Технологічна послідовність виконання монтажу електропроводок.
Монтаж електропроводок проводиться по проектній документації, де указуються конкретні марки дротів, місця установки електроустаткування або світильників, пускові або вимикаючі апарати, траса проводки, місця проходів через перекриття або стіни.
Монтаж електропроводки проводиться в наступній послідовності:
1) Розмітка траси і основних осей під розміщення електроустаткування і світильників. Для цього на чистій підлозі або стелі приміщень наносять спеціальні відмітки у вигляді чорної смуги, шириною 10-12см м завдовжки 120-150мм. Розмітка проводиться за допомогою стальних рулеток, а нанесення ліній за допомогою шнура, окрашеного синькою або сухою охрою. Цим шнуром відбивають вертикальні і горизонтальні лінії, зволікаючи його і різко
відпускаючи для удару по поверхні, заздалегідь притиснувши шнур в двох крайніх крапках. Місце розташування кріпильних деталей або опорних конструкцій відзначають поперечними рисками на відбитій лінії (траса для відкритих електропроводок повинна бути паралельною лініям будівельних конструкцій). При розмітці визначаються також розміщення перехідних ко- робок, отворів для переходу дротів кабелів, труб і ніш для установки щитків.
2)Після закінчення розмітки уточняються розміри елементів електропроводки і їх конфігурація. На розмічальних столах в заготовчій ділянці відповідно до натуральних вимірів трас проводять обмір і розкрий дротів на відрізки певної довжини для кожної ділянки траси.
3)Кінці дротів і кабелів готують для з'єднань, відгалужень і приєднань до устаткування або світильників. Для цього їх очищають від ізоляції, потім перевіряють схеми з'єднань і маркірують електропроводку.
4) Підготовлені таким чином ділянки електропроводок вмонтовують на місці їх прокладки, застосовуючи різні методи кріплення.
5) Після закінчення монтажних робіт проводиться збірка всієї схеми електропроводки і перевіряється правильність з'єднань.
6) Повністю зібрані схеми управління перевіряють на правильність їх функціонування.
Перевірка, випробування та передача в експлуатацію змонтованих електропроводок.
Виконавши монтаж електропроводок (перед тим як подати напругу в мережу), перевіряють правильність з’єднання схеми проводки зовнішнім оглядом і подзвонюванням мегомметром. Одночасно перевіряють і стан ізоляції мережі.
Електричні характеристики виконаного заземлення перевіряють, вимірюючи опір заземлювального пристрою і повний опір петлі «фаза – нуль». Підчас огляду змонтованих електропроводок приймальна комісія звертає увагу на те, щоб:
1. Електропроводка була добре закріплена
2. Труби не мали вм’ятин або інших пошкоджень і не могли б перешкоджати затягуванню проводів
3. У вибухонебезпечних приміщеннях були роздільні ущільнення в міс- ця [ вводу труб до двигунів і пускових апаратів, а також при виході з цих приміщень
4. Висота підвішування світильників для запобігання сліпучої дії була не меншою передбаченої нормами
5. рубильники й автомати мали надписи, які б визначали їх призначення
6. Світильники аварійного освітлення були пофарбовані або мали якісь розпізнавальні знаки
7. Переносні світильники ремонтного освітлення живились від мережі напругою не більше 36
У комплект інструментів для виконання електромонтажних робіт загального призначення входять: плоскогубці 200 мм універсальні, плоскогубці електромонтажні з еластичними чохлами: гострогубці 150 мм із еластичними чохлами, викрутки слюсарно-монтажні різні (з пластмасовими ручками) -3 шт; молоток слюсарний з ручкою масою 0,8кг, ніж монтерський, шило монтерське, покажчик напруги, лінійка метрова складна, окуляри захисні світлі, гипсовка, гладилка, шнур кручений діаметром 1.5-2мм довжиною15м. Інструменти розміщені в закритій сумці з дерматину.
Ізолюючі кліщі використовують для встановлення і зняття під напругою трубчастих патронів, зняття рубильників і роз’єднувачів з ножів, ізолюючих накладок. Кліщі застосовують під час роботи з електроустановками напругою 6...35 кВ. В електроустановках напругою вище 1000 В при роботі з кліщами необхідно одягати діелектричні рукавиці, а при роботі із запобіжниками захисні окуляри.
За допомогою покажчиків напруги перевіряють наявність або відсутність напруги на струмопро
відних ч астинах. Ознакою наявності напруги є засвічування неонової лампи. Покажчики напруги до 1000 В можна використовувати без інших захисних засобів.
Діелектричні рукавиці використовують як основний захисний засіб для електроустановок до 1000 В, а як допоміжний – в електроустановках понад 1000 в. Діелектричні рукавички 1 раз на 6 місяців випробують протягом 60 с підвищеною напругою 6 кВ за такою методикою: рукавички необхідно занурити у металеву посудину з водою, що має температуру + 25 о С, налити також всередину рукавичок воду, рівень якої як ззовні, так і в середині рукавичок повинен бути на 50 мм нижче їхнього верхнього краю. При цьому краї рукавичок, що виступають, повинні бути сухими. Один вивід випробного трансформатора необхідно з’єднати з посудиною і заземлити. А в середину рукавичок занурити електрод, з’єднаний з другим виводом трансформатора через міліамперметр. Струм, що у цьому разі протікатиме через рукавичку, не повинен перевищувати 6 мА.
Діелектричні калоші, боти. килимки використовують тільки як допоміжні захисні засоби.
Гумові килимки виготовляють із спеціальної гуми з рифленою поверхнею. Найменший розмір килимка 0,75 х0, 75м.
Ізолюючі підкладки – це дерев’яні підстилки з планок, які спираються на ніжки або фарфорові ізолятори. Відстань між планками не менше як 2,5см. Висота ізоляторів не менше ніж 10 см.
Електровимірювальні прилади використовуються тоді, коли потрібно знати точні значення напруги, струму та опору. Зручні для цих цілей комбіновані прилади, які є малогабаритними та легкими і дозволяють вимірювати значення струму, напруги чи опору. Одним з таких приладів являється прилад Ц 4352. Він працює при температурі повітря від +10 до + 35оС по, відносній вологості 80%.
