днів. У перші дні проводиться масаж тільки м'язів, а потім і області сус тава. Після вправлення стегна, при наявності витягнення, до масажу приступають на 6 - 7 -й день. Масажуються об- ласть тазу і вся постраждала кінцівку. При оперативних втручаннях з приводу звичного вивиху масаж і гімнастику призначають з 10 -го дня після операції.
При пораненнях, що протікають без нагноєнь і швидко за живающих, масаж починають з 2- го тижня. Застосовуються сегментарно- рефлекторні дії: при пошкодженні суглобів верхньої кінцівки масажують шийно-грудні пара- вертебральні зони іннервації D6 - Db C7 - С3 спинно мозкових сегментів; при пошкодженні суглобів нижньої кінцівки - попереково- крижові і нижнегрудной пара- вертебральні зони іннервації S3 - Si, L5 - Lj, D12 - Dtl спинномозкових сегментів. Масаж м'язів, що залягають проксимальніше і дистальніше ураженого суглоба, - погло живание, розтирання, розминка, ніжні вібрації. При рефлексогенних контрактурах - прийоми, що знижують тонус м'язів: погладжування, глибоке поздовжнє розминання, валяння, поверхнева малої амплітуди стабільна вібрац ція. З кінця 3-го тижня при сприятливій клінічній
картині - масаж області ураженого суглоба (погладжуючи ня, розтирання), розтирання сумково - зв'язкового апарату. Пасивні і активні рухи. Час процедури -7-10 хв, щодня, 1 - 2 рази на день.
При ушкодженнях суглобів, де показані реконструк тивні операції і потрібна тривала іммобілізація, масаж починають в передопераційному періоді. Крім сегментарно- рефлекторних впливів, масажують мишеч ні групи, на які після операції доводиться основ ва навантаження. Для зміцнення м'язів застосовують прийоми глибокого погладжування, розтирання і розминання. Після операції, на 12- 14 -й день, ще при наявності витягнення, обережно починають масаж сегментів, прилеглих до біль -ному суглобу - обхвачує погладжування, розминка, ніжні вібр'ашш. Приблизно через місяць після операції призначаються пасивні та активні рухи в оперований ном суглобі і масаж хворого суглоба. Періартрікулярних тканини масажують прийомами погладжування і розтирання. На сумково -зв'язковий апарат суглоба і сухожилля м'язів впливають циркулярними поглаживаниями і розтираючи -нями подушечками пальців, застосовують щипцеобразное раз мінаніе і биття кінцями пальців. Для ліквідації м'язових атрофії вибірково масажують: при пораненнях кульшового суглоба - сідничні м'язи, м'язи стегна (приводять і розгиначі); при пораненнях колінного сус тава - чотириглаву м'яз стегна, плечового - дельтовід ву і великий грудний м'язи, ліктьового - триголовий м'яз Час процедури -5-15 хв, щодня.
Масаж при захворюванні суглобів. Показання: хро нический артрит інфекційної неспецифічної етіології (ревматоїдний артрит); деформуючий артрит в резуль таті хронічної микротравматизации та ін; деформує щий артроз суглобів в результаті порушення обміну речовин, ендокринних розладів і ін
План масажу: вплив на паравертебральні зони відповідних спинномозкових сегментів; масаж м'язів і сухожиль, розташованих проксимальніше і дис -Тальному хворого суглоба; масаж здорових симетрично розташованих суглобів; масаж хворого суглоба і його сумково - зв'язкового апарату. Пасивні та активні руху ня. Положення хворого: для масажу нижніх конечнос тей - лежачи; верхніх кінцівок - сидячи.
Методика. При ураженні суглобів нижніх конеч ностей вплив на рівні спинномозкових сегментів
L4 - L}. Dp - Dn, при ураженні суглобів верхніх конеч ностей - D2 - С4: погладжування, розтирання, розминка і вібрації. Для усунення гіпертонусу масажують м'язи та сухожилля сегментів, прилеглих до хворого суглоба. Вплив починають з проксимальних відділів. При забо Леваном колінного суглоба масажують м'язи стегна, тазо стегнового суглоба - сідничні м'язи, ліктьового сугло ва - м'язи плеча і т. д. Для ліквідації випотів у суглобах і набряклості періартрікулярних тканин проводять відсисаючий масаж. Застосовують прийоми погладжування - площинне і обхвачує, прасування, хрестоподібне і щипцеобразное погладжування; розтирання - гребенеподібне, пиляння, штрихування, стругання; розминка - подовжнє, і поперечне, валяння, зрушення, розтягування і стиснення, натискання і сіпання; вібрації - безперервна і переривчаста, потряхивание, поплескування, рубані, Стега ня. Потім масаж дистального сегмента кінцівки і масаж здорового симетрично розташованого суглоба.
Масаж: хворого суглоба: погладжування і розтирання. Масажують всю поверхню суглоба і прилеглі до нього відрізки сегментів кінцівки. Потім переходять до масажують ванию сумково -зв'язкового апарату: застосовують поздовжнє кінцями пальців і щипцеобразное погладжування, кругове розтирання, штрихування; вібрація - безперервна кінцями пальців і долонею. Особливо ретельно масажують місця прикріплення сухожиль, сухожильні піхви і суглоб ні сумки. Проводять пасивні та активні рухи у хворому суглобі. Тривалість процедури - 10 - 15 хв. Курс лікування - 12 процедур, через день. Масаж суглобів рекомендується проводити після теплових процедур. Масаж ампутаційної кукси. Найбільш частими ос ложненіем при ампутації кінцівки є згинач -ні контрактури кукси, болючість кукси і конічни ючи кукса. Така кукса унеможливлює протезіруют вання і викликає необхідність реампутаціі. Тому після ампутації рекомендується утримання кукси гомілки в випрямленій положенні, а кукси стегна - в одній пло кості з тулубом (лікування становищем).
Показання. Для усунення набряку, попередження контрактур і атрофії кукси в комплексному лікуванні ре комендуется можливо раніше застосовувати масаж і лікув ву гімнастику. При загальному хорошому стані і бла гопріятном перебіг загоєння рани масаж призначається на 7- 10 -й день після операції.
Методика. У першому післяопераційному періоді застосовуються сегментарно- рефлекторні дії в об ласті відповідних паравертебральних зон. Масажем і гімнастикою домагаються збереження в повному обсязі рухів у суглобах оперованої кінцівки, розслаблення і розтягування контрагірованних м'язів, підвищення тонусу і зміцнення їх антагоністів. Для зниження тонусу м'язів, охоплених рефлекторними контрактурами, використовуються прийоми площинного і обхвачує погладжування, розтирання кінцями пальців, штрихування, пиляння, пере- секаніе, ніжні поздовжні розминання. Суглоби масиву ють прийомами погладжування і розтирання. Застосовують пасивні та активні рухи. Після загоєння рани і видалення операційних швів масажується кукса для підго товки її до опорної функції і протезування. Діфферен царювати застосовуючи прийоми глибокого розминання та вібрац -ції, зміцнюють збереглися після ампутації в області стегна - приводять м'язи і розгиначі стегна; в області гомілки - чотириглавий м'яз стегна; в області плеча - дельтовидні м'яз та ін Кукса масажується прийомами площинного циркулярного і обхвачує погладжуючи ня, розтирання, щіпцеобразное розминання. Для розвит ку опороспособности кукси в області дистального кон ца використовується вібрація - лупцювання, рубленіє, сте ганіе. При стійких міогенних контрактурах - сильні короткочасні багаторазово повторювані ручні або механічні вібрації. Тривалість процедури - 10 - 20 хв, щодня або через день. Курс -20 - 25 процедур. При зміцнілому післяопераційному рубці показаний підводний душ- масаж і механомассаж. При посто янном користуванні протезом хворим в період санаторного лікування також призначається масаж в поєднанні з баль - неофізіотерапевтіческімі процедурами і купаннями: при змінюють сегментарно- рефлекторні дії, масаж всіх залишилися сегментів кінцівки і кукси прийомами погло живания, розтирання, розминання, вібрації.
Масаж при травматичних пошкодженнях хребта. Всі хворі з пошкодженням хребта та спинного мозку (вогнепальні і ножові поранення, виробничі, спортивні, побутові та інші травми) потребують екстреної ної спеціалізованої хірургічної допомоги. Такі по страждали, особливо після операції ламінектомії і їм мобілізації («гіпсова ліжечко» тощо), вимагають тщатель -ного догляду, в тому числі і профілактичних заходів проти
трофічних і рухових розладів. Для предупрежде ня пролежнів рекомендуються погладжування і розтирання з камфорним спиртом шкіри області крижів, сідниць, спини. У боротьбі з деформаціями нижніх кінцівок застосовують підкладання під крижі і п'яти ватно- марлевих кілець або гумових кіл; для утримання стоп під прямим кутом до гомілки - м'які підкладки або шини (лікування по ложением).
Показання. Ефективність операції ламінектомії залежить від рівня та тяжкості ураження спинного мозку. Чим нижче рівень ураження, тим сприятливіші прогноз. Більш сприятливі результати спостерігаються при пошкодженнях, де має місце здавлення (кістковим уламком, гематомою, стороннім тілом) або струс спинного мозку. У ком комплексному лікуванні подібних парезів і паралічів масаж і гімнастика є одним з головних засобів віднови тельной терапії. Вони призначаються для попередження тро фических розладів, стимуляції процесів регенерації, боротьби з паралічами і контрактурами. У гострому періоді захворювання масаж і лікувальна гімнастика противопока зани. У підгострому періоді, залежно від тяжкості ураження і загального стану хворого, призначається сег - ментарной - рефлекторний масаж і масаж паралізованих кінцівок у поєднанні з пасивними рухами. Травми спинного мозку призводять до тяжким і важко піддається ся лікуванню розладів центрального та периферичного відділів нервової системи. Клінічна картина випадання або обмеження рухових функцій варіабельна і зави сит від локалізації ураження спинного мозку і перифе ричних нервів. Тому паралічі і парези верхніх і нижніх кінцівок можуть носити спастичний і млявий характер і супроводжуватися розладами чувствитель ності, трофіки та ін Масаж починають в підгострому періоді (перші 5 - 6 тижнів) і застосовують у поєднанні з лікувальною фізкультурою і фізіотерапією протягом усього віднови тельного періоду захворювання (від 1,5 - 2 міс до 2 років). Методика. Процедури масажу починають із сегмен - тарно- рефлекторних впливів на паравертебральні зони іннервації спинномозкових сегментів ураженого відділу хребта, застосовуючи ніжні погладжування, розтирання, розминання, вібрації поза осередку ураження. Масажують хворі кінцівки. Спочатку використовуються масаж і пас пасивного руху, потім - активні рухи. Масаж парі - тичних м'язів є підготовчою фазою проведення
як пасивних, так і активних вправ. Для врятувати тично скорочених м'язів застосовується масаж, що викликає зниження м'язового тонусу, - площинне кругове по глажіваніе, поверхневе обхвачує погладжування, ніжне поздовжнє розминання і валяння. Для розтягнутих антагоністів - погладжування, розтирання, поперечне раз мінаніе, биття кінцями пальців малої амплітуди. Прийоми строго дозуються, не допускаючи порушення врятувати чеських м'язів, стомлення паретічких м'язів і появи хворобливості. Для спастичних м'язів ефективний масаж в теплій воді. Масаж паретичних м'язів при млявих пара лічах на відміну від спастичних складається з прийомів гли бокого погладжування і розминки. Використовуються прийоми посмикування і ритмічні зрушування м'язів, ніжні рости рания сухожиль і суглобів. Масаж поєднують з пасивними рухами, а при парезах - з активними вправами для паретичних м'язів. Тривалість процедури - 10 - 20 хв, щодня або через день весь субхронічес кий період.
Масаж при захворюваннях хребта запально- дегенеративної етіології. Показання: деформуючий спондильоз і остеохондроз хребта, анкілозуючий спондилоартрит та інші хронічно протікають воспали тельно - дегенеративні процеси в кістковій і хрящовій тка нях хребта.
План масажу: вплив на паравертебральні зони всіх спинномозкових сегментів від нижележащих до верхніх і рефлексогенні зони грудної клітки і області тазу; масаж м'язів спини, гребенів клубових кісток, реберних дуг, міжреберних проміжків і остистих відростків; масаж тазостегнових і плечових суглобів, виборчий масаж больових зон і точок грудної клітини. Пасивні і активні рухи. Дихальні руху. Положення хворого - лежачи.
Методика: Масаж паравертебральних зон: плоско стное погладжування, колоподібне розтирання, стругання, пиляння; поздовжнє розминання, сдвигание в поздовжньому і поперечному напрямках; безперервна вібрація, поплескування. Масаж трапецієподібних м'язів: погладжуючи ня, розтирання, щипцеобразное розминання надключіч них країв. Щіпцеобразное погладжування і розминання гру- дино -ключично- сосцевидних м'язів. Масаж найширших м'язів спини: погладжування, розтирання долонним краєм кисті, поздовжнє розминання, розтягування і стиснення
зовнішніх країв м'язів, вібраційне погладжування. Мас саж сідничних м'язів: погладжування поверхневе і гли бокое, розтирання - опорною поверхнею кисті, штрихів вання, пиляння, перетин; розминка - подовжнє, розтягнення і зсування; вібрація - безперервна, похлопи - вання, рубленіє, вібраційне погладжування. Погладжування і розтирання пальцями гребенів клубових кісток в напрямку від пахових областей до хребта і реберних дуг від грудини до хребта. Граблеоб -разное погладжування і розтирання міжреберних проме моторошно від грудини до хребта. Масаж міжостистих проміжків і остистих відростків від нижележащих хребців до вищерозміщених: погладжування, розтирання і безперервна вібрація кінцями пальців, пиляння в про Дольному напрямку, переривчасті натискання на ості стие відростки долонею. Масаж: тазостегнових і плечових суглобів: погладжування, розтирання періартрікулярних тканин, сумково - зв'язкового апарату. Масаж місць перевант зок хребта: в області V поперекового хребця - циркулярні погладжування, розтирання, безперервна вібрац ція, пунктирование; в області нижніх шийних хребців - погладжування, розтирання, непереривиста вібрація і пунк - тирование VII шийного хребця. Виборчий масаж: больових зон і точок: у міжостистих і міжреберних проміжках, в зоні лопаток, в області періартрікулярних тканин плечових і тазостегнових суглобів, надключичних зон трапецієподібних м'язів і акромиально - ключичних суглобів, в області крижів, гребенів клубових кісток та інших зон іррадіації болів - погладжування, розтирання, вібрація. Струс грудної клітки і тазу, здавлення і розтягнення грудної клітини. Пасивні та активні дви вання. Струшування кінцівок. Дихальні руху. Тривалість процедури масажу - 15 - 20 хв. Курс лікування - 12 процедур, через день.
Загальна частина
фізіологічне обгрунтування
І МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ МАСАЖУ
НА ОРГАНІЗМ
ДІЯ МАСАЖУ НА ОРГАНІЗМ
Чинним моментом масажу на організм являють ся механічні подразнення, що наносяться тканинам спеці вими прийомами погладжування, розтирання, розминання, вібрації. Різноманіття використовуваних в масажі прийомів дозволяє застосовувати впливу у великому діапазоні - від дуже слабких до досить сильних. Прийоми масажу, діючи на тканини, викликають збудження механорецепто - рів, призначених для перетворення енергії механи чеських подразнень в специфічну активність нервової системи - в сигнали, які несуть нервовим центрам ін формацію. Механорецептори розподілені по всьому тілу. До них відносяться рецептори шкіри, дратує Прикосно веніем, тиском, струсом, ударами і т. д.; рецептори м'язово- суглобового відчуття (пропріорецептори) і рецепто ри внутрішніх органів (інтерорецептори), що приходять в збудження при зміні тиску на органи і стінки судин (барорецептори).
Пристрій механорецепторов дуже різноманітно. Вони мають форму волосків, спіралей, сплетінь, пластинок і т. д. Найбільш добре вивчені тільця Пачіно, які складаються з нервового закінчення, оточеного вспомогатель вим апаратом, і нервового волокна, що зв'язує рецеп тор з центральною нервовою системою. Допоміжний ап парат тільця Пачіно - капсула - складається з численний них, дуже тонких пластин, між якими знаходиться рідина. Механічні подразнення, деформуючи капсулу, викликають деформацію нервового закінчення. Його оболонка розтягується, підвищується її проникність, особливо для іонів натрію, що обумовлює появу рецепторного потенціалу і, в свою чергу, виникнення іонних струмів. Іонні струми і є збудником нервового волокна. Народжені нервові імпульси зі швидкістю до 60 м / с посту пают в центральну нервову систему. Отже, ме ханических енергія масажних маніпуляцій перетворюється на енергію нервового збудження, що є початковим
ланкою в ланцюзі нервово- рефлекторних реакцій механізму дей ствия масажу на організм. Порушення рецепторів в фор ме доцентрових (аферентних) імпульсів пере даються по чутливих шляхах в центральну нервову систему (спинний мозок, мозочок, функціональні образо вання стовбура головного мозку та ін), досягають кори біль ших півкуль головного мозку, де синтезуються в об щую складну реакцію, і викликають різні функцио нальні зрушення в організмі. Механорецептори називають також тактильними рецепторами. Зовнішня поверхня шкіри являє собою велике рецепторное поле, являю щееся периферичної частиною шкірного аналізатора. З по міццю аналізатора організм сприймає величезне коли кість подразнень, що надходять з навколишнього світу. При цьому кожному подразника відповідає свій специ фічний вид шкірної рецепції ". Розрізняють чотири види шкір ної рецепції: теплову, холодовую ^ болючу і тактіль ву. Тактильна рецепція пов'язана з почуттям дотику, дотику, тиску, вібрації.
Прийоми масажу, будь то ніжні або сильні давле ня, сприймаються організмом як подразник так Тільний рецепції. Тактильні відчуття виникають по того, що масаж викликає деформацію шкірної поверхні і збуджує механорецептори шкірного аналізатора. Воз нікшего в них збудження передається по центростремит тільних нервах і викликає відчуття дотику, дав лення або вібрації. Яскравість тактильних відчуттів і їх якісні відмінності обумовлюються силою впливу масажного прийому. Чим сильніше роздратування, тим значи тельнее рецепторний потенціал, і тим більше число їм пульсів надходить в нервову систему. Чим більше швидкість, з якою відбувається деформація шкіри, тим значніше сила відчуття тиску.
Масаж, викликаючи деформацію шкіри і зміна степе ні натягу м'язів, служить джерелом і так званого м'язово- суглобового відчуття. Закладені в глибоких тканинах механорецептори, сприймаючи тиск на м'язи, ор гани, сигналізують центральній нервовій системі про стан нії м'язового тонусу, кровонаповненні капілярів, дав лення крові в м'язових судинах і т. д. Ці сигнали і викликають різні відчуття.
На подразнення механорецепторів з результаті слож них фізіологічних процесів в центральній нервовій сис темі формуються відповідні реакції. Всі прийоми масажу
діють на основі рефлексів. Виникаючі разнообраз ні рефлекси, як безумовні, так і умовні, викликають зміну функціонального стану різних відділів центральної нервової системи. При впливі методи тично дозованих масажних прийомів на організм в ньому розгортається комплекс пристосувальних реакцій.
У механізмі дії масажу на організм грає роль також гуморальний фактор (грец. humor - рідина). Викли вая утворення тепла в тканинах, масаж діє як терми чний подразник і збуджує теплову рецепторну систему. Виник порушення передається регулюючим судинного центру, закладеним в довгастому мозку, а потім, переходячи на симпатичні сосудосужізаю -щие і парасимпатичні судинорозширювальні нерви, викликають кість рефлекторна зміна просвіту судин. Надаючи пряму безпосереднє механічний вплив на тка ні, масаж сприяє утворенню в шкірі хімічних продуктів розпаду речовин. До таких речовин укіс гістамін, що викликає розширення капілярів вже в кон центрації 0,001 мг на 1 кг маси тіла, і ацетилхолін, об утвориться в закінченнях судинорозширювальних нервів, ко торий збільшує просвіт артеріол і викликає зниження кров'яного тиску. Гістамін, будучи тканинним гормоном і що міститься в клітинах у вигляді неактивних сполук з білками, під впливом масажу в результаті розпаду клітин стає вільним і переходить в активну форму. Гістамін і гістаміноподібні речовини разом з продук тами білкового розпаду - амінокислотами та поліпепті дами - розносяться з потоком лімфи і крові і є подразниками хеморецепторов нервової системи судин і інших тканин внутрішніх органів. Наприклад, гістамін, діючи на наднирники, викликає підвищення вмісту адреналіну в крові, що відіграє важливу роль в мобілізації ції адаптивних захисних сил організму. Ацетилхолін, також зазвичай знаходиться в клітинах в колоїдно пов'язаний ном стані, під впливом масажу переходить в актив ве стан, забезпечуючи медіаторну функцію. Накопи ня під час масажу в м'язах активного ацетилхоліну стимулює м'язову діяльність, оскільки сприяє збільшенню швидкості передачі нервового збудження з од ної нервової клітини на іншу і з нервових клітин на ми шечно [ Макаров В. А., 1975 ].
Пряме механічний вплив масажу позначається на функції м'язових капілярів. Стінки капілярів обла-
дають самостійної сократимостью за рахунок так званих мих клітин Ружі, розташованих в їх стінках. Скорочуючи і набухаючи, клітини Руже здатні змінювати просвіт капілля рів, завдяки чому капіляри можуть або повністю закрити ватися, або звужуватися і розширюватися. Розширення капілля рів відбувається в результаті впливу на клітини Руже хімічних продуктів розпаду енергетичних речовин. Штовханини ком до розпаду енергетичних речовин, що містяться в м'язі, є збудження м'язи, викликане механи ним впливом масажу і особливо прийомами глубо кого розминання. На стан судинних стінок впливають і інші хімічні речовини, що містяться в крові: гір мони наднирника - норадреналін і адреналін, молочна кислота і аденозинтрифосфорная кислота. Весь цей складний комплекс процесів, що впливають на кровообіг в капил лярах і судинах, координується центральної нервової систе мою, яка регулює не тільки величину просвіту смокчу дів, але і проникність стінок капілярів, змінюючи об мен між кров'ю і тканинами.
Масаж надає разносторонее вплив на організм і передусім на нервову систему. Загальновідомо, що при дії масажу може підвищуватися або знижуватися збудливість нервової системи залежно від функцио нального її стану та методики впливу [ Біла Н. А., 1974]. Зокрема, суб'єктивні відчуття при погладжуючи нії зазвичай проявляються позитивними емоціями прият ного стану спокою, свіжості і легкості. Водночас масаж може надавати і збуджуючу дію на центр - ральную нервову систему. Однак тут слід пам'ятати про те, що, застосовуючи енергійні прийоми масажу, не можна допускати больових відчуттів, так як больові раздражи ки рефлекторно викликають несприятливі вегетативні реакції, які можуть супроводжуватися підвищенням содер жания адреналіну і цукру в крові, підвищенням артериаль ного тиску і згортання крові.
Дослідженнями І. П. Павлова доведено, що провідна роль з формуванні почуття болю належить корі го ловного мозку і що реакція на болюче подразнення мо же бути пригнічена умовним подразником. Таким раздра жителем може бути масаж, якщо він застосовується дифферен царювати, за показаннями, з урахуванням стану реактив ності організму хворого, форми і стадії захворювання. Адекватна реакція на процедуру масажу виявляється при ятним відчуттям зігрівання тканин, ослабленням їх напря-
вання, зменшенням болю, поліпшенням загального самочув ствия. Якщо масаж підсилює больові відчуття, викликає несприятливі реакції серцево - судинної та інших систем, супроводжується появою загальної слабкості, ухуд ням самопочуття хворого, - такі процедури противо показані. Необхідно більш диференційовано пересмот реть методику і дозування. На прояв негативних реакцій у осіб похилого віку вказує А. Ф. Вербів (1966), який при передозуванні масажу спостерігав по- явище болів, крововиливи в шкіру, спазми судин, по щення тонусу м'язів. Н. А. Біла (1974) описує парадоксальні реакції при призначенні масажу хворим у гострому періоді захворювання прикордонного симпатичного стовбура, що виражаються в посиленні болів, скутості, погіршенні скорочувальної функції міокарда та перифери тичного кровообігу в кінцівках, зниження електричн ської активності м'язів.
Масаж покращує трофічні процеси в шкірі, очі щает шкіру від слущить клітин епідермісу, стимулює функцію потових і сальних залоз. Благотворно вплив масажу на шкірно- м'язовий тонус. Погладжування і інші прийоми масажу поліпшують скоротливу функцію шкір них м'язів, сприяючи еластичності і пружності шкіри.
На м'язову систему масаж надає общеукреп ляющее вплив. Під впливом масажу підвищується тонус і еластичність м'язів, поліпшується їх скорочувальна функція, зростає сила, підвищується працездатність. Особливо велика роль у впливі на м'язову систему прийомів розминання. І. М. Саркизов - Серазини і М. І. Лей -кін (1953), вивчаючи вплив масажу на підвищення та від- становлення працездатності стомлених м'язів, дійшли висновку, що розминка є активним подразником і сприяє максимальному підвищенню працездатності ності втомлених м'язів. Тому автори розглядають розминання як пасивну гімнастику для м'язових воло кон. Підвищення працездатності стомлених м'язів спостерігається і при масажі м'язів, що не брали учас ку у фізичній роботі. Це пояснюється виникненням під впливом масажу в непрацюючих м'язах афферент них (доцентрових) імпульсів, які, потрапляючи в центральну нервову систему, підвищують збудливість нервової тканини. Тому при стомленні окремих мишеч них груп доцільно масажувати втомлені м'язи, а м'язи, які не брали участі в роботі.
Під впливом масажу, особливо розминки, в масі руемой м'язі число розкритих капілярів і ширина їх сильно зростають. Число функціонуючих капілярів, тобто пропускають через себе кров, варіює в залеж ності від інтенсивності обмінних процесів, що протікають в м'язі. При цьому чим вище обмін тканини, тим більше в ній функціонуючих капілярів. Було доведено, що під впливом масажу число розкритих капілярів в миш лицею досягає 1400 на 1 мм2 поперечного перерізу м'язи, а кровопостачання її збільшується в 9-140 разів. Масаж не викликає розвитку ацидозу в тканинах, а, навпаки, спосіб ствует зменшенню вмісту молочної кислоти в миш цях і виведенню органічних кислот, що надає благо ла плідна вплив на стомлені після фізичних нагру зок м'язи.
Благотворно позначається масаж на функції суглобів і сухожіл'ко - зв'язкового апарату. Під впливом масажу збільшуються еластичність і рухливість зв'язкового аппа рата. При відновному лікуванні суглобів прийоми рас тиранія є найбільш ефективним методом. Масаж активізує секрецію синовіальної рідини, способству ет розсмоктуванню набряків, випотів і патологічних відкладень у суглобах. Викликаного їм перерозподіл крові і лімфи в організмі сприяє припливу кисню і поживних речовин, активізує місцевий кровообраще ня і підсилює окислювально -відновні процеси. Під впливом розтирання в тканинах швидко розвивається ощу щення тепла. Тому там, де потрібна розігріти тканини перед спортивним виступом або після переохолодження, це вдається досягти найкраще прийомами розтирання. Місцева температура тканин під впливом енергійних розтирань може підвищуватися на 0,5 - 3 ° С. В результаті рефлекторної дії тепла і продуктів розпаду в тканинах настає активна гіперемія.
Масаж сприятливо впливає на серцево- судинну систему. Завдяки масажу кров відволікається від внутріш них органів до поверхні шкіри і до м'язових пластів, настає помірне розширення периферичних судин, полегшується робота лівого передсердя і лівого шлуночка, підвищується нагнітальна здатність серця, улучша ються кровопостачання і скоротлива здатність сердеч -ної м'язи, усуваються застійні явища в малому і біль шом колі кровообігу, підвищуються обмін в клітинах і поглинання тканинами кисню. Масаж також стимули-
рует кровотворну функцію, сприяючи підвищенню со тримання в крові гемоглобіну і еритроцитоз.
Великий вплив робить масаж на циркуляцію лим фи. Лімфатична система являє собою систему міжклітинних щілин, які, з'єднуючись, утворюють лим фатические капіляри, а потім і більш великі судини. Лімфатичні судини проходять через лімфатичні вузли, в яких відбувається утворення лімфоцитів.
Рух лімфи в лімфатичної системи здійснює ся в одному напрямку - від тканин до серця. При образо вання нових кількостей лімфи остання механічно витес няет ту, яка раніше заповнювала лімфатичні капіляри. Завдяки існуючій різниці тиску лімфи, пості пінно наростаючого до судин грудної порожнини, і присівши сують дії грудної клітини забезпечується Протя гом лімфи по судинах від периферії до центру. При сокра щении м'язів лімфатичні судини і міжтканинні щілини стискаються, що також сприяє просуванню лімфи. Лімфа здатна також просуватися за рахунок перістальті чеських скорочень стінок самих лімфатичних судин. І все ж рух лімфи по тканинах і судинах здійснює ся вкрай повільно. Вся лімфа проходить через грудної про ток всього шість разів на добу, між тим як повний обо рот крові відбувається за 20 - 25 с. У людини у великих лімфатичних судинах швидкість лімфотоку ледве сягає 4 мм / с. Масаж, прискорюючи рух лімфи, з одного боку ни, збільшує приплив поживних речовин до тканин мас сіруемого ділянки, а з іншого - звільняє клітини від продуктів обміну і розпаду.
Масаж активно впливає на газообмін, мінеральний і білковий обміни, збільшуючи виділення з організму мі ральних солей хлориду натрію, неорганічного фосфору і азотистих органічних речовин сечі - сечовини, мо чевой кислоти. Все це позитивно позначається на функ ції внутрішніх органів і життєдіяльності організму. Таким чином, в основі механізму дії масажу лежать складні взаємообумовлені рефлекторні нейро- гуморальні та нейроендокринні процеси, регульовані вищими відділами центральної нервової системи. Місцеві прояви реакцій, що виникають в результаті безпосе жавного механічного впливу масажу на тканини, не є самостійними, а являють генерализован ву реакцію організму рефлекторного характеру. У резуль таті залучення всіх цих ланок відбувається мобілізація
захисно- пристосувальних механізмів організму, веду щих до нормалізації функції, що викликає ефективну дію масажу при самих різних захворюваннях.
