Тема 1. Предмет і задачі навчальної дисципліни
Семінар (2 год.)
Розгляд теоретичних питань:
1. Поняття конституційного права. Терміни «конституційне» і «державне» право.
2. Предмет регулювання і система К.П.З.С.
3. Конституційно-правові відношення в З.С. Суб`єкти й об'єкти цих відношень.
4. Метод конституційно-правового регулювання.
5. Конституційно-правові норми: поняття, структура, види.
6. Джерела конституційного права зарубіжних країн: їхні види і значення.
Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:
1. Доктрина та акти тлумачення як джерела конституційного права.
2. Основні тенденції розвитку конституційного права зарубіжних країн.
Перевірка знань студентів у формі тестування.
Завдання для самостійної роботи (2 години)
1. Загальні риси конституційного права і його особливості в окремих країнах та їхніх групах.
2. Правові і не правові відношення в конституційно-політичній сфері.
3. Чинники, що визначають розвиток конституційного права.
4. Юридичний і політичний характер КПЗК як навчальної дисципліни.
· Методичні вказівки до вивчення питань теми:
При вивчені цієї теми необхідно визначити, що КПЗК не є самостійною галуззю права, його можна розглядати як науку та навчальну дисципліну.
Предмет правового регулювання конституційного права зарубіжних країн (далі КПЗК)– дві основні сфери суспільних відносин: відносини між людиною та державою та владо відносини (організація держави і державної влади в зарубіжних країнах). Звісно, предмет КПЗК не вичерпується вказаними групами відносин. Права та свободи людини тісно пов’язані з суспільним порядком – формами власності, економічною, політичною, соціальними системами, отже, дані відносини також входять до предмету регулювання КПЗК. Специфіка у тому, що конституційне право регулює основоположні принципи цих відносин.
Додатковою підставою відокремлення конституційного права від інших галузей права є метод правового регулювання, тобто сукупність прийомів та способів правового впливу на суспільні відносини. Найбільш поширеною формою конституційно-правового регулювання суспільних відносин є метод зобов’язання. Саме в такій формі проголошуються більшість норм конституційного права, які відносяться до організації влади: «Уряд повинен мати довіру палат» (ст.94 Конституції Італійської Республіки 1947р.).
В цілому, конституційно-правовий метод регулювання суспільних відносин базується на владно-імперативних началах. Це роз’яснюється природою тих суспільних відносин, які підпадають під вплив норм конституційного права.
Вивчаючи питання джерел конституційного права, слід зазначити, що основними видами є нормативно-правові акти, судові прецеденти та правові звичаї, а також іноді міжнародні та внутрідержавні договори. Тут студентам слід визначити види законів та підзаконних актів, приділити увагу такім джерелам конституційного права, як доктрина та своди релігійних правил (наприклад, в Ірані вищім джерелом права вважається шаріат – свод норм мусульманського права).
Що ж стосується тенденцій розвитку конституційного права, то слід зауважити, що ці тенденції відносяться, перш за все, до змісту юридичних конституцій – основних законів, а також до змісту інших джерел конституційного права, які конкретизують, розвивають та доповнюють конституції. В рамках цього питання необхідно виділити такі тенденції розвитку, як соціалізація, демократизація та інтернаціоналізація конституційного права.
Джерела, рекомендовані до заняття:
Рекомендована література:
1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: Астон, 2003. – С.5-35.
2. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О.Ріяка (керівник авт.кол.). – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.5-12.
3. Конституції Франції, Італійської Республіки, Королівства Іспанії, США, Японії, Індії // Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – С. 47-73, 101-160, 180-211, 227-270, 379-404, 417-430, 444-586.
4. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для ВУЗов / под ред. М.В.Баглая, Ю.И.Лейбо, Л.М.Энтина.- М.: Норма, 2004. – С.1-49.
5. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4-х томах. Отв. Ред. Б.А.Страшун. – М.: БЕК, 1996. – С.1-38.
6. Мартиненко П.Ф. Типологическая класификация систем конституционного права современных государств // Вестник Киевского университета. Международные отношения и международное право. – К., 1989. Вып.28.
7. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. – 10-е изд. – М.: Юстицинформ, 2003. – С.7-18.
8. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – 3-е изд., М.: Юрист, 2003. – С.11-30.
9. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. – М.: Харвест, 1998. – С.13-47.
10. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / 5-е стереотипне видання. – К.: АртЕк, 2002. – С.4 – 44.
Додаткова література:
1. Белкин А.А. Избранные работы 90-х годов по конституционному праву. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 321 с.
2. Богданова Н.А. Система науки конституционного права.- М.: Юристъ, 2001. – 256 с.
3. Егоров С.А. Современная наука конституционного права США / Под ред. Мишина А.А. - М.: Наука, 1987. – 190 с.
4. Институты конституционного права иностранных государств. - М.: Городец-издат, 2002. – 496 с.
5. Ковешников Е.М. и др. Конституционное право стран Содружества Независимых Государств /Ковешников Е.М., Марченко М.Н., Стешенко Л.А.: Учеб. пособие. - М.: Норма-Инфра-М, 1999. – 464 с.
6. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – 624 С.
7. Крылов Б.С. Новейшие тенденции английского государствоведения // Советское государство й право. – 1962. – № 10. – С. 151-154.
8. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права.- М.: Юристъ, 2001.- 444 с.
9. Очерки конституционного права иностранных государств: учеб. и научно-практическое пособие. - М.: Спарк, 1999. - 304 с.
10. Шаповал В.М. Конституційні системи зарубіжних країн. К.:Вища школа, 1992. – 135с.
11. Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність): Критичний нарис. - К.: Оріяни, 2002. - 110 с.
