Експертні оцінки у підготовці інформації для прийняття управлінських рішень

Для одержання більш повних знань про досліджуваний об’єкт необхідно мати більший обсяг інформації, яка часто має якісний характер і не піддається кількісним вимірюванням.

Тому при прогнозуванні, розробці проектів і виборі програми напряму розвитку системи, оцінки якості продукції, роботи підприємства і організації та інших завдань все ширше застосовуються методи експертних оцінювань (експертні методи), які допомагають формалізувати процедури збирання і аналізу думок спеціалістів і перетворити одержану інформацію у форму, найбільш зручну для підготовки обґрунтованих рішень.

Спеціалісти, які готують інформацію для прийняття управлінських рішень, повинні надати її у вигляді цілісної картини, яка відображає об’єкт управління у зручному для сприйняття ракурсі, містить пропозиції варіантів альтернативної поведінки і можливих наслідків, дає можливість сприймати об’єкт у його динаміці.

Основними етапами цього процесу є:

− побудова інформаційної моделі досліджуваного об’єкта;

− розробка системи якісного аналізу інформації;

− розробка інформаційної моделі розвитку об’єкта;

− визначення тенденцій і перспектив розвитку досліджуваного об’єкта.

Експертні оцінки використовуються на всіх етапах інформаційного забезпечення управління – від локальних до глобальних. Наприклад, інформаційні потреби організації визначаються на основі думок окремих спеціалістів і тих специфічних завдань, що стоять перед ними. На основі узгодження інтересів різних підрозділів організації виробляється консенсус відносно їх інформаційних потреб.

Експертні оцінки – це судження кваліфікованих фахівців-професіоналів, висловлені у виді змістовної, якісної або кількісної оцінки об’єкта, призначені для використання при прийнятті рішень.

Для одержання якісної експертної інформації необхідно додержання таких умов:

− наявність експертної комісії, яка складається з спеціалістів, що професійно знайомі з об’єктом експертизи і мають досвід роботи експерта;

− наявність аналітичної групи, яка професійно володіє технологією організації і проведення експертиз, методами одержання і аналізу експертної інформації;

− одержання достовірної експертної інформації;

− коректна обробка і аналіз експертної інформації.

При застосуванні експертних технологій виникають такі проблеми:

1. Формування експертної комісії. Однією з основних проблем є визначення якості експерта.

2. Організація і проведення експертиз.

3. Одержання експертної інформації.

4. Визначення остаточних експертних оцінок.

5. Багатокритеріальні оцінки.

6. Аналіз результатів експертизи.

Типовими помилками при застосуванні експертних технологій є:

− перебільшення можливостей експертних оцінок;

− залучення некомпетентних експертів;

− недостатня поінформованість експертів про об’єкт експертизи;

− недостатньо чітка постановка задачі перед експертами;

− обмеження експертизи межами однієї експертної процедури;

− надлишкове захоплення кількісними оцінками;

− порушення правил теорії вимірювань;

− необхідність організації інформаційної взаємодії між експертами;

− конформізм експертів;

− неврахування фактора кон’юнктурності;

− невірне розуміння точності експертних оцінок;

− неправильна обробка результатів експертизи;

− некоректна інтерпретація результатів.

Одним з головних завдань інформаційного менеджера є комплексне інформаційне забезпечення користувачів найбільш повною і достовірною фактографічною і концептуальною інформацією, особливо порівняльного і прогнозного характеру щодо стану, тенденцій і перспектив розвитку певної предметної галузі.

В умовах існування значної кількості різноманітних інформаційних джерел і масивів інформації, перед спеціалістом виникає завдання визначення відносної цінності різних джерел інформації з точки зору їх використання у діючих системах інформаційного забезпечення.

Виступаючи як експерт у відповідній галузі, інформаційний менеджер для виконання ряду професійних завдань залучає до співпраці експертів у інших галузях, зокрема, проводить експертні опитування при визначенні інформаційних потреб користувачів, при розробці і реалізації проекту впровадження комп’ютерної інформаційної системи підприємства з метою визначення вимог користувачів до інформаційної системи, експертне опитування постачальників апаратного і програмного забезпечення комп’ютерних систем та для вирішення широкого спектру інших завдань управління інформаційною діяльністю.