Гігієнічна характеристика систем водопостачання населених місць

Розрізняють централізовану і децентралізовану системи водопостачання.

Централізована система (водопровід) включає: джерело води (міжпластові напірні або безнапірні води, відкрита природна водойма чи штучне водосховище), водозабірну споруду (артезіанська свердловина, штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками), водопідйомну споруду (помпи або насоси першого підйому), головні споруди водопровідної станції, на яких проводяться освітлення, знебарвлення, знезараження, а інколи і спеціальні методи (фторування, дефторування, знезалізнення, тощо) покращення якості води, резервуари накопичення її запасів (резервуари чистої води), насосну станцію другого підйому і водопровідну мережу – систему водопровідних труб, які доставляють воду до споживачів.

Децентралізоване (місцеве) водопостачання найчастіше здійснюється за рахунок шахтних або трубчастих колодязів, рідше каптажів джерел. В колодязях використовують ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі над першим водонепроникним горизонтом. Глибина залягання таких вод досягає кількох десятків метрів. Колодязь в умовах місцевого водопостачання одночасно виконує функції водозабірної, водопідйомної та водорозбірної споруди.

Методи очистки води та їх гігієнічна характеристика: - знезараження - коагуляція - відстоювання -фільтрація Коагуляція – хімічну обробку води сірчанокислим алюмінієм від завислих частинок. Гідрооксид алюмінію у вигляді досить великих пластівців абсорбує на собі завислі у воді забруднюючі частинки та гумінові колоїдні речовини, внаслідок чого вода освітлюється і знебарвлюється. Після коагуляції вода поступає у відстійники, а потім на фільтри та в резервуари чистої води і насосами другого підйому направляється у водопровідну мережу.

Методи знезараження води та їх гігієнічна характеристика: Знезараження води - процес знищення мікроорганізмів. За способом впливу на мікроорганізми, знезараження води підрозділяються на: 1.Хімічний метод 2.Фізичнй метод 3. Комбінований метод До хімічних способів знезараження питної води відносять її обробку окислювачами: хлором, озоном і т.п., а також іонами важких металів. Знезараження води хлоруванням на водоочисних комплексах здійснюють хлорним вапном, хлором і його похідними, під дією яких бактерії, що знаходяться у воді, гинуть в результаті оксидації і руйнування речовин, що входять в склад протоплазми клітин. До фізичних - знезараження ультрафіолетовими проміннями, ультразвуком, радіоактивним випромінюваням і т.д. Ультрафіолетові промені знищують не лише вегетативні, але і спорові форми бактерій, і не змінюють органолептичних властивостей води.

Органолептичні властивості води: 1) фізико-органолептичні – сукупність органолептичних ознак, що сприймаються органами чуття і оцінюються за інтенсивністю сприйняття; 2) хіміко-органолептичні –вміст певних хімічних речовин, здатних подразнювати рецептори відповідних аналізаторів і викликати ті чи інші відчуття. - Запах — це здатність наявних у воді хімічних речовин випаровуватись і, створюючи відчутний тиск пари над поверхнею води, подразнювати рецептори слизових оболонок носа і синусних пазух, чим спричиняти відповідне відчуття. - Смак і присмак — здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові сосочки, розташовані на поверхні язика, і зумовлювати відповідне відчуття. - Кольоровість — природна властивість води, зумовлена гуміновими речовинами, які вимиваються з ґрунту під час формування поверхневих та підземних водойм і надають воді жовто-коричневого забарвлення. - Каламутність — природна властивість води, зумовлена вмістом завислих речовин органічного і неорганічного походження (глини, мулу, органічних колоїдів, планктону і т. ін.). - Прозорість – здатність пропускати світлові промені. Показники якості води за хімічним складом – це хімічні речовини, які можуть негативно впливати на здоров’я людини, викликаючи розвиток різноманітних захворювань. Хімічні речовини природного походження (берилій, молібден, миш’як, свинець, нітрати, фтор, селен, стронцій) зумовлюють виникнення ендемічних захворювань. Деякі з них (молібден, селен, фтор) належать до біомікроелементів, вміст яких в організмі не перевищує 0,01 %, але які є есенціальними для людини. Вони обов’язково повинні надходити в організм в оптимальних добових дозах, при недотриманні яких можуть розвинутись або гіпомікроелементози, або гіпермікроелементози. Інші (берилій, миш’як, свинець, нітрати, стронцій) при надмірному надходженні здатні чинити токсичну дію. Хімічні речовини антропогенного походження. До них належать важкі метали (кадмій, ртуть, нікель, вісмут, сурма, олово, хром тощо), детергенти (синтетичні миючі засоби або поверхнево активні речовини), пестициди (ДДТ, ГХЦГ, хлорофос, метафос, 2,4-Д, атразин тощо), синтетичні полімери та їх мономери (фенол, формальдегід, капролактам тощо). Їх вміст у воді мусить бути безпечним для здоров’я людей та їх нащадків при постійному протягом усього життя вживанні такої води. Він повинен гарантувати не тільки відсутність гострих та хронічних отруєнь, а й відсутність неспецифічної шкідливої дії, пов’язаної з пригніченням загальної резистентності організму, має забезпечувати збереження репродуктивного здоров’я, гарантувати відсутність мутагенної, канцерогенної, ембріотоксичної, тератогенної, гонадотоксичної дії та інших віддалених наслідків. Такий вміст ми називаємо гранично допустимою концентрацією (ГДК).

Показники, що характеризують епідемічну безпечність води: 1.санітарно-мікробіологічні: - ЗМЧ – це кількість колоній, які виростають при посіві 1 мл води на 1,5 % м’ясо-пептонний агар після 24 год вирощування за температури 37 °С. Дуже важливим є виявлення у воді бактерій групи кишкової палички (БГКП), які містяться у випорожненнях людини і тварин. 2.Санітарно-хімічні показники епідемічної безпечності води: -Перманганатна окиснюваність — це кількість кисню (в мг), що потрібна для хімічного окислення легко окислюваних органічних і неорганічних (солей Fe (II), H2S, амонійних солей, нітритів) речовин, які містяться в 1 л води. -Біхроматна окислюваність, або хімічна потреба в кисні (ХПК) — це кількість кисню (в мг), яка потрібна для хімічного окислення всіх органічних і неорганічних відновників в 1 л води. - Біохімічна потреба у кисні (БПК) — це кількість кисню (в міліграмах), яка потрібна для біохімічного окислення (за рахунок діяльності мікроорганізмів) органічних речовин, що містяться в 1 л води, при температурі 20 °С протягом або 5 діб (БПК5), або 20 діб (БПК20). - Розчинений кисень – кількість кисню, що міститься в 1 л води.

Ендемічне значення води Ендемічні захворювання, пов"язані з особливістю сольового складу води. Водно–нітратна метгемоглобінемія: нітрати перетворюють гемоглобін в метгемоглобін; флюороз: >вміст фтору(> 1,5 мг/л); карієс: >фтору; ендемічний зоб: > вміст йоду; спостерігались захв. ендемічного х-ру при > вмісту: свинцю, миш’яка, ртуті.

Інфекційні захворювання, що передаються водою, їх класифікація. 1) кишкові інфекції: холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, гострі інфекційні ентерити. 2)вірусні: гепатит, поліомієліт, аденовірусні захворювання. 3) зоонозні: лептоспіроз, туляремія, бруцельоз, Ку-лихоманка. 4) гельмінтози: аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомоз, шистосомоз; 5) лямбліоз. Особливості: 1) пов"язані з вживанням недоброякісної води 2) виникає раптово 3) швидко поширюється по водному басейну.4) велика кількість хворих. П-ка - саню нагляд за водопостачанням, знезараження води.

Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення. Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу) Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи у приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям. На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають такі чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини, так і ззовні приміщення.

Кліматотерапія. Вимоги до територій та місцевостей що застосовуються для кліматотерапії. Форми кліматотерапії: аеротерапія, сонцелікування, таласолікування. Курорти - Південний берег Криму, Карпати, сан. в хвойних лісах ("Червона калина", Рівн. обл.)

Вплив метеорологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря. Життєдіяльність людини завжди протікає в певних метеорологічних умовах, які визначаються комбінацією температури повітря, швидкості його руху й відносної вологості, барометричним тиском і інтенсивністю теплового випромінювання. На життєдіяльність працюючого великий вплив виявляє газовий склад повітря. Повітряне середовище, у якому живе й працює людей, являє собою природню багатофазову суміш, з якої полягає атмосфера (на рівні землі). Основними компонентами сухого повітря (%, за обсягом) є: азот - 78,084; кисень - 20,9476; аргон - 0,934; вуглекислий газ - 0,0314 і ін. гази й домішки - 0,003. Водяна пара становить у середньому від 0,2 до 2,6 %. Повітря такого состава найбільш сприятливий для подиху. Поряд з хімічним складом, важливо також, щоб повітря мало певний іонний склад. Дрібні негативні іони (іони кисню повітря) сприяють розумовій роботі. Дрібні позитивні іони підсилюють обмін речовин в організмі, але зменшують продуктивність розумової роботи, викликають головний біль і дратують слизуваті оболонки носа. Виникненню дрібних позитивних іонів сприяють гарячі опалювальні радіатори й відкриті спіралі електричних опалювальних приладів.

.