Які основні принципи страхування від нещасних випадків та профзахворювань?

До основних принципів страхування від нещасних випадків віднесені:

· паритетність держави представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

· обов’язковість страхування від нещасного випадку, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах;

· надання державних гарантій реалізації застрахованим громадянам своїх прав;

· своєчасне і повне відшкодування шкоди страховиком;

· обов'язковість оплати страхувальником страхових внесків;

· формування і використання страхових коштів на солідарній основі;

· диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності на кожному підприємстві;

· економічна зацікавленість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

· пільгове використання коштів страхування від нещасного випадку.

16.Хто з позицій страхування є "працівник", "страхувальник", "страховик", як слід розуміти поняття "страховий ризик" і "страховий випадок", ”об’єкт cтрахування” і ”суб ‘єкт страхування”? Звичайно страхується фізична особа, в інтересах якої здійснюється страхування (надалі – "працівник"). Страхувальником є роботодавець, а страховиком – Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Принциповим при страхуванні є визначення суб'єктів і об'єктів страхування. У даному випадку об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність. Суб'єктами страхування є застраховані громадяни (в окремих випадках – члени їх сімей, страхувальники та страховик).

17. Обов’язки Фонду соціального страхування. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:

а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;

б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;

г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).

18.Права і обов’язки застрахованного та роботодавця як страхувальника. Згідно зі ст. 43 Закону про страхування від нещасного випадку застрахований має право брати участь в управлінні страхуванням від нещасних випадків, тобто бути повноправним їх представником; брати участь у розслідуванні страхового випадку.

Якщо ж нещасний випадок відбувся із застрахованою особою, то вона має право на послуги медичної і професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію на відшкодування витрат на проїзд до місця лікування або навчання і назад, витрат на житло і харчування, транспортування багажу і проїзд особи, що його супроводжує; на послуги соціальної реабілітації (придбання протезів, автомобіля, допомога у веденні домашнього господарства), а також одержання від Фонду роз'яснень з питань соціального страхування від нещасних випадків.

У випадку загибелі потерпілого члени його сім’ї мають право на одержання від Фонду страхових виплат і послуг, пов'язаних з ритуальними діями.

Обов'язки перед Фондом Він зобов'язаний знати і виконувати вимоги законодавчих і інших нормативно-правових актів з охорони праці, виконувати обов'язки, передбачені колективним договором. Лікуватися потерпілий повинен у лікувально-профілактичних установах або у медичних працівників, визначених Фондом (з ними Фонд має договір). У період лікування він зобов'язаний чітко виконувати режим лікування і дотримувати визначених лікарями правил поведінки; не ухилятися від професійної реабілітації; вчасно оповіщати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про обставини, що ведуть до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг і порядку їх надання.

Страхувальник (роботодавець) має право брати участь в управлінні страхуванням від нещасних випадків (на виборній основі), вимагати від Фонду виконання його обов'язків щодо організації профілактики нещасних випадків і профзахворювань, а також соціального захисту потерпілих. Страхувальник, у випадку незгоди з рішеннями працівників Фонду, має право оскаржити його в спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду і її робочих органів. Він має право брати участь у визначенні надбавок або знижок страхового тарифу; може захищати свої права, а також застрахованих ним осіб як в організаціях Фонду, так і в суді.

У той же час, страхувальник зобов'язаний вчасно реєструватися у Фонді, вчасно і повністю сплачувати страхові внески, а також інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про кожен нещасний випадок або профзахворювання, що мало місце на підприємстві, про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства (зміна групи тарифів небезпеки); про ліквідацію підприємства (не пізніше, ніж за два місяці).

Роботодавець щорічно зобов'язаний надавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду дані про чисельність працівників, про річну суму зарплати, про річний (фактичний) обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), про кількість нещасних випадків і профзахворювань за минулий рік. Крім того, безкоштовно створювати необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду.

Роботодавець зобов'язаний повідомити застрахованим ним працівникам адреси і номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, лікувально-профілактичних установ і медичних працівників (лікарів), що обслуговують дане підприємство за договором з Фондом.

Порядок і терміни надання даних визначаються Фондом.