Загальні відомості про одяг родини

1. Де Ви народились (місто, село)? Якщо переїхали, то коли і куди?

2. Де народилися Ваші батьки (бабуся/дідусь), чи постійно проживали в місті (селі)? Якщо переїхали, то коли і куди?

3. Який одяг/взуття переважає (-ав) у Вашій родині (купований, шитий на замовлення, власного виробництва, комбінований)?Як Ви його обирали (назвіть причини, мотиви)?

4. Де купуєте (-али) одяг та взуття (магазини, салони, ательє, кустарні майстерні, лавки, базари, «толкучки», секонд)? Що це за одяг (взуття)? Опишіть чи покажіть (додатково за наявністю фотоматеріалу чи демонструванням одягу).

5. Чи пам’ятаєте людей, що заробляють (-ли) на життя з виготовлення одягу? Що вони шиють (-ли)? Де вони це роблять (-или)? Чи багато клієнтів вони мають (-ли)? Чи дорого вони беруть (-ли)?

6. Якщо виробляють (-ли) одяг в домашніх умовах, то в який спосіб це роблять (‑или) (ткали, шили, вишивали)? Хто у Вашій родині це робить (-ив)? Звідки черпають (-ли) знання (від старшого покоління, з літератури, телебачення, інтернет, інший варіант)? Чи є (були) у Вашій родині ткацький верстат, швейна машинка? Опишіть чи покажіть (додатково за наявністю фотоматеріалу чи демонструванням одягу).

7. Які матеріали для одягу можна зараз (було) придбати і де (тканини, нитки, мереживо, тасьму, корсажні стрічки, сутажі, бісер, пайєтки, намистинки, вишивку, галуни, щось інше)?

8. Як вибирають (-ли) тканину для одягу (матеріал для взуття), на що звертають (‑єте) увагу, яким чином визначають (-ли) якість, «добротність» тканини?

9. Чи доводилось Вам перешивати одяг (з метою ремонту, підгонки до фігури, поліпшення зовнішнього вигляду)?

10. Яким є (був) догляд за одягом (прання, прасування, чищення)?

11. Чи відомі Вам випадки користування одягом, взятого на прокат? Чи припустимо для Вас просити одяг на прокат у близьких, приятелів, друзів? Як до прокату ставиться Ваше оточення?

12. Яким є (був) життєвий цикл одягу (придбання, експлуатація, доношування, передавання іншій особі, переробка, продаж, утилізація ганчірнику, зберігання як пам’ять про пережите)?

13. Які види усесезонного чоловічого та жіночого вбрання поширені (були) у Вашому оточенні/Ваших батьків (спідниці, блузки, сукні, сарафани, кофточки, жилети, керсетки, жакети, піджаки, сюртуки, візитки, смокінги, френчі, тужурки, жилети, краватки)? Які особливості (вид, тканина, колір, силует, покрій, конструктивно-декоративні елементи, оздоба, загальний стиль)?

14. Які види демісезонного вбрання поширені (були) у Вашому оточенні/Ваших батьків (пальта, манто, ротонди, плащі, куртки, салопи, юпки)? Які особливості? (вид, тканина, колір, силует, покрій, конструктивно-декоративні елементи, оздоба, загальний стиль)?

15. Які види вбрання зимового сезону поширені (були) у Вашому оточенні/Ваших батьків (пальта, шуби, сіряки, кожухи)? Які особливості (вид, тканина, колір, силует, покрій, конструктивно-декоративні елементи, оздоба, загальний стиль)?

16. Яке сезонне жіноче/чоловіче взуття поширене (було) у Вашому оточенні/Ваших батьків (назва, матеріал, колір, оздоба, функціональні елементи)?

17. Які види традиційного народного одягу використовують (-ли) у Вашій родині чи серед Ваших знайомих?

18. Які види взуття побутували в залежності від віку (матеріал, колір, оздоба, вирішення форми)?

19. Які види жіночої білизни є (були) в користуванні (матеріал, колір)? Якою є (були) оздоба та функціональні елементи жіночої білизни?

20. Які види чоловічої білизни є (були) в користуванні (матеріал, колір)? Якою є (були) оздоба та функціональні елементи жіночої білизни?

21. Які види жіночої та чоловічої білизни є (існували) для спання?

22. Які види одягу та взуття для немовлят Вам є (були) відомі?

23. Які види одягу та взуття є (були) для дітей 1-3 років, 4-10 років, 10-16, 16-18?

24. За якими ознаками відбувається (-лася) статева та вікова ідентифікація в одязі/взутті (колір, стиль, оздоба)? Як діти відносяться до нового виду одягу?

25. Які типові види сезонного повсякденного дитячого вбрання Ви можете назвати? Чи змінилися вони з часом (із часів Вашого дитинства, дитинства Ваших батьків)? У чому полягає різниця?

26. Чибула у Вас шкільна форма? Опишіть її. Якщо ні, то які спогади про учнівську форму Вам розповідали? Чи є (була) шкільна форма у Ваших дітей/внуків? Опишіть її.

27. Які види святкового дитячого одягу Ви можете назвати? До яких свят такий одяг готують? Зазвичай, його купують, шиють, перешивають чи беруть на прокат? Чи змінився святковий одяг з часом (із часів Вашого дитинства, дитинства Ваших батьків)? У чому полягає різниця?

28. Які прикраси використовують (-али) у дитячому одязі?

29. Чи можете пригадати якусь сімейну історію, пов’язану з дитячим одягом як реліквією родини?

30. Чи відомі Вам якісь оберегові функції дитячого одягу, або обряди набування звичайним одягом таких властивостей як захист від «поганого» ока?

31. Які види дитячого традиційного народного одягу використовували у Вашій родині чи серед Ваших знайомих?

32. Назвіть види повсякденного домашнього одягу, які є (були) в найбільшому вжитку серед чоловіків/жінок (сукня, спідниця, сорочка, блузка, кофточка, фартух, штани тощо)? Опишіть чи покажіть (колір, тканина, довжина, прилягання до фігури, оздоба) (додатково за наявністю фотоматеріалу чи демонструванням одягу).

33. В якому одязі займаються (-лись) господарськими справами (колір, тканина, довжина, прилягання до фігури, оздоба).? Чи залежить (-ав) вибір одягу від конкретного виду господарського заняття (землеробство, тваринництво, ремесла, привласню вальні промисли (рибальство, бджільництво, мисливство тощо))? Опишіть чи покажіть (додатково за наявністю фотоматеріалу чи демонструванням одягу).

34. Яким є/був вихідний одяг? В якому вбранні. Зазвичай, приймаєте (-ли) гостей та ходите (-ли) на гостину? Яким є/був одяг для вечірок молоді? Опишіть чи покажіть (додатково за наявністю фотоматеріалу чи демонструванням одягу).

35. Чи відомі Вам вимоги до вбрання при відвідуванні релігійних установ (колір, довжина, вид одягу)? Чи підлягає (-ав) такий одяг змінам, від чого це залежить? Чи доводилося Вам брати участь в релігійних святах і в якому одязі?

36. Чи брали Ви участь у народних святах і в якому одязі?

37. Яким є (був) одяг на весіллях для наречених (біла сукня з фатою і класичний чоловічий одяг, просто святковий одяг, традиційний український чи його окремі елементи, інші варіанти)? Яким є (був) одяг для гостей, хрещених, весільних батьків, сватів? Від чого це залежить (від форми реєстрації шлюбу (церковної, цивільної), дрес-коду, весільної ролі гостей, регіонального звичаю тощо)?

38. Як прийнято одягатися на похорон? Який одяг є неприйнятним? Як прийнято одягати покійників? Як прийнято одягати покійників, які померли неодруженими?

39. Яким є (був) одяг для урочистих подій (випускний бал, прийом)?

40. Чи відомий дрес-код вбрання при відвідуванні певних закладів (дитсадочок, школа, професійні навчальні заклади, бібліотека тощо), установ (підприємство, організація), громадських заходів?

41. Що можна дізнатись про людину з її зовнішнього вигляду? (вік, статус, національність/етнічність, конфесія, професія, гендер тощо)?

42. Як змінювались вимоги до одягу в залежності від віку (дитячий, молодіжний, людей середнього віку, літніх). Які Ви можете назвати атрибути цієї вікової градації (колір, тканина, форма)?

43. Чи відомі Вам типи одягу, що характерні для представників різних професій та соціальних станів (робітників, торгівців, вчителів, чиновників, юристів та ін.)?

44. Чи відомий Вам спеціальний одяг молодіжних субкультур? Назвіть ці субкультури та специфічні елементи одягу?

45. Як Ви ставитеся до гендерної травестії (обмін чоловіків та жінок одягом)? Яка, на Вашу думку, цьому причина?

46. Як часто змінюється (-вався) одяг під впливом моди? Чи доводилось Вам чи Вашим близьким міняти гардероб через зміни в моді? Як часто це робите (-или)? Які це були види одягу? Назвіть критерії, за якими одяг для Вас стає застарілим? Опишіть одяг, який для Вас на сьогодні є модним?

47. Чи є (були) еталони зовнішнього вигляду (моделі в журналах чи телебаченні, реальні люди, кіногерої, артисти, державні діячі) для Вашого кола спілкування, широкого загалу. Назвіть їх.

48. Чи доводилось міняти Вам (або спостерігати, як це роблять інші) одяг під впливом соціальних причин? (Наприклад, демонструвати вищий соціальний стан або, навпаки, пролетарське походження).

49. Чи були в житті випадки, коли через вбрання почувалися некомфортно, відчували вороже до себе ставлення? За яких обставин?

50. Які типажу одягу висміюються серед Вашого кола спілкування? Чому так відбувається?

51. Чи доводилося Вам бачити людей у національному/етнічному/патріотичному вбранні? За яких обставин? Це однакові для Вас поняття?

52. Чи носите (-или) Ви, родичі, знайомі національне/етнічне/патріотичне вбрання і за яких обставин? Якою була реакція оточуючих?

53. Чи доводилося Вам бачити людей у вбранні іншого, ніж Ваше віросповідання? Який це був одяг? За яких обставин це було? Як поставилися до цього Ви та оточуючі?

54. Чи є (була) на Вашу думку різниця між одягом мешканців села та міста? У чому вона полягає?

55. Чи є (була) на Вашу думку різниця між одягом мешканців українців та європейців/американців? У чому вона полягає?

56. Який конкретний одяг Вам згадується у Вашому житті як особливий і зв’язаний з конкретними особистими переживаннями? Опишіть чи покажіть (додатково за наявністю фотоматеріалу чи демонструванням одягу). Можливо, є сімейні історії про одяг як реліквію?

57. Які види вбрання найчастіше є (були) подарунками, для кого і від кого вони є (були) прийнятними, до яких подій присвячені?

58. Чи надають (-али) у Вашій родині важливого значення придбанню одягу? Чи обговорюється це як важлива справа?

59. Чим є (був) для вас одяг? (звичайна утилітарна функція, оберіг, статусність, виразник Вашого смаку, виразник моди тощо).

60. Чи знаєте Ви сталі вислови, що відображали ставлення до одягу, моди?

61. Які ви знаєте звичаї й ритуали, що пов’язані з одягом та взуттям, його носінням чи його відсутністю? (ворожіння на Андрія перекиданням чобіт через тин, посад наречених на кожух, пеленання хлопчика в одяг матері і навпаки, переодягання на весіллі та Маланки).

62. Які повір’я та прикмети про одяг й взуття Ви знаєте? Які символічні сни, у яких йдеться про одяг та взуття?

63. Які прикраси до одягу носять (-или) чоловіки та жінки? (матеріал, колір, форма, розташування на тілі (шия, руки, ноги, волосся))? Вони були куповані чи саморобні? Які прикраси вважаються неприйнятними для чоловіків? Які прикраси вважаються неприйнятними для чоловіків

64. Які прикраси до одягу носять (-или) дівчата/хлопці (матеріал, колір, форма, розташування на тілі (шия, руки, ноги, волосся))? Вони були куповані чи саморобні? Які прикраси вважаються неприйнятними для хлопців? Які прикраси вважаються неприйнятними для дівчат?

65. Які функції виконували ці аксесуари? (оздоба, статус, мода, оберіг тощо).

66. Які прикраси носять (-или) з релігійних міркувань (хрестики, ладанки, амулети)?

67. З якого віку прийнято вводити обмеження на носіння прикрас?

68. Які повір’я, прикмети побутують про головні убори чи прикраси? Які ритуальні дії з ними Вам відомі?

69. Які використовували засоби (шиньйони, коси, перуки) та прийоми (завивання, випрямляння) для створення просторового контуру зачіски? Які засоби вважаються неприйнятними для чоловіків?

70. Які види головних уборів в залежності від сезону є (були) поширені у Вашому населеному пункті?

71. В яких випадках голову заміжньої жінки обов’язково покривали головним убором і яким? В яких випадках чоловік повинен знімати головний убір?

72. Які головні убори є (були) показниками соціального статусу, чи були обмеження на їхнє носіння?

73. Які вислови про головні убори є (були) Вам відомі?

 

 

Запитальник про повсякденне життя в 1980-1990-ті роки (кризові явища)

І. Загальні відомості

1. Рік народження реципієнта

2. Стать

3. Освіта: за рівнем (середня, спеціальна, вища) та фахом.

4. Місце проживання та роботи у 1980-1990-ті роки.

5. Місце і час опитування.

6. Місце роботи / зайнятості сьогодні, професія.

 

ІІ. Забезпечення повсякденних потреб

7. Коли (на початку, середині або наприкінці 1980-х років) Ви стали відчувати труднощі з забезпечення побутових потреб і яких саме (їжа, одяг, ліки, речі повсякденного вжитку і побутова техніка)?

8. З якими продуктами харчування виникали проблеми? (цукор, сіль, м'ясо, борошно, крупи, овочі, фрукти, цукерки, чай, кава, напої або інші) Коли? Як Ви розв’язували ці проблеми? (стояли у чергах; діставали через знайомих; користувались блатом; привозили з дачі /села; отримували від друзів / рідних посилками /передачами)

9. Чи вистачало грошей (зарплати) на вирішення цих проблем?

10. Чи доводилось позичати гроші? (скільки, на скільки, у кого, на яких умовах)

11. Чи залишались «зайві» гроші? Як їх зберігали? (в ощадкасі, вдома, вкладали в товар /речі, придбання золота або інші варіанти)

12. Якого одягу і взуття бракувало? (сезонний; святковий /вихідний; буденний; робочий; дитячий (для малят, підлітків, для літніх людей) Що саме з необхідних предметів одягу / взуття важко було придбати? Як Ви вирішували проблеми? (магазин, комісіонка, ринок, товкучка, замовлення в ательє, самостійне виготовлення, фарцовка, поїздки до інших міст/ республік/ країн)

13. Якими шляхами отримували житло? (будували самостійно, купували, дарували, стояли у черзі, кооперативне будівництво)

14. Яких меблів і побутової техніки не вистачало? Як Ви їх купували? (черга, запис, талони, домовленості через знайомих, спекулянтів, комісійні магазини, індивідуальне замовлення)

15. Коли ламалась побутова техніка, як Ви її ремонтували?

16. З якими предметами хатнього начиння виникали проблеми? (пральний порошок, зубна паста, постільна білизна, рушники, посуд або інший товар). Як Ви розв’язували ці проблеми? (стояли у чергах; діставали через знайомих; позичали, напрокат, користувались блатом; купували на базарі; купували з рук; отримували від друзів / рідних посилками /передачами).

17. Чи мали Ви власний автомобіль / мотоцикл / сільськогосподарську техніку? Який? Як Ви його придбали? Як / як часто/ для чого використовували? Скільки коштував бензин? Скільки треба було витрачати коштів на утримання автомобіля /мотоцикла / сільськогосподарської техніки?

18. Чи тримали тварин вдома у господарстві? Яких? Скільки треба було витрачати коштів на їх утримання? Як Ви використовували продукцію? (харчування, одяг, транспорт, продаж, обмін, ліки)

19. Чи мала Ваша родина дачу чи присадибну ділянку? Як розпоряджалися вирощеними плодами? (харчування, продаж, обмін, ліки)

20. Чи займались рибальством, мисливством, бджільництвом, збиральництвом? Як використовували результати праці? (харчування, продаж, обмін, ліки)

21. Чи задовольняла свої повсякденні потреби Ваша родина за допомогою продукції ремесел і промислів? (одяг, хатнє начиння, прикраси, продаж, обмін)? Чи виготовляли самі / де і як можна було їх придбати? (у сільських майстрів Вашого села, базарах, ярмарках, магазинах; у містах чи інших селах – яких саме?)

22. Чи купували Ви ювелірні прикраси? Які? З якого металу? (золото /срібло) З якої нагоди? (весільні обручки, до дня народження; на честь певних подій (закінчення школи / інституту; ювілей, на пам'ять, вкласти гроші)

23. Чи користувались Ви біжутерією (для чоловіків - чи дарували)? Якою?

24. Чи готували дітей до вступу у навчальні заклади у репетиторів? Яка форма оплати (гроші, натуральна продукція)?

25. Чи доводилось Вам платити хабарі при вступі до навчальних закладів? До яких (за професійним спрямуванням)? Чим? (гроші, натуральна продукція)

26. Чи доводилось Вам платити за навчання своїх дітей? У яких саме (за професійним спрямуванням)? Чи було це для Вашої родини проблемою? Як Ви її вирішували?

27. Чи доводилось Вам платити хабарі при влаштуванні на роботу? На яку (за професійним спрямуванням)? Чим? (гроші, натуральна продукція)?

28. Чи мали Ви додаткові місця роботи, щоби мати гроші у забезпеченні своїх повсякденних потреб?

 

ІІІ. Дозвілля, відпочинок

29. Чи ходили Ви в кіно, як часто, які фільми пам’ятаєте (вітчизняні, зарубіжні)?

30. Чи доводилося Вам відвідувати театр, як часто, які вистави пам’ятаєте? Чи пам’ятаєте вистави гастрольних театрів? Чи був у Вашому населеному пункті любительський театр (при школі, при будинку культури)?

31. Чи ходили Ви на концерти? Кого з виконавців пам’ятаєте?

32. Чи ходили Ви на стадіон, які змагання пам’ятаєте?
Чи займались Ви спортом, яким саме і де (секція, клуб, самостійно)?

33. Як часто дивились телевізор? Які передачі? Чому?

34. Чи слухали Ви музику й яку? Наведіть приклади.

35. Які книги Ви читали тоді? Яких авторів? Які твори?

36. Які журнали (назви) Ви читали і де брали (отримували їх по передплаті, брали в бібліотеці, у знайомих)?

37. Чи був Вам доступний організований відпочинок (будинок відпочинку, санаторій, туристичні поїздки по країні / за кордон, піонерський табір для дітей)?

38. Які релігійні свята (Різдво, Водохреще, Стрітення, Благовіщення, Великдень, Трійця, Маковій, Спас, Покрова та ін.) відзначали у Вашій родині за радянської влади? Чи ходили Ви до храму?

39. Які народні календарні свята (Купала, Катерини, Андрія, Василя, Маланки, Юрія та ін.) відзначали у Вашій родині за радянської влади? Де їх відзначали?

40. Які родинні свята та події відзначали у Вашій родині за радянської влади? (хрестини, весілля, поминки, День народження, проводи до армії, проводи на пенсію, ювілей весілля) Де їх відзначали? (вдома, кафе, їдальня)

41. Які світські світа відзначали у Вашій родині за радянської влади? (Новий рік, 23 лютого, 8 Березня, 1 Травня, 7 листопада, професійні свята) Яке свято було улюбленим?

42. Як Ви організовували свої вихідні (робота на дачі / присадибній ділянці, відвідування знайомих, родичів, мандрівки (піші, велосипедні, автомобілем, мотоциклом), дача, рибалка, спорт, пікнік, пасивний «відпочинок на дивані»)

43. У яких випадках / як часто відвідували ресторан?

44. У яких випадках / як часто відвідували кафе?

45. Як іще Ви проводили вільний час?

 

ІV. Перебудова та перші роки незалежної України.

46. Як Ви сприйняли прихід до влади М.С.Горбачова і його курс на перебудову?

47. Як Ви ставились у той час до комуністичної партії, її керівництва?

48. Як Ви ставились до начальства (партійного, виробничого, безпосереднього), профспілок? Чи мали Ви якийсь зиск від профспілкової організації?

49. Як Ви ставились до демократичних / національних рухів? Як Ви про них довідувались?

50. Яку роль відігравало телебачення у формуванні Вашої громадянської освіченості і позиції?

51. В яких громадських організаціях, товариствах, партіях брали участь?

52. Чи брали Ви участь у масових заходах і акціях межі 1980-90-х років? Яких?

53. Як Ви зустріли відомості про ГКЧП (державний комітет із надзвичайної ситуації, що діяв 18-22 серпня 1991 року, проти реформ перебудови М.С.Горбачова)?

54. Як Ви поставились до грошової реформи Павлова 1991 року (розпорядження про вилучення банкнот у 50 і 100 карбованців в обмежений у часі період і заміну їх на купюри нового зразка)? Чи постраждала Ваша родина від цієї реформи?

55. Як на Вашому добробуті позначилось звільнення цін 1992 року (підвищення у 2-3 рази цін на основні споживчі товари)? Що змінилось у побутуванні Вашої родини?

56. Які труднощі у забезпеченні повсякденних потреб Ви відчували на початку 1990-х рр.? (харчування, одяг, житло) Чи виставало Вам грошей?

57. Як Ви виходили зі скрутних ситуацій?

58. Чи змінили Ви у цей час місце роботи? Чому? (закриття підприємства / розпад колгоспу, низький рівень зарплати, невиплата зарплати, можливість іншого варіанту самореалізації)

59. Чим Ви стали займатись («човники», закордонні заробітки/торгівля, перепродаж, інше місце роботи, додаткове місце роботи)? Які фактори вплинули на вибір нового роду занять?

60. Як нові заняття / заробітки вплинули на забезпечення Вашої родини?

61. Коли було ліквідовано колгосп у селі? У сусідніх селах? Чому на вашу думку було ліквідовано ваш колгосп?

62. Хто першим виявив бажання з нього вийти? Чому?

63. Як Ви вважаєте, ліквідація колгоспу - це плюс чи мінус для села? Чи варто було знищувати колгоспи чи ні? Чому? А може було варто щось змінити в їх організації і залишити?

64. Чим відрізняється сьогоднішнє приватне підприємство, що орендує землю, від колишнього колгоспу?

65. Хто керує цим приватним підприємством? (Чи працювали вони у колишньому колгоспі, на яких посадах, які мали спеціальності)?

66. Чи всі селяни передали паї в оренду? Чи є випадки господарювання на своїх паях?

67. Хто займався розподілом та вимірюванням земельних паїв в селі? Від чого залежав розмір паю? (від роду занять в колгоспі, від стажу, від особливих заслуг перед колгоспом чи ін.)?

68. По скільки землі люди отримували в паї? (найменше, найбільше) Якої форми були ці паї? (квадратні, прямокутні, дуже вузькі і довгі…)? Чи у всіх колгоспників були однакові умови отримання паїв?

69. Чи задоволені Ви результатами розподілу колгоспного майна?

70. Що ви робите зі своїм паєм? Чому? Чи хотіли б вчинити якось інакше?

71. Чи є зараз бажаючі серед односельчан повернутися в колгоспи? Чи можливо зараз реорганізувати колгоспи?

72. Як Ви вважаєте, у чиїй власності має бути сільськогосподарська земля в Україні (у приватній, у державній, частково у тій та іншій)?

73. Чи ходите Ви до храму? Якщо Ви не ходили до храму у радянський час, що підштовхнуло Вас у храм?

74. Які народні календарні свята (Купала, Катерини, Андрія, Василя, Маланки, Юрія та ін.) відзначали у Вашій родині у роки незалежності? Де їх відзначали?

75. Які родинні свята та події відзначали у Вашій родині у роки незалежності? (хрестини, весілля, поминки, День народження, проводи до армії, проводи на пенсію, ювілей весілля) Де їх відзначали? (вдома, кафе, їдальня)

76. Які світські світа Ви перестали святкувати у роки незалежності? А які почали?

 

Субкультура жебраків

1. Як Ваше прізвище, ім’я та по-батькові?

2. Скільки Вам років?

3. Чи є у вас сім’я, чи спілкуєтеся Ви із рідними і як саме? Як ставиться до вашого жебракування ваша родина, знайомі люди?

4. Яку релігію Ви сповідуєте і чи ходите (як часто) до храму?

5. З якого часу (назвати рік) Ви займаєтесь жебрацтвом?

6. З яких причин Ви стали жебракувати?

7. Як довго Ви жебракуєте на цьому місці і чи змінювали місця (з яких причин)?

8. Ви жебракуєте самостійно чи колективно?

9. Якщо це група, то чи є у ній головний? Як його називають? За якими ознаками та як його обирають?

10. «Зароблені» гроші ви повністю забираєте собі, ділите порівно чи комусь віддаєте?

11. Чи існує у вас поділ міста на «місця жебракування»? Чи існують спеціальні назви таких місць?

12. Чи існують місця, де найкраще дають милостиню?

13. Чи існують території, де не можна (не прийнято) просити милостиню?

14. Чи є чужими для Вас жебраки із інших вулиць (районів міста, міст)? Яка між вами різниця?

15. Чи гонять вас із місць жебракування? Хто захищає Вас від тих, хто хоче у Вас забрати місце?

16. Як до вас ставиться міліція, чи влаштовує «облави»?

18. Чи існує у вас «дідівщина»?

19. Чи змушували Вас здійснювати певні дії чи говорити певні слова перед тим, як Вас приймали у групу?

20. Чи існують спеціальні слова (написи на табличках) та інші атрибути (музичні інструменти, ікони, фото рідних тощо) для закликання людей до подачі милостині?

21. Чи існують умовні знаки, за якими Ви розрізняєте «своїх?

22. Чи існує у Вас специфічна мова спілкування? Які це слова?

23. Де Ви проживаєте? Чи маєте ви постійне місце проживання? Якщо так/ні, то які умови Вашого прожиття?

24. Яку їжу Ви споживаєте? Скільки разів на день Ви їсте?

25. Як часто вас випадає можливість прийняти душ і перемінити одяг? Якими засобами гігієни ви користуєтеся? (мило, шампуть, зубна паста)

26. Чи звертаєтеся ви по медичну допомогу?

27. Чи читаєте Ви пресу і чи дивитися новини?

28. Чи знаєте Ви, хто зараз президент України (мер міста, губернатор)?

29. Чи можете ви мати статеві відносити з особами Вашої групи? Чи дозволені Вам відносини з членами інших груп?

30. Як Ви самі ставитися до того, хто жебракує? Чи подобається Вам це заняття?

31. Як реагують на вас перехожі? Як часто вам подають милостиню?

32. Яку милостиню вам подають? Якому виду милостині ви надаєте перевагу? (хліб, продукти, одяг, гроші тощо)

33. Чи відомо вам про якісь соціальні програми та допомоги жебракам і чи ви коли не будь ними користувалися?

34. Чи відчуваєте ви допомогу з боку церкви?

35. Чи хотіли б ви повернутися до нормального способу життя?

 

1. П.І.Б.?

2. Дані про дату, місяць, рік та місце народження.

3. Професія.

4. Якого ви віросповідання?

5. Як часто Ви бачите на вулицях міста жебраків? Де ви їх найчастіше зустрічаєте?

6. Яке ваше ставлення на людей, які просять милостиню? Як ставляться до жебрацтва ваші рідні та близькі?

7. Які заклики жебраків, що просять милостиню, Ви чуєте найчастіше? Наскільки Ви вірите цим людям?

8. Чи даєте ви милостиню жебракам? Що найбільше Вас спонукає це робити?

9. Що найчастіше Ви даєте (гроші, їжу одяг тощо)?

10. Якщо ви давали жебраку не гроші, а одяг чи їжу, яка була його реакція?

11. Як на вашу думку, до жебрацтва ставиться церква і чи схвалює вона подаяння милостині?

12. На вашу думку, як розпоряджається грішми жебрак (повністю на власні потреби, для родини тощо)?

13. Як ви думаєте, чи входять жебраки де певної групи, яка має свого лідера, чи жебракують незалежно?

14. Чи існує ієрархія серед жебраків?

15. Чи існує «закріплене» місце для жебракування?

16. Чи чули Ви про внутрішню культуру жебраків (специфічну мову, одяг, атрибутику, символіку тощо)?

17. Чи знаєте Ви якісь трагічні історії про обставини, які змусили людину просити милостиню?

18. Чи відомі вам злочинні групи, які змушують людей просити милостиню?

19. Чи відомо вам про соціальні програми допомоги таким людям у Вашому місті (державі)? Що ви можете запропонувати?

20. На вашу думку, жебраки мають особисте життя?

21. Чи не вважаєте ви за необхідне заборонити жебрацтво законом?

 

 

Діти війни

Запитальник «Війна у пам’яті дітей»

Блок 1. Про родину перед війною (кінець 1930-х – початок 1940-х рр.)

1. Якою була Ваша сім’я перед війною, з кількох членів складалася, хто були Ваші батьки, звідки вони походили, чим займалися, що Ви пам’ятаєте про їхніх батьків, чи були у Вас брати і сестри, чим вони займалися (де вчилися / працювали),

2. Чи зазнала Ваша родина втрат під час голодомору 1932-1933 рр., чи були в Вашій родині репресовані. Можливо, Ви пам’ятаєте, чи говорили Ваші батьки про проблеми в країні та світі, чи знали Ви про репресії в країні,?

3. Де Ви жили перед війною (місто, містечко, село), чи міняли Ви (Ваші батьки) місце проживання. Ви жили у власному будинку (власній / комунальній / найманій квартирі). Яким було Ваше помешкання (житло) – просторим, затісним, маленьким, світлим; скільки було кімнат? Чи було в помешканні саме необхідне (що саме), чи було затишно, чи було тепло (чим опалювали), чи було тісно, чи було освітлення (яке), чи були зручності (вода, туалет, ванна)? Які меблі були в помешканні, чи було радіо, якими предметами побуту Ви користувались?

4. Якими Ви запам’ятали своїх батьків – зовні: який одяг вони носили (де його брали – купували, виробляли самостійно, успадковували, перешивали; чи відчували Ви скруту у забезпеченні, чи були охайними, заощадливими? Яким був Ваш щоденний одяг, взуття, що Ви одягали в свята, чи часто Вам купували обновки?

5. Що запам’яталося зі щоденного харчування, що вживали найчастіше, що траплялось на столі лише у свята (які свята), чого з їжі було достатньо, чого – ні, чого не вистачало дуже часто, чого не було зовсім у Вашій родині (а було у сусідів, знайомих, родичів), чого хотілося найбільше (хліба, молока, солодощі, напої, тістечка), чи могли батьки Вас побавити якимись особливими наїдками (якими), чим Вас пригощали в гостях (у родичів, знайомих, сусідів)?

6. Чи ходили Ви до школи, чи любили читати, чи були у школі гуртки, клуби, які книжки, уроки, вчителів Ви пам’ятаєте? Чи були у Вас іграшки (які)? Як гралися влітку/взимку? Які ігри пам’ятаєте (гуртові, командні, змагальні, на кмітливість, зосередженість, силу, швидкість)

7. Які риси Ви поважали у своїх однолітків (старших)? Які вчинки асоціювалися з добром, гідністю, а які засуджували? Чи довіряли діти один одному свої таємниці? Чи глузували один з одного? З кого насміхалися, кпинили? Які давали прізвиська? Чи були у Вашому товаристві діти з фізичними /психічними вадами, як до них ставилися? Кого жаліли, захищали, кому допомагали? Якщо були заздрощі чи ворожість, то чому? Кому чи чому заздрили?

8. Які стосунки були в родині (щирі, довірливі, відверті, суворої дисципліни, підпорядкованості)? Що вважалося неприпустимим у стосунках між рідними людьми?

9. Чи були в Вашому оточенні/товаристві діти з інонаціональних (в т.ч. єврейських) родин, як Ви ставились до них, чи вирізняли серед інших, якщо так, то чому? Чи були в гурті діти, які не зважали на спільну думку, завжди трималися ізольовано, вороже; чим пояснювалась така неприязнь? Які риси в дитячому колективі вважалися найкращими? Чи навчали в школі (родині) дружбі, взаємоповазі, чи чули (бачили) Ви від дорослих зневагу до людей іншої національності? Чи доводилось Вам захищати когось від фізичної і моральної образи? Чи могли діти сперечатись з дорослими, перечити вчителям, старшим?

Блок 2. Війна.

1. Як Ви вперше довідались, що почалася війна (сказали в школі, батьки, сусіди, радіо, з газет, на базарі…)? Як зреагували на цю звістку у Вашій родині, Ваші батьки, Ви самі (злякались, здивувались, не розуміли, плакали, чи винуватили когось)? Хто з Вашої сім’ї пішов на фронт (мобілізували, добровільно, переховувався), чи пам’ятаєте, як проводжали, як прощались, що давали з собою (ікони, фото, обереги)

2. Як Ви зрозуміли, що війна не обійде нікого, що це не лише справа дорослих, що вона торкається всіх – дорослих і дітей, військових і цивільних, що вона прийшла у Ваше життя? Чи було у Вас відчуття, що дитинство закінчилось і що Ви маєте бути нарівні з дорослими?

3. Що говорили дорослі (в т.ч. учителі) про напад нацистської Німеччини на СРСР, чи вважали люди це несподіванкою, порушенням договору про ненапад? Як дорослі обговорювали військові успіхи фашизму в країнах Європи?

4. Як в Вашій родині ставились до відступу Червоної армії? Як Ви і Ваші рідні обговорювали ймовірність жити в окупації, бути забраним на роботи до Німеччини? Як ставились до евакуації в тил? Які розмови і настрої у зв’язку із відступом червоноармійців були типовими між дорослими (в чому вбачали причину поразок армії, кого звинувачували, який бачили вихід для покращання ситуації)? Як вела себе місцева влада (управлінська верхівка, партійці)? Чи навчали в родині та школі опиратися окупантам, бути сміливим, бути готовим до подвигу і самопожертви? Чи готували до боротьби (підпільної, партизанської) в родині і школі?

5. Коли і як Ви вперше побачили німців (румунів)? Як це було? Які Ваші враження від їхнього вигляду (форми, зброї, техніки, мови, поведінки)? Що в окупантах найбільше приваблювало, що лякало, що здавалось дивним (незрозумілим), смішним, неприємним? Чи пропонували Вам якісь подарунки чужинці, чи змушували вони Вас до якихось дій і вчинків? Які незнайомі раніше речі Ви побачили вперше в чужинців? Чи хотілося Вам довідатися про це незнайоме, мати його у себе, чи були крадіжки або інші витівки (обмін), щоб отримати за будь-яку ціну?

6. Які роботи Вам доводилось виконувати під час окупації (вдома, в колгоспі, в наймах, на окупантів)? Де і по скільки годин Ви працювали? Чи платили Вам за працю? Чи годували? Як ставились до примусової праці дорослі, яку поведінку Ви спостерігали серед них (протест, слухняність, хитрість і винахідливість, улесливість, саботаж, шкідництво, байдужість, пристосуванство, практицизм)?

7. Чи працювали магазини, базари? Що продавалося, хто торгував? Які були ціни? Чи був чорний ринок, спекуляція? Що з товарів під час війни було в найбільшому попиті? Чи продавали коштовності, хто і чому? Чи торгували тютюном, горілкою (самогоном)? Хто мав зиск з такої торгівлі?

8. Від чого у стосунках з окупантами застерігали батьки? До яких дій Вас підштовхували дорослі, щоб залагодити стосунки з чужинцями? (заспівати пісеньку, щоб отримати шоколадку, хліб, цукор…). Яких слів забороняли вживати, на які теми не можна було говорити з окупантами, про кого не можна було згадувати? Чи доводилось Вам спостерігати, як дорослі вели себе не достойно (випрошували щось, доносили на когось, плазували, обманювали)

9. Як вели себе окупанти з місцевим населенням (збиткувалися, силоміць забирали продукти й речі, грабували, принижували, прагнули до порозумінням з місцевими жителями, пригощали…)? Як окупанти ставились до дівчат, жінок (молодих і літніх), чим вони їм відповідали?

10. Як довелося сусідити з окупантами: стали жити поруч, зайняли Ваш будинок (сусідній), кімнату, скільки їх поселилося? Якими вони були в побуті, як вели себе вдома, який був їхній розпорядок, що вони робили у вільний час? Як вели себе з Вашою мамою, дідусем, бабусею, братами, сестрами, з Вами? Чи вимагали до себе поваги, відбирали Ваші речі, були жорстокі, жартували, сміялись, співали, танцювали, молились, пригощали? Що здавалось Вам небезпечним у стосунках з ними?

11. Як Ви сприймали знущання й жорстокість від окупантів стосовно (не)знайомих, рідних людей? Чи змушували Вас бути свідком допиту, покарання / катування за непослух? Чи влаштовували окупанти показові акції покарання за дії партизан, підпільників, укриття комісарів і євреїв? Як вели себе інші люди після таких подій? Чи пам’ятаєте Ви зрадливість і підступність серед добре знайомих Вам людей, як Ви думаєте, чому вони так діяли?

12. Чи був поблизу табір для радянських військовополонених? Як ставились до бранців дорослі і діти, чи допомагали? Чи знали Ви про випадки переховування поранених чи солдат, які відстали від військової частини? Чи відомі Вам випадки виказування червоноармійців (комісарів, партійців)?

13. Як Ви зіткнулись або довідались вперше про переслідування євреїв чи циган? Чи було у Вашому місті (містечку, поблизу) гетто? Чи допомагали місцеві мешканці євреям, циганам (давали харчі, переховували, переправляли до партизан, видавали за своїх родичів)? Чи пам’ятаєте Ви випадки доносів на євреїв/циган і виказування їх окупаційній владі (з якою метою), чому це траплялося?

14. Коли Ви вперше стали свідком вбивства людини (людей)? Чи обговорювали Ви ці події з дорослими, однолітками. Чи доводилось Вам самому відчути близькість (безпосередню загрозу) смерті?

15. Чи листувались Ви з родичами під час війни? Чи отримували «солдатські трикутники», як їх читали, зберігали? Як у Вашій родині отримували звістки про поранення, про пропалого без вісти, про нагороди? Чи пам’ятаєте Ви похоронки, що приходили на Ваших родичів, знайомих?

16. Від чого звичного Вам довелось відмовитись в роки окупації, як Вам пояснювали необхідність такої жертовності? Що нового Ви навчились через воєнно-окупаційні обставини, що з набутого Вам згодилося далі у житті? Від чого Вам хотілося, але так і не вдалося звільнитися по війні?

17. Як Ви харчувалися в роки війни? Що і скільки їли, як часто, як готували. Як і де добували харчі? Чи було достатньо хліба (який він був по якості, з чого його робили, чим замінювали)? Коли Ви вперше (в роки війни чи після неї) наситилися хлібом вдосталь?

18. Чи працювала школа? Якщо так, то які уроки, вчителі, обставини і ситуації Вам запам’яталися? Чи діяла церква, чи ходили Ви до церкви? Чи діяв клуб, бібліотека? Чи були свята і які?

19. Як Ви долали холод взимку? Хто, як і де добував дрова, вугілля?

20. Про що Ви найбільше мріяли під час війни?

21. Як відбувалося звільнення Вашого населеного пункту? Як вели себе окупанти, поліцаї, пересічні люди, діти? Якими Вам запам’яталися воїни-визволителі? Як вони себе поводили, чи пригощали дітей, чи давали щось з продуктів старшим? Як і де розташовувались на відпочинок? Чи переслідували визволителі тих, хто співпрацював з окупантами? Що їх цікавило серед місцевих жителів?

22. Як святкували День Перемоги? Як Ви зустріли звістку про перемогу над нацизмом? Як вели себе дорослі?

Блок 3. Після війни

1. Як відбудовувалося життя у Вашому рідному місті/селі? Що робили діти, як допомагали дорослим? Що було найтяжчим, що Ви робили через силу, а що – з задоволенням? Чи були зайняті на відбудові військовополонені, якими Ви їх запам’ятали, як до них ставились дорослі і діти?

2. Що відновлювали в першу чергу (завод, сільраду, школу, лікарню, житловий будинок…)? Що найбільше Вам хотілося повернути з довоєнного життя?

3. Чого Вам не вистачало у перші роки після війни? Що здавалося нестерпним? Що було важче перенести, ніж у війну?

4. Коли і як Ви зрозуміли, що війна відступила (справді закінчилася)? Чи вірили Ви, що війни більше не буде?

5. Коли розпочалося навчання у відновленій школі? Хто був у класі (скільки учнів, якого віку), хто були вчителі? Чим відрізнялась школа від довоєнної? Чи були підручники? Чи хотілося Вам вчитися? Чи Ви вважали, що досвід війни може замінити Вам шкільну науку?

6. Які перші радості Ви пам’ятаєте після війни? Що Вам найбільше запам’яталося з їжі, одягу, взуття, предметів побуту (які асоціювалися з радістю,щастям, миром)?Які запам’яталися книги, кінострічки?

7. Які сліди війни довго давалися взнаки (у прямому смислі – руїни, інваліди, підбита техніка, бідність, голод, хвороби тощо; і в переносному –сни, страхи, фобії, звички)? Що довго нагадувало про війну?

8. Наскільки швидко після війни життя ставало безпечним? Чи не боялись Ви нової війни? Як почували себе люди, що повернулися з евакуації, як до них ставились? Як ставились до інвалідів? Як ставились до забезпеченців? Як і коли повертались додому остарбайтери, як до них ставились?