· основні робочі органи швейної машини;
· голка, її будова і роль в процесі утворення машинних стібків;
· човник, його роль в процесі утворення стібків, будова та загальна характеристика;
· ниткопритягувач, його роль в процесі стібкоутворення, загальна характеристика різновидів;
· характеристика механізму переміщення матеріалів, його роль в процесі стібкоутворення, види механізмів переміщення матеріалів.
Основні терміни теми: головні робочі органи швейних машин; процес стібкоутворення; голка, колба, лезо (стержень), отвір для нитки, вістря, довгий жолоб, короткий жолоб, лиска; утворення петлі напуску, крайнє верхнє та крайнє нижнє положення голки; номер голки, умовне позначення голки, форма заточки вістря; човник, який коливається; човник який обертається; передавальне співвідношення; ниткопритягувач шарнірно-стержневий, кулісний або ротаційний; голковод; механізм переміщення матеріалів зубчаста рейка, голкова пластина, лапка, висота піднімання зубців рейки, сила тиску лапки, крок зубців, посадка нижнього шару матеріалу, що зшивається.
інформаційні матеріали теми
Загальна характеристика основних робочих органів швейних машин
В залежності від виду стібка в процесі його утворення приймають участь різні головні робочі органи швейної машини. До головних органів швейних машин відносять такі, які приймають безпосередню участь в процесі стібкоутворення. В машинах човникового стібка - це голка, човник, механізм ниткопритягувача та механізм переміщення матеріалів. [3, с.53]
Голка
Будова голки наведена на рисунку 1
Рис.1
Де: 1-колба; 2-лезо (стержень); 3-виїмка; 4-короткий жолоб; 5-вістря; 6-довгий жолоб; 7-отвір для нитки; лиска (є тільки в голках до побутових машин).
Нитка в голку заправляється завжди зі сторони довгого жолоба. Траєкторія руху голки пряма лінія, яка має такі характерні моменти:
1 - крайнє верхнє положення (к.в.п.);
2-3 - проколювання матеріалів голкою і проведення нитки через них;
5 - крайнє нижнє положення (к.н.п.);
4-5 - утворення петлі-напуску з нитки голки;
6 - вихід голки з матеріалів;
7 - к.в.н.
Таким чином, голка проколює матеріали і проводить через них нитку, при підніманні голки з к.н.п. на 1,5-2,5мм утворюється петля-напуск, в яку входить носик човника, а голка в цей час далі піднімається вверх, виходить із матеріалів і знову зупиняється в к.в.п. Петля-напуск утворюється в результаті різниці сил тертя, що сприймаються ниткою, які виникають на початку піднімання голки з к.н.п. Це зумовлено будовою голки - зі сторони довгого жолоба нитка притискається матеріалом до нього та розміщується в цьому жолобі, а зі сторони короткого жолоба переважає контакт нитки з матеріалом, що і призводить при підніманні голки утворення петлі-напуску та зміщення її в сторону короткого жолоба. Крім того, форма отвору для нитки випукла і зміщена в сторону короткого жолоба, що також спрямовує петлю-напуск у сторону короткого жолоба.[3, с.53; 17. с.156]
Номери голок також позначають цифрами, наприклад: 075, 090, 100, 110. Номер голки показує величину діаметру леза (стержня) в сотих долях міліметрів. Позначення номеру голки та товарного знаку заводу-виробника наносяться на колбі голки.
Голки, які використовуються для шиття різних матеріалів мають різну форму заточки вістря: круглу, овальну, лопаткою, у вигляді ромбу, трьохгранну та квадратну. Для з’єднання тканин та трикотажу застосовують голки з круглою конусною заточкою вістря, вони не розрізують волокна, а розсовують їх бічною поверхнею свого вістря. Голки других спеціальних форм заточки вістря використовують для з’єднання шкіри та її замінників. Голки бувають прямі (для наскрізного проколювання матеріалів) та дугоподібні (для ненаскрізного проколу), можуть розміщуватися перпендикулярно до площини платформи, під кутом до неї, а також в горизонтальній площині. Від вірного вибору голки та ниток залежить нормальна робота машини та якість виконаних строчок. Вибір номерів голки та ниток здійснюється згідно технологічних інструкцій на виготовлення одягу.[17, с.158]
Човник
В процесі утворення човникових стібків дуже важливу функцію виконує механізм човника, він:
- захвачує петлю-напуск голки;
- розширює її.
- обводить цю петлю-напуск навколо шпульки з нижньою ниткою.
Таким чином здійснюється переплетення верхньої голкової нитки з нижньою ниткою (ниткою човника).
Човниковий пристрій складається з човника, шпулеутримувача шпульки та шпульного ковпачка. Човник для захвату петлі голки має носик. [17, с.176]
В залежності від характеру руху човника човникові пристрої діляться на два типи:
- з човником, який коливається;
- з човником, який безпосередньо обертається.
Перший - є більш поширеним у побутових машинах. Човник може обертатися рівномірно при різних передавальних співвідношеннях: і=1:1; i=1:2; i=1:3. Найбільш поширене і=1:2.
Човник може розміщуватися вздовж платформи і поперек платформи, може мати горизонтальну чи вертикальну вісь обертання. Траєкторія руху човника - коло або дуга кола.
Ниткопритягувач
В машинах човникового стібка ниткопритягувач подає нитку голці та човнику, обводить її навколо другої половини шпульки, виводить переплетення ниток на середину матеріалів, які зшиваються та змотує запас верхньої нитки для утворення стібка. [17, с.185]
Механізми ниткопритягувачів, які використовуються в машинах човникового стібка бувають:
- шарнірно-стержневі (рис.3, а);
- кулісні (рис. 3, б);
- ротаційні або їх ще називають обертові (рис. 3, в).
Рис. 3 – Ниткоподавальні пристрої
Траєкторія руху у них відповідно-складна просторова петлеподібна замкнута крива; дуга кола та коло.
В машинах ланцюгового стібка вушко ниткоподавального пристрою кріпиться на голководі і, отже, рухається одночасно з ним по прямій лінії, або на дузі кола (в машинах потайного стібка). Робота його зводиться до подачі верхньої нитки голці при її опусканні з к.н.п. до к.в.п.
Механізми переміщення матеріалів
Переміщення матеріалів у більшості швейних машин на величину стібка здійснюється зубчастою рейкою, яка рухається по еліпсу в прорізі голкової пластини і притискує матеріали до лапки.
У рейковому механізмі пересування матеріалів регулюють силу тиску лапки N, висоту піднімання лапки, величину підйому зубців рейки над голковою пластиною та переміщення матеріалу на величину стібка. Для обробки важких і грубих тканин застосовують рейки з високим і рідко розміщеними зубцями (крок 2 мм); для тонких - рейки з дрібними і густо розміщеними зубцями (крок 1 мм).
Головними недоліками однорейкового механізму переміщення матеріалу є посадка нижнього шару матеріалу відносно верхнього та стягування матеріалів строчкою. [17, с.189]
Щоб частково ліквідувати посадку нижнього шару тканин, що зшиваються, використовують однорейковий механізм, в якому голка переміщується під час пересування тканин (рис.4).
Рис. 4 - Механізм переміщення матеріалуз двома рифленими валиками і голкою, що відхиляється
Значним удосконаленням рейкового механізму переміщення є використання двох рейок, які розміщуються з однієї або двох сторін матеріалів що зшиваються (рис.5).
Рис. 5 – Рейкові транспортери тканини
Для поліпшення умов переміщення матеріалів застосовують різні за конструкцією ланки: такі що коливаються, роликові та обертові (рис.6).
Рис. 6 – Різновиди лапок
У лапці, що коливається, підошва шарнірно з’єднана з основою, це забезпечує підйом переднього кінця підошви лапки на потовщеннях [3, с. 59; 17, с.192е].
узагальнення
Таким чином до основних робочих органів швейної машини відносяться такі, які приймають участь у процесі стібкоутворення. В машинах човникового стібка це голка, човник, механізми ниткопритягувача та переміщення матеріалів. Вони потребують чіткої взаємодії в процесі утворення стібків.
Література для самоосвіти: 3, 10, 17, 18, 19.
питання для самоконтролю
1. Які робочі органи відносяться од основних?
2. В чому заключається роль голки у процесі стібкоутворення?
3. На що вказує номер голки?
4. Які форми заточки вістря голки використовуються і для шиття яких матеріалів?
5. Які бувають голки та як вони розміщуються відносно платформи машини?
6. Як здійснюється вибір номерів голок та ниток до них?
7. В чому заключається роль човника при утворенні стібків?
8. З чого складається човниковий пристрій?
9. Як поділяються човники в залежності від характеру руху?
10. В чому заключається роль ниткопритягувача при утворені стібків?
11. Які бувають механізми ниткопритягувачів?
12. В чому заключається роль механізму переміщення матеріалів?
13. Що регулюється у рейковому механізмі пересування матеріалів?
14. Що є основним недоліком однорейкового механізму переміщення матеріалів?
15. Які Ви знаєте види механізму переміщення матеріалів?
