Тема 1.1. Архітектура і машинерія театралізованих дійств Стародавнього світу.

1. а; 2. г; 3. а; 4. в; 5. а; 6. б; 7. в.

[1]На основі астрономічних спостережень за зірками вже в ІІІ ст. до н.е. єгиптяни створили власний сонячний календар. За ним рік мав 365 днів і поділявся на дванадцять частин. Кожна з них мала по 30 днів. П’ять днів, що лишалися, додавали в кінці року.

[2] Клековкін О. Ю. Сакральний театр у генезі театральних систем: автореф. дис.... д-ра мистецтвознав.: спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури»; 17.00.02 «Театральне мистецтво» / О. Ю. Клековкін. – К., 2003. – 24 с.

[3] Истроия древнего Египта. Праздники [Електрониий ресурс]. – Режим доступу: http://kidsoft.ru/arch-2005/files/web_design/wd_21/prazdniki.htm

[4] Космогонічні міфи – міфи про створення Всесвіту.

[5]Езіда – головний храм, присвячений Набу богу писемного мистецтва, хранителю і писарю «таблиць долі», синові Марука; шедевр давньосхідного мистецтва.

[6]Есагіла, Есагіл (шумерськ. «дім піднятої голови») – храм і священна територія, присвячені Мардуку богу-покровителю Вавилону. Вавилоняни називали святилище «Дім заснування небес і землі».

[7] Завдяки археологічним розкопкам було відкрито цю священну дорогу – найвеличнішу на той час у світі. Її побудували для перевезення вантажів і пересування людей. По ній, вважали вавилоняни, проходив і сам бог Мардук. Ширина вулиці становила 23 м. Вона мала складну будову: на цегляний настил було покладено природний асфальт, а зверху вапняні плити, прикрашені червоним каменем. Обабіч дороги здіймалися в небо високі мури, з яких загрозливо дивилися 120 левів із жовто-червоними гривами.

[8] Я пізнаю світ: свята різних народів [Текст]: дит. енцикл. / Авт.-упорядн.: І. Полянська, Н. Іоніна; худож. А.Снігірьов, Ю. Станішевський. – К.: Школа, 2003. – 176, [4] с.

[9] Карп В. Еврейский театр от Авраама до Авраама Гольдфадена [Електрониий ресурс]. – Режим доступу: http://vkarp.com. – Название с экрана.

[10] Тураев Б.А. История Древнего Востока [Текст]: в 2 т. Том 1 // под ред. В.В. Струве, И.Л. Снегирева. – Ленинград: Социально-экономическое, 1935. – с. 340

[11] Иллюстрированная история мирового театра [Текст] / Под ред. Джона Рассела Брауна, пер. с англ. А. Можаева, Н. Фальковская, В. Фомичев. – М.: БММ АО, 1999. – 582 с.

[12] Иллюстрированная история мирового театра [Текст] / Под ред. Джона Рассела Брауна, пер. с англ. А. Можаева, Н. Фальковская, В. Фомичев. – М.: БММ АО, 1999. – 582 с.

[13]Метеки, метойки – переселенці – в Стародавній Греції клас неповноправних жителів Аттики. Метками ставалиіноземці, які надовго або назавжди переселилися до Аттики та відпущені на волю раби.

[14] Акрополь – верхнє місто, вишгород – розташована на височині (в Афінах на міцній скелі висотою 156 м) укріплена частина давньогрецького міста. На акрополі звичайно будували храми божеств – покровителів даного міста.

[15]Хрисоелефантинна скульптура – скульптура із золота і слонової кістки; характерна для античного мистецтва (переважно колосальні статуї богів). Виконувалась із дерев'яного каркаса, на який наклеювалися пластини зі слонової кістки, що передавали оголене тіло, із золота виконувалися одяг, збря, волосся.

[16] Фі́дій – давньогрецький скульптор 5 ст. до н. е. Один з найвидатніших майстрів давньогрецького мистецтва епохи високої класики. Фідія звинуватили в крадіжці золота, з якого був зроблений плащ Афіни Парфенос. Але художник виправдався дуже просто: золото було знято з основи і зважено, недостачі не було виявлено. Фідій так прикріпив знімні золоті пластини за порадою Перікла, щоб їх можна було в будь-який момент зважити.

[17] У Римі цей звичай зберігся у вигляді фарбування облич­чя тріумфаторів, які уособлювали бога Марса – перш ніж стати богом війни, він носив ім'я Діоніса і саме його іменем названо весняний місяць.

[18] Канефора – каріатида, діва з корзиною жертовних квітів або плодів на голові, учасниця Панафіней, процесій на честь Деметри-Цецери, Діоніса-Вакха та ін.

[19] Пізніше ця ідіома стала означати нічим не вмотивовану розв'язку сценічної дії, ніяк не підготовлене розвитком подій вирішення конфлікту.

[20] Театр Помпея в Римі. Гней Помпей Великий (29 вересня 106 до н. е. – 29 вересня, 48 до н. е.), наказав закласти театр після свого тріумфу в 61 році до н. е. Будівлю було освячено у 55 році до н. е. Театр, розташований на Марсовому полі, вміщував в себе 40 тисяч глядачів. Театр став першим кам'яним театром в Римі, глядацькі місця і інтер'єр театру були прикрашені мармуром.

[21] Квадрирема – лат.quadriremis від quattuor – чотири і remus – весло – бойовий корабель у Стародавньому Римі з чотирма рядами весел.