Практична номер 3 Туровського Одлександра 31 група

«Майстер і Маргарита»

1. «Майстер і Маргарита» за жанром є романом. Роман — літературний жанр, великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Характерні ознаки роману: зображення всебічної картини життя людей та складного кола життєвих явищ; декілька сюжетних ліній; наявність системи рівнозначних персонажів; значна тривалість подій у часі. Ознаки роману як жанру художньої літератури: оповідь та творений нею уявний світ у просторі й часі, населений персонажами, наповнений подіями, укладеними в сюжет. розповіді (виклад від третьої особи), роману властива пряма мова персонажів (у вигляді діалогів, монологів), описи, авторські відступи, невласне пряма мова (коли авторський виступ насправді представляє думки персонажа). Також в романі є риси міфу, історії, філософії, сатири, детективу. Тобто роман можна назвати багатогранним, бо в ньому поєднані багато рис які притаманні іншим жанрам.

2. Роман «Майстер і Маргарита» розгортається у трьох часових поясах історичному, реальному і фантастичному. Також у романі є дві сюжетні лінії, які співіснують окремо, а потім становлять одне ціле. Ці всі елементи допомагають утворити своєрідну текстову єдність у творі, яка є нерозривною для автора. Читач дуже легко може заплутатися і це допомагає інтерпретувати роман по своєму. Сам роман Булгакова за своєю будовою різноплановий в ньому дуже багато різних рис які роблять роман непередбаченим для читача. Сатиричний аспект роману Булгаков пов’язує із зображенням Москви та її мешканців. Булгаков показує багато типових рис московських обивателів, що приносить у роман багато паралелель, двійників і антитез. При цьому роман містить глибокий філософський підтекст і взаємодіє у складній ідено – емоційній єдності. Тобто Булгаков завдяки цим елементам організовує текстову єдність у романі «Майстер і Маргарита».

3.Особливість стилю М. Булгакова полягає у фантастиці у його сатиричному і філософському аспектах. Тобто фантастика може проявлятися у будь яких епізодах. Наприклад у повсякденному побуті у романі «Майстер і Маргарита» тобто зближення чудесного і повсякденного. Це можна прослідкувати на прикладі міста у романі, яка стає місцем Страшного суду й цим замикає фантастичну лінію подій. Також паралель можна провести з будинком Воланда і резиденція Понтія Пілата (палац Ірода) ці два місця можна назвати палацами сатани, це також можна віднести до фантастики. Також біблійний сюжет у творі Булгакова про Понтія Пілата стає фантастичним, тому що цей сюжет переноситься на сюжетну лінію Воланда. Можна сказати, що сюжетна лінія майстра це проекція самого автора. І якщо простежити вчинки майстра його можна назвати неврівноваженим у своїх вчинках, таким можна назвати і М. Булгакова.

4.Автор організовує наратив за допомогою нелінійності тексту, тобто події втрачають свій реальний статус і стають фантастичними і події відбуваються в різних часових поясах, оповідь про Понтія Пілата і друга радянська. Також наратор у цій оповіді явний, їм можна назвати майстра, але в той же час він не представлений у другій лінії подій. Основну увагу у творі автор приділяє фантастиці. Наратив можна побачити від декількох осіб у творі бо не зрозуміло хто з них головний герой, а саме Воланд, Майстер, Маргарита і Понтій Пілат. На початку твору розгортається основний сюжет боротьба за внутрішнє «я». Структуру твору утворюють переживання, думки та емоції головних героїв. У творі використовуються діалоги, вставні епізоди, думки персонажів, що також є головними чинниками наративної будови. Структура роману сприяє розкриттю глибини почуттів героїв, їх внутрішнього стану. Використання різних форм нарації – поєднання різних точок зору, прийом паралельної оповіді – сприяє розкриттю смислу життя персонажів.

5.У романі «Майстер і Маргарита» застосовує такі художні прийоми, а саме автор поєднує реальність і фантастика, комічне і трагічне, історія і сучасність. Автор вдається до фантастики. Також застосовані засоби комічного – гумор, іронія. Сарказм які розкривають суспільство тобто його ганебний стан у ті часи. Автор за комічним приховує біль і тривогу за стан суспільства, але останні рядки просякнуті надією. Також у романі порушується моральні і філософські проблеми: свобода і насильство, сенс буття людини, духовна сутність світу, цінність кохання, призначення особистості. Пись­менник болісно переживає втрату людством духовності, забуття вічних цінностей, що неминуче веде до трагедії.

6.Філософьке підґрунтя твору проявляється у його релігійній спрямованості, часто письменник не доводить свої ідеї до повної ясності. Його погляди у творі зазнають багатьох змін. У творі він показує, що будь який прошарок може врятуватися завдяки молитві і правильно прожитому житті. Тобто можна сказати, що Булгаков будував власну концепцію в якій не відкидав людський світ і його невдачі, а навпаки всіма силами намагається виправдати його.